8. Охорона праці та навколишнього середовища

Аналіз умов та безпеки праці

Весь об'єм робіт включає в себе як польові так і камеральні роботи, які виконуються у польових умовах та на комп'ютері.

Польовий етап включає у себе топографо-геодезичні роботи. Такі роботи виконувались приладом GPS Leica SR20 та належать до різних категорій небезпеки і мають виконуватися зі суворим дотриманням правил з техніки безпеки та охорони праці. Найбільш небезпечним об’єктом на даній території являється залізниця. Саме ці топографо-геодезичні роботи належать до категорії підвищеної небезпеки і їм треба приділити особливу увагу.

Проведення топографо-геодезичних робіт на залізницях і в смузі відведення залізничної дороги дозволяється тільки за наявності акта-допуска, який підписується начальником станції або начальником дистанції дороги. Всі працівники на зйомці залізничних магістралей повинні бути в демаскуючому одязі оранжевого кольору. Керівник бригади до початку польових робіт має бути ознайомлений з додатковими вимогами та умовами безпеки праці, що враховують місцеві особливості, зазначені в технічно-розподільному акті (ТРА) станції, що регламентує безпечний і безперешкодний прийом, відправлення і проїзд поїздів на станції, а також безпеку станційної роботи, і повинен зробити виписку з нього, завірену начальником станції.

Керівник бригади зобов’язаний знати графік руху поїздів на території, де проводяться топографо-геодезичні роботи, уміти подавати і приймати сигнали. Керівник повинен постійно підтримувати зв'язок з черговим поїздовим диспетчером, щоб використовувати «вікна», які передбачаються для проведення ремонтних робіт залізничних споруд і пристроїв на ділянках з дуже інтенсивним рухом поїздів. Приступати до робіт до отримання письмового наказу поїзного диспетчера про надання «вікна» і до огородження місця робіт сигналами забороняється.

При проведенні обмірних робіт забороняється знаходитись під гаком крана з підвішеним до нього вантажем; ставати на бар’єри майданчиків, трубопроводи, конструкції та перекриття, які не призначені для проходу і не мають спеціальних поручнів і огороджень;знаходитись поблизу фланцевих з’єднань та арматурних паропроводів та трубопроводів живильної води, запобіжних клапанів, газоходів, котлоагрегатів та інших місць, де можливі опіки та інші травми у разі порушення щільності з’єднань або спрацювання клапанів;освітлювати камери та тунелі гасовими ліхтарями, дозволяється застосовувати лише електричні переносні лампи (напругою 12-36 Вт).

Висоту підвіски дротів, опор стовпів та інших високих споруд визначають аналітичним способом тригонометричної нівеляції.

Теодолітно-нівелірні ходи прокладаються у найбільш безпечних місцях (на брівках земляного полотна; між коліями при відстані між ними не менше 5 м; між осями другої і третьої дороги; уздовж доріг з малим рухом; між коліями на двоколійних лініях до граничних стовпчиків). При зйомках переїздів керівник бригади попереджує працюючих про додаткові небезпеки від транспорту. Роботи в районі переїзду слід виконувати при закритих шлагбаумах. Необхідно пам’ятати звукові сигнали, які оповіщають про наближення поїзда і подаються черговим по переїздах.

При виконанні камеральних робіт застосовувався персональний комп’ютер.

На користувача ПК діють такі небезпечні фактори виробничого середовища: шум; електромагнітні поля; статична електрика; незадовільні метеорологічні умови; незадовільна освітленість робочого місця;неправильна організація робочого місця. Професійна діяльність з ПК може призвести до: порушення зорового аналізатора;порушень пов'язаних зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційними навантаженнями при роботі;захворювання шкіри.

Освітлення, яке правильно спроектоване і виконане, відіграє важливу роль у збереженні зору і збільшенні продуктивності праці персоналу. Освітлення робочих приміщень регламентується ДБН В.2.5-28-2008р. "Природне і штучне освітлення.".

Роботи на ПК відноситься до середнього розряду, категорії в, найменший розмір об'єкту розрізнення — 0,5 ... 1мм, контраст об'єкту розрізнення та його фон — середній. Для цієї категорії робіт норма освітленості рівна 400 лк при комбінованому освітленні. Співвідношення яскравості між робочими поверхнями не перевищує 1-3, а між робочими поверхнями та оточенням (стіни, обладнання) 1-5.

Проектом передбачено коефіцієнти відбиття робочого стола, корпусу та клавіатури обчислювальної техніки передбачені 0,2-0,5; стелі – 0,6-0,7, стін – 0,2-0,5; підлоги – 0,1-0,2; шаф, стелажів – 0,25-0,35. Всі матеріали, що використовуються для оздоблення приміщення матові.

Природне освітлення здійснюється через бокові світлопрорізи, які забезпечують коефіцієнт природної освітленості (КПО) рівний 1.55, що відповідає ДБН 2.5.13-28-2006«Природне і штучне освітлення (зі змінами)».

Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях з ПК освітленість не нижче 400-500 лк.

Робота користувачів комп'ютерів характеризується значним напруженням зорового аналізатора, тому виключно важливе значення маєзабезпечення раціонального освітлення робочих місць.

Освітлення

Освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується згідно з ДБН 2.5.В-28-2006 «Природне та штучне освітлення», за яким приміщення поділяються на 4 групи за вимогами до освітленості. Приміщення, в якому ведеться робота, відноситься до 1-ої групи, це приміщення, де відбувається розрізнення об'єктів зорової роботи при фіксованому напрямку лінії зору працюючих на робочу поверхню.

Розрахунок природного освітлення

Орієнтовний розрахунок природного освітлення виробничих приміщень проведено згідно з ДБН 2.5.В-28-2006.Спочатку розраховуємо площу світлових отворів при боковому освітленні за формулою:

,(м² ) (6.1)

де - площа світлових отворів при боковому освітленні,м²; - нормативне значення коефіцієнту природного освітлення ( =1,5, оскільки усі зорові роботи характеризуються середньою точністю і відносяться до IV розряду зорової роботи); — коефіцієнт запасу (приймається = 1,5); - світлова характеристика вікон ( =13); - коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, що стоять навпроти ( = 1); - площа підлоги приміщення,м²( =6,5 × 5 = 32,5 м²); - коефіцієнт відбивання світла від поверхні ( = 2,4); - загальний коефіцієнт світло проникнення, який обчислюється наступним чином:

,(6.2)

де - коефіцієнт світло пропускання матеріалу ( = 0,8, для подвійного віконного скла); - коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамах світло прорізу ( = 0,7, для дерев'яних оправ); - коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях ( = 0,8, для залізобетонних форм та арок); - коефіцієнт, який враховує втрати світла на сонцезахисних пристроях ( =1, для жалюзі і штор, що регулюються); - коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисній сітці ( = 0,9).

, (6.3)

З урахуванням визначених коефіцієнтів

,м²

Знаючи площу світлових отворів можна знайти кількість вікон :

, (6.5)

де — площа стандартного вікна ( = 3 м ). Отже,

Таким чином, в дипломному проекті пропонується вибирати приміщення, у якому є три вікна розміром 1,5 х 2 м.