РОЗДІЛ 5. РЯДИ РОЗПОДІЛУ І ГРУПУВАННЯ У СТАТИСТИЦІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

5.1. Ряди розподілу, їх види та елементи. Застосування рядів розподілу в митній статистиці

Здатність будь-якої ознаки приймати різні значення у різних одиниць сукупності називається варіацією. На відміну від варіації зміни у значеннях ознаки у одного і того ж об’єкта або одиниці сукупності в різні моменти чи періоди часу називаються динамічними змінами. Методи їх вимірювання і вивчення принципово відрізняються від методів вимірювання і вивчення варіації. Статистичному вивченню динаміки присвячено розділ 6 даного підручника.

Причиною варіації є різні умови існування і розвитку окремих одиниць сукупності. Основними сукупностями, що досліджуються митною статистикою є сукупності торгуючих країн (їх первинні кількісні ознаки – це обсяг експорту та імпорту, атрибутивними ознаками може бути рівень економічного розвитку, належність до економічних угруповань, тощо) та сукупності товарів, що продаються на зовнішньому ринку (їх первинні кількісні ознаки – це кількість та вартість експорту (імпорту) за конкретним товаром, основна атрибутивна ознака – це належність до укрупнених товарних груп виділених за певними принципами, використаними у класифікаторі).

Першим етапом статистичного дослідження варіації є побудова варіаційних рядів – упорядкованого розподілу одиниць сукупності у порядку зростання або зменшення значень досліджуваної кількісної ознаки і підрахунку числа одиниць, що мають однакові значення (інтервали значень) цієї ознаки. Існують три форми варіаційного ряду: ранжований ряд, дискретний ряд та інтервальний ряд. Більш широким поняттям є поняття ряду розподілу. До рядів розподілу включають варіаційні ряди та, крім того, ряди розподілу, що утворені за атрибутивною (не кількісною) ознакою – атрибутивні ряди розподілу.

Ряди розподілу є статичними, тобто для їх утворення беруть дані про значення ознак на одну і ту ж дату чи за один період часу.

Якщо значення показника, за яким упорядковано одиниці сукупності не повторюються і в той же час одиниць небагато і потрібно бачити значення досліджуваної ознаки окремо у кожної одиниці, то утворюється простий ранжований ряд без групування одиниць сукупності.

Ранжований ряд – це перелік окремих одиниць сукупності у порядку збільшення чи зменшення досліджуваної ознаки. У статистиці світової торгівлі дуже часто використовують просте ранжування країн за обсягами експорту для визначення місця кожної країни у світовому товарному ринку. Також країни ранжують для позиціонування їх за обсягами експорту (імпорту або загального зовнішньоторговельного обороту) у розрахунку на душу населення.

Приклад ранжування країн за розмірами експорту у розрахунку на душу населення наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Експорт на душу населення в окремих країнах світу за 2003 рік (тис. дол. США)

Не ранжовані дані		Ранжовані дані
Сукупність країн	Експорт, тис. дол. США	Рейтинг (ранг)	Ранжований ряд (перша десятка країн)	Експорт, тис. дол. США
США	2,47	1	Сінгапур	34,33
Ірландія	23,19	2	Гонконг	32,67
Німеччина	9,11	3	Бельгія	24,81
Японія	3,69	4	Ірландія	23,19
Франція	6,52	5	Нідерланди	18,27
Канада	8,66	6	Норвегія	15,00
Нідерланди	18,27	7	Швейцарія	13,99
Гонконг	32,67	8	Данія	12,32
Бельгія	24,81	9	Австрія	11,99
Китай	0,34	10	Швеція	11,47
Сінгапур	34,33
Швеція	11,47
Швейцарія	13,99
Австрія	11,99
Данія	12,32
Норвегія	15,00
Сполучене Королівство	5,15
Мексика	1,60
Італія	5,21

Із дев’ятнадцяти країн, що мають значні загальні обсяги експорту, вибрані і позиціоновані десять найкрупніших за розмірами душового експорту. В результаті цього можна зробити висновок, що у першу світову десятку країн, ранжованих за обсягами душового експорту, входять невеликі країни зі значними обсягами експорту, але незначним числом жителів. В той же час у Китаю душовий обсяг експорту нижчий навіть від українського, хоча за загальним обсягом продажу товарів на зовнішньому ринку Китай обіймає третє місце у світі (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. Частка окремих країн у світовій торгівлі за 1985, 1995 та 2004 роки (експорт країни в % до світового експорту)

Країна	1985 рік		1995 рік		2004 рік
	Ранг	Частка, %	Ранг	Частка, %	Ранг	Частка, %
А	1	2	3	4	5	6
Німеччина	2	10,0	2	10,2	1	10,0
США	1	11,7	1	11,7	2	8,9
Китай	18	1,4	11	3,0	3	6,5
Японія	3	9,4	3	8,9	4	6,2
Франція	5	5,3	4	5,7	5	4,9
А	1	2	3	4	5	6
Нідерланди	8	3,5	7	3,9	6	3,9
Італія	7	4,2	6	4,6	7	3,8
Великобританія	4	5,4	5	4,8	8	3,8
Канада	6	4,8	8	3,8	9	3,5
Бельгія	...	...	...	...	10	3,3
Україна	...	...	...	0,3	44	0,4

Якщо кількість одиниць сукупності достатньо велика, ранжований ряд стає громіздким, а його побудова – трудомісткою. У таких випадках варіаційний ряд будується з допомогою групування одиниць сукупності за значеннями досліджуваної ознаки. Такі варіаційні ряди бувають дискретні та інтервальні.

Дискретний варіаційний ряд будується для вивчення ознак, що варіюють в нешироких межах та приймають лише цілочислові значення. Він складається з наступних елементів: варіантів – окремих цілочислових значень, яких може набувати групувальна ознака; частот – абсолютних величин, що показують, як часто зустрічаються окремі варіанти у одиниць досліджуваної сукупності, та часток – частот, виражених у процентах до підсумку. Число груп у дискретному варіаційному ряді розподілу визначається кількістю реально існуючих значень групувальної ознаки. Такі ряди у митній статистиці практично не використовуються.

Інтервальний ряд розподілу будується для вивчення ознак, що варіюють в широких межах та приймають будь-які значення в межах певного розмаху варіації. Такі ряди утворюють, як правило, за значеннями неперервних ознак. Якщо ж ознака приймає дискретні значення, але кількість варіантів таких значень досить велика, то за дискретними ознаками також можуть утворюватися інтервальні ряди розподілу.

В митній статистиці найчастіше використовуються атрибутивні ряди розподілу. Групувальними ознаками для атрибутивних розподілів слугують наступні ознаки, що мають словесне описання:

1) напрям товаропотоку (експорт, імпорт), наприклад:

Таблиця 5.3. Зовнішньоторговельний оборот України з продажу товарів в 2005 році

Напрям товаропотоку	Млн. дол. США	Частка, %
Експорт	34228,4	48,6
Імпорт	36136,3	51,4
Всього зовнішньоторговельний оборот	70364,7	100,0

2) товарооборот групується також за країнами – торговельними партнерами, за континентами і частинами світу, за економічними угрупованнями країн, наприклад:

Таблиця 5.4. Світова торгівля (експорт) за 1970; 1990; 2000 та 2002 роки

Групи країн	1970		1990		2000		2002
	Млрд. дол.	Частка, %	Млрд. дол.	Частка, %	Млрд. дол.	Частка, %	Млрд. дол.	Частка, %
Всі країни світу	315	100,0	3451	100,0	6040	100,0	6068	100,0
Розвинуті країни	223	70,8	2480	71,9	3946	65,3	3939	64,9
Країни, що розвиваються	55	17,5	800	23,2	1844	30,5	1842	30,4
Східноєвропейські країни та бувший СРСР	37	11,7	171	4,9	250	4,2	287	4,7

В останні роки після розширення Євросоюзу більш популярною є класифікація світового експорту (імпорту) за регіонами з виділенням інформації за найбільшими країнами регіону та деякими економічними угрупованнями країн: Північна Америка (в тому числі США), Південна і Центральна Америка (в тому числі Бразилія) , Європа (в тому числі Євросоюз (25)), СНД (в тому числі РФ), Африка (в тому числі Південно-Африканська Республіка), Середня Азія, Азія (в тому числі Китай, Японія). У додатках Ж та К наведено відповідно розподіл зовнішньоторговельного обороту України за економічними угрупованнями країн та розподіл світового експорту за 2004 рік по регіонах світу.

3) за товарами і укрупненими товарними групами. Розподіл здійснюється відповідно до номенклатури УКТЗЕД або МСТК. Можуть виділятися лише дві укрупнені товарні групи: продовольчі та непродовольчі товари. Розподіл може враховувати ступінь обробки товарів. У таблиці 5.5 наведено розподіл світового експорту за укрупненими товарними групами відповідно до класифікаційної схеми МСТК.

Таблиця 5.5. Товарна структура світової торгівлі (експорт) за 1970; 1990; 2001 та 2004 роки

Групи товарів	1970	1990	1995	2001	2004
	Частка, %	Частка, %	Частка, %	Частка, %	Млрд. дол.	Частка, %
А	1	2	3	4	5	6
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	8907	100,0
В тому числі сировинні товари	34,0	24,5	20,5	19,5	2519	28,3
Із них:
продовольчі товари, напої, тютюн	13,8	8,7	8,3	6,8	1254	14,1
сировина непродовольча, крім палива	10,8	5,2	4,9	3,4	272	3,1
мінеральне паливо, мастила і подібні їм товари	9,2	10,6	7,3	9,3	993	11,1
А	1	2	3	4	5	6
Готові вироби	66,0	75,5	79,5	80,5	6388	71,7
Із них:
хімічні продукти	7,4	8,9	9,5	9,8	976	11,0
машини, обладнання і транспортні засоби	29,2	35,3	38,9	40,6	3474	39,0
інші оброблені вироби	29,4	26,4	31,1	30,1	1938	21,7

4) за характером товару, що продається, зовнішньоторговельні обороти поділяються на продаж товарів (продуктів) та продаж послуг. У 2004 році світовий експорт поділявся на продаж товарів на суму 8907 млрд. дол. США (80,7 %) та продаж послуг на суму 2125 млрд. дол. США (19,3 %);