Свинцевий стоматит

Свинцевий стоматит (stomatitis plumbica seu satumina). Свинець широко застосовується в промисловості, а відтак інтоксикація свинцем спостерігається досить часто. Із свинцем та виробами із нього мають контакт люди різних професій (добування свинцевих руд, виготовлення свинцевих труб, дроту, дробу, виробництво акумуляторів, свинцевих фарб, шрифтів).

При підвищеній концентрації свинцевих сполук у приміщенні або при тривалому перебуванні в атмосфері, забрудненій сполуками свинцю навіть у межах допустимих концентрацій, у людей з підвищеною чутливістю до цих речовин може розвинутися хронічне отруєння, відоме під назвою «сатурнізм». Свинець потрапляє в організм у вигляді пилу або пари через дихальні шляхи, з забруднених рук і продуктів харчування через травний канал і, можливо, через неушкоджену шкіру і виводиться з нього з сечею, потом, слиною тощо. Його лабораторне виявлення в ранніх стадіях має велике діагностичне значення.

Клініка. Свинцевий стоматит розвивається поступово: одним із перших симптомів є металічний смак у роті й особливий запах із ротової порожнини, так званий свинцевий. З'являється свинцева кайма — синювато-чорна смужка по ясенному краю, навколо шийок фронтальних зубів, переважно з вестибулярного боку. Поступово розвивається хронічний катаральний гінгівіт. Відкладення свинцю у вигляді чорно-синіх плям можуть з'явитися одночасно в різних ділянках порожнини рота і в CO щік, губ, язика, твердого й м'якого піднебіння (мал. 129).

Свинцева кайма утворюється внаслідок відкладання сірчистого свинцю, який являє собою сполуку свинцю, що виділяється із слиною, з сірководнем, який утворюється в ясенних кишенях при гнитті залишків їжі. В CO свинець відкладається в стінках судин, що викликає порушення кровообігу, яке в тяжких випадках призводить до розвитку асептичного некрозу. В такому разі в зв'язку із заглибленням фузоспірилярної інфекції можливе виникнення виразкового стоматиту. Інколи запалю-

281

Мал. 129. Свинцевий гінгівіт

ються привушні залози, що супроводжується утрудненням жування і тризмом.

Поступово розвиваються загальні явища інтоксикації свинцем: слабість, апатія, відсутність апетиту, порушення травлення. Забарвлення шкіри набуває сірувато-землистого відтінку, колір піднебіння стає жовтавим. При хронічному сатурнізмі виникають зміни майже в усіх органах. Спостерігаються свинцеві кольки із запорами і затримкою сечі, біль у суглобах, ураження нирки (так звана зморщена свинцева нирка). При тяжких отруєннях уражається нервова система; настають розлади чутливості (парестезії, анестезії), можливі паралічі. Далі настає атрофія зорового нерва.

При дослідженні крові виявляють базофільну зернистість еритроцитів, пойкілоцитоз, лейкоцитоз.

Лікування. Негайне припинення контакту хворого з свинцевими подразниками. Загальне лікування слід спрямувати на поліпшення обміну речовин, функції травного каналу, виведення свинцю з організму за допомогою щоденних теплих ванн. З лікарських засобів призначають 3% розчин калію йодиду, вітамінні препарати. Місцеве лікування — симптоматичне. Крім санації порожнини рота для запобігання вторинній інфекції призначають полоскання антисептичними і лужними розчинами.