2.2.2. Проведення випробування.

1. Запалити газовий пальник і рівномірно нагрівати колбу так, щоб до падіння першої краплі дистиляту з кінця трубки холодильника в циліндр при перегонці палива пройшло не менше 10-20 хвилин.

2. Записати температуру, яку показує термометр в момент падіння першої краплі. Ця температура і буде температурою початку перегонки, початку кипіння.

3. Після встановлення температури початку перегонки мірний циліндр слід поставити так, щоб дистилят стікав по стінці, перегонку продовжувати з рівномірною швидкістю нагріву 4-5мл за хвилину.

4. В процесі перегонки призвести записи температур, яки відповідають відсоткам відгону: 10%, 50%, 90%, 98% по об’єму дистиляту, який збирається в циліндр.

5. Як тільки кінцева температура буде зафіксована, нагрів колби припинити, дати дистиляту стікати ще на протязі 5 хвилин і записати одержаний об’єм.

6. Зняти верхню частку кожуха і охолодити колбу.

7. Зняти термометр, роз’єднати колбу з холодильником, злити залишок із колби в мірний циліндр ємністю 10 мл і записати об'єм залишку.

8. Підрахувати втрати при перегонці, які дорівнюють різниці між 100 мл і сумою об’ємів дистиляту і залишку.

Примітка:	а) згідно ДЗСТ визначення фракційного складу проводиться двома паралельними і повторними випробуваннями, між якими припускаються слідуючи розбіжності:
	для температури початку перегонки	40С.
	для кінцевої і проміжних точок	200С або 1 мл.
	для залишку	0,2 мл.
	б) при барометричному тиску на час перегонки вище 770 або нижче 740 мм.рт.ст. вводять в показану термометром температуру (t) поправку (с) на барометричний тиск за формулою: С = 0,00012 (760 - Р) (273 + t), де Р - фактичний барометричний тиск в мм.рт.ст.
	в) поправку добавляють, якщо тиск нижче 740 мм.рт.ст. Або беруть з таблиці поправок. В межах барометричного тиску від 740 до 770 мм.рт.ст. поправок не вносять.
	г) всі відліки при перегонці ведуть з точністю до 0,5 мл і до 1°С.

По одержаним точкам (температурам) накреслите криву розгонки палива.

Після закінчення роботи апарат та робоче місце привести в порядок.

2.3. Визначення водорозчинних кислот та лугів в паливі

(ДЗСТ 6307-60)

Нейтральність палива контролюється визначенням в ньому водорозчинних кислот і лугів (неорганічних).

Водорозчинні кислоти і луги застосовуються при очищенні палива, тому наявність їх в паливі можлива, але стандартом не допускається.

Визначення полягає в одержуванні водної витяжки палива, яке випробується, і дослідженні її реакції індикаторами.

Апаратура і реактиви.

При проведенні випробування необхідна така апаратура і реактиви:

1. Воронка ділильна ємністю 200-250 мл.

2. Пробірки хімічні.

3. Штатив лабораторний.

4. Циліндр мірний ємністю 100 мл.

5. Стакан хімічний.

6. Промивалка з водою (дистильованою), яка перевірена на нейтральність.

7. Фенолфталеїн по ДЗСТ 5850-51, 1% спиртовий розчин.

8. Метилоранж, 0,02% водний розчин.

Рис.5. Прибор для визначення водорозчинних кислот і лугів.

а) штатив; б) воронка ділильна; в) стакан.