
- •Гістологічна будова слизової оболонки порожнини рота
- •Загальна морфологічна характеристика патологічних змін слизової оболонки порожнини рота
- •Спеціальні методи обстеження сопр
- •4) Нашарування на поверхні; 5) дефекти co.
- •Загальні уявлення про захворювання слизової оболонки порожнини рота та їх систематика (класифікація)
- •Систематика нму
- •Фізична травма
- •Хімічна травма
- •Лейкоплакія
- •Гострий герпетичний стоматит
- •Хронічний рецидивний герпес
- •Оперізувальний лишай
- •4) Наявність характерних уражень; 5) регіонарна лімфаденопатія і системні прояви.
- •Лікування вірусних уражень слизової оболонки порожнини рота
- •Вітряна віспа
- •Інфекційний мононуклеоз
- •Виразково-некротичний стоматит
- •Гангренозний стоматит
- •Ангіна симановського -плаута-венсана
- •Дифтерія
- •Скарлатина
- •Туберкульоз
- •Гонорейний стоматит
- •Мікотичні ураження
- •Гострий псевдомембранозний кандидоз
- •Хронічний атрофічний кандидоз
- •Актиномікоз
- •Ексфоліативний хейліт
- •Актинічний хейліт
- •Метеорологічний хейліт
- •Хронічна тріщина губи
- •Гландулярний хейліт
- •Лімфедематозний макрохейліт
- •Контактний алергічний хейліт
- •Екзематозний хейліт
- •Атопічний хейліт
- •Гранулематозний хейліт мішера
- •Синдром мелькерсона-розенталя
- •Хвороби язика
- •Десквамативний глосит
- •Волосатий язик
- •Ромбоподібний глосит
- •Складчастий язик
- •Неврогенні захворювання язика
- •Доброякісні новоутворення порожнини рота і губ
- •Набряк квінке
- •Алергічні реакції сповільненого типу
- •Контактні та токсико-алерпчні медикаментозні стоматити
- •Хронічний рецидивний афтозний стоматит
- •Багатоформна ексудативна еритема
- •1,0; 1,0; 1,2; 1,5; 1,7; 2,0 Мл з інтервалом 3—4 доби. Вводять анатоксин у ділянку внутрішньої поверхні плеча на відстані 10—15 см від ліктьового суглоба.
- •Синдром лайєлла
- •Синдром стівенса - джонсона
- •Пемфігоїд
- •Червоний плескатий лишай
- •Червоний вовчак
- •Ртутний стоматит
- •Свинцевий стоматит
- •Вісмутовий стоматит
- •Зміни слизової оболонки порожнини рота при захворюваннях внутрішніх органів і систем
- •Захворювання травного каналу
- •Серцево-судинна патологія
- •Ендокринні захворювання
- •Хвороби крові й кровотворних органів
- •Гіпо- й авітамінози
- •Колагенози
- •Засоби місцевої терапії
- •Фізичні методи лікування захворювань сопр
- •Гігієнічний догляд за ротовою порожниною при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
- •202 Ящур 122
- •Алфавітний покажчик лікарських засобів
Актинічний хейліт
Актинічний хейліт (cheilitis actinica) — запалення, яке спричинюється підвищеною чутливістю червоної кайми губ до інсоляції. Вперше описаний Ейрсом (S.Ayres) 1923 p.
Основним етіологічним чинником є вплив ультрафіолетових променів за наявності сенсибілізації червоної кайми губ до
184
Мал.
79. Актинічний хейліт, суха форма (а),
ексудативна форма (б)
сонячного світла. Процес виникає і загострюється у весняно-літній період, може поєднуватися з сонячною екземою обличчя. Нижня губа уражається частіше, ніж верхня.
За клінічним перебігом розрізняють дві форми актинічного хейліту — суху й ексудативну. При сухій формі вся червона кайма стає сухою, яскраво-червоного кольору, покривається дріб-
185
ними сріблясто-білими лусочками. При ексудативній формі на фоні набряклої, яскраво-червоної кайми губи з'являються пухирці, які швидко лопаються, утворюючи ерозії, кірки і тріщини (мал. 79, а, б).
Диференціальна діагностика. Суху форму актинічного хейліту слід диференціювати від сухої форми ексфоліативного хейліту. Ексудативну форму відрізняють від контактного алергічного хейліту.
Лікування. Хворі повинні уникати сонячного опромінювання. Місцеве призначають кортикостероїдні мазі та захисні креми «Щит», «Луч», усередину — вітаміни групи В (рибофлавін, піридоксин).
Метеорологічний хейліт
Метеорологічний хейліт (cheilitis meteorologica) — запальне захворювання губ, що зумовлюється метеорологічними чинниками (підвищена чи знижена вологість, вітер, холод, запиленість повітря, сонячне світло тощо).
Захворювання частіше трапляється у чоловіків, а також в осіб з ніжною шкірою або із захворюваннями, що супроводжуються підвищеною сухістю шкіри (себорея, нейродерміт, іхтіоз та ін.).
Клінічним проявом метеорологічного хейліту є застійна гіперемія червоної кайми губи, яка інфільтрована і покрита дрібними лусочками (мал. 80). Перебіг захворювання хронічний, не залежить від пори року. Малігнізація спостерігається рідко, проте на фоні метеорологічного хейліту можливий розвиток передракових захворювань.
Диференціальна діагностика. Проводять розмежування з сухою формою ексфоліативного і актинічного хейліту, з контактним алергічним хейлітом, а також з червоним вовчаком без клінічно вираженої атрофії.
Лікування. Передусім вживають заходів щодо усунення подразнювального кліматичного впливу. Доцільно призначити нікотинову кислоту, вітаміни групи В (рибофлавін, піридоксин, ціано-кобаламін). Показане змащування губ фотозахисними мазями.
Хронічна тріщина губи
Хронічна тріщина губи (rhagas labii chronica) — обмежене запалення, при якому виникає щілиноподібної форми дефект епітелію й власної пластинки. У виникненні тріщини велике значення мають індивідуальна будова та хронічна травма губи. Метеорологічні чинники викликають сухість губи, втрату еластичності і появу тріщини; у виникненні ураження мають також значення гіповітамінози (недостатність ретинолу і вітамінів групи В). Мікробна флора підтримує існування тріщини і перешкоджає її загоєнню.
186
Мал. 80.
Метеорологічний хеиліт
Мал. 81.
Хронічна трі щина нижньої губи
Кіпніка. На червоній каймі губи, як верхньої, так і нижньої, виникає одиночна лінійна тріщина, яка може мати різну глибину. Частіше вона локалізується в середній частині, інколи в кутах рота; може поширюватися на CO губи, але ніколи не спостерігається на шкірі (мал. 81). Тріщина, що виникла вперше, покрита кров'янистою кіркою, оточена гіперемійованою червоною каймою.
187
Мал.
82 Хронічна рецидивна тріщина нижньої
губи із зроговілими краями
Часто тріщина тривало існує на одному місці на деякий час загоюючись, вона знову рецидивує. Її краї ущільнюються, грубішають і можуть зроговіти (мал. 82).
При гістологічному дослідженні виявляють різної глибини дефект епітелію і власної пластинки Роговий шар часто потовщений і напливає на краї дефекту. В навколишній сполучній тканині відзначається круглоклітинна інфільтрація. В більш глибоких шарах власної пластинки спостерігається фіброз.
Діагностика хронічної тріщини губи не викликає труднощів.
Лікування. Передусім слід усунути причину захворювання. Застосовують мазі, які містять антибіотики, кортикостероїди, засоби, що стимулюють епітелізацію. Високий ефект дає тривале приймання ретинолу і вітамінів групи В та клейова пов'язка на основі біологічного клею. За відсутності ефекту проводять хірургічне видалення тріщини в межах здорових тканин Інколи виникає потреба в реконструктивній операції губи.