РОЗДІЛ 8. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ОБСЯГАМИ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО ОБОРОТУ ТА ЧИННИКАМИ, ЩО ЙОГО ФОРМУЮТЬ
8.1. Динамічні коефіцієнти еластичності експорту та імпорту від цін
За законом попиту обсяг попиту на товари обернено пропорційний зміні цін на них. Якщо товар на ринку підкоряється дії закону попиту, то його називають товаром нормального попиту. В зовнішній торгівлі дія цього закону може проявлятися чи ні, в залежності від необхідності конкретного товару для покупців. Наприклад, подорожчання енергоносіїв не призводить до значного скорочення їх імпорту у країни, що не мають власних запасів нафти та природного газу. Лише на довготривалому періоді часу економіка країни дещо пристосовується до економного використання тих енергоносіїв, ціни на які непомірно зростають. Однак подорожчання більшості продуктів харчової, легкої промисловості, сільського господарства тощо, як правило, викликає зменшення попиту на них і на зовнішньому ринку, через обмеження імпорту, або через імпорт товарів-замінників.
Виявити вплив зміни цін на обсяги експорту (імпорту) товарів можна з допомогою динамічного коефіцієнта цінової еластичності попиту, що обчислюється за формулою:
Келастичності
=
,
(8.1)
де ΔТ – це темпи приросту (чи зниження) вказаних показників, які обчислюються за традиційними формулами: темп зростання виражений у процентах «мінус» 100%.
Якщо коефіцієнт цінової еластичності виходить від’ємним, то маємо товар «нормального попиту», позитивне значення коефіцієнта означає збільшення попиту не дивлячись на зростання ціни, або його зменшення навіть при зниженні цін.
Чим більшою від 1 є абсолютна величина коефіцієнта цінової еластичності, тим відчутніше реагує попит на зміну ціни товару. Близькі до 0 значення коефіцієнта означають, що зміна цін не впливає на обсяги експорту (імпорту) товару.
За економіко-статистичним змістом динамічний коефіцієнт цінової еластичності показує на скільки відсотків змінюється (збільшується чи зменшується) попит на товар при зміні (зменшенні чи збільшенні) ціни на 1%.
На зовнішньому ринку продаються товари, що є взаємозамінниками, а також такі, що доповнюють інший, взаємопов’язаний товар.
Для виявлення таких взаємопов’язаних товарів використовують коефіцієнти перехресної еластичності, що обчислюються за формулою:
Келастичності
=
(8.2).
Якщо коефіцієнт перехресної еластичності виходить позитивний, тобто при збільшенні ціни товару Б збільшується продаж товару А, то такі товари є взаємозамінниками. Придбання дешевшого замінника дозволяє зекономити валютні ресурси, зменшуючи вартість імпорту країни.
Якщо коефіцієнт перехресної еластичності виходить негативний, тобто при зниженні ціни товару Б збільшується продаж товару А, то такі товари є взаємо доповнюючими. Тобто, при виході на ринок іншої країни з такими товарами, як автомобілі, ЕОМ, фотоапарати тощо, ціни на них дещо знижують, але запчастини, фотоплівки та інші фототовари, дискети, диски тощо продають за завищеними цінами.
8.2. Застосування дисперсійного аналізу в митній статистиці
Методика дисперсійного аналізу призначена для вивчення і кількісної оцінки тісноти та істотності зв’язку між двома ознаками. Вона використовується, як правило, тоді, коли факторна (та, що впливає) ознака не має числових значень, тобто є атрибутивною, а залежна ознака має числові значення.
Візуально наявність та напрямок зв’язку між ознаками встановлюють з допомогою аналітичного групування. Для його побудови всі одиниці досліджуваної статистичної сукупності розподіляють на групи за значеннями факторної ознаки (Х) і по кожній групі обчислюють середнє значення результативної (залежної) ознаки (У). Якщо зі зміною значень факторної ознаки, помітно змінюються і значення залежної, то вважається, що між ознаками є зв'язок.
Але аналітичне групування не дозволяє кількісно оцінити тісноту та істотність (невипадковість) такого зв’язку. Для цього потрібно зробити його дисперсійний аналіз.