4.3.2 Вибір режиму тво

Режим ТВО включає: тривалість попередньої витримки; визначення температури ізотермічної витримки; тривалість періодів: підіймання температури, ізотермічної витримки, охолодження.

1. Тривалість попередньої витримки.

Основним призначенням попередньої витримки виробів до початку теплової обробки, є створення благоприємних умов для розвитку процесів гідратації цементів і формування початкової структури бетону, здатній сприймати температурні напруження без порушень.

Оптимальна тривалість попередньої витримки для різних бетонів не є постійною, вона залежить від активності цементу, В/Ц, рухомості бетону і температури оточуючого середовища та знаходиться в межах 1-5 годин. Чим вище марка цементу і бетону, а також чим вище температура оточуючого середовища і жорсткість бетонної суміші, тим може бути коротчий час попередньої витримки. Введення хімічних добавок (прискорювачів твердіння) призводить до скорочення, а поверхньоактивних добавок – до збільшення тривалості попередньої витримки.

Використання попередньої витримки особливо доцільно при пропарюванні розпалублених виробів, а також виробів з великими відкритими поверхнями.

Так як плита аеродромних покрить виготовляється з бетонної суміші жорсткістю Ж-1, обираю тривалість попередньої витримки τ_п.в. = 2 години.

2. Визначення температури ізотермічного прогріву.

Оптимальна температура ізотермічного прогріву в ямних камерах при використанні портландцементів складає 80-85⁰С, а при використанні шлакопортландцементів та пуццоланових цементів – 90-95⁰С.

Так як для виготовлення плит аеродромних покрить прийнято звичайний портландцемент, то приймаю температуру ізотермічної витримки t_із.в. = 85⁰С.

3. Тривалість періодів ТВО.

Тривалість ТВО та окремих її періодів залежить від класу (марки) бетону, товщини виробу та виду бетону. Для плит аеродромних покрить виготовлених з важкого бетону, марка якого по міцності R_б = 350, при максимальній товщині виробу 140 мм, приймаю такий режим ТВО (приклад):

τ_тво = 9 (3+4+2) год.

τ_п.в. = 2 год. (Л.28, с.280, табл.22.2)

За рахунок введення до балки «Релаксол-Темп1» скорочую час ТВО (за рахунок тривалості ізотермічної витримки) на одну годину

Будую графік ТВО за такими данними:

τ_п.в. = 2 год.;

τ₁ = 3 год.;

τ₃ = 3 год.;

τ₄ = 2 год.

Мал. 9 Графік ТВО

4.3.3 Конструктивний розрахунок ямної пропарювальної камери

Лінійні розміри камери розраховують залежно від розмірів форм та їх кількість у камері

Внутрішні розміри камери:

4.3.3.1Довжина камери

l_к = n∙l_ф+(n+1)∙l₁, м

де n – кількість форм, які вкладають по довжині камери, шт;

l_ф – довжина форм, м;

l₁ – відстань проміж формами, формами та стінкою камери з урахуванням зазору при укладанні виробів в камеру, l₁ = 0,2-0,25м

l_к = 1·6,56+(1+1)·0,25=7,06, м

6,56+2·0,25

4.3.3.2 Ширина камери

b_к = n₁∙b_ф+(n+1)∙b₁,м

де n₁ – кількість форм, які укладають по ширині камери, шт.;

b_ф – ширина форми, м;

b₁ – відстань проміж формами, формами та стінкою камери з урахуванням борта форми, b₁ = 0,2-0,25м

b_к =2·1,58+(2+1)·0,25=3,91,м

4.3.3.3 Висота камери

h_к = n₂·h_ф + (n₂-1)·h_пр + h₁+h₂, м ,

де n₂ – кількість форм по висоті камери, шт.;

h_ф – висота форми, м;

h₁ – відстань між нижньою формою та дном камери, м; h₁ = 0,15 м;

h₂ – відстань між верхнім виробом та кришкою камери, м; h₂ = 0,05м;

h_пр – товщина прокладки, м; h_пр=0,08м

h_к^доп

n₂ = ------------------------, шт. (округлити у меншу сторону до цілого числа)

h_ф + h_пр

де h_к^доп – допустима висота камери, м; h_к^доп = 3м.

h_к = __________________________, шт

4.3.3.4 Кільксть форм в камері

N_ф.к. = n · n₁ · n₂ , шт.

4.3.3.5 Кількість виробів в камері

N_в.к. = N_ф.к. · n_в.ф. , шт.

де n_в.ф. – кількість виробів в формі, шт.

4.3.3.6 Корисна ємність ямної камери

Е_к = V_в · N_в.к., м³,

де V_в – обсяг бетону в виробах, м³

N_в.к. – кількість виробів в камері, шт.

Е_к = ________________________, м³

4.3.3.7 Загальний обсяг камери

V_к = l_k · b_k · h_k , м³

V_к = _______________________, м³

4.3.3.8 Коефіцієнт загрузки камери

Е_к

К₃ =---------------

V_к

4.3.3.9 Тривалість загрузки камери

n_в.к. N_ф.к. · τ^΄

τ₃= --------- + --------------------- , год

Г.П_год 60

де τ^΄ - тривалість зняття форми з віброплощадки та переміщення її до камери, хв.

4.3.3.10 Тривалість розгрузки камери

N_ф.к. · τ^΄΄

τ_розг = -------------------- , год

60

де τ^΄΄ - тривалість вийняття форми з камери і установки її на пост розпалублення, хв.

4.3.3.11 Тривалість обороту камери

Т_о.к. = τ^΄ + τ_п..в. + τ_тво + τ^΄΄, год

Т_о.к.= _____________________, год.

де τ_п..в. – тривалість попередньої витримки, год.

τ_тво – тривалість ТВО, год.

4.3.3.12 Коефіцієнт обернення камери.

К_о=

де К_в - коефіцієнт організації виробництва, який показує перехід від двозмінної роботи при формуванні до трьохзмінної роботи при ТВО; К_в = 0,6-0,7.

К_о = _______________________

4.3.3.13 Необхідна кількість ямних камер визначається за формулою

(Варіант №1)

Р_річ · Т_о.к

N_к^розр = ------------------------------------ , шт. ,

Т_р· 0,943· 24· к_в · V_в · N_в.к.

де N_к^розр – розрахункова кількість камер, шт.;

Р _річ – річна продуктивність цеху, м³;

Т_о.к – тривалість обороту камери, год;

Т_р - кількість розрахункових робочих діб за 1 рік, Т_р = 253;

0,943 – річний коефіцієнт використання основного технологічного обладнання;

24 – число годин на добу;

N_в.к.- кількість виробів в камері, шт.;

к_в – коефіцієнт організації виробництва (к_в = 0,6-0,8)

N_к^розр = ________________________, шт

(Варіант №2)

N_к^розр =

N_к^розр = ________________________, шт

4.3.3.14 Приймаю камери резервні: N_к^рез = 1 шт при N_к^розр < 10 шт

N_к^рез = 2 шт при N_к ≥ 10 шт

4.3.3.15 Загальна кількість камер

N_к = N_к^розр + N_к^рез

N_к =____________________, шт

Згідно з конструктивним розрахунком камери розраховую розміри камери:

4.3.3.16 З урахуванням шару цементно-пісчаного розчину

L₁= lк + 0,05∙2 = ___________ м;

В₁= в_к + 0,05∙2 = __________ м;

Н₁=h_к + 0,05 = ___________ м;

4.3.3.17. З урахуванням утеплювача з мінеральної вати

L₂= L₁+0,1∙2= ____________ м;

В₂= В₁+0,1∙2 = ___________ м;

Н₂=Н₁+0,1= _____________ м;

4.3.3.18. З урахуванням огородження з бетону

L₃= L₂+0.2∙2= ___________ м;

В₃=В₂+0,2∙2= ___________ м;

Н₃=Н₂+0,2= ____________ м.

4.3.3.19. Обсяг цементно-пісчаного розчину

V_цпр= L₁B₁H₁ – l_к b_к h_к , м³

V_цпр= , м³

4.3.3.20. Обсяг мінеральної вати

V^огр_мв = L₂В₂Н₂ – L₁B₁H₁,м³

V^огр_мв = , м³

4.3.3.21. Обсяг бетону огороджень

V^огр_б = L₃B₃H₃ – L₂B₂ H_{2 ,} м³

V^огр_б = , м³

4.3.3.22. Кришка камери, яка виконана з сталевого каркасу та обшивки

товщиною 0,003м, заповнена мінеральною ватою, товщиною 0,2 м

Довжина кришки L₄ = l_к + 0,4 = __________ м;

ширина кришки В₄ = b_к + 0,4 = м

висота кришки Н₄ = 0,206 мм

4.3.3.23. Розміри утеплювача у кришці

L₅ = L₄ – 0.03∙2 = _________ м

В₅ = В₄ – 0,03∙2 = _________ м

Н₅ = Н₄- 0,03∙2 = __________ м

4.3.3.24. Обсяг мінеральної вати в кришці

V^кр_мв = L₅B₅H₅ , м³

V^кр_мв = __________ м³

4.3.3.25. Обсяг металу кришки

V^мет_кр = L₄B₄H₄ – L₅B₅H₅,м³

V^мет_кр = ___________ м³

4.3.3.26. Сумарний обсяг мінеральної вати

V_мв = V^огр_мв + V^кр_мв, м³

V_мв = ____________ м³

4.3.3.27. Сумарний обсяг бетону та цементно-пісчаного розчину

V^/_б = V^огр_б + V_цпр, м³

V^/_б = ____________ м³