3.5. Кількісна та вартісна оцінка товарів у зовнішній торгівлі

Статистика зовнішньої торгівлі веде облік товарів, що експортуються і імпортуються, по кількості і вартості. Такий облік необхідний для більш повного вивчення руху товарів між країнами-контрагентами.

У митній статистиці зовнішньої торгівлі України застосовуються стандартні одиниці кількісного обліку, затверджені Всесвітньою митною організацією (додаток Г). Дані кількісного обліку є в даний час найнадійнішими показниками обсягу значної частини міжнародного товарообороту, оскільки вони не так сильно, як показники вартісного обліку, залежать від відмінностей в методиці обліку, що використовується країнами експортерами і імпортерами. В умовах різких коливань цін на світовому ринку дані кількісного обліку є об'єктивними показниками динаміки міжнародної торгівлі. Ці дані необхідні також для планування транспортних засобів, що обслуговують перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

Основною одиницею вимірювання кількості товарів за всіма товарними позиціями УКТЗЕД є одиниця маси – кілограм, врахована на основі ваги «нетто», але у разі потреби застосовуються і додаткові одиниці вимірювання, заповнення яких відповідно до УКТЗЕД у ВМД та статистичній звітності є обов’язковим. Одиниці вимірювання кількісного обліку по кожному товару вказані в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та у додатку Г цього підручника.

Значна частина товарів, що обертаються в світовій торгівлі, вимірюється у вагових одиницях - тоннах, центнерах, кілограмах, грамах і таке інше. Якщо кількість товару враховується лише за вагою «нетто» в кілограмах, то такі товари наведення додаткових одиниць вимірювання не потребують.

Деякі товари враховуються за вагою, але в кількох вагових одиницях вимірювання, тоді наводяться обидві вагові одиниці: кілограми – як основна, та інша одиниця – як додаткова. Наприклад, торгівля сріблом, золотом, платиною обліковується в кілограмах і одночасно у грамах. При цьому товари можуть бути враховані за вагою брутто або нетто. Під вагою брутто прийнято розуміти загальну вагу товару разом з тарою: внутрішньою і зовнішньою. Вагою нетто вважається чиста вага товару, без внутрішньої і зовнішньої тари. Проте найближча внутрішня упаковка (в якій безпосередньо знаходиться товар), яка переходить з товаром до споживача, включається у вагу нетто.

Існує ще і розрахункова величина ваги нетто, яку в міжнародній статистиці прийнято називати вагою нетто-легальною. Її одержують відніманням з ваги брутто норм знижок на тару і упаковку (відповідно до довідників).

Вага нетто-легальна = Вага брутто – Вага брутто , (3.1)

Вага тари = Вага брутто , (3.2)

Вага нетто-легальна застосовується тоді, коли мито і митні збори встановлені у процентах від ваги нетто, а товар перевозиться в упаковці, яку важко відділити від товару без пошкоджень як самої тари, так і товару, наприклад, вироби із скла.

Статистична комісія ООН також рекомендує країнам застосовувати в обліку кількісні показники на основі ваги нетто, оскільки цей показник найбільш відповідає вимогам економічного аналізу і порівнянності при аналізі торгівлі різних країн одним і тим же товаром.

Крім вагових одиниць вимірювання, що є універсальними вимірниками, кількісний облік ведеться і в специфічних (додаткових) одиницях вимірювання, що властиві лише певним товарам. Так, облік автомобілів і верстатів здійснюється в штуках, турбін в кВт і штуках, взуття - в парах, тканин - в метрах і квадратних метрах, пиломатеріалів - в кубометрах, електроенергії - в кВт • год., живих тварин - по кількості голів і т.д. Ці одиниці виміру зазначаються у відповідній графі УКТЗЕД «Додаткова одиниця виміру».

Митна статистика України, як і багатьох інших країн, наводить дані кількісного обліку в поєднанні основної одиниці вимірювання (кг) і специфічних, що сприяє більш поглибленому вивченню торгівлі окремими товарами.

Показники ваги брутто використовуються при аналізі загального обсягу перевезень, тому в багатьох країнах ведеться реєстрація ваги брутто при відвантаженні товарів.

Окрім даних про кількість експортних і імпортних товарів велике значення в статистиці зовнішньої торгівлі має їх вартісна оцінка, що дозволяє визначити загальну суму вартості експорту і імпорту країни, оскільки вартісні показники торгівлі, на відміну від кількісних, додаються за усіма товарними позиціями. Вартісні обсяги експорту, імпорту та загального зовнішньоторговельного обороту є важливими характеристиками економічного стану країни, стану зовнішньоекономічних зв'язків і внеску зовнішньої торгівлі у створення валового внутрішнього продукту країни.

Але показники вартісної оцінки зовнішньоторговельного обороту мають істотні недоліки. Їх розміри залежать від зміни цін на зовнішньому ринку, тому вартісні показники менш придатні для вивчення динаміки фізичного обсягу товарообороту. Проте методика індексного аналізу дозволяє перераховувати обороти за різні роки в однакові ціни і таким чином вивчати динаміку фізичного (кількісного) обсягу експорту та імпорту окремих товарів. Ще одним недоліком вартісної оцінки обсягів зовнішньої торгівлі є значна залежність одержуваних показників від прийнятої в різних країнах методики обліку. З метою порівнянності даних статистики міжнародної торгівлі товарами статистична вартість експорту та імпорту відповідно до рекомендацій статистичної комісії ООН в більшості країн світу визначається (крім національної валюти) в доларах США та у базових цінах, єдиних для світової практики обліку. Українська статистика зовнішньої торгівлі публікує дані виключно в доларах США та у загальноприйнятих базових цінах.

Що ж являють собою базові ціни обліку зовнішньої торгівлі? Торговельні операції здійснюються на різних умовах поставки товарів, і залежно від цього контрактна ціна за експортований або імпортований товар теж може бути різною. Так, наприклад, якщо контракт укладено на умовах EXW «франко завод - виробник товару», то це означає, що покупець забере товар зі складу виробника і в контрактну ціну буде включено лише вартість товару без здійснення митного очищення для експортованих товарів та завантаження їх на транспортний засіб. Контрактна ціна у даному випадку буде мінімальною. Всі інші витрати щодо митного очищення експортованих товарів, навантаження, перевантаження та транспортування їх покупець бере на себе, тому в контракті ці витрати не вказуються. Більш високу контрактну ціну матиме цей самий товар в порту відправлення, оскільки до контракту включаються витрати на митне очищення для експорту та частина транспортних витрат, які бере на себе продавець товару. Ще більш високу контрактну ціну матиме цей же товар у порту прибуття. Вартість товару збільшується при просуванні товару від виробника до споживача за рахунок транспортних, страхових і інших накладних витрат, які бере на себе продавець, а тому вони вказуються в контракті. Різні покупці (продавці) торгують однаковими товарами на різних умовах поставки, тому контрактні ціни на однаковий товар за різними оборудками, здійсненими в один період часу, можуть сильно відрізнятися. Яку ж вартість товару необхідно враховувати при статистичній оцінці експорту або імпорту, щоб результати обліку були однорідними? Очевидно, для отримання однорідних даних статистичного обліку контрактні ціни не підходять, необхідно привести ціни на всі товари до єдиного базису, прийнятого для всіх експортних і імпортних товарів. Такими базисними цінами в статистиці і є ціни, що відповідають умовам поставки ФОБ і СІФ (останній розділ додатку Д «Умови поставки товарів») .

Експорт обліковується в цінах ФОБ – франко “порт країни-відправника” (у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом), або ДАФ – франко “сухопутний кордон країни-відправника”. Це означає, що незалежно від контрактних цін, для обліку беруть ціну, що включає всі витрати на закупку і транспортування товару до кордону (порту) країни-відправника та витрати з навантаження на борт судна без укладки в трюми, не включаючи витрат на страхування вантажу протягом всієї дороги до покупця, хоча страхова сума може бути сплачена відразу при покупці і оформленні вантажу. В ціну ФОБ (ДАФ) включаються також експортне мито, вартість ліцензій, внутрішні податки і інші збори, що стягуються в країні-експортері.

Імпорт враховується в цінах СІФ (СІП) (франко “порт (чи сухопутний пункт) на кордоні країни-покупця”). Ціна СІФ (СІП) включає вартість товару на умовах ФОБ - порт відправлення плюс витрати по страхуванню товару в дорозі і його транспортуванню (морському фрахту) до порту призначення. При сухопутних перевезеннях поняттю ціни СІФ відповідає ціна СІП.

СІФ

=

ФОБ

+

Вартість укладки в трюм

+

Страхування вантажу в дорозі

+

Морський фрахт (вартість перевезення до порту (пункту) на кордоні країни призначення)

(3.3)

ФОБ

=

Вартість товару за цінами виробника

+

Вартість перевезення до порту чи пункту на кордоні країни-відправника

+

Вартість заванта-ження на борт судна без укладки в трюми

+

Вартість ліцензій, експортних митних податків та зборів

(3.4)

У випадку, коли товари відправляються з країни-експортера іншими транспортними засобами й умова ФОБ (FOB) неприйнятна, замість неї в порту вивезення застосовується умова ФСА (FCA) («франко-перевізник»).

Статистична вартість експортованих товарів в умовах, коли неприйнятні ні FOB, ні FCA (наприклад, експорт залізницею або трубопроводом), розраховується на базі цін ДАФ ( DAF) («постачання до кордону» країни-експортера).

Статистична вартість імпортованих товарів, що ввозяться морським (чи іншим водним) транспортом, розраховується в цінах СІФ (CIF) («вартість, страхування, фрахт»).

Статистична вартість імпортованих товарів, що ввозяться іншими видами транспорту, визначається за умовою СІП (CIP) («перевезення і страхування оплачені»).

Види умов постачання товарів, що застосовуються при формуванні митної статистики зовнішньої торгівлі України, визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС» у редакції 2000 року, що застосовуються в Україні.

При перевезенні товару автомобільним транспортом договір страхування може укладатися з перевізником і страхові витрати можуть входити до складу тарифу на перевезення. Тоді статистична вартість експорту включає страхові витрати, понесені до перетину кордону країни-експортера. Витрати на транспортування в такому разі обчислюють за формулою:

   , (3.5)

Перерахунок статистичної вартості партії товару в долари США проводиться за курсом Національного банку України на дату прийняття ВМД до оформлення.

Якщо контракт укладено у національній валюті країни контрагента, то перерахунок ведуть за формулою:

, (3.6)

Наприклад, якщо контрактна вартість товару складає 100 000 російських рублів; на дату ухвалення декларації митницею курс гривні по відношенню до вказаних валют складав:

1 російський рубль - 0,19 грн.

1 дол. США – 5,05 грн.

В цьому випадку перерахунок контрактної вартості вказаної у російських рублях в статистичну вартість в доларах повинен бути здійснений за формулою 3.6:

= 3762,38 дол. США

Застосування базових умов поставки ФОБ та СІФ обумовлено тим, що вони є найбільш поширеними у міжнародній торгівлі.

У випадках, коли торгова операція здійснюється на інших умовах в порівнянні з прийнятими в статистичному обліку, проводиться відповідний перерахунок на базисні умови. Так, якщо по умові контракту товари продаються (має місце облік експорту) на умовах СІФ - порт або СІП - кордон країни-покупця, то для перерахунку цін на єдиний базис ФОБ від ціни контракту необхідно відняти фактичні витрати на перевезення, страхування товару в дорозі і інші витрати продавця за межами своєї країни. І навпаки, товари, куплені на умовах ФОБ, враховуються по імпорту в цінах СІФ, тобто перерахунок здійснюється додатковим включенням до складу ціни витрат по транспортуванню товарів територією інших країн і страхуванню.

Статистична вартість окремих товарів, як то:

- немонетарне золото, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, колекційні монети з дорогоцінних металів, що не виступають як платіжний засіб;

- цінні папери, банкноти і монети, які не знаходяться в обігу;

- товари, які використовуються у якості носіїв інформації і засобів програмного забезпечення, таких як упаковані комплекти дискет чи лазерних дисків із записаними на них комп'ютерними програмами і даними, розробленими для загального чи комерційного використання (але не розробленими за індивідуальним замовленням) та інш.;

визначається у відповідності з рекомендаціями наведеними у додатку Д «Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі України товарами», розділ 12 «Статистична вартість товарів».

Статистична вартість при формуванні даних за окремими категоріями товарів або географічними регіонами може бути розрахована в необхідній валюті. Для складання системи національних рахунків (СНР) статистична вартість експорту та імпорту визначається у гривнях. Визначення статистичної вартості зовнішньоторговельних оборотів у гривнях відбувається на основі митної вартості. Так як у ВМД у графі 46 «Статистична вартість» вказується митна вартість товару, обчислена у гривнях (розділ 2.1 цього посібника).