Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ 1-4.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.25 Mб
Скачать

Контрольні питання і завдання

1. Назвіть мету введення табеля форм статистичної звітності Держмитслужби України та дайте коротку характеристику змісту табеля.

2. Яким є основний зміст форми статистичної звітності УМС-1 (додаток А)?

3. Яким є основний зміст форми статистичної звітності УМС-2 (додаток В)?

4. Яким є основний зміст форми статистичної звітності УМС-9 (додаток Б)?

5. Які статистичні показники є основними для оцінки результатів роботи митниці як державної установи?

2.3. Статистична звітність в Україні про експорт та імпорт товарів, що не проходять митного декларування

Деякі товари при експорті та імпорті не перетинають державний кордон України і тому не проходять митного декларування. Операції з ними називаються побічним експортом (імпортом). Це, наприклад:

  • бункерне паливо, бортовий провіант, баласт, кріпильне оснащення та інші матеріали, придбані національним судном або літальним апаратом за межами митної території країни;

  • бункерне паливо, бортовий провіант, баласт і кріпильне оснащення, надані національним судном або літальним апаратом іноземному судну або літальному апарату за межами економічної території країни чи вивантажені національним судном або літальним апаратом в іноземному порту і тому подібне;

Такі товари не потрапляють до складу зовнішньоторговельних оборотів врахованих митницями, тому для їх обліку застосовується статистична звітність: «Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу» (форма № 14-зез). Порядок складання такої звітності обумовлений в Інструкції про порядок складання державної статистичної звітності «Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу» (форма № 14-зез), затвердженій наказом Держкомстату України від 13.11.97 № 45.

Звіт складають транспортні компанії, агентства, товариства та всі ті підприємства, організації і установи України незалежно від форм власності і організаційно-правових форм господарювання, які здійснюють продаж та придбання у морських, річкових портах, аеропортах, на залізничних, автобусних міжнародних вокзалах та заправних станціях товарів, необхідних для технічного забезпечення та експлуатації транспортних засобів (суден, літаків, поїздів, вантажних та легкових автомобілів і таке інше), а також товарів, необхідних для забезпечення потреб пасажирів та членів екіпажу (бортове харчування, товари першої потреби та довготривалого користування, медикаменти та інше).

Звіт складається щоквартально, окремо по експорту та імпорту.

До звіту про імпорт товарів в портах включається вартість товарів (не оформлених вантажними митними деклараціями України), придбаних в іноземних портах транспортними компаніями та іншими підприємствами і організаціями - резидентами України для забезпечення функціонування транспортних засобів та потреб пасажирів і членів екіпажу.

При складанні звіту про експорт, коли забезпечення подібними товарами іноземних транспортних засобів, членів екіпажу і пасажирів здійснюється на території України, вартість їх повинна бути відображена у звітності тих установ і організацій, що мали відношення до такого забезпечення, якщо на ці товари не оформлено ВМД України.

Моментом експорту (імпорту) товарів, для віднесення їх до певного звітного періоду, вважається момент продажу (експорту) або придбання (імпорту) товарів.

До звіту за формою № 14-зез не включаються обсяги будь-яких супутніх послуг (буксирування, зберігання, експлуатаційне обслуговування, ремонт, лоцманські послуги, добові витрати та інше), дані по яких відображаються у звіті за формою № 9-ЗЕЗ «Звіт про експорт (імпорт) послуг».

Звіт за формою № 14-зез містить інформацію про найменування і код країни-контрагента; найменування та код валюти контракту та вартість товарів у валюті контракту. Всі перелічені реквізити вказуються у розрізі укрупнених груп товарів. Для цього товари, придбані або реалізовані у портах, пароплавствах, аеропортах, на залізницях, автовокзалах та автозаправних станціях, а також безпосередньо на суднах, в літаках, на поїздах розподіляються на групи з використанням локальних кодів:

01 – товари для технічного забезпечення та експлуатації транспортних засобів (дизельне паливо, бензин, мазут, мастило, вода і т. ін.);

02 – продовольчі товари (товари, придбані для забезпечення харчування пасажирів та членів екіпажу);

03 – непродовольчі товари (товари першої необхідності та довготривалого користування, медикаменти і т. ін.).

Вартість експорту враховується за умови поставки ФОБ (FOB), згідно з якою вартість товару визначається на кордоні країни-експортера за ринковими цінами товарів та складається з ціни виробника (без урахування податку на додану вартість), торговельних націнок, податків на експорт, витрат з транспортування товарів до кордону та витрат, пов’язаних з навантаженням експортованого товару на судно.

Вартість імпорту заповнюється у звіті за умови поставки СІФ (CIF), згідно з якою у вартість товару включаються всі витрати покупця з його придбання, транспортування, фрахтування і страхування таких товарів.

Застосування у формі № 14-зез локального кодування не дозволяє виконати зведення даних цієї звітності із даними митної статистики у розрізі товарних груп за УКТЗЕД. Тому у публікаціях Держкомстату експорт (імпорт) товарів, придбаних у портах, показують окремим рядком без деталізації по асортименту. У 2005 році Україна мала оборот з таких товарів по експорту в обсязі 16,8 млн. дол. США і по імпорту – 213,3 млн. дол. США.

Крім товарів, що необхідні для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу, є ще ряд товарів, які з різних причин не проходять митного декларування. До таких товарів відносяться:

  • риба та всі види морепродуктів, що продані з українських (або зафрахтованих Україною) суден за кордоном, у тому числі і на іноземні судна, які знаходяться в територіальних водах іноземних держав або у відкритому морі;

  • товари, здобуті з дна у відкритому морі та реалізовані нерезидентам або придбані в них (якщо на такі товари не оформлено українську вантажну митну декларацію);

  • ввезені до держави риба та інші морські продукти, здобуті у територіальних водах іноземних держав за умови концесії (якщо на концесійні товари не оформлялась українська вантажна митна декларація);

  • товари передані в оренду строком на 1 рік і більше (якщо на них не оформлено українську ВМД), наприклад, морські риболовецькі судна, транспортні засоби, газо - і нафто - бурильні вишки та інше устаткування, що діє на території країни більше ніж 1 рік;

  • «переливи» електроенергії по загальній електромережі (якщо на них не оформлено українську ВМД);

  • продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних суднах України (або орендованих нею) та продана нерезиденту;

  • продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на іноземних суднах та придбана Україною;

  • інші товари, на які не оформлено вантажну митну декларацію, якщо їх вартість складає понад 100 євро (наприклад, поставки нафти, газу, аміаку трубопровідним транспортом).

Перелічені вище товари також не потрапляють до складу зовнішньоторговельних оборотів, врахованих митницями, тому для їх обліку застосовується статистична звітність: «Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування» (форма № 5-зез). Зазначена форма звітності складається за територіальною ознакою. Підприємства, що входять до складу об’єднань та знаходяться на територіях різних областей, складають звіт за місцезнаходженням, лише про свою економічну діяльність, зведення по об’єднаннях не виконуються. Правила її складання викладені в Інструкції про порядок складання місячних звітів за формою № 5-зез «Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування», затвердженій наказом Міністерства статистики України від 19 квітня 1997 року № 106, зареєстрованій Міністерством юстиції України 27.05.97 № 192/1996 зі змінами і доповненнями внесеними пізніше.

Звіт по «переливах» електроенергії подається об’єднанням (підприємством), яке оформило контракт та установами і організаціями, які мають ліцензію на експорт-імпорт електроенергії (за умови, що на них не оформлено вантажну митну декларацію).

Форма № 5-зез складається щомісячно, окремо по експорту та імпорту товарів. Дані про обсяги експорту (імпорту) товарів заповнюються на основі контракту та при наявності документу, що засвідчує момент передачі товару одержувачу (товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі і таке інше).

Дані заповнюються за кожний звітний місяць окремо, а не наростаючим підсумком, в розрізі країн і за видами усіх товарів відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Складання звітності поширюється на усі види контрактів, в тому числі за міждержавними угодами, бартерними операціями, товарами на переробку, тощо.

Не включаються до звіту форми № 5-зез обсяги прямої транзитної торгівлі; вартість транспортних засобів, що здійснюють чартерні рейси; транспортне устаткування, риболовецькі судна, газобурильні і нафтобурильні вишки та інше устаткування, що пересувається та діє на території країни менше ніж 1 рік.

«Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування» (форма № 5-зез) містить дані про:

  • найменування та код країни походження (призначення) товару;

  • найменування та код країни, що торгує. Ці дані застосовуються для складання платіжного балансу країни, тому торгуючою країною вважається: при експорті – країна, що платить за товар Україні, а при імпорті – країна, що отримує кошти за товар від України. При відсутності країни-посередника країна походження (призначення) збігається з торгуючою країною;

  • найменування товарів та одиниць вимірювання. Якщо УКТЗЕД передбачені дві одиниці вимірювання, то у формі № 5-зез необхідно показувати їх дробом (таблиця одиниць вимірювання за УКТЗЕД наведена у додатку Г);

  • коди товарів за УКТЗЕД, одиниць вимірювання та характеру угоди;

  • кількість товару. При необхідності також наводиться дробом: в основних та додаткових одиницях вимірювання;

  • вартість товару. Наводиться у валюті контракту за умови поставки FOB. Всі інші види витрат (зверх FOB), що пов’язані з фрахтом транспортних засобів та страхуванням вантажів і обумовлені контрактом, проставляються в окремій графі форми.

У звітності форми № 5-зез обов’язково вказують і товари, які повертаються після ввезення або вивезення (реекспорт та реімпорт товарів). При цьому підприємство повинне надати органам статистики письмове підтвердження про повернення товару з визначенням країни, валюти, назви товару і його коду за УКТЗЕД та кількості і вартості поверненого вантажу у валюті контракту.

Застосування у звітності форми № 5-зез товарних кодів за УКТЗЕД дозволяє робити зведення даних цієї форми з даними митної статистики про торгівлю такими ж товарами.

Дані статистичної звітності форм № 5-зез та № 14-зез використовуються для розрахунку загальних показників зовнішньої торгівлі товарами та з метою складання національних рахунків і платіжного балансу України, вони забезпечують більш повний облік зовнішньоторговельних оборотів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]