Контрольні питання і завдання

1. Дайте визначення понять: статистика зовнішньоекономічних зв’язків, статистика зовнішньої торгівлі товарами і послугами, митна статистика.

2. Дайте назву і визначення складових митної статистики.

3. Що є об’єктом спостереження і вивчення митної статистики зовнішньої торгівлі товарами?

4. Дайте визначення предмету митної статистики.

5. Дайте визначення предмету статистики зовнішньої торгівлі товарами.

6. Перелічіть набір методів митної статистики, що використовуються на кожному етапі статистичного дослідження.

7. Підготуйте творчу роботу розрахункового характеру на тему: «Методи статистичного дослідження, що застосовуються на етапі статистичного аналізу зведеної інформації про зовнішню торгівлю товарами в Україні». Використайте для цього дані Статистичного щорічника України за останній рік.

8. Тест. Підберіть відповідні визначення запропонованих понять, вкажіть кодові комбінації вірних відповідей.

Код	Поняття	Код	Визначення
А	Об’єкт митної статистики	1	Носить комплексний характер. Включає прийоми статистичного спостереження, зведення і групування зібраної інформації, статистичний аналіз даних митної статистики.
Б	Предмет митної статистики	2	Сукупність окремих партій товарів, що перетинають митний кордон країни і відповідають критерію зміни власника
В	Метод митної статистики	3	Кількісна сторона масових суспільних явищ, що відбуваються в сфері зовнішньої торгівлі товарами.

3. Завдання митної статистики

Основні три завдання митної статистики передбачені статтею 303. «Завдання митної статистики» Митного кодексу України.

Якщо деталізувати і дещо доповнити положення кодексу, то до завдань митної статистики слід віднести:

1. об’єктивний та вірогідний облік даних про переміщення товарів через митний кордон України;

2. збирання, формування, узагальнення і всебічний аналіз та зберігання інформації з питань митної справи та про всі експортно-імпортні оборудки, що здійснюються з переміщенням через державний кордон країни;

3. аналіз динаміки, структури і основних тенденцій розвитку експорту та імпорту країни у взаємозв’язку зі статистичним аналізом макроекономічної ситуації в країні;

4. дослідження кон’юнктури світового ринку (співвідношення попиту, пропозиції, цін, вивчення варіації цін та тенденцій попиту) та визначення позиції і можливостей українських виробників на зарубіжних ринках;

5. інформаційне забезпечення даними про зовнішню торгівлю органів державного управління для своєчасної розробки ефективної митної політики;

6. інформаційно-аналітичне забезпечення контролю за виконанням планових надходжень до державного бюджету від митних зборів, платежів і податків та валютних надходжень до країни від експорту товарів;

7. підвищення рівня аналітичної роботи з виявлення резервів для удосконалення товарної структури зовнішньої торгівлі, оптимізації показників торговельного та платіжного балансів України, економіки країни в цілому;

8. забезпечення вільного доступу до зведеної статистичної інформації усім зацікавленим користувачам. Оптимізація повноти та складу інформації про зовнішню торгівлю, що міститься в публікаціях Держкомстату України, підвищення рівня її аналітичності;

9. захист статистичної інформації, яка відповідно до законодавства України не підлягає розголошенню;

10) розробка системи показників зовнішньої торгівлі та удосконалення прийомів і методів їх статистичного аналізу. Так, Держмитслужба України в 1999 році розробила і внесла на затвердження до Ради керівників митних служб держав-учасниць СНД Методику проведення порівняльного аналізу даних митної статистики взаємної торгівлі країн СНД. У 2005 році методична комісія Держкомстату України за узгодженням з Державною митною службою та Національним банком України затвердила Методологію розрахунку індексів цін, фізичного обсягу та умов торгівлі, розроблену Науково-технічним комплексом статистичних досліджень спільно з Держкомстатом України та Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі товарами, підготовлені на основі Методологічних рекомендацій "Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції і визначення", розроблених Статистичним відділом ООН (1998).

В Методологічних положеннях статистики зовнішньої торгівлі товарами в Україні також наводиться перелік завдань статистики зовнішньої торгівлі товарами. Але, на наш погляд, автори методології розглядають митну статистику більше як науку та як функцію державного управління і в значно меншій мірі згадують про її практичний бік – практичну діяльність зі збирання, зберігання і передачі інформації. В той же час, перелік завдань, наведений в Методології, може бути цікавим і з точки зору визначення місця статистики зовнішньої торгівлі товарами як науки в системі соціально-економічної статистики в цілому. У ньому підкреслюється роль статистики зовнішньої торгівлі товарами у складанні системи національних рахунків та платіжного балансу країни. Тому доцільно ознайомитися і з таким формулюванням завдань митної статистики зовнішньої торгівлі товарами.

За Методологією статистика зовнішньої торгівлі товарами враховує міжнародну торгівлю товарами і не торкається міжнародної торгівлі послугами. Вона призначена для вирішення наступних завдань:

• сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності, розширенню зовнішньоторговельних зв'язків;

• забезпечення матеріалами для проведення міжнародних зустрічей та переговорів;

• забезпечення повного і достовірного обліку даних про експорт та імпорт України;

- аналізу основних тенденцій, структури і динаміки зовнішньоторговельних товаропотоків держави, які ув'язані з аналізом макроекономічної ситуації в країні;

• інформаційного забезпечення вищих органів державної влади та управління при прийнятті ними рішень у сфері зовнішньої торгівлі і державного регулювання зовнішньої торгівлі;

• аналізу кон'юнктури ринку України;

• складання зовнішньоторговельного балансу України;

• надання даних статистики зовнішньої торгівлі для розробки Платіжного балансу держави;

• розрахунку різного роду індексних показників зовнішньої торгівлі (індексів середніх цін, фізичного обсягу та умов торгівлі);

• підготовки вихідних даних для прогнозування макроекономічних показників у рамках статистичної Системи Національних Рахунків і Платіжного балансу України;

• забезпечення зіставлення даних взаємної торгівлі держави з даними зовнішньоторговельних партнерів;

• рішення інших задач, що обумовлені національним статистичним законодавством України.

Згідно зі статтею 309 Митного кодексу України передбачено наступні напрями використання даних митної статистики:

1. для визначення стратегії, тактики та основних тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі;

2. для аналізу і прогнозування зовнішньоекономічної політики і ситуації, що очікується на світовому ринку;

3. для забезпечення ведення переговорів з торговельно-економічних питань;

4. для ефективного застосування методів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі;

5. для складання торговельного та платіжного балансу країни, планування і проведення валютно-фінансової політики;

6. для визначення можливих ринків збуту товарів;

7. для формування статистики зовнішньоекономічних зв’язків України.

Перед українським урядом та Держмитслужбою стоїть завдання збільшувати надходження до державного бюджету від мита і митних платежів. У 2004 році із кожних 100 грн загальних доходів зведеного бюджету України 5,6 грн надходили за рахунок податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції.

Актуальним є і покращення структури українського експорту та імпорту. Так, у 2005 році основною статтею вітчизняного експорту був продаж чорних металів та виробів з них на які припадало 38,9 % усього експорту товарів. 9,8 % експорту товарів становили енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки. Це в основному продукція нафтопереробних підприємств, вироблена з використанням значної частки давальницької сировини. Якщо така сировина перестане надходити, то нафтопереробні підприємства можуть зупинитися, зменшиться ВВП, зросте рівень безробіття, знизиться добробут нації.

Лише 13,1 % від вартості експорту товарів становить продаж на зовнішньому ринку продукції машинобудівного комплексу. Це свідчить про недостатню конкурентоздатність українських виробників. Покращення ситуації в цій галузі можливе за умови залучення іноземних інвестицій, що підвищило б технологічний рівень підприємств і дозволило б вирішити проблему з обмеженням збуту продукції на зовнішньому ринку, що виникла через супротив економічно розвинених країн просуванню на зовнішні ринки української машинобудівної продукції.

Важливим є і збільшення імпорту сучасного високотехнологічного обладнання в Україну для запровадження новітніх енергозберігаючих технологій, оскільки Україна не має достатніх обсягів власних енергетичних ресурсів. Увесь імпорт товарів до України на 29,5 % складається з енергетичних матеріалів; нафти та продуктів її перегонки, і на 68,5 % забезпечується надходженнями із РФ. Тому Російська Федерація є основним торговельним партнером України, на неї припадає 21,9 % українського експорту товарів та 35,5 % їх імпорту до України. Для послаблення економічної залежності від імпорту російського газу, українському уряду бажано розв'язати проблему налагодження зовнішньоекономічних зв’язків з іншими країнами-експортерами енергетичних матеріалів.

Україна до 1991 року мала достатні потужності із виробництва одягу, трикотажу, взуття, але більшість підприємств не витримали конкуренції з дешевими імпортними споживчими товарами. Зараз потреби внутрішнього ринку у чоловічих сорочках, взутті, побутовій техніці та радіотоварах забезпечуються за рахунок імпорту. Тобто, Україна фінансує розвиток зарубіжного виробництва, замість того, щоб інвестувати власні підприємства. У 2005 році 739,2 млн. дол. США витрачено на придбання за кордоном текстильного і трикотажного одягу, взуття.

Необхідно сказати, що уряди зарубіжних країн проводять жорстку політику на обмеження імпорту споживчих товарів та всебічно сприяють розвитку власного виробництва таких товарів для забезпечення потреб внутрішнього ринку.

Досягнення самозабезпечення продовольством та споживчими товарами є одним із факторів підвищення добробуту нації, засобом перетворення України з економічно відсталої у індустріально розвинену країну.

У розв’язанні цих завдань статистиці відводиться важлива роль, оскільки високоякісна інформаційна забезпеченість уряду сприяє успішному стратегічному управлінню в сфері зовнішньоекономічних зв’язків.