Контрольні питання

1. Якими принципами керуються у світовій статистичній практиці при визначенні країни контрагента в разі обліку експорту (імпорту)?

2. Яким принципом визначення країни-партнера рекомендує керуватися Статистична комісія ООН і чому?

3. Які основні недоліки визначення країни-партнера за принципом країна виробництва - країна споживання?

4. Які основні недоліки визначення країни-партнера за принципом країна відвантаження (відправлення) - країна поставки?

5. Які основні недоліки визначення країни-партнера за принципом країна придбання (купівлі) - країна продажу (країна контракту)?

3.7. Класифікації і номенклатури товарів у статистиці зовнішньої торгівлі

Завдання підвищення ефективності зовнішньої торгівлі пов’язане з досягненням оптимальної структури торговельного обороту, яка визначається в статистиці зовнішньої торгівлі відповідно до прийнятих в країнах класифікацій і номенклатур товарів, що поширюються на сферу зовнішньоекономічної діяльності. Для статистики товарообороту внутрішнього ринку використовуються інші номенклатури товарів, істотно відмінні від прийнятих у сфері зовнішньої торгівлі.

Під класифікацією товарів тут маємо на увазі розподіл експортованих і імпортованих товарів на підгрупи, групи і розділи за певними ознаками, з метою узагальнення усієї різноманітності товарних найменувань, зведення їх в укрупнені товарні групи. Товари можуть бути згруповані залежно від завдань, що стоять перед укладачами класифікаційних схем і товарних номенклатур, за галузями виробництва, за матеріалами, з яких вони виготовлені, за ступенем обробки і т.д. Відповідно до прийнятої схеми класифікації всім товарам, товарним групам і розділам привласнюються коди. Кодування товарних позицій в подальшому дозволяє автоматизувати зведення окремих товарних найменувань у групи з допомогою ЕОМ. Комп’ютер зчитує коди і відносить конкретний товар до відповідного розділу, товарної групи і позиції в межах розділу. Кодування товарів призначається не лише для систематизації статистичної інформації про зовнішньоекономічні зв'язки, воно служить основою для пошуку і зберігання інформації. Іншою важливою сферою використання класифікаційних кодів є оподаткування зовнішньоторговельних оборотів.

Перелік товарних найменувань, розподілених за відповідною класифікаційною системою називають номенклатурою товарів. В номенклатурі товарів кожний вид товару займає певне місце відповідно до прийнятої класифікаційної системи. З кінця 1980-х років найбільшого застосування в статистиці зовнішньої торгівлі більшості країн світу набувають дві класифікаційні системи (номенклатури):

1. Міжнародна стандартна торгова класифікація ООН (МСТК);

2. Гармонізована система описання і кодування товарів.

Міжнародна стандартна торгова класифікація ООН (МСТК) вперше була прийнята Економічною і соціальною радою ООН 12 липня 1950 року. В 1960 році МСТК була переглянута із збереженням основних класифікаційних принципів, в 1975р. була видана друга редакція даної класифікації. Наразі МСТК діє в третій редакції, прийнятій Економічною і соціальною радою ООН у 1985 році. Вона групує товари за ступенем їх обробки (сировина, напівфабрикати, готові вироби), за характером товару і видом матеріалу, із якого зроблено товар, призначенням продукту, поширеністю його в світовій торгівлі, технологічними змінами і складається із 3118 найменувань основних товарних позицій і субпозицій, які зведені у 261 підгрупу, 67 товарних груп та 10 розділів. Коди номенклатури побудовані таким чином, що перший знак визначає розділ, перші два знаки – групу, три знаки – підгрупу, чотири – товарну позицію, п’ять знаків – субпозицію. При необхідності товарні субпозиції можуть бути ще більш деталізовані для національного використання.

Таблиця 3.1.Класифікаційна схема Міжнародної стандартної торгової класифікації МСТК (третя редакція), 1985 р.

Код		Назва розділу та групи
розділу	групи
1	2	3
0		Продовольчі товари і живі тварини, призначені в основному для продовольчої мети
	00	Живі тварини, крім класифікованих у групі 03
	01	М'ясо і м’ясопродукти
	02	Молочні продукти і яйця птахів
	03	Риба, ракоподібні, молюски і продукти з них
	04	Зерно і продукти переробки зерна
	05	Овочі та фрукти
	06	Цукор, вироби із цукру і мед
	07	Кава, чай, какао, прянощі і вироби з них
	08	Корми для тварин, крім зерна
	09	Різні продовольчі товари
1		Напої і тютюн
	11	Напої
	12	Тютюн, тютюнові вироби
2		Сировина непродовольча крім палива
	21	Шкіряна та пушно-хутряна сировина
	22	Олійне насіння і плоди
	23	Сирий каучук (включаючи синтетичний та регенерований)
	24	Пробка та лісоматеріали
	25	Волокнисті напівфабрикати і макулатура
	26	Текстильні волокна (крім шерстяного топсу і чесаної шерсті) і їх відходи (не перероблені в пряжу або тканину)
1	2	3
	27	Сировина для виробництва добрив і нерудні копалини (крім кам’яного вугілля, нафти і дорогоцінного каміння)
	28	Металічні руди і брухт
	29	Сировина тваринного і рослинного походження в іншому місці не названа
3		Мінеральне паливо, мастила і аналогічні матеріали
	32	Кам'яне вугілля, кокс і брикети
	33	Нафта, нафтопродукти і побічні продукти
	34	Газ природний і промисловий
	35	Електроенергія
4		Жири, масла і віск тваринного і рослинного походження
	41	Жири і масла тваринного походження
	42	Рослинні оливи неочищені, рафіновані або фракціоновані
	43	Жири і масла тваринного і рослинного походження, оброблені; віск тваринного і рослинного походження
5		Хімічні продукти
	51	Органічні хімічні продукти
	52	Неорганічні хімічні продукти
	53	Барвники, дубильні і лакофарбні матеріали
	54	Фармацевтичні товари
	55	Ефірні масла і пахучі речовини, полірувальні та миючі засоби
	56	Мінеральні і хімічні добрива
	57	Вибухові речовини і піротехнічні вироби
	58	Штучні смоли і пластмаси, прості і складні ефіри целюлози
	59	Хімічні матеріали і продукти, в іншому місці не названі
6		Оброблені вироби, в основному класифіковані за матеріалами
	61	Вироби із шкіри, в іншому місці не поіменовані
	62	Вироби із каучуку, в іншому місці не поіменовані
	63	Вироби із пробки і деревини (за виключенням меблів)
	64	Папір, картон, вироби із волокнистих напівфабрикатів, паперу і картону
	65	Текстильна пряжа, готові вироби, тканини, в іншому місці не названі, і подібні товари
	66	Вироби із нерудних копалин, в іншому місці не названі
	67	Чорні метали
	68	Кольорові метали
	69	Вироби із металу, в іншому місці не названі
7		Машини, обладнання і транспортні засоби
	71	Енергосилове обладнання
	72	Машини і обладнання, призначені для окремих галузей промисловості
	73	Металообробне обладнання
	74	Машини і обладнання загального призначення і їх частини, в іншому місці не названі
	75	Канцелярські машини і обладнання для автоматичної обробки
1	2	3
	76	Обладнання і пристрої для дистанційного зв’язку, апаратура і обладнання для звукозапису та відтворення звуку
	77	Електричні машини, апарати і пристрої, в іншому місці не названі, і їх електричні частини (включаючи неелектричні частини до електричних побутових пристроїв, в іншому місці не названі)
	78	Засоби дорожнього транспорту, (в тому числі на повітряній подушці)
	79	Інші транспортні засоби
8		Різні готові вироби
	81	Санітарне, водопровідне, опалювальне, освітлювальне обладнання і арматура, в іншому місці не названі, стандартні будинки
	82	Меблі та їх частини
	83	Дорожні речі, сумки і аналогічні вироби
	84	Одяг і подібні речі
	85	Взуття
	87	Спеціальні, наукові і контрольні інструменти і апарати, в іншому місці не названі.
	88	Фотоапарати, фотообладнання і пристрої та оптичні товари, в іншому місці не названі, годинники
	89	Різні готові вироби, в іншому місці не названі
9		Товари і оборудки, не включені в інші розділи
	91	Поштові посилки
	93	Спеціальні оборудки і товари, не класифіковані за типом
	96	Монети, (крім золотих)
	97	Золото немонетарне (крім золотих руд і концентратів)

Зміст кожної товарної субпозиції СМТК-3 є ідентичним до відповідної позиції Гармонізованої системи, тобто ці класифікації взаємно узгоджені.

В сучасному статистичному обліку МСТК рідко використовується для класифікації товарів, але вона широко застосовується в статистичних публікаціях ООН по міжнародній торгівлі. Українська статистика також оприлюднює структуру зовнішньої торгівлі України у відповідності до МСТК, а облік проводиться за УКТЗЕД. Щоб перегрупувати товари за номенклатурою, передбаченою МСТК, потрібно порівняти і узгодити ці два класифікатори, тому вище і наведено досить детальну класифікаційну схему МСТК.

Для статистичного обліку зовнішньоторговельних оборотів більшість країн світу зараз використовують Гармонізовану систему опису і кодування товарів (ГС), або національні класифікатори, що побудовані на її основі і повністю узгоджені з ГС.

На своїй двадцять сьомій сесії (22 лютого – 3 березня 1993 року) Статистична комісія ООН рекомендувала, щоб для складання і поширення своєї статистики міжнародної торгівлі країни застосовували ГС.

Гармонізована система створювалася близько десятиліття. На початку семидесятих років гостро встало питання про створення єдиної зовнішньоторговельної класифікації. Було визнано необхідним почати з 1973р. розробку номенклатури яка була названа гармонізованою. Вказана номенклатура розроблялася перш за все на базі Номенклатури Ради митного співробітництва (НРМС), МСТК і інших 12 різних міжнародних і національних класифікаторів і стала їх синтезом. Розробка здійснювалася в рамках Ради з митної співпраці. Головна мета розробки нової номенклатури полягала в тому, що під дією науково-технічної революції значно розширилася номенклатура товарів в світовій торгівлі і діючі номенклатури не відповідали таким змінам. Так, в 1930-і роки номенклатура машин і устаткування, що вироблялися в світі налічувала приблизно 300 тисяч найменувань, а на початку 1970-х років - 700 тисяч, в середині 1980-х років - близько 1 мільйона, а в даний час наближається вже до 1,5-мільйонної відмітки. Особливість сучасної науково-технічної революції полягає в тому, що відбувається розширення в номенклатурі не тільки засобів виробництва, але і предметів споживання. Щорічно на світовому ринку з'являються сотні нових сортаментів прокату, сплавів виробів порошкової металургії, виробів органічної і неорганічної хімії. Крім того, в умовах дії декількох номенклатур в міжнародній торгівлі (МСТК, НРМС, ЄТН РЕВ) були потрібні великі витрати часу і праці для переходу від однієї номенклатури до іншої, що ставало технічним бар'єром в розвитку світової торгівлі. Країни – партнери, що застосовували різні номенклатури, вимушені були перекодовувати всі товари для цілей митного оподаткування та ведення національного статистичного обліку. Значно ускладнювалися і міжнародні зведення товарообороту за товарним асортиментом.

ГС стала багатоцільовою товарною номенклатурою, що відповідає потребам митних органів (на основі неї розроблявся митний тариф) і статистичних служб (вона забезпечує порівнянність статистичних даних про зовнішню торгівлю різних країн світу).

Товарна номенклатура ГС, як і Номенклатури Ради митного співробітництва, складається з 21 розділу (причому в точності повторює всі розділи НРМС) і 97 груп. Три резервні групи можуть бути використані як для розширення номенклатури в рамках Ради митного співробітництва, так і для виділення спеціальних товарів в національній статистичній практиці окремих країн. Крім того в ГС є 33 підгрупи, 1241 позиція і 5113 субпозицій. Число груп по розділах розподіляється таким чином (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Класифікаційна побудова Гармонізованої системи опису і кодування товарів

Розділ		Кількість і код груп
Код	Назва
1	2	3
І	Живі тварини і продукти тваринного походження	5 (1-5)
ІІ	Продукти рослинного походження	9 (6-14)
ІІІ	Жири і масла тваринного і рослинного походження; продукти їх розщеплення; вироблені харчові жири, віск тваринного і рослинного походження	1 (15)
ІУ	Готові харчові продукти; алкогольні і безалкогольні напої і оцет; тютюн і його замінники	9 (16-24)
У	Мінеральні продукти	3 (25-27)
1	2	3
УІ	Продукція хімічної і пов’язаних з нею галузей промисловості	11 (28-38)
УІІ	Пластмаси і вироби з них; каучук і гумові вироби	2 (39-40)
УІІІ	Шкіряна сировина, шкіра, натуральне хутро і вироби з них; шорно-сідельні вироби і упряж, дорожні речі, сумки і подібні їм товари, вироби із кишок тварин (крім кетгуту із натурального шовку)	3 (41-43)
ІХ	Деревина і вироби із деревини; деревне вугілля; пробка і вироби із неї; вироби із соломи та інших матеріалів для плетіння; кошики, інші плетені вироби	3 (44-46)
Х	Паперова маса із деревини, або з інших волокнистих і рослинних матеріалів; паперові і картонні відходи і макулатура; папір картон і вироби з них	3 (47-49)
ХІ	Текстиль і текстильні вироби	14 (50-63)
ХІІ	Взуття, головні убори, парасолі, палиці, батоги, їх частини, оброблені пера і вироби із них; штучні квіти; вироби із людського волосся	4 (64-67)
ХІІІ	Вироби із каменя, гіпсу, цементу, азбесту, слюди і подібних матеріалів; керамічні вироби, скло, вироби зі скла	3 (68-70)
ХІУ	Натуральні та штучні перли; дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння; дорогоцінні метали, метали, плаковані дорогоцінними металами, вироби з них, біжутерія, монети	1 (71)
ХУ	Недорогоцінні метали та вироби з них	11+резервна (72-83)
ХУІ	Машини, обладнання і механізми; електротехнічні прилади і частини до них; апарати для запису і відтворення звуку; апарати для запису і відтворення телевізійного зображення і звуку; їх частини і приналежності	2 (84-85)
ХУІІ	Засоби наземного, повітряного і водного транспорту, їх частини і приналежності	4 (86-89)
ХУІІІ	Прилади і апаратура оптичні, фотографічні, вимірювальні, контрольні, медичні і хірургічні інструменти, годинники, музичні інструменти, їх частини і приналежності	3 (90-92)
ХІХ	Зброя, боєприпаси, їх частини і приналежності	1 (93)
ХХ	Різні промислові товари	3 (94-96)
ХХІ	Предмети мистецтва, колекціонування, антикваріат	1 (97)

Таким чином, з 21 розділу ГС 9 розділів формуються за сировинною ознакою; 9 - за функціональним призначенням і 3 - за хімічним складом або належністю до продукції хімічної промисловості. При утворенні груп закладений принцип послідовності обробки товарів; від сировини, напівфабрикатів до готових виробів.

При побудові товарних позицій і субпозицій в кожній групі застосовується своя послідовність ознак, серед яких можна виділити чотири основних - ступінь обробки, призначення, вид матеріалу, з якого виготовлений товар і значення товару в світовій торгівлі.

В ГС застосовується змішаний метод кодування з цифровим позначенням. На рівні розділів і підгруп кодування здійснюється римськими цифрами, при цьому коди розділів і підгруп не взаємозв'язані один з одним. В групах і товарних позиціях використовуються арабські цифри, а для субпозиції арабські в поєднанні з дефісами. Структура шестизначного цифрового коду побудована по десятковій системі і включає код групи, товарної позиції і субпозиції (з двох розрядів кожний).

Таким чином, перші дві цифри коду ГС означають групу, чотири цифри - позицію, шість цифр – субпозицію. Для встановлення єдиної розрядності цифрового коду нулем (0) прийнято доповнювати коди класифікаційних угрупувань, які надалі не деталізуються. Нульові коди в кінці шестизначного шифру використовуються для тих субпозицій, які повністю співпадають за змістом і найменуванням з відповідними товарними позиціями. Така система кодування в ГС дозволяє при автоматизованій обробці даних одержувати підсумкові дані по групах, позиціях, субпозиціях. В Міжнародній конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів указується, що країни, які підписали конвенцію (в даний час близько 150), зобов'язані застосовувати її в повному обсязі без яких-небудь змін і доповнень. Проте країни мають право створювати свої національні митно - статистичні номенклатури, використовуючи національну деталізацію ГС за межами її шестизначного коду з урахуванням торгово-політичних інтересів кожної країни. Реалізації цьому положенню конвенції сприяє те, що система кодування ГС допускає більш глибоку деталізацію номенклатури товарів і широко використовується в світовій практиці.

Аналіз національних митних і статистичних товарних номенклатур, розроблених на базі ГС, показує, що ГС деталізують у ряді випадків до 8 знаків (Європейський союз). В США така деталізація здійснюється до 11 знаків, в Японії - до 9. Особливо значний такий резерв на рівні розділів (практично не обмежений, бо їх римський цифровий код автономний), а на рівні товарних позицій і субпозицій він перевищує 80%. Таким чином, в даний час на основі Гармонізованої системи опису

і кодування товарів (ГС) будуються митні і статистичні номенклатури більшості країн світу. Зокрема, Комбінована тарифно-статистична номенклатура Європейського союзу (КНЄС) включає шестизначні коди Гармонізованої системи опису і

кодування товарів, а також додаткову деталізацію ГС до восьми знаків.

З 1 січня 1988 р. набула чинності Міжнародна Конвенція про гармонізовану систему опису і кодування товарів підготовлена Радою з митної співпраці при участі фахівців з 59 країн і 20 міжнародних і національних організацій, зокрема

Статистичного бюро ООН, Конференції ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) Генеральної угоди із тарифів і торгівлі (ГАТТ), Міжнародної організації зі стандартів (ІСО), Міжнародної торгової палати (МТП), Міжнародної палати морських перевезень (МПТІ), Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА) і Міжнародного союзу залізниць (МСЖД). Станом на 21 листопада 1997 року учасниками Конвенції були 89 договірних сторін (країн), а ще 72 країни, або території, що не були договірними сторонами, застосовували ГС для митно-статистичних цілей.

В нашій країні Гармонізована система опису і кодування товарів застосовується з 1січня 1991 р. на підставі ухвали Ради Міністрів СРСР від 12 серпня 1988 р. № 1004. На базі ГС побудований національний класифікатор – Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) З 1 липня 2001 року УКТЗЕД застосовується для обліку експорту та імпорту товарів в Україні. До цього Україна застосовувала у якості класифікатора Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності СНД.

Десятизначний цифровий товарний код УКТЗЕД має таку структуру:

- розділи позначені римськими цифрами і їх у сучасній номенклатурі двадцять один;

- 97 груп позначаються двозначним кодом арабськими цифрами;

- товарні позиції позначаються чотиризначним кодом арабськими цифрами;

- товарні підпозиції мають шестизначний код, який співпадає з кодом ГС;

- товарні категорії мають восьмизначний код, що відповідає коду КН ЄС;

- дев’ятий та десятий знаки відповідають деталізації коду товару на національному рівні України.

УКТЗЕД супроводжується примітками до розділів і груп, що регламентують класифікацію товарів у окремих складних випадках. Сучасний український класифікатор товарів оптимально задовольняє одночасно потреби митниць із оподаткування і статистичних органів із систематизації, зведення і узагальнення даних митного обліку. Узгодженість УКТЗЕД із ГС створює умови для забезпечення порівнянності даних про зовнішню торгівлю України на міжнародному рівні і є необхідною вимогою при вступі країн до ГАТТ/СОТ.