6. Принцип ліквідації негативних наслідків життєдіяльності.

При розгляді вищеназваних принципів були зазначені випадки, при яких життєдіяльність окремих груп людей і населення Землі в цілому супроводжується надзвичайними ситуаціями техногенного, екологічного, промислового, стихійного та воєнного характеру. Отже, кожна держава повинна мати професійно придатні структури для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Законодавство України щодо безпеки життєдіяльності включає закони: про охорону здоров'я, про охорону праці, про дорожній рух, про цивільну оборону, про охорону навколишнього середовища, про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, про зону надзвичайної екологічної ситуації, про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. Безпека життєдіяльності регулюється нормативними актами різної юридичної сили - Конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами та нормативними актами місцевих органів влади.

13.

На думку Сердюковської Г. Н. (1979): "Здоров'я - це відсутність хвороби і пошкодження, гармонійний фізичний розвиток, нормальне функціонування органів і систем, висока працездатність, стійкість до несприятливих впливів і достатня здатність адаптуватися до навколишніх навантажень та різних умов зовнішнього середовища".

Здоров'я, на думку І. І. Брехмана, це здатність людини зберігати відповідну вікову стійкість в умовах різних змін якісних і кількісних параметрів триєдиного потоку сенсорної, вербальної та структурної інформації.

Академік Амосов М. М. (1992) зазначив, що здоров'я є сумою резервних потужностей основних функціональних систем організму, які лежать в межах від максимальної кількості функції до її нормального рівня.

Апанасенко Г.Л. (1992), Булич Е.Г., Муравов І.В. (1993, 1999), Петленко В.П. (1998) та інші науковці, вказують, що здоров'я, як динамічний житєздатний стан визначається морфо-функціональними резервами та кореляційними зв'язками в організмі людини, його енергетикою. Стан і рівень здоров'я людини залежить від структури організму і взаємозв’язків у структурах. Рівень здоров'я значною мірою залежить від морфо-функціональної потужності та енергетичного метаболізму в структурах організму. Здоров’я – “динамічний стан найбільшого за своєю вираженістю і тривалістю фізичного і психоемоційного благополуччя, в основі якого лежить гармонійне співвідношення взаємозв'язаних функцій і структур організму, забезпечуване високим енергетичним рівнем його життєдіяльності при найменшій “ціні” адаптації до умов життєдіяльності”.

Науковці Львівського державного медичного університету визначили здоров'я, як рівновагу внутрішньосистемних, міжсистемних і системно-середовищних функцій, а не тільки відсутність хвороб чи дефектів.

Вважається, що здоров’я - це нормальний стан організму, який характеризується оптимальною саморегуляцією, повною узгодженістю при функціонуванні всіх органів та систем, рівновагою поміж організмом та оточуючим середовищем при відсутності хворобливих проявів. Тому основною ознакою здоров’я є здатність до значної пристосованості організму до впливів різноманітних чинників зовнішнього середовища. Завдяки цьому здоровий організм може витримувати значні фізичні та психічні навантаження, не тільки пристосовуючись до дії екстремальних чинників зовнішнього середовища, але й повноцінно функціонувати в цих умовах. Таким чином, здоров’я доцільно розглядати і як здатність організму активно та повноцінно пристосовуватись до змін оточуючого середовища.

Можна сказати, що здоров’я - це здатність організму перебувати в рівновазі з оточуючим середовищем.

Можна також сказати, що здоров’я це функціональний стан організму людини, який забезпечує тривалість життя, фізичну та розумову працездатність, достатньо високий рівень самопочуття, а також відтворення здорового потомства.

Стан здоров’я не є чимось статичним. Це динамічний процес, а, отже, стан здоров’я може покращуватись або погіршуватись. Кожна людина являє собою відкриту динамічну систему, тому існує широкий діапазон поняття “здоров’я” - від абсолютного здоров’я до граничних із хворобою станів.

Узагальнюючи всі наведені вище визначення поняття “здоров’я”, доцільно сказати, що під здоров’ям треба розуміти процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності при максимальній тривалості

50. Пожежі

Причинами виникнення пожеж, є недбала поведінка людей з вог­нем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блис­кавка, посуха). Відомо, шо 90% пожеж виникає з вини людини і тільки 7—8% спричинені блискавками.

Пожежі — це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.

Під час пожеж вигорає родючий шар ґрунту, який утворювався протягом тисячоліть. Після пожеж у гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних відбувається заболоченість лісових земель

6. Урбанізація -означає процес зростання міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства. Небезпеки, що характерні для міста:

  аварії на промислових підприємствах;

  аварії на хімічних об’єктах;

  вибухи та пожежі на підприємствах та житлових будинках;

  аварії водогонів та теплових мереж;

  аварії інженерних мереж (електро-, газопостачання, каналізація);

  аварії, пов’язані з транспортом;

  аварії криміногенного характеру.Зонами підвищеної небезпеки в містах є:- перехрестя вулиць, де скупчені різні види транспорту (площі);- місця скупчення великої кількості людей (базари, вокзали); транспорт;- промислові підприємства.У побуті трапляється у 40 раз більше нещасних випадків ніж на виробництві. Правила безпечного життя надзвичайно прості (але і складні):1) передбачити небезпеку;2) по можливості усунути ї3) рішуче діяти.

8. Контроль за дотриманням законодавства щодо безпеки життєдіяльності в Україні здійснюють різні державні та громадські організації. Серед них державні органи загальної, спеціальної та галузевої компетенції. До першої групи органів належать Верховна Рада, Кабінет Міністрів, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві адміністрації. Державні органи спеціальної компетенції уповноважені контролювати діяльність підприємств, установ, організацій і громадян з питань охорони праці, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища. Державне управління охороною праці в Україні здійснюють: Кабінет Міністрів України; Міністерство праці та соціальної політики України; міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади; місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів.

9. «психічне здоров’я людиницнаявність в її психіціактивних і пасивних залежних патернів

, що постійно генеруютьпозитивний психоенергетичний потенціал який забезпечує усвідомлене позитивнее сприйняття навколишнього світу гармонію з ним і з собоюособистісний оптимізм та задоволення від життя

Чинників є соціальні й політичні конфлікти та нестабільність у суспільстві. Інший чинни– це

наявність роботи чи безробіття.чинником єпозиція і змістовна спрямованість засобівмасової інформації(ЗМІ). чинником є певний соціально-психічний стан в якому перебуває суспільство. Соціальна бідність як тривала дія негативних емоцій ажливим чинником який впливає на психічне здоров’я громадян є соціальна справедливість чи несправедливість.Соціальна деградація( наркоманія).

10. Соціально-політичні небезпеки Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах. Джерелами конфлікту є: соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.

Війна – це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова – крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

Тероризм (від лат. terror – страх, залякування) – це форма політичного екстремізму, застосування на йжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей. Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний.Глобальна злочинність – ще одна гостра соціальна проблема сучасності. Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку. Але останнім часом особливо швидко зростає частка тих, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо). Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння Природно-соціальні небезпекиЕпідемія – масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності. Соціальні хвороби – це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов’язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та ін.)

12. Конституція України як юридична база зобов'язань щодо безпеки життєдіяльності Проголошує • «Кожна людина має невід'ємне право на життя... Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань» (cт. 27) • «Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування... Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя» (cт. 49) • «Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди» (cт. 50)

16 Біологічні ритми - це періодичне повторення зміни характеру і інтенсивності біологічних процесів і явищ живими організмах. Для людини біоритмічні коливання – це підйоми і спади активності фізіологічних, нервових і психічних процесів. Розрізняють високо-, середньо- та низькочастотні цикли. Високочастотний (короткоперіодний) цикл може вимірюватись проміжками часу від долі секунди до 30 хв. Сюди відносять ритми серця, ходьби, швидкості реакції аналізаторів, коливання уваги і настрою тощо.  Середньочастотні цикли мають тривалість до 7 діб. Вони поділяються на ультрадіанні (від 0,5 до 20 год.), циркадіанні (20 – 28 год.) та інфрадіанні. Найбільш відомим циркадіанним періодом є добовий цикл. На протязі 24 годин у людини відмічається декілька підйомів і спадів активності (табл. 5.1). Низькочастотні ритми визначаються термінами тиждень, місяць, сезон, рік і так далі. Відомі цикли активності людини пов’язані із спалахами сонячної активності через кожних 11 років.

18 Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху. Автомобільний транспорт. У світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тисяч людей і приблизно в 30 разів більша кількість отримує травми.. Повітряний транспорт. З моменту виникнення авіації виник-ла проблема забезпечення безпеки авіапольотів. На відміну від інших видів транспорту відмови двигунів у польотах практично завжди при-зводять до неминучих катастрофічних наслідків. У середньому щорі-чно в світі стається близько 60 авіаційних катастроф, в 35 з яких ги-нуть усі пасажири та екіпаж Залізничний транспорт. Пасажири залізничного транспорту також знаходяться в зоні підвищеної небезпеки. Зонами підвищеної небезпеки на залізничному транспорті є: > залізничні колії, > переїзди, > посадочні платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди. Постійну небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отримання травм під час посадки або висадки. Крім цього за-лізничними коліями перевозяться небезпечні вантажі: від палива та на-фтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухових речовин Морський транспорт. Як і всі інші види транспортних засобів, мореплавство пов'язане з можливістю аварій, катастроф та ризиком для життя людини. Можливий ризик для життя людини на морських транспортних засобах значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніж на автомобільних.

19. Втома — тимчасове зниження працездатності внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників роботи і погіршенні координації робочих функцій. Суб'єктивною ознакою втоми є відчуття стомленості, яке переживається працівником як своєрідний психічний стан. Його компонентами є:відчуття знесилення, коли людина відчуває, що не в змозі належним чином продовжувати роботу. Воно може виникати і тоді, коли показники роботи тримаються на достатньо високому рівні;нестійкість і відволікання уваги;порушення в моторній сфері — рухи сповільнюються або, навпаки, стаютпоспішними, нескоординованими;погіршення пам'яті і мислення, особливо при виконанні розумової роботи;послаблення волі, рішучості, витримки, самоконтролю;сонливість. Зрушення в психічній сфері внаслідок втоми виявляються в:погіршенні сприймання подразників, внаслідок чого працівник окремі подразники зовсім не сприймає, а інші сприймає із запізненням;здатності концентрувати увагу, свідомо її регулювати, в посиленнімимовільної уваги до побічних подразників, які відволікають працівника від трудового процесу;погіршенні запам’ятовування, труднощах пригадування інформації, що знижує ефективність використання професійних знань;сповільненні процесів мислення, втраті його гнучкості, широти, глибини і критичності;підвищеній дратівливості, появі депресивних станів;порушенні сенсомоторної координації, збільшенні часу реакції на подразники;змінах збудливості сенсорної сфери кори (змінюється гострота зору, слуху. ПеревтомаОсновною відмінністю втоми від перевтоми є зворотність зрушень при втомі і неповна зворотність їх при перевтомі. Втома негативно не впливає на здоров'я і часто справляє позитивний вплив на організм людини, в той час як перевтома має негативний вплив. Разом з тим критерії перевтоми не розроблені. Проявами перевтоми є головний біль, підвищена стомлюваність, дратівливість, нервозність, порушення сну, а також такі захворювання, як вегетативно-судинна дистонія, артеріальна гіпертензія, виразкова хвороба, ішемічна хвороба серця, інші професійні захворювання. Перевтома може бути гострою як результат одноразової напруженої діяльності і хронічною — як результат тривалої повторної діяльності.

20.До природно-соціальних небезпек належать епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД, наркоманіяПроблеми для безпеки життєдіяльності створюють біологічні чинники природного та антропогенного походження. Деякі мікроорганізми викликають масове розповсюдження захворювань у вигляді епідемій та пандемій.Епідемія – масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності. Пандемія – найвищий ступінь розвитку епідемії, коли якась інфекційна хвороба поширюється на території усієї країни, території суміжних держав, а іноді й багатьох країн світу (напр. грип, холера). Соціальні хвороби – це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов’язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та інші)

21.. . Психологічні фактори небезпеки У процесі своєї діяльності людина використовує не тільки свої фізичні можливості, а й витрачає значні психологічні зусилля, такі як особли-вості характеру, волю, розумові здібності тощо. Небезпечні фактори, зумовлені особливостями фізіології та пси-хології людини, називаються психофізіологічними. Психофізіологічні небезпеки у сучасному світі є чинниками цілісності чи розладу, стійкості чи дисгармонії, спокою чи тривоги, успіху чи невдач, фізичного та морального благополуччя. На сьогодні не існує жодного фактора психофізіологічних небезпек, що не впливав би на людину. Кожен з цих факторів залежно від тривалості дії можна віднести до постійних чи тимчасових.. Психофізіологічними факторами потенційної небезпеки постійної дії слід вважати: 1) недоліки органів відчуття (дефекти зору, слуху тощо); 2) порушення зв'язків між сенсорними та моторними центрами, внас-лідок Чого людина не здатна реагувати адекватно на ті чи інші зміни, що сприймаються органами відчуття; 3) дефекти координації рухів (особливо складних рухів та операцій, прийомів тощо); 4) підвищена емоційність; 5) відсутність мотивації до трудової діяльності (незацікавленість в досягненні цілей, невдоволення оплатою праці, монотонність праці, відсутність пізнавального моменту, тобто нецікава робота, тощо). Психофізіологічними факторами потенційної небезпеки тимчасової дії є: 1) недостатність досвіду (поява імовірної помилки, невірні дії, напру-ження нервово-психічної системи, побоювання допустити помилку); 2) необережність (може призвести до ураження не лише окремої людини, а й всього колективу); 3) втома (розрізняють фізіологічне та психологічне втомлення); 4) емоційні явища (особливо конфліктні ситуації, душевні стреси, пов'язані з побутом, сім'єю, друзями, керівництвом/.

22. при зупинці серця Негайно приступити до зовнішнього масажу серця в поєднанні зі штучним диханням. Інакше через 5-6 хвилин припиниться кровопостачання мозку і реанімаційні заходи будуть неефективні. 1. Хворого покласти на спину на тверду поверхню. Під шию покласти валик з одягу, голова хворого повинна бути закинута. 2. Якщо потрібно - очистіть ротову порожнину за допомогою пальця, обгорненого носовою хусткою. 3. Покладіть долоні рук один на одного, перпендикулярно.Руки тримайте прямо. Підстава долоні має розташовуватися на кінці грудини. 4. Натискання на грудну клітку проводиться досить сильне (іноді всією масою тіла) - щоб грудина зсувалася до хребта на 5-6 - см. 5. Тиснути на область серця потрібно ритмічно, сильно, але акуратно. Частота натисків 50-60 разів на хвилину. Не тисніть на грудну клітку занадто сильно і різко - це може призвести до травм. штучне дихання : 1. Очистіть рот потерпілого від слизу, слини і сторонніх домішок пальцем, загорнутим носовою хусткою. 2. Щелепи постраждалого можна розсунути за допомогою підручних засобів (ложки, палички, рукоятки ножа), обгорненого хусткою. 3. Мова потерпілого утримуйте зовні пальцями через хустку. 4. Голову хворого закиньте назад і трохи вбік. Зручніше підкласти під його шию згорнуту одяг

43.Алкоголі́зм — захворювання, що викликається систематичним вживанням алкогольних напоїв, що характеризується патологічним потягом до них, призводить до психічних і фізичних розладів та порушує соціальні стосунки особи, яка страждає цим захворюванням.^[1]. Найважчою стадією є синдром фізичної залежності від алкоголю, при якому раптове припинення його вживання може викликати такі абстинентні симптоми, як тремор, страх, галюцинації або марення Алкоголь — наркотична отрута, що діє насамперед на нервові клітини кори головного мозку. При цьому значно ослаблюється процес гальмування і відносно переважає процес збудження. Великі дози алкоголю чинять паралізуючий вплив на деякі відділи центральної нервової системи. При ураженні центрів довгастого мозку настає порушення терморегуляції, дихання і серцевої діяльності—так званий коматозний стан. Алкоголізм викликає глибокі розлади діяльності шлунково-кишкового тракту, печінки, органів дихання, нирок, статевих залоз та ін. Організм алкоголіка втрачає опірність до захворювань. Алкоголізм зумовлює стійкі порушення психіки, велике зниження працездатності, швидку стомлюваність, ослаблення пам'яті, деяку безтурботність, брехливість, несталість настрою, дратівливість і схильність до конфліктів. На ґрунті алкоголізму бувають запої, розвиваються різні психози—біла гарячка, корсаковський психоз та ін. Алкоголізм призводить до побутових і виробничих травм, аварій на транспорті, злочинів, порушень правил громадської поведінки, руйнування сім'ї

44. Зако́н Украї́ни «Про охоро́ну навко́лишнього приро́дного середо́вища» — закон України, що визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.Закон встановлює, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною. Прийнятий 25 червня 1991 року, Загальні обов'язки громадян передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»:Берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;Здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природовикористання;Не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктівВносити плату за спеціальне природовикористання;Сплачувати штрафи за екологічні правопорушення Одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей;Передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу;Дотримуватись висновків державної екологічної експертизи;Надавати органам екологічного контролю відомості про характерекологічно небезпечної діяльності; Своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів; Ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення; Проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього середовища (забруднення, засмічення, виснаження); Запроваджувати новітні технології, устаткування та методи діяльності спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей

47. Наркоманія — хвороба, викликувана систематичним уживанням наркотиків і проявляющаяся синдромом зміненої реактивності, психічною і фізичною залежністю, а також деякими іншими психотичними і соціальними феноменами. Кокаїн - це білий порошок, отриманний при екстракції листів рослини Eryhoxylum coca або просто з листів коки. Листи коки є найбільш древнім сильнодіючим стимулятором психіки, відомим людству [21-22].З листів коки, які обробляються гасом і перетираються, виходить паста. При додаванні в цю пасту соляної кислоти, виходить сіль - гідрохлорид кокаїну (кокаїн HCL) . Ця сіль і продається на вулицях. Наркотик, виготовлений зі стебел і листків коноплі з невеликим додаванням квіток, називається марихуана ( мовою наркоманів "травичка", "сіно"). Смолиста ж речовина, зібрана із квітучих верхівок трави каннабиса, називається гашиш (анаша, банг), а мовою наркоманів "план", "дурь".Найпоширеніший спосіб уживання коноплі – паління, але також уживають й усередину з їжею. З опію фармацевти одержують велику кількість звичайних лікарських речовин. Багато які офіційно використовуються в медицині. Найбільш поширені похідні морфіну й кодеїну, які застосовуються як знеболюючі препарати. Цікаво, що героїн синтезується, фактично, з відходів (залишку) виробництва цих лікарських речовин. Наркомани страждають на так званий абстинентний синдром, який виникає вже на третій день після припинення приймання наркотичних речовин. Далі він або ускладнюється інши-ми порушеннями, або поступово загасає. Розгорнутий абстинентний синдром має такі ознаки: роздратованість, медріаз (розширення зіниць), гіпергідроз (виділення липкого поту, озноб), зростаюча слабкість. Ці симптоми спостерігаються у перші дні. Потім до них приєднуються ненавмисні скорочення м'язів, м'язовий біль, запаморочення, порушення зорового сприймання. Ще через деякий час виникають нудота і блювання, біль у великих суглобах, безсоння, втрата маси, падіння кров'яного тиску, послаблення серцевої діяльності, епілептоморфні конвульсії, галюцинації та марення, схожі на білу гарячку.Наслідки порушення психіки, самогубства, захворювання СНІД ТБС Геп В,зниження працездатності криміналістика.

51. Усі чинники поділяють на 3 класи: фізичні, хімічні та біологічні. Фізичні чинники навколишнього середовища найрізноманітніші. Вони справляють на людину енергетичний вплив (термічний, механічний, радіаційний, електричний, електромагнітний).До фізичних чинників належать:метеорологічні (температура, вологість, швидкість повітря); світлотехнічні (освітлення та кольорове забезпечення, інфрачервоне, світлове (видиме), ультрафіолетове випромінювання); бароакустичні (атмосферний тиск, звук, шум);механічні (прискорення, вібрації); електромагнітні випромінювання; іонізаційні випромінювання (ультрафіолетові рентгенівське, гамма-випромінювання, потоки часток); чинники електричного струму (атмосферна електрика, статична електрика, електричне поле, електричний струм).Хімічні чинники — це різноманітні хімічні речовини, які входять до складу повітря, води, грунту та ін. Вони можуть бути природного, але здебільшого — антропогенного походження. До хімічних чинників належать: газовий склад атмосфери та шкідливі домішки, хімічні, отруйні та шкідливі речовини, токсини тощо. Біологічні чинники можуть діяти у воді, повітрі, ґрунті, продуктах харчування, на виробництві, у побуті. До біологічних чинників належать: біологічне забруднення природи, біологічні отруйні речовини, а також мікро- та макрофлора. До біологічного забруднення входять патогенні бактерії та віруси, мікроорганізми антропогенного і зоогенного походження, біологічні засоби захисту рослин тощо.Конкретні умови середовища існування, в яких живе та працює людина, суттєво впливають на її працездатність, самопочуття, збереження здоров'я.За впливом чинників існування на фізіологічні, психічні та інші функції організму людини умови життєдіяльності поділяють на: комфортні; відносно комфортні;дискомфортні;екстремальні;надекстремальні умови Н

53.Для підтримання своєї життєдіяльності людина повинна вживати їжу. Харчові продукти (хліб, м’ясо, риба, овочі, молоко тощо) містять всі необхідні для життя речовини: воду, мінеральні солі та органічні сполуки – білки, жири, вуглеводи та вітаміни, як рослинного, так і тваринного походження.Обмін білків. Білки їжі в травному тракті розщеплюються до амінокислот, останні всмоктуються в кров і транспортуються до всіх клітин тіла