Тема 9 Здійснення цивільних прав і виконання цивільно-правових обов'язків 2 год

Задача 6

Р. у серпні 2003 р. виїхав у експедицію до Середньої Азії строком на три роки. У грудні 2003 р. з його кімнати були викраде­ні різні речі, в тому числі магнітофон, про що він дізнався лише у липні 2004 р., коли повернувся додому. На цей час ні речі, ні злочинці знайдені не були. У липні 2005 р. в комісійному магазині Г. побачив свій магнітофон, який у травні було здано на комісію громадянином О., що, як встановлено пізніше, помер наприкінці травня. У січні 2006 р. Г. звернувся до суду з позовом до жінки померлого про витребування магнітофона, який вона встигла забрати з магазину, але в задоволенні позову було відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що строк позовної давності було пропущено. У скарзі позивач наголошував на тому, що суд неправильно визначив строк позовної давності, визначивши початок його перебігу з дня крадіжки речей. На думку позивача цей строк слід визначати з дня, коли було знайдено магнітофон і виникла можливість визначити відповідача.

Зробіть аргументований висновок зі справи.

Тема 10 Право на захист як суб'єктивне цивільне право 4 год

Задача 1

Громадянин Білик скоїв адміністративний просту­пок. Ім'я Білика було обнародуване в газеті на другий день після винесення постанови компетентним орга­ном про притягнення його до адміністративної відповідальності, а на третій день Білик оскаржив цю постанову у суді. Суд визнав Білика таким, що не ви­нен у скоєнні адміністративного проступку. Білик вважає, що його ім'я було обнародуване незаконно, оскільки це було зроблено до закінчення строку, який дається на оскарження постанови. У редакції вважають, що у ч. 4 ст. 296 ЦК не йде мова про те, що ім'я правопорушника можна обнародувати тільки після того, як минув строк для оскарження постанови і тому її дії є правомірними. Хто правий у цій ситу­ації? Свою відповідь обґрунтуйте.

Задача 2

Горпина уже 5-й місяць перебувала у лікарні. Їй довго не могли встановити діагноз, але кінець-кінцем зупинилися на туберкульозі легенів. У щомісячному лікарняному листку в графі діагноз був запис «захво­рювання легенів». Керівництво підприємства, на якому працювала Горпина, вважало, що є підстави для звільнення її з роботи відповідно до п.5 ст. 40 КЗпП (не з'явлення на роботу протягом більше 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності). Ди­ректор мотивував це тим, що у листку тимчасової не­працездатності не було зазначено діагноз, який дає право перебувати на лікуванні 12 місяців із збереженням міс­ця роботи. Лікарі посилалися на ч. 2 ст. 286 ЦК, відпо­відно до якої забороняється вимагати та подавати за місцем роботи інформацію про діагноз. Хто правий в цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.

Тема 11 Цивільно-правова відповідальність 2 год

Задача 1

Б. під час подорожі на автомобілі збив Т., якому внаслідок цього було завдано шкоди. Пізніше Т. звернувся до суду з вимогою про її відшкодування. Б. подав заяву, щоб його було визнано невинним у карному судочинстві та звільнено від відповідальності. Він не може бути притягнений до цивільно-правової відповідальності тому, що ЦК України передбачає вину як обов’язкову умову відповідальності. На це адвокат Т. зауважив, що в цій ситуації необхідно користуватися не загальною, а спеціальною нормою ЦК України, відповідно до якої Б. має нести відповідальність за скоєні ним дії.

Поясніть позицію адвоката потерпілого. Як співвідносяться загальні та спеціальні норми цивільного законодавства?

Задача 2

Ч., прийшовши вранці до свого гаража, побачив, що замки зламані, а автомобіль, який належить йому за правом власності, викрадено. Як з’ясувалося пізніше, згаданий автомобіль було викрадено Ш., який, керуючи автомашиною в нетверезому стані, збив Я. Останній подав позов до суду про відшкодування завданих йому збитків відповідно до ЦК України. При цьому відповідачем у справі було зазначено Ч. як власника джерела підвищеної небезпеки.

Ч. вважав, що його мають звільнити від обов’язку відшкодування збитків, тому що він своїми діями шкоди потерпілому не завдав. Я. не погодився з цим твердженням і зазначив, що відповідно до ЦК України власника джерела підвищеної небезпеки звільняє від відповідальності тільки непереборна сила або намір потерпілого. Жодної з цих умов у даному випадку не було. У свою чергу Ч. звернувся до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування збитків», у п. 3 якої вказано: « ... якщо це джерело вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб». Потерпілий Я. вважає, що постанова Пленуму Верховного Суду не є законом, а в законі цієї умови не передбачено, тому відповідальність повинен нести Ч.

Вирішіть справу. Яке юридичне значення мають постанови Пленуму Верховного Суду, судова та арбітражна практика?