Розділ і навчальний курс «вікова та педагогічна психологія»

1. Опис навчальної дисципліни

Навчальний курс «Вікова та педагогічна психологія» продовжує цикл вивчення психологічних дисциплін, і тому не лише узагальнює та поглиблює знання з курсу загальної та соціальної психології, а й надає їм більш практичного значення завдяки розгляду психологічних особливостей вікового розвитку психіки дитини та закономірностей навчально-виховного процесу.

Метою навчального курсу є: формування у студентів необхідного фонду наукового знання про закономірності психічного розвитку та психічної діяльності людини, психологічні особливості процесу навчання та виховання, які є необхідною умовою професійної діяльності сучасного фахівця в умовах виробничої діяльності.

Завдання навчального курсу:

1. Створити основи розвитку психологічного мислення майбутніх фахівців, яке передбачає самостійне творче вирішення психологічних задач в умовах навчально–виробничої та професійної діяльності.

2. Сформувати активний пізнавальний інтерес студентів до психічного світу людини, розвивати вміння адекватного сприймання та поваги до проявів як власної психічної діяльності, так і інших.

3. Сформувати у студентів знання про сутність та закономірності психічного розвитку людини завдяки власній активності по засвоєнню соціально-історичного досвіду та про психологічні особливості процесу навчання та виховання як цілеспрямованого керування цією діяльністю.

4. Сформувати у студентів вміння розпізнавати та аналізувати прояви вікових особливостей розвитку психіки, враховувати їх у педагогічній діяльності та здійснювати ефективний вплив на ці особливості у навчально-виховному процесі.

5. Сприяти формуванню у студентів в умовах навчально–виробничої або побутової діяльності здатності до аналізу власних проявів психічно–пізнавальної сфери (оцінки відповідності якісно–кількісних показників та рівнів розвитку встановленим нормам) з подальшим необхідним їх корегування з метою підвищення ефективності виконання професійних та соціально–виробничих завдань різного рівня складності; організовувати та контролювати власну поведінку з метою забезпечення гармонійних стосунків з учасниками спільної діяльності.

6. Створити основу для можливості студентами за допомогою спеціальних методичних прийомів здійснювати діагностику індивідуально–типологічних особливостей особистості.

7. Сприяти формуванню у студентів здатності до самоаналізу, адекватної самооцінки, усвідомлення себе як особистості та сприяти виникненню потреби у саморозвитку та самовдосконаленні; встановлювати рівень відповідності власних індивідуально – психологічних особливостей та цінностей наявним умовам професійної та побутової діяльності.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

- основні наукові теорії, які розкривають закономірності психічного життя людини;

- основні наукові психологічні теорії, які розкривають закономірності психічного розвитку особистості;

- основні закономірності проявів психіки;

- основні закономірності розвитку та формування психіки людини на різних вікових етапах;

- психологічні особливості та складові процесу навчання та виховання;

- основні методи та методики психологічного дослідження особистості, методи соціально–психологічних досліджень.

вміти:

- аналізувати літературу з проблем психології особистості (пізнавальної сфери, індивідуально–психологічних властивостей, емоційно–вольової сфери, стосовно проблем структури особистості; діяльності та мотиваційної сфери);

- аналізувати літературу з проблем соціальної природи особистості та питань особливостей соціальної взаємодії суб’єктів процесу спілкування та сумісної діяльності; психології різних масових спільностей та методів керування ними;

- моделювати на основі отриманих знань про закономірності формування та розвитку психічних функцій, всієї системи їх особливостей, а також знань з галузі соціально – психологічної сфери особистості, відповідну найбільш ефективну систему соціальної взаємодії в процесі навчально–професійної та виробничої діяльності різного рівня;

- проводити самостійно дослідницьку діяльність в галузі психології особистості (оцінювати із застосуванням відповідних методичних засобів та встановлених критеріїв рівень розвитку власних пізнавальних процесів, їх відповідність та вплив на ефективність виконання професійних завдань різного рівня складності, а також застосовувати спеціальні прийоми підвищення показників); оцінювати емоційні стани та застосовувати спеціальні методики для визначення факторів, які порушують відчуття психологічного комфорту і зменшувати рівень їх впливу;

- проводити дослідницьку роботу в галузі соціально–психологічного світу особистості з метою визначення певних психологічних показників (якісно – кількісний аналіз) та на основі отриманих знань корегувати власну діяльність, а також взаємодію з оточенням, з метою пошуку найефективнішого шляху як в процесі саморозвитку (особистісного і професійного), так і в питаннях соціальної взаємодії.