РОЗДІЛ 6. СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ У РОЗВИТКУ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ

6.1. Елементарні показники інтенсивності динаміки експорту та імпорту товарів

Під впливом зовнішньоекономічних умов та факторів внутрішнього характеру обсяги експорту та імпорту окремих товарів змінюються як за кількістю, так і у вартісному вираженні.

Процес розвитку соціально-економічних явищ з плином часу у статистиці називається динамікою. Вивчення динаміки пов’язане з побудовою динамічних рядів – рядів числових значень певного показника, розташованих у хронологічній послідовності. У митній статистиці показниками часу (t) виступають, як правило, місяці, квартали або роки. Рівнями динамічних рядів (Y) можуть бути кількісні чи вартісні показники експорту (імпорту) в цілому по країні, за окремими товарними групами, окремим товаром, групами послуг чи по окремих країнах-торговельних партнерах. Оскільки показники обсягів експорту та імпорту за своєю економічною природою є інтервальними абсолютними величинами, то і ряди динаміки, утворені за цими показниками є інтервальними. Тому показники обсягів експорту (імпорту) за короткі проміжки часу можна додавати для одержання їх значень за більш крупні проміжки часу. А середні за період часу (динамічні середні) обсяги експорту (імпорту) визначаються за простою арифметичною середньою:

, (6.1)

Основними вимогами, яких дотримуються при утворенні і зіставленні динамічних рядів є вимога порівнянності рівнів ряду. Обсяги експорту (імпорту), включені до одного динамічного ряду, або рядів, що зіставляються, мають бути порівнянними за методикою обліку, чи розрахунку; за масштабами охоплення явища; за одиницями вимірювання (тому для міжнародних зіставлень використовують зовнішньоторговельні обороти країн, перераховані в долари США); вартісні показники в динаміці мають бути виражені в цінах одного року, тоді аналіз ряду дасть уявлення про зміни у фізичному обсязі оборотів, але для вивчення змін у вартісних обсягах зовнішньої торгівлі у динаміці можуть вивчатися показники експорту (імпорту) виражені у діючих цінах відповідного року; показники часу в рядах динаміки мають бути задані однаково і через рівні проміжки часу.

Вивчаючи інтенсивність розвитку зовнішньої торгівлі, обчислюють абсолютні та відносні показники динаміки. Вони можуть обчислюватися базисним або ланцюговим способами.

Для розрахунку ланцюгових показників інтенсивності динаміки рівні ряду за кожний наступний рік (чи інший період) порівнюють із попереднім. Для знаходження базисних показників динаміки рівні за кожний наступний рік (чи інший період) порівнюють зазвичай з початковим (першим) рівнем ряду, прийнятим за базу порівняння.

1. Якщо порівняння виконують відніманням, то одержують абсолютні відхилення (∆): додатні – це абсолютні прирости; від’ємні – абсолютні зниження:

а) ланцюгові: ∆_л = У_і – У_і-1., (6.2)

б) базисні: ∆ _б = У_і – У₁ , (6.3)

де У_і - рівень ряду, i - порядковий номер рівня в ряду динаміки.

2. Якщо порівняння роблять шляхом ділення, то одержують відносні величини динаміки (темпи зростання (Т))

а) ланцюгові: Т_л = , (6.4)

б) базисні: Т_б = , (6.5)

Як правило, для більшої точності обчислень при заокругленнях та для кращого сприйняття висновків темпи зростання виражають у процентах. Для цього результат ділення потрібно помножити на 100.

3. Якщо від темпу зростання відняти базу у відносному вираженні (тобто відняти 1 від коефіцієнта зростання або 100 від темпу зростання, вираженого у відсотках), то одержимо темпи приросту (+), або зниження (-)):

а) ланцюгові ∆Т_л% = Т_л% - 100, (6.6)

б) базисні ∆Т_{б %} = Т_{б %} - 100, (6.7)

4. Абсолютне значення одного процента приросту (зниження) одержують діленням ланцюгового показника абсолютної зміни на ланцюговий темп приросту (зниження), взятий в процентах (показники для порівняння беруть за один і той же рік (період)):

, (6.8)

5. Динамічні коефіцієнти прискорення чи уповільнення динаміки характеризують швидкість розвитку процесу і обчислюються відношенням ланцюгових темпів зростання наступного року (періоду) до попереднього у одному і тому ж динамічному ряді.

6. Динамічні коефіцієнти еластичності характеризують процентну зміну залежного показника при зміні факторного показника на один процент і обчислюються відношенням темпів приросту залежного до темпів приросту факторного показника по одній і тій же країні за один і той же рік:

, (6.9)

Наприклад, за допомогою динамічного коефіцієнта еластичності можна вивчити вплив розширення обсягів виробництва в Україні молочних продуктів на обсяги експорту цієї продукції. Так, у 2004 році індекс фізичного обсягу молочної продукції за даними Статистичного щорічника України становив 120,7 %, а кількість експортованої молочної продукції за цей же рік зросла на 49,1 %. Коефіцієнт еластичності експорту від обсягів виробництва становить 2,37 (49,1/20,7). Це означає, що на кожен 1 % збільшення виробництва молочної продукції в Україні експорт її зростав на 2,37 %. Якщо цей коефіцієнт більший за 1, то процес вважається високоеластичним, тобто експорт зростає більш швидкими темпами ніж виробництво, значить збільшується частка продукції, що виробляється для продажу на зовнішньому ринку.

7. Динамічний коефіцієнт випередження чи уповільнення динаміки дозволяє порівняти швидкість динамічної зміни взаємопов’язаних показників. Він обчислюється діленням їх темпів зростання за один і той же період. Наприклад, за останні п’ять років (2001 – 2005рр.) експорт товарів із України до країн СНД зріс у 2,38 рази. А до інших країн світу – у 2,33 рази. Темпи зростання експорту до СНД всього на 2,1 % випереджають темпи зростання його до інших країн. Тобто продаж товарів з України до обох груп країн за цей період зростав майже однаковими темпами. А от імпорт із СНД за цей же період відставав за темпами зростання від імпорту із інших країн світу на 34,4 %. Коефіцієнт відставання становив 65,6 % (2,12/3,23).

8. Аналіз динамічного ряду доповнюють розрахунком середніх показників інтенсивності динаміки. При цьому треба пам'ятати, що осереднюються тільки ланцюгові (щоперіодні) показники, базисні є накопиченими і середнє із них не існує бо воно не належить реальному періодові. Обчислюються:

а) середній абсолютний приріст - за простою арифметичною, як сума абсолютних ланцюгових приростів, поділена на їх кількість.

При цьому можна використовувати взаємозв'язок : сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює останньому базисному, тому :

або , (6.10; 6.11)

де m - кількість ланцюгових абсолютних приростів (m=n-1);

n - кількість рівнів у ряду динаміки, (потрібно пам'ятати, що розрахункових (аналітичних) показників ряду динаміки завжди на 1 менше, ніж вихідних рівнів ряду, тому що для початкового рівня немає бази для порівняння);

б) середній темп зростання визначають за середньою геометричною:

, (6.12)

або використовують взаємозв'язок : добуток ланцюгових темпів зростання дає останній базисний, тому :

, (6.13)