V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Колективна робота.

Назвати ребра, грані, вершини. Записати.

2.Робота в групах. Завдання групам : накреслити куба зі стороною 3см, вказати вершини, грані.

1 група- A B C D A ₁B₁ C₁ D₁ Вершини –А, А_1, В, В₁, С, С₁, D, D₁ . Грані – ABCD ; A₁ B ₁C ₁D₁ ; А А ₁В ₁В; С ₁С D D ₁; B B ₁C₁ C; А А ₁D ₁D ;

C₁ C D D_1.

2 група- K F P C K ₁F ₁P ₁C ₁ Вершини - K, F, P, C, K_1, F_1, P_1, C_1. Грані - KFPC ; K ₁F ₁P ₁C_1; K K ₁F ₁F ; C C₁ P₁ P; K K ₁C ₁C ; F ₁P ₁P F.

3 група – N L M K N₁ L₁ M₁ K₁ Вершини- N, L, M, K, N_1, M_1, L₁ ,K _1, Грані - NMLK ; N ₁M ₁L ₁K 1₁ ; N N ₁M ₁M ; K K ₁L ₁L ; N N ₁K ₁K ; M ₁L ₁L M.

4 група – E K M H E₁ K₁ M₁ H₁ Вершини – E ,K, M ,H, E _1,K _1,M _1,H_1,

Грані - EKMH; E ₁K ₁M ₁H ₁ E E ₁K ₁K ; E ₁K ₁M ₁H ₁ ; H H ₁M ₁M ;

E E ₁H ₁H.

1. Самоперевірка та взаємоперевірка.( На дошці вивішуються числа 6,8, 12.)

2. З’являється Точка і запитує: - Що означають ці числа? ( На дошці вивішую запис - 6 граней 8 вершин 12 ребер. Учні звіряють кількість вершин і граней зі своїми записами ).

- Мені дуже сподобалося подорожувати по кубові. Але я хочу дізнатися, яку відстань ми з вами пройшли по ребрах куба.

3. Знайти довжину ребер куба.

4. Перевірка. (72см)

5. VІ. Підсумок уроку. Точка дякує за роботу і запитує:

- Чи сподобався вам урок? Що цікавого дізналися на уроці? Що було важко ? Самооцінка роботи учнів на уроці ( на полях зошита виставляють собі оцінку).

VІІ. Домашнє завдання: накреслити куба зі стороною 4см, позначити його буквами; зробити модель куба з паперу.

Урок 6. З’їзд геометричних фігур.

Мета : систематизувати і узагальнити знання учнів про геометричні фігури, розвивати увагу, просторову уяву,мислення, пам’ять, мовлення ; виховувати почуття відповідальності, взаємодопомоги.

Обладнання: костюми геометричних фігур, казкові герої, завдання для роботи, вислів Рене Декарта « Ніщо не сприймається мозком так легко, як геометричні фігури».

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

( На дошці написи «З’їзд геометричних фігур», « Ніщо не сприймається мозком так легко, як геометричні фігури». Рене Декарт.

( Діти на головах мають паперова шапочки . На них рисунки геометричних фігур. ) Вчитель: Продзвенів уже дзвінок, починаємо урок.

З’ їзд геометричний відкриваємо

До роботи приступаємо.

ІІ. Зустріч з казковими героями.

З’являються: Мальвіна, Незнайко , Буратіно.

Мальвіна: - Дорогі діти! Я знаю, що ви вивчаєте геометрію, вмієте розпізнавати та креслити різні геометричні фігури, знаходити їх периметр.

А ось оці двоє (показує на Незнайка і Буратіно) нічого цього не знають і не вміють.

Незнайко: - Що тут цікавого? Трикутники якісь та ці…, як їх? А! Навіщо воно мені. Правда, Буратіно? Це нецікаво? Тому ми і не хочемо вчити цю …вашу…Як її ? Гео… Гео… Ну, ви ж знаєте?

3. Вчитель: Діти, як називається предмет який вивчає різні геометричні фігури? Мальвіна: - Ну, ось бачите? Як їх навчити? У мене вже просто немає сили . Я випадково дізналася, що у вас сьогодні геометричне свято і тому дуже прошу вас дозвольте нам подивитися його. Може тоді Незнайка і Буратіно полюблять геометрію.

Вчитель: Дозволимо, діти, нашим казковим героям подивитися наше свято?

ІІІ. Повторення вивченого матеріалу.

Виходить КУБ. Засідання я відкриваю

І щиро вас усіх вітаю.

Ми з’їзд фігур геометричних проведе

Але, як і годиться, для початку

Хай кожен розповість про себе по порядку.

З молодших розпочнем.

Виходить ТОЧКА.

КУБ. Хто тут? Не бачу… Що за Маска,

Поближче підійди , будь ласка.

ТОЧКА. Я- невидимка. В цьому суть моя,

Мене лиш дотиком пера чи крейди

зображають,

Звуть Точкою і буквою одною

позначають.

Хоч вимірять мене й не можна,

настільки я за розміром мала,

Та все ж запевнить можу кожного,

Що математиці я користь принесла:

Без точок ліній і фігур нема,

Бо кожна з них- то точок множина.

І ще мої прикмети-

Двох ліній я перетин,

Вершиною кута служу. (Креслить на дошці, учні - в зошитах. )

Виходить ПРЯМА

КУБ. Хто ти? Тебе як звуть?

ПРЯМА. Я лінія. Яка?(Діти – пряма )

Всього один я вимір маю

І ні початку, ні кінця свого не знаю.

Чому? ( Учні – Бо їх нема)

Як всесвіт нескінченна я,

І в цьому суть моя.

Хоча хвалить саму себе нечемно,

Та я скажу : між точками двома

Я найкоротша лінія одна.

( Ставить на дошці дві точки і проводить між ними лінію. Учні виконують рисунок у зошитах. )

Я можу нахил будь- який прийняти,

Лягти горизонтально, вертикально стати…

З’являються КРИВА і ЛАМАНА.

КУБ. А поряд хто з тобою?

КРИВА. Я – рідная її сестра,

Молодша –лінія Крива.

Зустрівшись в точках двох з Прямою,

Натягуюсь над нею я дугою.

ЛАМАНА. Я- теж сестра. Та Ламаною звусь:

З відрізочків прямої я складаюсь

І через це ламаюсь… .

КУБ. А хто ховається за вами

без голови з двома ногами?

КУТ ( прямий) Ви помиляєтеся тут. Я - КУТ.

Мені вершина служить головою,

А те, що звете ви ногами ,

Всі називають сторонами.

Буваєм різні ми. Ось я - прямий,

Є гострі і тупі кути.

( Виходять два кути, прямий- обіймає їх.)

Вони –мої брати.

Є гострі і тупі кути.

Тупий – мій старший брат

І я даю вам слово:

Він завжди більший від прямого!

А гострий – менший брат,

Ручаюсь головою,

Він менший від прямого.( Демонструє.)

Навкруг вершини сторону мою лиш покрути

І різні матимеш кути.

КУБ. А якщо сторони твої продовжу я?

КУТ. Зросте величина моя… ( Всі фігури засміялися.)

КУБ. Ти бачиш, друже. Стало смішно всім,

Про себе ти не знаєш сам того,

Що знати учню кожному належить:

Від довжини сторін твій розмір не залежить,

Хоч на край світу їх продовжу я,

Не зміниться величина твоя.

Ну, далі черга там чия?

ТРИКУТНИК. Трикутник я, до того ж прямокутний,

Бо маю три кути, один із них –прямий.

А є трикутники і гостро- й тупокутні:

В одних кути всі гострі,

у других –один тупий.

( Креслять трикутники.)

КУБ. Ну, молодець! А далі хто на черзі?

КВАДРАТ. Рекомендуюсь: я – Квадрат,

І вас повідомляю,

Що усього я по чотири маю:

Чотири сторони й вершини,

Кутів прямих чотири,

Я зараз вам назву властивості свої :

Попарно паралельні сторони мої

І зв’язані всі долею одною –

Усі чотири рівні між собою.

Нічого я від вас не приховаю:

Діагоналі також я рівні маю. ( Демонструє.)

ПРЯМОКУТНИК. І в мене рівні теж діагоналі.

КУБ. Стривай! Ти хто? Тебе сюди не звали!

ПРЯМОКУТНИК. А я його рідня: одна ми з ним сім’я.

Я – Прямокутник

Маю теж кутів прямих чотири.

Та тільки сторони мої дві довші,

дві коротші,

Коли зрівняти їх, то стану я квадратом.

Його найближчим рідним братом.

КУБ. Хто ще про себе тут не розповів?

МНОГОКУТНИК. Я- Многокутник. Маю багато кутів,

повідомить радий я:

Трикутник, Прямокутник,

Зокрема Квадрат,

То все – моя сім’я.

Тепер, напевне, зрозуміло всім:

Щоб назву мені дать,

Потрібно полічить число моїх вершин

Або кутів, або сторін.

Якщо, наприклад, буде їх по п’ять ,

То П’ятикутником мене слід називать,

Якщо ж по шість, то Шестикутником

Мене вже величають…

КУБ. Високим може бути твоє звання,

Тепер усі це знають.

ІV. Підсумок уроку.

Вчитель. –Чи сподобалося вам шановні гості, казкові герої, наше свято? –Чи зрозуміли ви, Незнайко і Буратіно, яка цікава наука Геометрія? Чи захотіли ви її вивчати?

Незнайко і Буратіно - Так! Нам дуже хочеться вчити цю чудову науку разом з вами. Давайте далі.

КУБ. Стомились всі, Вже час і відпочити.

Подякуємо всіх, хто на наш з’їзд з’явився

І чесно потрудився.

Тепер усі ідіть відпочивайте.

Та про властивості фігур не забувайте!