Контрольні питання і завдання

1. Яка роль класифікаторів товарів у статистичному обліку зовнішньої торгівлі?

2. Опишіть класифікаційну структуру МСТК.

3. Опишіть класифікаційну структуру ГС.

4. Опишіть класифікаційну структуру УКТЗЕД.

3.8. Забезпечення порівнянності статистичних даних

В залежності від методологічних особливостей статистичного обліку зовнішньоторговельних оборотів виникають проблеми порівнянності даних про зовнішню торгівлю товарами. Методологія обліку може змінюватися в одній і тій же країні за різні проміжки часу, тоді виникають методологічні невідповідності при вивченні динамічних рядів експорту (імпорту) по цій країні. В один і той же період методологія обліку може відрізнятися по двох різних країнах – торговельних партнерах, за якими проводиться взаємне порівняння зустрічних потоків товарів (експорт із країни А до країни Б порівнюється з імпортом країни Б із країни А).

Непорівнянність може бути пов'язана з відмінностями в охопленні товарів обліком, різними методами трактування окремих товарів (наприклад, товари військового призначення, корабельні запаси, конфіденційні дані), зростанням вартості в країнах-посередниках, розбіжностями в класифікації товарів, запізненням у наданні звітності, конвертацією валюти, методами визначення країн-партнерів та торгівлею через треті країни-посередники, відмінностями у вартісній оцінці, включаючи розбіжності в умовах поставки СІФ/ФОБ, лаговими (часовими) зсувами обліку окремих партій товарів через значний час, що може бути потрібен на транспортування товарів через треті країни та різними методами визначення дати реєстрації експорту (імпорту), що також приводить до часових невідповідностей в обліку.

Певна незіставність виникає також внаслідок змін у джерелах даних, помилок у збиранні даних або обробці та відправленні результатів, фальшивих документів або неспроможності комерсантів забезпечити статистичні органи точною інформацією.

При вивченні динамічних рядів українського експорту (імпорту) за періоди, що поєднують часові проміжки до 1991 року та після 1 січня 1991 року, слід пам’ятати, що у методології статистичного обліку зовнішньої торгівлі товарами в Україні з 1991 року відбулися наступні зміни:

• до 1991 року до обсягів зовнішньої торгівлі включалися товари, що перетинали кордон країни лише на комерційній основі, а з 1991 року стали враховуватися всі товари, ввезення і вивезення яких збільшує або зменшує матеріальні ресурси країни, тобто обороти збільшилися на розмір дарувань, допомоги тощо;

• з 1991 року до складу експорту (імпорту) стали включатися операції з товарами, що проходять без завезення до країни (за даними звітності про торгівлю товарами, що не проходять митного декларування);

• за новою методологією послуги (патенти, ліцензії, проектно-пошукові роботи, ремонт тощо) враховуються як послуги, окремо від товарів, торгівлю якими вони супроводжують;

• до 1991 року експорт і імпорт враховувалися у статистиці за єдиним базисом ФОБ, а після 1991 року імпорт враховується за умови поставки СІФ.

Відбулися і ще деякі зміни у порядку обліку бартерних операцій, оренди тощо, тому при вивченні динаміки зовнішньої торгівлі України товарами у порівнянні з 1990 роком вартісні обсяги експорту та імпорту є непорівнянними, або їх потрібно корегувати (умовно перераховувати) з огляду на зміни у методології обліку.

При порівняннях взаємних оборотів двох країн одним із методів вивчення узгодженості даних статистики зовнішньої торгівлі є метод дзеркальної статистики.

Для таких порівнянь по країнах СНД використовується Методика проведення порівняльного аналізу даних митної статистики взаємної торгівлі країн СНД, яка затверджена керівниками митних служб держав-учасників Співдружності 14 травня 1999 року, та Методика проведення зіставлення даних основних країн партнерів у зовнішній торгівлі товарами, затверджена наказом Держкомстату України від 29.12.2000р. № 419.

В Методиці зроблено спробу при проведенні співставлень об'єднати як суто статистичні цілі (вдосконалення та уніфікація методологічних принципів формування статистики зовнішньої торгівлі), так і митні цілі (виявлення можливих порушень та пошуки шляхів запобігання їх в подальшому).

На розбіжності даних про взаємні обороти зовнішньої торгівлі країн СНД, крім причин методологічного плану, значно можуть впливати причини іншого характеру, пов'язані з особливостями законодавства, зокрема, податкового та митного.

Наявність в більшості країн централізованих баз електронних копій ВМЛ та сучасних програмних засобів їх обробки дозволяє в короткий час здійснювати перерахунки взаємних оборотів для усунення невідповідності між ними.

Більшість країн світу зосереджують адміністративні та регламентуючі аспекти роботи своїх митних органів на товарах, що імпортуються. Саме ці товари підлягають оподаткуванню, крім того, до них застосовуються методи тарифного та нетарифного регулювання з метою захисту інтересів споживачів та національного виробника. В результаті більш ретельного огляду імпорту описи імпортованих товарів є, як правило, більш конкретними. Крім того, кількість додаткових даних, які звичайно додаються при оформленні імпортної декларації, в країнах набагато більша кількості документів при оформленні експорту товарів. Тому деякі країни практикують заміну даних про експорт одного партнера даними про імпорт другого партнера. Наприклад, статистичні дані Канади про імпорт товарів з США приймаються і використовуються статистичними органами Сполучених Штатів як експорт до Канади (метод дзеркальної статистики).

Розходження в обліку товарів двох країн-партнерів - це наслідок дії багатьох факторів, головними з яких є:

1. Методологічні розходження в обліку:

• Невідповідність географічної, економічної і статистичної територій держав.

• Здійснення обліку у зовнішній торгівлі товарами за різними системами: загальною або спеціальною. Так, у країнах ЄС імпортом вважається факт допуску внутрішньою митницею країни призначення товару, походженням з країни, що не є членом ЄС, до вільного використання. При цьому жодних окремих режимів щодо поставки товарів до вільних економічних зон не існує. Натомість в Україні території спеціальних митних зон, знаходяться поза межами її митної території. Така розбіжність впливає на суми стягнутого мита, але на статистичну вартість експорту (імпорту) за період майже не впливає, оскільки Україна обліковує зовнішню торгівлю за загальною системою (при перетині державного кордону).

• Використання у країнах-партнерах різних класифікаторів країн, товарів, валют. Номінація експорту та імпорту в різних валютах. Так, статистична вартість зовнішньоторговельних оборотів в Україні визначається в доларах США за курсом НБУ на дату прийняття декларації до оформлення, а в країнах ЄС – у євро, а вже потім для міжнародних порівнянь приблизно оцінюється в доларах США. Оскільки долар США може в окремі періоди девальвувати або девальвувати стосовно євро, то виникає значна курсова різниця при обліку торгівлі з країнами ЄС. За деякими оцінками через курсову різницю у 2005 році статистичні показники ЄС щодо імпорту з України були завищені на 14,3%, а відносно експорту до України – занижені приблизно на стільки ж відсотків.

• Різниця в методології збору даних по статистиці зовнішньої торгівлі товарами (включення або не включення даних по товарах, що не підлягають митному декларуванню; товарів, придбаних в портах для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів та членів екіпажу; дорахунків по "човниковій торгівлі" та інших).

• Різниця в методиках обліку орендованих товарів.

• Різниця в методиках обліку ремонту основних фондів у країнах ЄС та інших країнах світу.

• Повторна класифікація товарів з метою забезпечення конфіденційності.

• Методологічна різниця між торгуючою країною і країною походження або країною відправлення товарів, торгуючою країною і країною кінцевого призначення.

• Різниця статистичної вартісної оцінки товарів при здійсненні операцій: експорт оцінюється за умови поставки ФОБ, імпорт - за умови поставки СІФ.

• Різниця обмінних курсів валют: реєстрація вартості товарів повинна здійснюватись у національній валюті країни, навіть коли угода укладена в іншій валюті. Використання різних обмінних курсів експортерами і імпортерами може приводити до розходжень. Значні розходження виникають у зв'язку з різною періодичністю проведення перерахунків обсягів торгівлі у долари США (на основі щоденних, щодекадних, середньомісячних, середньоквартальних, середньорічних курсів валют до національної одиниці).

• Часова різниця, що є результатом руху товарів, які зареєстровані у різний період часу експортерами та імпортерами (час знаходження товарів у дорозі; час на здійснення митних формальностей; судна, що виготовлені за кордоном, можуть бути зареєстровані як експорт країни виробництва, але будуть включені як імпорт у країні власнику тільки при перетині судном митного кордону та т. ін.). Наприклад, для України факт експорту визнається, якщо товар фізично вивезено з її території, а для країн ЄС факт експорту затверджується митною пломбою на вагоні, який ще не відбув зі станції відправлення і знаходиться на митній території ЄС. За оцінками спеціалістів часові розбіжності у реєстрації одного і того ж товару як експорту ЄС та імпорту України (з урахуванням середньостатистичних відстаней перевезень) можуть становити до 6% на рік у бік заниження Україною оцінки імпорту з ЄС у поточному році.

2. Товари можуть бути продані під час транзиту з однієї країни до іншої (так званий перерваний транзит у зв'язку зі змінами торговельної угоди).

3. Наявність у законодавстві конкретної країни преференцій або навпаки додаткових митних зборів та акцизів на конкретні види товару.

4. Поступки і спрощення, передбачені національним законодавством країни.

• Країни дозволяють спеціальні поступки щодо найкрупніших торговельних фірм (наприклад, поставки змішаних продуктів, частини транспортних засобів, можуть бути задекларовані під одним товарним кодом).

• Країни можуть мати різні статистичні пороги, нижче значення яких по вартості або кількості конкретного товару оформлення ВМД не вимагається.

5. Товари можуть бути класифіковані імпортерами та експортерами під різними товарними кодами (один із засобів ухилення від сплати податків).

6. Заниження митної вартості товарів при імпорті (ухилення від податків).

7. Уникнення від декларування товарів.

8. Невірне визначення у ВМД країни-контрагента (з метою неповернення валютної виручки).

9. Декларування країни власника митного складу, до якого надходить товар, яка є посередником у країнах-членах ЄС (подальший перепродаж на території ЄС здійснюється без перетинання митних кордонів).

10. Завищення вартості товарів (у зв'язку з встановленням урядом країни мінімальних або індикативних цін на товари).

11. Завищення експортної вартості.

12. Декларування зовсім інших товарів з більшою вартістю.

13. Неправдиві дані, заявлені у ВМД.

14. Помилки при збиранні і обробці даних.

Ця непорівнянність може бути значно зменшена завдяки прийняттю та впровадженню у практику роботи конкретних країн концепцій та визначень, запропонованих Статистичним відділом ООН у методологічних рекомендаціях СМТТ, версія 2.

Враховуючи зазначене, рекомендовано, щоб країни періодично проводили двосторонні або багатосторонні дослідження узгодженості даних або впроваджували обміни даними таким чином, щоб їх статистика була більш достовірною та корисною для національних цілей та Міжнародної порівнянності.

Аналіз причин розбіжностей даних у взаємовідносинах з конкретними країнами дає можливість підвищити достовірність та якість статистичної інформації щодо зовнішньої торгівлі товарами.

Наведені причини розбіжностей в основному обумовлені специфікою організації обліку експорту (імпорту) в окремих країнах. Наразі обсяг публікацій про світову торгівлю постійно зростає, і для кваліфікованого використання наявних статистичних даних вітчизняної та зарубіжної статистики для реального і об’єктивного аналізу зовнішньоекономічних зв’язків необхідно знати методологічні принципи обліку зовнішньоторговельного обороту, у відповідності з якими ці дані одержані.