
- •Тема 3.10 Технологічний процес роботи дільниці ремонту паливної апаратури дизельних двигунів.
- •3.10.1 Перелік робіт, що виконуються в паливній дільниці.
- •3.10.4. Обладнання , необхідне для паливної дільниці.
- •3.10.5 Техніка безпеки в паливній дільниці.
- •Оскільки при роботі використовуються нафтопродукти, потрібний захист від їх попадання на відкриті ділянки тіла.
- •3.10.6 Технологічна схема виконання робіт в паливній дільниці.
Технічна експлуатація автомобілів.
Розділ 3. Технологія виконання робіт у виробничих дільницях підприємств автомобільного транспорту.
Тема 3.10 Технологічний процес роботи дільниці ремонту паливної апаратури дизельних двигунів.
3.10.1 Перелік робіт, що виконуються в паливній дільниці.
3.10.2 Персонал паливної дільниці.
3.10.3 Приміщення паливної дільниці.
3.10.4. Обладнання , необхідне для паливної дільниці.
3.10.5 Техніка безпеки в паливній дільниці.
Самостійно:
3.10.6 Технологічна схема виконання робіт в паливній дільниці.
Мета заняття:
Ознайомитись із технологічним процесом виконання робіт у паливній дільниці, методами їх виконання, технологічною схемою.
3.10.1 Перелік робіт, що виконуються в паливній дільниці.
Паливна дільниця призначена для для технічного обслуговування і поточного ремонту приладів і деталей систем живлення дизельних двигунів. Зняті з автомобіля прилади систем живлення транспортуються в приміщення дільниці і вкладуються спеціальні на стелажі. Перед обслуговуванням або ремонтом вони повинні бути піддані миттю. Після миття прилади або окремі деталі піддаються обдуванню стислим повітрям на верстаку, обладнаному вентиляційним відсмоктуванням.
Технічний стан приладів і деталей системи живлення визначається оглядом і перевіркою на спеціальних установках. Прилади, що виявилися справними, але вимагають регулювання, регулюються і після встановлюються на автомобіль або поступають до оборотного фонду. Усі відремонтовані прилади регулюють і випробовують.
Для забезпечення нормальної виробничої діяльності паливного відділення і зменшення простою автомобілів через несправність приладів або деталей системи живлення на дільниці має бути незнижуваний запас оборотних вузлів і деталей, розмір якого визначає виробничо-технічний відділ підприємства відповідно до встановленого ліміту оборотних коштів.
У паливному відділенні виконуються наступні роботи з технічного обслуговування приладів систем живлення: попереднє миття приладів у ванні гасом або іншими розчинниками; перевірка технічного стану приладів на спеціальному обладнанні.
При виконанні планових впливів з ТО-2 виконують наступні роботи: випробовування підкачуючих насосів на подачу та максимальний тиск; перевірку та регулювання паливних насосів високого тиску (ПНВТ) за показниками тиску відкриття нагнітальних клапанів, кута початку подачі палива, кута початку впорскування палива, рівномірності і кількості подачі палива кожною секцією; налагодження регулятора ПНВТ на початок дії та повне припинення подачі палива; випробовування та регулювання форсунок за показниками герметичності, тиску впорскування та якості розпилювання палива; оцінку якості паливних фільтрів за їх герметичністю та пропускною здатністю.
Рисунок 1 – Паливне відділення для ТО і ремонту дизельної апаратури
1 – стелаж для деталей; 2 – настільно – свердлильний верстат; 3 – підставка під обладнання; 4 – рейковий ручний прес; 5 – стіл для контролю і ремонту прецизійних деталей; 6 – верстак для ремонту паливної апаратури; 7 – скриня для обтирочних матеріалів; 8 – стенд для випробовування і регулювання паливних насосів високого тиску; 9 – пост для ремонту форсунок; 10 – скриня для відходів; 11 – установка для розбирання і миття деталей; 12 – тамбур-шлюз.
У випадку неможливості доведення до нормативних значень показників приладів паливної системи дизельних двигунів шляхом регулювання виконуються роботи з поточного ремонту елементів цих приладів. При виконанні поточного ремонту приладів системи живлення проводять їх розбирання, миття у відфільтрованому гасі, промивку внутрішніх порожнин бензином, продувку та очищення деталей волосяними йоржиками, м’якими металевими щітками, притирання прецизійних пар, відновлення і шліфування торців, фасок і тертьових поверхонь, заміну непридатних деталей, збирання приладів та інші роботи. Після поточного ремонту зібрані прилади підлягають попередній обкатці (приробці) на стендах та детальній перевірці і регулюванню основних показників їх роботи.
Приклад компоновки приміщень паливного відділення показано на рисунку 1.
3.10.2 Персонал для виконання робіт в паливній дільниці.
Обслуговування і поточний ремонт паливної апаратури дизельних двигунів виконують слюсарі паливної апаратури (паливщики) 4-5 розрядів.
Слюсар 4-го розряду - Діагностує, дефектує та регулює деталі складових одиниць паливної апаратури бензинових, дизельних та газобалонних автомобілів. Перевіряє і регулює газову апаратуру системи живлення безпосередньо на автомобілях.
Слюсар 5-го розряду - Ремонтує, випробовує на стендах і регулює агрегати та складові одиниці паливної апаратури бензинових, дизельних та газобалонних автомобілів різних призначень, типів і марок. Здійснює контроль і регулювання апаратури.
Кількість працівників визначається виробничою програмою АТП по технічному обслуговуванню і потоковому ремонту паливної апаратури. Між паливщиками має бути строгий розподіл праці. Усі складні роботи і регулювання виконує паливщик, що має вищий (5-й) розряд.
3.10.3 Приміщення для паливної дільниці.
Для дільниці з ремонту паливної апаратури потрібне окреме ізольоване приміщення. Воно може бути розміщене на відстані від зони поточного ремонту, так, як транспортування паливної апаратури особливої складності не являє. Це може бути другий поверх, або інший корпус. Кількість робочих місць дільниці визначається кількісттю працівників найбільш чисельної зміни. (рис.1)
Ремонтну дільницю необхідно розташувати в добре освітленому, опалювальному і ізольованому приміщенні, площа якого не має бути менше 30 м2.
Приміщення повинне оснащуватися загальною припливно-витяжною вентиляцією, при цьому якщо технологічна рідина - це дизпаливо з температурою спалаху пари нижче 61ºС, то над робочими місцями проведення випробувань , миття і регулювання дизельної апаратури необхідно встановити місцеві витяжки.
У холодні періоди року температура повітря в приміщенні дільниці не має бути менш 18ºС. Для облицювання стін і підлоги необхідно використовувати тільки матеріали, не здатні вбирати дизельне паливо або його пари.
У приміщенні необхідно передбачити централізоване або місцеве підведення стислого повітря (тиск не має бути нижче 0,4 МПа).
Приміщення необхідно обладнати надійним контуром заземлення для апаратури. Опір заземляючих дротів не повинен перевищувати 5,0 Ом.
Показники опору ізоляції електрокіл не мають бути нижче 1,0 Ом.
Згідно вимог правил охорони праці вхід у це відділення необхідно відокремлювати від загальних коридорів і суміжних приміщень спеціальним тамбур-шлюзом.
Площу паливної дільниці визначають як суму площ, зайнятих технологічним і організаційним оснащенням з урахуванням коефіцієнта щільності розставляння обладнання.