4.3 Вибір , опис конструкції і розрахунок теплового агрегату
4.3.1 Вибір способу тво і теплового агрегату
Процес твердіння бетону значно перевищує по тривалості усі інші операції по виготовленню бетонних і залізобетонних виробів. Теплова обробка, яка дозволяє у багато разів прискорити процес твердіння бетону, є необхідною умовою заводського виробництва ЗБВ; включення теплової обробки в технологічний процес виготовлення виробів дає можливість значно збільшити оборотність форм, підвищити коефіцієнт використання площ цеху і скоротити тривалість загального циклу виробництва.
У заводській практиці використовуються такі види теплової обробки:
пропарювання в камерах при нормальному атмосферному тиску пари або паровітряної суміші при температурі середовища від 600С до 1000С;
запарювання в автоклавах, в середовищі насиченої водяної пари підвищеного тиску від 9 ат до 13 ат і температурі 174,50С до 1910С;
нагрів у закритих формах з контактною передачею тепла бетону від різних джерел через огороджуючі поверхні форми;
електропрогрів пропуском електричного струму безпосередньо через бетон виробу;
периферійний прогрів бетону з боку відкритих поверхонь виробу у формі за допомогою зовнішніх джерел тепла, переважно електронагрівачів;
прогрів бетону індукційними токами в електромагнітному полі.
Для виготовлення плит аеродромних покрить приймаю паропрогрів. Пропарювання є найбільш поширеним способом теплової обробки ЗБВ. При пропарюванні сформовані вироби витримують в камері в середовищі насиченої пари або пароповітряної суміші до отримання бетоном заданої міцності. В пропарювальній камері створюються не тільки благоприємна температура для прискореного твердіння (в межах 600 – 1000), але і оптимальна вологість середи, яка сприяє збереженню вологи в бетоні для його подальшого твердіння і після закінчення пропарювання.
Це дає підстави вважати пропарювання ефективною тепловологою обробкою бетону.
Ефективність пропарювання визначається вибором раціонального режиму обробки у повній відповідності з прийнятим складом бетону, характеристикою матеріалів, особливо цементу, розмірами і конфігурацією виробу, початковою міцністю бетону до моменту обробки та іншим.
Для ТВО залізобетонних виробів можуть використовуватися ямні камери конструкції ПДК-КІБІ, Діпробудмаш, Діпробудіндустрії, Вознесенського, Семенова та інші.
Для теплової обробки плит аеродромних покрить в проекті прийнята камера конструкції Діпробудмаша. Ці камери використовуються в технологічних лініях, які оснащені крановим обладнанням для переміщення форм з виробами. Основними елементами ямної камери являються стінки, підлога з гідравлічним затвором для стоку конденсату, кришка та система паропроводів, оснащених запорорегулюючою арматурою для подачі пари в камеру.
Форми в камері встановлюють в штабель по 5-6 штук з зазором до 50 мм для покращення теплопередачі. Після завантаження виробів камери закривають кришками. Кришки являють собою плоскі металеві рамні конструкції, які обшиті металевими листами, між якими знаходиться шар теплоізоляції. Для запобігання втрати пароповітряної суміші камера обладнана коритоподібним жолобом, заповненим водою або піском. Пара в камеру потрапляє крізь замкнений перфорований трубопровід, який проходе в камері по її внутрішньому периметру на відстані 300 – 500 мм від підлоги. Температуру пароповітряної суміші контролюють термометрами різноманітних типів. Для охолодження пароповітряного середовища камери в остаточному періоді теплової обробки та вилучення пари з камери перед вийманням з неї виробів застосовують примусову вентиляцію крізь приточний та витяжний водяні затвори. Під час роботи вентиляційної системи воду з водяних затворів видаляють ежекторним устаткуванням, пароповітряну суміш виводять крізь витяжний затвор у вентиляційний канал.
Стіни ямних камер, як правило, виконують з важкого бетону товщиною не менше 300 мм, що забезпечує їх механічну міцність. Але для збільшення теплової ефективності камер їх огороджуючі конструкції слід виконувати з легкого бетону або улаштовувати внутрішню теплоізоляцію, захищену від впливів пароповітряного середовища камери. Прогрівання виробів в ямних камерах здійснюється конвективно зі сторони відкритої поверхні виробу та кондуктивно зі сторони форми.
1.Кришка камери
2.Стінка камери
3.Витяжний водяний затвор
4.Вентиляційний канал
5.Колектор для збору конденсату
6.Гідравлічний затвор для стоку конденсату
Мал. 8 Схема ямної пропарювальної камери
Діпробудмаша