4. Правила поведінки та дії людей при селевих потоках.

Про виникнення зсувів свідчать:

• поява тріщин у будинках;

• розриви на дорогах, берегових укріпленнях, набережних;

• випинання ґрунту;

• зсув основ різних висотних конструкцій, дерев.

Населення, що проживає у зсувних районах, не повинне допускати

витікання води з кранів, пошкодження водогінних труб, водогінних колонок, вчасно упорядковувати водостоки для спуску поверхневих вод. При виникненні загрози селевого потоку чи зсуву населення евакуюється в безпечні райони; евакуацію проводять як пішим порядком, так і з використанням транспорту. Разом із людьми еваку­юють матеріальні цінності, проводять відгін сільськогосподарських тварин.

У випадку оповіщення населення про селевий потік, що набли­жається, чи зсув, що починається, а також при перших їхніх проявах необхідно:

• швидко одягтися, взяти документи, найбільш коштовні, необ­хідні речі, запас продуктів харчування на кілька днів, ліки, кишень­ковий ліхтарик, радіоприймач на батарейках;

• щільно зачинити вікна, двері;

• залишаючи приміщення, загасити вогонь, перекрити крани, відключити освітлення й електроприлади, вийти в безпечне місце;

• не користуватися ліфтом! Його може заклинити від перекосу будинку;

• вивести в безпечне місце худобу, а якщо немає часу, відчинити хлів і дати можливість тваринам врятуватися самостійно.

Після зсуву чи селю необхідно:

• спокійно оцінити ситуацію;

• перевірити, чи немає загрози пожежі;

• за необхідності надати допомогу потерпілим і допомогти ряту­вальникам у звільненні людей з-під завалів.

Не можна користуватися відкритим вогнем, нагрівальними приладами, газові плити можна вмикати лише переконавшись, що немає витоку газу.

У випадку захоплення кого-небудь селевим потоком, що рухається, потрібно надати потерпілому допомогу всіма можливими засобами. Такими можуть бути канати чи мотузки, надані рятувальником. Виводити людей з потоку слід у його напрямку з поступовим наближенням до берега.

При зсувах можливе завалювання людей грунтом, нанесення їм травм каменями, деревами, конструкціями, що обвалилися. У цих випадках потерпілим необхідно якомога швидше надати медичну допомогу.

5. Правила поведінки та дія людей при повенях

Паводок характеризується відносно короткочасним підвищенням рівня води під час злив чи зливових дощів. Тривалість паводків змінюється від кількох годин до кількох діб.

В основному паводки проходять в проймах річок, що являють собою майже плоску ділянку долини, яка межує з річкою та викликана пластами осадків, які відклалися в ті періоди, коли річка виходила з берегів.

Що робити при повені (наводку)

Під час повені (паводку) важкі предмети, колоди, які затягуються бурхливими потоками, перетворюються в потужну руйнівну силу. Вони можуть покалічити людей, які рятуються вплав, з розмаху таранять вікна, стіни та двері житлових та промислових будівель, опори мостів. В утворювані пробоїни спрямовується вода і зриває будівлі з фундаменту, відносить та розбиває їх. Досвід показав, що вцілілими залишаються ті будинки, біля котрих зі сторони річки ростуть дерева.

Перед повінню/паводком слід приготувати мішки з піском, дерев'яними брусами, запастися джерелами енергозабезпечення, засобами надання першої медичної допомоги. Створити запас питної води та продуктів харчування, яке готове до вживання.

При попередженні про початок повені/паводку, необхідно запастися питною водою, на випадок коли колодязі будуть непридатні, а водопровід перестане функціонувати. Якщо є час, треба прив'язати все, що може бути змито. Слід намітити сухе місце, котре не буде затоплено, на випадок втечі.

Якщо ви при повені попали у воду, не треба піддаватися паніці.

Необхідно пливти або просуватися до найближчої незатопленої ділянки. При цьому треба рухатися не проти течії, а під кутом до неї, остерігаючись схованих під водою або плаваючих на воді предметів, щоб не отримати травму. Деякі з них можна використати собі в допомогу. Якщо ви потрапили у водоверть, не слід прискорювати рух чи пірнати на глибину, а треба, використовуючи течію і надавши тілу найбільш горизонтального положення, спокійно його пропливти.

Не можна робити різких рухів у залитих водою кущах чи густій траві (водоростях), бо це може призвести до заплутування в них і втрати сил. У такому місці слід лягти на спину і плисти, працюючи ногами. Якщо ж ноги або руки все ж сильно заплутались у водоростях, то слід, набравши побільше повітря і опустивши голову в воду обличчям вниз, не поспішаючи, звільнитися від стебел.

Якщо вода застала в полі, лісі - необхідно виходити на підвищені місця або залізти на дерево.

Що робити, якщо стрімко піднімається вода? По-перше, необхідно прийняти заходи по захисту будинку:

° відключити газ, воду, електроенергію;

° загасити вогонь в печах;

° перенести на верхні поверхи та горища цінні предмети та речі;

° закрити вікна та двері;

° підготуватися до евакуації.

До прибуття допомоги або спаду води, треба зоставатись на верхніх поверхах, горищах, на деревах або безпечних височинах і запастись предметом, який може бути використаний для самоврятування (дошка, надувна камера тощо). Як простий рятувальний засіб, можуть бути використані порожні пластикові пляшки з-під води, що зберігаються у будь-якому мішку. Розрахунки показують, що 5 літрових пляшок, закритих пробками, можуть утримати на поверхні води дорослу людину.

Щоб рятівники могли швидше знайти потерпілого, потрібно в світлий час доби вивішувати на високе місце біле або кольорове полотно, а в темноті - подавати звукові або світові сигнали.

Після паводку повертатися в будинки слід обережно, остерігаючись порваних електричних дротів, пошкоджених газових магістралей. Перед тим, як увійти у будинок, потрібно засвідчитись, що його конструкція не пошкоджена під ударами хвиль. Потім просушити його, відкривши вікна та двері. Користуватися газом, електроенергією тощо можливо після отримання дозволу у комунальних службах. До електричних дротів, розеток краще не наближатись до їх повного висихання. Інша небезпека - епідеміологічна. Це пов'язано із загибеллю тварин. З метою запобігання отруєнь не можна вживати продукти харчування, підмочені водою. Не можна використовувати для пиття воду без санітарної перевірки. Без особливої потреби не заходьте на ділянки, які були затоплені.

Закарпаття. Причини стихійного лиха

Оскільки Українські Карпати належать до зливонебезпечних районів Європи, тут завжди є потенційна загроза виникнення паводків. Паводки на карпатських річках повторюються 4-5 разів на рік. Частота їх формування в багаторічному розрізі підпорядковується певним закономірностям, які проявляються у чергуванні періодів підвищеної та низької водності. Саме в періоди підвищеної водності паводки набувають загрозливого, нерідко катастрофічного характеру.

Літньо-осінній сезон 1998 р. на Закарпатті був дощовим, щомісячна кількість опадів перевищувала норму в 1,5 рази. Підвищення рівнів води розпочалося 4 листопада на фоні попереднього паводку, який сформувався на річках Закарпаття наприкінці жовтня; рівень води у річках піднявся на 1,7 - 6,1 м по всій території. На малих річках та потічках (струмках) у населених пунктах формувався значний місцевий стік, що спричинило до затоплення низинних місць. Були частково затоплені населені пункти Берегівського, Виноградівського, Рахівського, Тячівського районів, окремі райони міст Ужгород, Мукачеве, Тячі, Рахів, Іршава, що призвело до тяжких наслідків та великих матеріальних збитків.

Закарпатський паводок листопада 1998 р - це, передусім, стихійне явище, зумовлене одночасною сумісною дією природних чинників, наслідки якого були додатково посилені факторами антропогенного впливу.

Розвиток та катастрофічні наслідки паводку визначалися такими основними факторами: висока попередня водність річок; перезволоження ґрунтів; інтенсивні і тривалі опади, що сформували підвищення рівнів води в річках на початку листопада; стан господарського освоєння та використання природних ресурсів регіону.