Вентиляція і опалення. В проекті повинно передбачатися кондиціонування повітря та система центрального опалення відповідно до сНиП 2.04.05-91. " Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря ".

Якщо в повітрі відсутні шкідливі речовини, то повітрообмін визначаємо наступним чином:

(5.1)

де L' - кількість повітря розрахованого на одну людину, N- кількість робітників у приміщенні:

В приміщенні працює дві людини, тому N = 2, кількість повітря, необхідна для однієї людини L' = 30м³ /год, отже L = З0*2 = 60(м³ /год).

Кратність повітрообміну

(5.2)

Де V – об’єм приміщення

(5.3)

Для покращення умов праці і працездатності, в робочому приміщенні необхідно встановити кондиціонер. Він вирішить проблему нестачі або надлишку тепла, забезпечить чистоту і відповідну вологість повітря.

Освітлення. Згідно сНиП 11-4-79, в робочому приміщенні передбачається штучне і природне освітлення.

Вікна приміщень повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, штори або жалюзі. Заборонено використовувати світильники без розсіювачів та екранних сіток. Рівень освітленості на поверхні робочого столу Е_н ≥400лк.

При штучному освітленні використовуємо люмінесцентні лампи.

Розрахунок природного освітлення. При боковому освітленні приміщення, площа світлових пройомів:

(5.4)

де С_н - нормативне значення коефіцієнту природного освітлення;

К_З - коефіцієнт запасу;

N_o - світлова характеристика вікон;

K_б - коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, що стоять навпроти;

S_п - площа підлоги приміщення;

V₁- коефіцієнт відбивання світла від поверхні;

T₀ - загальний коефіцієнт світло пропускання, який обчислюється наступним чином:

T₀= T₁+T₂+T₃+T₄+T₅,

де Т₁ - коефіцієнт світлопропускання матеріалу (подвійне віконне скло);

T₂ - коефіцієнт, який залежить від втрат світла;

T₃- коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях;

T₄ - коефіцієнт, який враховує втрати світла на сонцезахисних пристроях;

T₅ - коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисній сітці.

Робоче приміщення відноситься до категорій з менш, ніж 1м² /см³ пилу, тому К_З = 1,3 ; С_н = 0,8; N₀ = 9,5.

S_n= 21м² ; К_б=1,1 ;V₁= 1.15

T₁=0.8 (подвійне скло);

T₂ = 0,85 (оправи металічні спарені);

T₃ = 0,8 (залізобетонні ферми і арки);

T₄ = 0,65 (жалюзі горизонтальні);

T₅ = 0,9;

T₀ = 0,8*0,85*0,8*0,65*0,9=0,31824;

В приміщенні передбачається два вікна.

Розрахунок штучного освітлення. Коли недостатньо природного освітлення, застосовується штучне. Розрахуємо його в горизонтальній площині із застосуванням світлового потоку. Сумарний світловий потік визначається наступним чином:

(5.5)

де E_н - нормована освітленість;

S – площа приміщення;

К_З - коефіцієнт запасу;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості;

 - коефіцієнт використання світлового потоку практично освітлюваної системи, який залежить від розподілу сили світла світильника, показника приміщення та коефіцієнтів відбиття робочої поверхні S_pn,, потоку S_n стін S_c,

Коефіцієнт запасу К_З для люмінесцентних ламп вибирається в межах 1,5...2; коефіцієнт мінімальної освітленості Z приймається в межах 1,1...1,2. Показник приміщення

(5.6)

де А і В - відповідно довжина і ширина приміщення; Н - висота підвісу світильника над робочою поверхнею, (м).

(5.7)

де Е_н = 400лк; S = 21 м² К_з = 1.65 ; Z = 1.1

Тип люмінесцентної лампи ЛХБ-40, споживча потужність 40Вт, напруга живлення 220В і, світловий потік 2470Лм. Тип світильника ПВЛМ2×40. Згідно вимог, S_n =70%, S_p.n =50%, S_c =30%, =64%.

Отже, сумарний світловий потік

(5.8)

Кількість ламп:

(5.9)

де Ф₁ - освітленість однієї лампи. Отже,

N= 22755/2470 = 9,2  9(шт.) (5.10)

Кількість світильників визначаємо так:

N₁=N/N’, (5.11)

де N' - кількість ламп в одному світильнику (N’= 2),

N₁=9/2=5(шт) (5.12)

Розрахункова освітленість рівна:

(5.13)

(5.14)

Так як нерівність (5.14) задовольняється, то вимоги до освітленості виконуються. На рис. 5.3 зображена схема розташування ламп в приміщенні.

Рисунок 5.3 – Схема розташування ламп в приміщенні

Електробезпека.

На території об’єкту робіт проходить високовольтна лінія електропередач. Основний спосіб захисту населення від можливого шкідливого впливу електромагнітних полів від ліній електропередачі - створення охоронних зон шириною від 15 до 30 м залежно від напруги ЛЕП. Даний захід вимагає відчуження великих територій і виключення їх з користування в деяких видах господарської діяльності.

При проведенні геодезичних робіт поблизу ЛЕП:

• категорично забороняється доторкатися руками або якими предметами до оголених або ізольованих проводів лінії електропередачі;

• не можна доторкатися ізоляторів, на яких змонтовані ці проводи, тому що будь–який ізолюючий матеріал із часом старіє, порушуються його механічні і фізичні властивості, він може набути спроможності пропускати через себе небезпечний для життя електричний струм;

• при виробництві топографо-геодезичних робіт (будівництві геодезичних знаків, закладанню реперів, нівелюванні, установці приладів або інструментів, що працюють від електроструму, проїзді під проводами, організації табору і т.д.) не варто наближатися до ліній електропередач і частин, що знаходяться під напругою, ближче, ніж передбачено правилами техніки безпеки;

• забороняється доторкатися опор, на яких змонтовані лінії електропередачі.

ЕОМ та інше устаткування лабораторії, де проводять камеральну обробку геодезичних вимірювань, живляться з мережі напругою 220В. Ізоляція проводів електромережі вибирається важко займиста або негорюча. ЕОМ та периферійні пристрої підключаються за допомогою штепсельних з'єднань заводського виробництва (штепсельні з'єднання, вмонтовані на негорючі пластини). В заземлених металевих трубах вздовж стін по підлозі прокладають електромережу.

Для підключення переносної апаратури потрібно застосувати гнучкі проводи в надійній ізоляції.

Проведемо розрахунок запобіжників для системного блоку і монітору. Номінальне значення струму І_н,

, (5.15)

де U - напруга живлення (U = 220В); Р - потужність споживання пристрою (системний блок 110 Вт, монітор 120Вт).

Системний блок :

І_н = 110/220 = 0,5(А); (5.16)

Монітор:

І_н = 120/220 = 0,545(А). (5.17)

Значення струму для запобіжників І_З:

(5.18)

де К - коефіцієнт пропорційності (К = 4,5).

Отже, для системного блоку

; (5.19)

для монітору

(5.20)

Електробезпека задовольняє вимогам ГОСТ 12.1.045,ВСН-59-88 та ГОСТ 12.1.030 "ССБТ. Електро безпека. Захисне заземлення, занулення".

Пожежна профілактика

Згідно НАПББ. 03.002-2007 приміщення відноситься до категорії В по вибуховій і пожежній безпеці. У зв'язку з цим спеціального захисту людей на робочих місцях організовувати не потрібно. З точки зору пожежної безпеки найнебезпечнішим є джерело напруги, тобто електропроводка і силовий роз'єм. З огляду на це, встановлюємо в приміщенні пожежні сигналізатори з часом спрацювання 65 с. На випадок виникнення пожежі для боротьби з вогнем у приміщенні встановлено один вогнегасник ОП-5. Ці заходи відповідають вимогам СНІП 2.01.02-85 про забезпечення приміщень пристроями протипожежної безпеки. Вихід з приміщення здійснюється згідно плану через двері, що ведуть в загальний коридор будинку. Двері відчиняються назовні. Коридор шириною 2.5 м забезпечує вільний вихід працюючих..

Рис. 6.2 План евакуації:

де: 1 - лабораторія; 3- напрям руху людей; 2 - коридор; - пожежний кран, вогнегасник