
- •Основи для переходу до митної статистики в Україні
- •Контрольні питання і завдання
- •Об’єкт, предмет і метод
- •Контрольні питання і завдання
- •Завдання митної статистики
- •Контрольні питання і завдання
- •1.4. Організація статистичного спостереження за переміщенням товарів через митний кордон країни
- •Контрольні питання і завдання
- •2.1. Вантажна митна декларація – основне джерело первинної інформації в митній статистиці
- •Контрольні питання і завдання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •2.2. Зведена статистична звітність митниць про показники спеціальної митної статистики
- •Контрольні питання і завдання
- •2.3. Статистична звітність в Україні про експорт та імпорт товарів, що не проходять митного декларування
- •Контрольні питання і завдання
- •2.4. Статистичний облік обсягів зовнішньої торгівлі послугами
- •Контрольні питання і завдання
- •2.5. Статистичні публікації про обсяги зовнішньої торгівлі товарами і послугами
- •Контрольні питання і завдання
- •3.1. Поняття та основна мета розробки Методології митної статистики
- •Контрольні питання і завдання
- •3.2. Поріг статистичного спостереження у митній статистиці
- •Контрольні завдання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •3.3. Спеціальна та загальна системи обліку експортно-імпортних операцій
- •Контрольні питання і завдання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •3.4. Визначення дати експорту та імпорту у статистичному обліку
- •Контрольні питання і завдання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •3.5. Кількісна та вартісна оцінка товарів у зовнішній торгівлі
- •Контрольні питання
- •Практичні завдання для самостійної роботи
- •3.5.1. Україна закупила товар у Росії
- •3.6. Визначення країн-партнерів у статистичному обліку зовнішньоторговельного обороту
- •Контрольні питання
- •3.7. Класифікації і номенклатури товарів у статистиці зовнішньої торгівлі
- •Контрольні питання і завдання
- •3.8. Забезпечення порівнянності статистичних даних
- •Контрольні питання і завдання
- •4.1. Показники зовнішньоторговельного балансу в Україні та їх статистичний аналіз
- •Контрольні питання і завдання
- •4.2. Поняття і значення платіжного балансу
- •Контрольні завдання
- •4.3. Показники, що характеризують інтеграцію країни до світових господарських зв’язків
- •Розв’язання типового завдання.
- •Практичні завдання для самостійної роботи
Контрольні питання і завдання
1. Сформулюйте поняття зовнішньоторговельного балансу країни.
2. Яким є порядок обчислення сальдо зовнішньоторговельного балансу?
3. Вкажіть порядок обчислення загального зовнішньоторговельного обороту.
4. Яким є порядок обчислення структури зовнішньоторговельного обороту?
4.2. Поняття і значення платіжного балансу
Платіжний баланс (далі ПБ) тісно пов'язаний з показниками торгового балансу і відбиває співвідношення всіх видатків валютних коштів за кордон та надходжень їх до країни за певний період часу (найчастіше за рік). В ньому відображається вся сукупність міжнародних торгових і фінансових операцій, що породжують попит та пропозицію на певний вид валюти.
Національний платіжний баланс – це статистична система кількох окремих рахунків (балансів), до якої входять: зовнішньоторговельний баланс, баланс первинних доходів, баланс іноземних інвестицій, баланс економічної допомоги та інші. Кожна складова частина ПБ включає, з одного боку, всі категорії платежів і надходжень до країни із-за кордону, з іншого, - видатки і грошові виплати за кордон за імпорт товарів та послуг, прибуток перерахований за кордон, поточні трансферти та інші виплати.
Платіжний баланс побудований на основі методології подвійного запису на рахунках. Кожна зовнішньоекономічна операція відображається в ньому двічі: по кредиту одного рахунка і одночасно по дебету іншого, наприклад експорт товарів на певну суму, показаний по кредиту рахунку «Товари» балансується такою ж сумою, показаною по дебету рахунка «Іноземна валюта». Сума всіх дебетових проводок повинна співпадати з сумою кредитових, а загальне сальдо має дорівнювати нулю. Але на практиці баланс ніколи не досягається через наявність статистичних помилок (чисті помилки і пропуски), пов’язаних з тим, що дані про різні операції беруться із різних джерел, тому методологія обліку їх може бути різною. Наприклад дані про експорт товарів беруться із митної статистики, а про надходження іноземної валюти на рахунки підприємств за експортовані товари – із банківської статистики. Причин невідповідності тут може бути кілька – це відмінність у визначенні дати обліку і віднесення відповідних показників до різних звітних періодів, неповне повернення до країни валюти за експортні поставки тощо. У найбільш загальному вигляді схема ПБ наведена в таблиці 4.2.
Показники ПБ обчислюються за станом на певну дату (розрахункові баланси) або за певний період (звітні баланси). Деякі країни обчислюють також прогнозні баланси.
Таблиця 4.2. Спрощена схема платіжного балансу.
Назва операції |
Кредит |
Дебет |
І. Рахунок поточних операцій |
|
|
А. Товари та послуги (1. Товари; 2. Послуги) |
|
|
Б. Доходи (1. Оплата праці; 2. Доходи від інвестицій) |
|
|
В. Поточні трансферти |
|
|
ІІ. Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами |
|
|
А. Рахунок операцій з капіталом |
|
|
1. Капітальні трансферти |
|
|
2. Придбання/продаж невироблених нефінансових активів |
|
|
3. Зміна запасів іноземної валюти |
|
|
Б. Фінансовий рахунок |
|
|
1. Прямі інвестиції (за кордон; в національну економіку із-за кордону) |
|
|
2. Портфельні інвестиції (активи; зобов’язання) |
|
|
3. Інші інвестиції (активи; зобов’язання) |
|
|
4. Резервні активи |
|
|
ПБ є одним із основних інструментів макроекономічного аналізу і прогнозування. Його дані показують, як у звітному періоді розвивалася зовнішня торгівля, яка безпосередньо впливає на валютний курс, рівень виробництва, зайнятості і споживання. На основі ПБ можна визначити, в яких формах відбувалося залучення іноземного капіталу і здійснювалися інвестиції за кордон, чи своєчасно погашалася зовнішня заборгованість країни або мали місце затримка платежів і реструктуризація боргу. ПБ показує також зміну рівня міжнародних резервів Національного банку, що характеризує наявність платіжних дисбалансів.
Дані ПБ використовуються для запровадження заходів фіскальної і монетарної політики, протекціоністських заходів, регулювання внутрішнього валютного ринку та валютних курсів.
Митна статистика служить одним із інформаційних джерел для складання платіжного балансу.