[10] Курс, імовірно, 1706/1707-1707/1708 навчальних років, викладач Теофан Прокопович

Назва:

«Philosophia peripatetica juxta numerum quatuor facultatum quadripertita continens logicam, physicam, metaphysicam et ethicam, tractata et tradita ad mentem principis philosophorum Aristotelis Stagiritae Kijoviae in Alma et Orthodoxa Academia Mohileana Annis 1707 et 1708» ( «Перипатетична філософія, відповідно до чотирьох здатностей поділена на чотири частини, які містять логіку, фізику, метафізику й етику, вивчена і викладена відповідно до замислу короля філософів Аристотеля Стагирита в благодатній православній Могилянській академії у 1707 і 1708 роках»).

[11] Симчич М. Philosophia rationalis у Києво-Могилянській академії. Компаративний анализ могилянських курсів логіки кінця ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. –Вінниця.; О.Власюк,2009. – 239 с.

[12] Прокопович Ф. Промова про заслуги науки, що прирівнюються до заслуг зброї // Литвинов В.Д. Ідеї Просвітництва у працях Ф.Прокоповича.-Філософська думка. – 1982. №1. – С.81.

[13] Прокопович Ф. Про розгляд почуттів // Феофан Прокопович. Філософські твори. – Т.1.- С.285.

[14] Там само. – С.286.

[15] Там само. – С.287.

[16] Там само. – С. 291.

[17] Там само. – С.335.

[18] Костюк Г.С. Радянська психологія за 30 років // Радянська школа.-1947.-№5. – С.67.

2.2. Питання психології в курсі «Етики» Стефана Калиновського

[1] Андрушко В.О. Калиновський (Степан) Стефан // Києво-Могилянська академія в іменах, ХVІІ-ХVІІІ ст..: Енциклопедичне видання / Упор.З.І.Хижняк; За ред. В.С.Брюховецького. – К.: Видавничий дім «КМ Академія»,2001. – С.246-247; Стратій Я. Калиновський (Стефан) // Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник /Авт.кол.В.С.Горський, М.Л. Ткачук, В.М.Нічик та ін..- К.: Унів.вид-во «Пульсари», 2002. С.90.

[2] Нічик В.М. Філософія в Києво-Могилянській академії: Стефан Калиновський // Філософська думка. -1969. - №3. – С.89-102.

[3] Кашуба М.В. Этика в Киево-Могилянской академии // Памятники этической мысли на Украине ХVІІ –первой половины ХVІІІ ст..- Киев.: Наукова думка, 1987. – С.12.

[4] Калиновський Стефан. Десять книг Аристотеля к Никомаху, то есть этика // Памятники этической мысли на Украине ХУІІ-первой половины ХVІІІ ст. – К.: Наукова думка,1987. – С.49-296.

[5] Там само. – С.68.

[6] Там само. – С.76-77.

[7] Там само. – С.109.

[8] Там само. – С.129.131.

[9] Там само. – С.135.

[10] Роменець В.А. С.Калиновський (1700-1753) // Роменець В.А. Історія психології епохи Просвітництва: Навч.посібник. – К.:Вища школа,1993. – С.430-444.

2.3. Психологічна антропологія Георгія Кониського (1717-1795)

[1] Кашуба М.В. Георгій Кониський, світогляд та віхи життя.-К.,199; Стратій Я. Кониський Григорій (Георгій) Осипович // Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник /Авт.кол.В.С.Горський, М.Л. Ткачук, В.М.Нічик та ін..- К.: Унів.вид-во «Пульсари», 2002. С.104-105; Хижняк З.І. Кониський Григорій (Георгій) Осипович // Ректори Києво-Могилянської академії 1615-1817 рр. – К.: Видавничий дім «КМ Академія»,2002. – 189 с.

[2] Кашуба М.В. Георгий Кониський і його «Філософський курс» (передмова упорядника) // Кониський Г. Філософські твори: в 2 т.- -К.:Наукова думка,1990. –Т.1.- С.13.

[3] Кониський Г Філософія природи, або Фізика // Кониський Г. Філософські твори: в 2 т.- -К.:Наукова думка,1990. –Т.2.- С.425.

[4] В цьому зв’язку, зазначає В.А.Роменець, «Кониський подає історію вивчення душі, починаючи від Демокріта й Епікура, але найбільшу увагу приділяє психо­логічній теорії Арістотеля, яка визначала не тільки подальшу історію європейської психології, а також і арабську. Істо­ричний огляд психологічних учень він завершує тогочасними теоріями, указує на велику наукову традицію поділяти душу на вегетативну, чуттєву та раціональну. Зрештою, підкрес­лює, що така традиція має істотні підстави, і він сам приєднується до неї. З цього приводу можна сказати, що" традиція в тих чи інших термінах дійшла до XX ст. включ­но, адже в ній було зафіксовано якісно відмінні рівні психіч­ної діяльності, й подальші наукові розвідки полягали в тому, щоб знайти, як поєднуються реально між собою в живій істоті людини ці види душі.»( Див. Роменець В.А. Г.Кониський (1717-1795) // Роменець В.А. Історія психології епохи Просвітництва: Навч.посібник. – К.:Вища школа,1993. – С.454.).

[5] Кониський Г Філософія природи, або Фізика // Кониський Г. Філософські твори: в 2 т.- -К.:Наукова думка,1990. –Т.2.- С.427-428.

[6] Там само. – С.465.

[7] Там само. – С.499.

[8] Там само. – С.505.

[9] Кашуба М.В. Вопросы психологии в философском курсе Г.Кониського // Проблемы философии. – 1987. - №74. – С.97.

[10] Кониський Г Моральна філософія, або Етика // Кониський Г. Філософські твори: в 2 т.- -К.:Наукова думка,1990. –Т.1.- С.385-474.

[11] Там само. – С.404.

[12] Там само. – С.419.

[13] Там само. – С.456.

[14] Нічик В.М. До питання про схоластичність філософських курсів у Києво-Могилянській академії // Від Вишенського до Сковороди (з історії філософської думки на Україні ХV-ХVІІІ ст..) – К.:Наукова думка, 1972. - С.69.

[15] Панибратцев А.В. Духовные академии в парадигме профессионального философского знания первой половины ХVIII столетия // Философский век. Альманах. Вып..2. Просвещенная личность в Российской истории: проблемы историософской антропологии. Материалы Международной конференции.= Спб, 1997. – С. 49.

[16] Пелех П.М. Психологія в Київській академії в ХVІІІ ст. // Нариси з історії вітчизняної психології (ХVІІ-ХVІІІ ст.). Зб.ст.за ред.проф.Г.С.Костюка. – Київ.: Радянська школа,1952.- С.121.

[17] «Помощи нових людей и крестьянских детей также непонятных (слабо успевающих) и зло нравных.. отрешить и впредь таковых не принимать» (цит. за Панибратцев А.В. Духовные академии в парадигме профессионального философского знания первой половины ХVIII столетия // Философский век. Альманах. Вып..2. Просвещенная личность в Российской истории: проблемы историософской антропологии. Материалы Международной конференции.- Спб, 1997. – С. 46).

[18] Травкіна О.І. Чернігівський колегіум (до 300-річчя заснування) // Український історичний журнал. – 2000. -№5. – 68-78; №6. – С.83-93.

[19] Власовський І. Українська культура під впливом церкви та упадок її. Причини упадку в перше століття підпорядкування української церкви Москві / www.hram.kiev,uaю

[20] Шудрик І. Філософська освіта у Харківському колегіумі. – 2007. -№2. – С.65-76.

[21] Титов Ф. Киевская Академия в эпоху полного расцвета (1701-1760-е гг..) // Титов Ф. Императорская Киевская Духовная Академія в ее трехвековой жизни и деятельности (1615-1915): Историческая записка.- Киев.:Гопак,2003. – С.161-247