1. звичайний

2. конституційний

3. Природний

4. фізичний

5. спеціальний

«Але якою щасливою треба вважати людину, якій одній справді дозволено не на основі квіритського права, а на основі права мудрих домагатись цього як своєї власності! І до того ж керуючись не громадянським обов'язком, а спільним для всіх природним законом, який забороняє, щоб якась річ належала комусь, крім тих, що вміють з нею поводитись і нею користуватися.» (ст..42)

8. Вкажіть, для чого, на думку Ціцерона, вітчизна виховала громадян (за працею «Про державу»)?

1. для того, щоб служити їх зручностям;

2. для того, щоб створювати спокійне місце для їх відпочинку;

3. для того, щоб їх захищати;

4. для того, щоб забезпечити їх дозвілля;

5. для того, щоб чекати від них якоїсь підтримки.

Бо вітчизна породила, точніше, виховала нас для того, щоби чекати від нас якоїсь підтримки, а не служити нашим зручностям і створювати для нас безпечний прихисток у житті на дозвіллі.(стор. 32)

9. Якою є найпотворніша форма правління, на думку Ціцерона у праці «Про державу» ? ст. 55

1. Та при якій немає верховенства права;

2. Та при якій відсутні закони;

3. Та при якій найбагатші люди вважаються найкращими;

4. Та при якій влада передається із «рук в руки»;

5. Та при якій немає бідних людей.

10. Вкажіть, що згідно з твором Ціцерона «Про державу» повинно керувати державою?:

1. чесноти;

2. знання;

3. праця;

4. наука;

5. філософія.

«Чесноти ж призначені цілком, щоб ними користувалися, а їхнє найважливіше призначення - керувати державою і вершити на ділі, а не на словах усе те, про що дехто лише говорить по своїх закутках» (Книга перша, ст. 30)

11. Вкажіть, що на думку Цицерона, згідно з його твором «Про державу», перешкоджає людині керувати державою?:

1. брак досвіду;

2. самолюбство;

3. знання;

4. працьовитість;

5. наполегливість.

«Адже ти, хоч це ніби й просто, не зумієш керувати державою при браку досвіду» (Книга перша, ст.34)

12. Вкажіть з чого, на думку Квінта виникло право, згідно із працею Ціцерона „Про закони"?

1. з природи;

2. з вимоги совісті;

3. з моральних та релігійних переконань;

4. з принципу справедливості;

5. із звичаїв.

(книга І, ст.. 170, абзац - 35: „адже з того, що ти сказав, особисто я роблю висновок, що право, безумовно, виникло з природи")

13.Вкажіть правильну відповідь: Де, на думку Марка із твору Ціцерона "Про закон", слід шукати природу права щоб розтлумачити її?

1. в політиці;

2. в державі;

3. в природі людини;

4. в сусіда;

5. в природі;

п.17,с.162. Марк: У цій бесіді...Адже ми маємо розтлумачити природу права, яку слід шукати в природі людини.

14. Вкажіть, що на думку Марка з твору Ціцерона "Про закон" породжує позови?

1. знання права;

2. обізнаність у праві;

3. правова практика;

4. необізнаність у праві;

5. правова культура;

п.18,с.163.Марк:Це не так, Квінте! Позови породжує швидше необізнаність у праві, а незнання права.

15. Що на думку Ціцерона є «сполучною ланкою» громадянського суспільства в праці «Про державу»?

1. право;

2. народ;

3. правитель;

4. закон;

5. спільні інтереси народу і правителя;

(стор. 32.48) «Тому, якщо закон є сполучною ланкою, громадянського суспільства право, встановлене законом, однакове для всіх.»

16. Вкажіть, чого за твором Ціцерона «Про державу. Про закони» немає в державі при відсутності справедливості?

1. уряду

2. права

3. парламенту

4. глави держави

5. коаліції

(абзац 1, ст.123)

17. У відповіді під яким номером правильно вказано чим повинно каратись самоправство, відповідно до праці Ціцерона « про закони», книги 1-ї?

1. втратою громадянських прав;

2. висланням;

3. тюрмою;

4. побиттям палицями;

5. відрубуванням ноги;

6. смертною карою;

7. осоромленням перед всім народом.

18. У відповіді під яким номером вказано правильно для яких справ на думку Касія потрібне відкрите голосування у державі, відповідно до праці Ціцерона « про закони», книги 1-ї?

1. морських;

2. військових;

3. територіальних;

4. державних;

5. громадянських.

19. Вкажіть, чим на думку Атика, окрім поблажливості та прихильності один до одного, пов'язані люди у праці Ціцерона "Про закони".

1. бажанням щасливого життя

2. інтересами

3. спільності права

4. розумом

5. державою

«Нарешті, всі люди пов'язані, так би мовити, природним відчуттям поблажливості та прихильності один до одного, а також спільності права .» - ст. 170

20. Вкажіть, який вид державного устрою Ціцерон у своїй праці «Про державу. Про закони» вважав найоптимальнішим?

1. республіка

2. олігархія

3. тиранія

4. влада народу

5. Змішаний тип — поєднання рис царської влади, влади обраних і влади народу

«Тому, я вважаю найбільше заслуговує уваги, так би мовити, четвертий вид державного устрою, адже він утворений шляхом рівномірного змішування інших трьох видів, названих мною раніше» - ст. 168

21. Яка змішана форма державного устрою за твердженням Ціцерона містить переваги трьох простих форм (царської влади. аристократії і демократії), головними ознаками якої є стабільність і правова рівність громадян:

1. Крітсько-спартанський тип держави;

2. Римська держава періоду імперії;

3. Стародавні Афіни;

4. Римська сенатська республіка;

5. Стародавній Єгипет.

Перелік питань другого рівня складності на перший модуль з ІППВ (жовтень 2013 р.)

Частина 1. Питання складені на базі підручника Андрусяка Тараса Григоровича

Давній Схід

Назвіть два з семи елементів, що визначає державу згідно з „Книгою Ману” і висловлюваннями Каутільї названі правильно?

1) Влада;

2) Закони;

3) Покарання;

4) Кордони;

5) Столиця;

6) Цар;

Назвіть два з п’яти з семи елементів, що визначає державу згідно з „Книгою Ману” і висловлюваннями Каутільї названі неправильно?

1) Влада;

2) Закони;

3) Столиця;

4) Військо;

5) Міжнародні союзники;

6) Територія;

Назвіть два блага що їх повинен забезпечити добрий володар для своїх підданих за Великим планом (Хунг фан) названі правильно?

1) Безпека;

2) Багатство;

3) Справедливість;

4) Свобода;

5) Захист;

6) Довголіття;

Назвіть два блага, що їх повинен забезпечити добрий володар для своїх підданих за Великим планом (Хунг фан) названі неправильно?

1) Безпека;

2) Багатство;

3) Справедливість;

4) Довголіття;

5) Здоров’я;

6) Смерть, яка завершує життя.

Назвіть дві основні залежності, на яких базується суспільство за Великим планом (Хунг фан) вказані правильно?

1) залежність сина від батька;

2) залежність дружини від чоловіка;

3) залежність правителя від підданих;

4) залежність сусіда від сусіда;

5) залежність громадянина від держави;

6) залежність бідного від багатого.

Назвіть дві основні залежності, на яких базується суспільство за Великим планом (Хунг фан) вказані неправильно?

1) залежність батька від сина;

2) залежність дружини від чоловіка;

3) залежність молодшого брата від старшого;

4) залежність правителя від підданих;

5) залежність друга від друга;

6) залежність підданого від володаря;

Назвіть два з восьми елементів управління додержання яких повинно було б забезпечити суспільну гармонію згідно з Великим планом (Хунг фан) названі неправильно?

1) турбота про харчування;

2) турбота про принесення жертв;

3) піклування про науку;

4) піклування про культуру;

5) піклування про військо;

6) піклування про підданих;

Назвіть два з восьми елементів управління додержання яких повинно було б забезпечити суспільну гармонію згідно з Великим планом (Хунг фан) названо правильно?

1) турбота про харчування;

2) турбота про принесення жертв;

3) піклування про підданих;

4) піклування про літературу;

5) піклування про знедолених;

6) піклування про промисловість.

Назвіть два з восьми елементів управління додержання яких повинно було б забезпечити суспільну гармонію згідно з Великим планом (Хунг фан) названо правильно?

1) турбота про харчування;

2) турбота про принесення жертв;

3) піклування про безпеку;

4) піклування про вдів і сиріт;

5) піклування про службовців;

6) піклування про приватні роботи.

Назвіть два з восьми елементів управління додержання яких повинно було б забезпечити суспільну гармонію згідно з Великим планом (Хунг фан) названі неправильно?

1) піклування про публічні роботи;

2) турбота про харчування;

3) турбота про жертви стихійного лиха;

4) піклування про добробут народу;

5) піклування про принесення жертв;

6) піклування про військо.

Греція

Вкажіть дві з нищеназваних форм державного устрою і правління, які виділяв Сократ?

1) Демократія;

2) Політія;

3) Диктатура;

4) Плутократія;

5) Олігархія;

6) Тімократія.

Вкажіть два види державного устрою за Платоном від найкращого до найгіршого?

1) Демократія;

2) Політія;

3) Диктатура;

4) Плутократія;

5) Олігархія;

6) Царство;

Вкажіть два види державного устрою за Платоном від найгіршого до найкращого?

1) Демократія;

2) Політія;

3) Диктатура;

4) Плутократія;

5) Олігархія;

6) Царство;

Вкажіть дві з нищенаведених ознак, які характеризують тиранію, за Платоном?

1) Така держава буде вічно воювати;

2) Цей лад базується на майновому цензі, владу мають тільки багаті;

3) Це вид державного устрою, де панує беззаконня;

4) Це панування найгіршого, оточеного натовпом негідників;

5) Це вид державного устрою, де заміщенні державних посад, в більшості випадків, робиться за жеребом;

6) Рівність при тиранії зрівнює рівних і нерівних.

Вкажіть два з нищенаведених положень, про розуміння держави, за Арістотелем, правильні?

1) Держава - це узгоджене правове спілкування;

2) Держава - це форма організації суспільства;

3) Держава - це достатня для самостійного існування сукупність громадян;

4) Держава - це відносини влади і підпорядкування;

5) Держава - це результат суспільного договору;

6) Держава виникає природнім шляхом;

Вкажіть дві з названих ознак, які притаманні демократії, за Полібієм?

1) Це такий устрій, при якому вирішальна сила належить рішенням більшості народу;

2) Це такий устрій при якому панує підпорядкування законові;

3) Це такий устрій для якого характерна влада наймудріших;

4) Це такий устрій для якого характерне зайняття більшості посад за жеребом;

5) Це такий устрій для якого характерна традиційна пошана до правителя;

6) Це такий устрій при якому всі питання вирішуються одностайно;

Вкажіть дві з названих ознак, які не притаманні демократії, за Полібієм?

1) Це такий устрій, при якому вирішальна сила належить рішенням більшості народу;

2) Це такий устрій при якому панує підпорядкування законові;

3) Це такий устрій для якого характерна традиційна пошана до влади;

4) Це такий устрій для якого характерна традиційна пошана до батьків;

5) Це такий устрій для якого характерна влада наймудріших;

6) Це такий устрій для якого характерна традиційна пошана до богів;

Назвіть дві основні форми держави, які в порядку їх природнього виникнення і зміни займають наступні місця в рамках їх повного циклу згідно з Полібієм після царства (царської влади)?

1) Демократія;

2) Політія;

3) Диктатура;

4) Плутократія;

5) Олігархія;

6) Тімократія.

Рим

Вкажіть дві вимоги, яким повинен відповідати державний діяч, на думку Ціцерона?

1) Така людина має бути мудрою;

2) Така людина має бути справедливою;

3) Така людина має бути скромною;

4) Така людина має мати відповідну освіту;

5) Така людина повинна знати історію і традиції свого народу;

6) Така людина повинна знати основи політичної науки;

Вкажіть дві вимоги, що їм повинен відповідати державний діяч, на думку Ціцерона, вказані неправильно?

1) Така людина повинна володіти знаннями про основи права;

2) Така людина має бути мужньою;

3) Така людина має бути справедливою;

4) Така людина має бути скромною;

5) Така людина має бути стриманою;

6) Така людина має бути красномовною;

Частина 2. Питання складені на базі підручника Федущак-Паславської А.М.

Р – 31 (ІППВ як навчальна дисципліна)

1. Ознаки теологічної парадигми

+ Божа воля санкціонує земні порядки та установи, є основою їх походження, збереження і розвитку

– уявлення про право і державу тісно пов’язані із соціальними факторами

+ Божественне начало існує у космосі, завдяки чому його система більш впорядкована, ніж земна

– помітним є вплив соціології, психології, філософії

– природу і зміст права та держави пояснює соціальними факторами

– право – все, що відповідає природі речей

2. Основи теологічної парадигми у концепції Аврелія Августина

– закон – юридична форма існування права

– право – все, що відповідає природі речей і відносин

+ людина є гріховна

+ Церква має перевагу над державою

– державно-правові явища обумовлені впливом на них вроджених і незмінних властивостей людини, географічного середовища

– право – все, що відповідає природі речей

3. Характеристика влади Томою Аквінським

– влада верховна

+ Божественний характер походження влади

+ форми і способи використання влади можуть бути несправедливими

– влада тісно пов’язана з правом і законом

– надприродне начало є і першоджерелом і провідним принципом і є основною моделлю земного суспільного і політичного устрою

– закон – юридична форма існування права

4. Основні ідеї лібералізму (XVIII-ХІХ ст.ст.) як другого етапу у розвитку юридичної парадигми

+ самоцінність індивідуальних прав і свобод

+ необхідність обмеження державної влади

– право – специфічний порядок або організація влади

– держава – централізований правопорядок

– право – все, що відповідає природі речей

– закон – юридична форма існування права, закріплена у правових нормах

5. Основні ідеї юридичного світогляду у нормативізмі Г. Кельзена

– право – все, що відповідає природі речей

+ право – специфічний порядок або організація влади

+ держава – централізований правопорядок

– Божественний характер влади

– самоцінність індивідуальних прав і свобод

– закон – юридична форма існування права

6. Основні підходи при дослідженні Історії політичних і правових учень

+ історичний

– синергетичний

– методологічний

+ теоретичний

– галузевий

– нормативістський

7. Мислителі, що заклали основи науки Історії політичних і правових учень

– Сократ

– Ксенофонт

– Конфуцій

+ Т. Гобс

+ Дж. Лок

– Г. Кельзен

8. Мислителі, що заклали основи науки Історії політичних і правових учень

– Конфуцій

– Сократ

– Ксенофонт

+ Н. Макіавелі

+ Ш. Монтеск’є

– Г. Кельзен

9. Внесок філософів античності у розвиток Історії політичних і правових учень

+ раціоналізація політико-правових вчень

– міфологізація вчень

– політична інтерпретація права і держави

– право і державу розглядали як продукт конфлікту інтересів

+ концептуалізація правових і політичних вчень

– пояснення права і держави соціальними факторами

10. Критерії для систематизації політико-правових вчень

+ хронологічний

– синергетичний

– методологічний

+ проблемний

– галузевий

– нормативний

11. Предмет Історії політичних і правових вчень

– особливості виникнення і розвитку права і держави українського народу

+ закономірності виникнення вчень про право і державу

+ закономірності розвитку вчень про право і державу

– закономірності виникнення права і держави

– закономірності розвитку права і держави

– закономірності виникнення і розвитку права та держави у різних народів та особливості їх прояву в різні періоди

12. Поняття теоретичної конструкції мислителя

+ теоретична побудова

– положення, що приймається без врахування конкретних об’єктивних умов його застосування, які змінюються

– уявлення про правове явище

– система провідних ідей

– сукупність поглядів мислителя

+ взаємоузгоджене розміщення окремих ідей, які сприймаються у їх взаємозв’язку та співвідношенні

13. Основні підходи, які використовуються при пізнанні Історії політичних і правових учень

+ історичний

– методологічний

– галузевий

– нормативістський

– синергетичний

+ теоретичний

14. Групи методів, які використовують у Історії політичних і правових учень

– синегретичні

+ загальнонаукові

+ загальнологічні

– галузеві

– нормативістські

– методологічні

15. Групи методів, які використовують у Історії політичних і правових учень

– синегретичні

– галузеві

– нормативістські

+ загальнонаукові

– загальноюридичні

+ спеціально-юридичні

16. Типи праворозуміння, які виступають критерієм для поділу правових і політичних концепцій

+ природничий

– релігійний

– релігійно-міфологічний

+ позитивістський

– культурнологічний

– міфологічний

17. Розуміння права у позитивістському типі праворозуміння

+ право – це закон

– право – все, що відповідає природі речей

+ право – діюче, офіційне право

– право – мірило поведінки

– право – це воля правителя

– право – це воля народу

18. Мислителі, концепції яких відповідають позитивістському типу праворозуміння

– Т. Гобс

+ Г. Шершеневич

– Спіноза

+ Г. Кельзен

– Ж.-Ж. Руссо

– Ш. Монтеск’є

Р – 32 (Давній Схід)

1. Природно-божественний порядок, якому відповідають право і влада у вченнях країн давнього сходу - це

– соціальна справедливість

– рівність

+ правда

+ справедливість

– правопорядок

– права і свободи людини, гарантовані законом

2. Ознаки, у яких проявляється релігійно-міфологічний характер вчень давнього сходу

+ уявлення про земні порядки як частину загальносвітових, космічних порядків

+ політико-правові вчення не відокремлені від міфів

– вчення є теоретичними узагальненнями

– уявлення про закон як юридичну форму існування права

– примат Церкви над державою

– форми використання влади можуть бути несправедливими

3. Характерні риси вчень давнього сходу

– уявлення про закон як юридичну форму існування права

+ уявлення про правду, справедливість як природно-божественний порядок, що йому відповідають право і влада

– плюралізм вчень про право і державу

+ уявлення про Божественне походження земної влади і порядків виступає панівною ідеологією

– примат Церкви над державою

– вчення є теоретичними узагальненнями

4. Характерні риси східної культурної традиції, яка визначає зміст уявлень про право і державу у країнах Давнього Сходу

– ідея демократії

+ ідея пошуку істини

– ідея особистої свободи особи

+ ідея космічної єдності світу і людини, гармонії небесного з земним

– ідея розподілу влади

– ідея плюралізму і багатопартійності

5. Характерні риси східної культурної традиції, яка визначає зміст уявлень про право і державу у країнах Давнього Сходу

– проблема особистої свободи особи

– ідея демократії

+ акцент на кінцевій меті життя

– ідея розподілу влади

– ідея пріоритету прав людини

+ відсторонення від мирської суєти

6. Пам’ятки права давньої Індії

+ Закони Ману

– Мемфіський богословський трактат

+ Артхашастра

– Закони царя Хамурапі

– Книга про дао і де

– Настанова фараона Тутмоса ІІІ новому візирові

7. Явища, протилежні хаосу, про які йдеться у Мемфіському богословському трактаті

– право

+ істина

– держава

+ порядок

– закон

– влада

8. Принципи законного порядку у Повчанні Гераклеопольського царя Ахтоя своєму синові

+ Божественний характер влади фараона

– влада тісно пов’язана з ідеєю права і закону

– закон – юридична форма існування права

– право – все, що відповідає природі речей і забезпечує правопорядок

+ опора на розумних радників, які створюють справедливі закони

– застосування покарання

9. Традиції, які існували для пояснення права і держави у давній Індії

– західна

– східна

+ релігійна

– державна

+ світська

– духовна

10. Принципи політичних дій правителя у Артхашастрі

– верховенство права

– жорстокий закон

+ зміцнення держави

+ політична користь

– релігійні обов’язки

– міжнародні зобов’язання

11. Мета держави у мислителів давнього Китаю

– загальне благо

+ відновлення природного стану людських відносин

+ досягнення гармонії між правителем і підданими

– високий рівень розвитку соціальної сфери

– соціальна справедливість

– рівність всіх перед законом

12. Основні ідеї конфуціанства

+ ідеальна держава

– верховенство права

+ гармонія між правителем і підданими

– правитель має служити народові

– суверенітет народу

– договірне походження держави

13. Ідеї виникнення держави у давньокитайських мислителів

+ держава – природне утворення

– держава – правове утворення

– держава – результат договору між Богом і людьми

– історична концепція виникнення держави

– патріархальна концепція виникнення держави

+ договірне походження держави

14. Природний, додержавний стан у моїзмі

– стан, коли власність була спільною

– стан, коли люди жили мирно

– стан, коли кожен був суддею у власних справах

+ стан, коли існували суперечки

+ стан, коли існувала ворожнеча

– стан, коли існували рівність і справедливість

15. Причини виникнення держави у концепції Мо-цзи

+ прагнення людей подолати хаос

– прагнення вийти зі стану війни всіх проти всіх

– прагнення залишити практику, коли кожен міг бути суддею у власних справах

– прагнення підпорядкуватися законові

+ прагнення встановити єдиний зразок справедливості, подібний до небесного

– прагнення морального вдосконалення

16. Складові елементи ідеальної держави у Мо-цзи

– правитель призначає радників і чиновників за походженням

+ правитель призначає радників і чиновників за діловими якостями

+ народ – є найвищою цінністю, бо воля народу і Неба співпадають

– народ служить інтересам правителя

– влада правителя успадковується

– найефективнішим методом управління є покарання

17. Основа управління за концепціями китайський легістів

+ жорстокі закони

– особисті чесноти

– ритуал

+ писані закони

– традиції

– методи переконання

18. Розуміння закону у концепції Шан-Яна

– закон – це природна справедливість

– закон ототожнюється з правом

+ закон ототожнюється з покаранням

– закон – це воля народу

+ закон – форма владних велінь правителя, який вкладає у нього зміст, обумовлений досягненням конкретної мети

– закон – це форма існування права

Р – 33 (Греція)

1. Основоположні поняття, вперше використані у концепції Гесіода

– право

– закон

– держава

– справедливість

+ природниче право

+ позитивне право

2. Основний внесок софістів у правову думку

– вчення про походження держави

– вчення про суверенітет

+ раціоналізація уявлень про право і державу

+ метод ведення політичної дискусії та викладання своїх думок

– філософський погляд на державу і право

– міфологічний підхід до держави і права

3. Характерні риси держави Протагора

– держава виникає історично

+ державу об’єднує приязнь

+ почуття права у державі

– верховенство права

– право сильнішого

– панування права

4. Уявлення про справедливість у концепції софіста Фрасимаха

+ справедливе – те, що є в інтересах правлячих

– справедливість – у дотриманні прав держави

– справедливість – це воля Богів і правителів, які виступають від імені Бога

– справедливість полягає у дотриманні засад, на які люди погодилися

– справедливість це рівність

+ справедливість – в інтересах сильнішого

5. Правові уявлення грецьких циніків

+ доброчесність – життя, узгоджене з природою

– доброчесність – шлях до щастя

– доброчесність досягається суспільним вихованням

+ природні потреби – це біологічні потреби

– природні потреби задовольняються у суспільному житті

– природні потреби задовольняються у політичній активності

6. Представники цинізму як напряму правової думки

– Сократ

– Аристотель

+ Антисфен

– Ксенофонт

+ Діоген

– Платон

7. Представники цинізму як напряму правової думки

+ Крат

+ Антисфен

– Аристотель

– Платон

– Сократ

– Ксенофонт

8. Розуміння і значення доброчесності у грецьких стоїків

+ доброчесність – повна реалізація Божественного logos у людині

+ доброчесність – життя узгоджене з природою

– доброчесність – шлях до щастя

– доброчесність досягається суспільним вихованням

– доброчесність досягається політичною активністю

– доброчесність досягається суспільною активністю

9. Розуміння свободи у грецьких стоїків

– свобода – це свавілля

+ свобода – добровільне схвалення світового порядку і його невідворотного призначення

– свобода – право робити все, що дозволено законом

– свобода – право робити все, що не заборонено законом

– свобода означає бути вільним від зовнішніх проблем

+ свобода означає бути вільним від бажань та емоцій

10. Характерні риси грецького стоїцизму

– консерватизм

+ індивідуалізм

+ космополітизм

– універсальність

– прогресивність

– казуїстичність

11. Розуміння закону у стоїків

+ закон – ухвала царської, Божої і людської волі

– закон – форма виявлення ідеї права

– закон – цілковите виявлення ідеальної сторони права

+ закон – мірило права і неправа

– закон – це позитивне право

– закон – це офіційне (діюче) право

12. Розуміння закону у стоїків

– закон – форма для виявлення ідеї права

+ закон – це обов’язок, повинність

+ закон – мірило права і неправа

– закон – цілковите виявлення ідеальної сторони права

– закон – природниче право

– закон – офіційне (діюче) право

13. Епікурейці про державу

+ держава – справа корисна

– держава – найвище благо

– держава утруднює життя, узгоджене з природою

+ держава виникає із розумної суспільної угоди

– держава створюється природним шляхом

– державу об’єднує приязнь

14. Епікурейці про державу

+ держава гарантує зовнішній спокій

– держава утруднює життя, узгоджене з природою

– держава – найвище благо

+ держава створює зовнішні умови для підтримки духовної свободи

– державу об’єднує приязнь

– епікурейці заперечують державу і її корисність

15. Справедливість за Епікуром

– це рівність

+ визначає норми взаємних стосунків між людьми

+ зміст справедливості – у договорі

– справедливість – те, що служить користі держави

– справедливість – це воля Богів і правителів, які виступають від їх імені

– справедливість – у дотриманні прав держави

16. Суспільна угода за Епікуром

+ є домовленістю людей не шкодити один одному

– є домовленістю людей жити разом

+ є домовленістю людей спільно досягати задоволення

– є домовленістю ліквідувати стан ворожнечі

– є домовленістю ліквідувати стан, коли кожен міг бути суддею у власних справах

– є домовленістю ліквідувати стан війни всіх проти всіх

17. Співвідношення особи і держави у Епікура

– особа повинна служити державі

+ держава повинна служити особі

+ особа знаходить своє щастя в собі самій і звільняється від рабського підкорення державі

– держава потрібна людині для повного розвитку сил

– держава утруднює життя, узгоджене з природою

– держава – найвище благо

Р- 34 (Рим)

1. Розуміння держави у римській політико-правовій думці

+ держава – публічно-правова спільнота, яка базується на згоді громадян в питаннях права

+ держава (res publica) – загальне благо народу (res populi)

– держава – сила , яка протистоїть природному анархізму суспільства

– держава – спільне поселення, яке виникає об’єктивно для досягнення справедливості

– держава – механічна сукупність індивідів, пов’язаних між собою договором, реалізація якого гарантована нормами права

– держава – справедливе панування над багатьма сім’ями і над тим, що є для них спільним з суверенною владою на чолі

2. Уявлення про право і державу у римській політико-правовій думці

– розробка ідеї ідеальної держави

+ ідеалізація існуючої держави

+ право справедливе, бо установлене державою

– особа є самодостатньою і відірваною від зовнішнього світу

– влада Божественна

– влада демократична, залежна від народу

3. Напрями грецької політико-правової думки, які запозичила римська філософія

– софізм

+ стоїцизм

+ епікуреїзм

– скептецизм

– цинізм

– платонізм

4. Характерні риси устрою римської держави згідно з концепцією Полібія

+ це досконалий мішаний устрій, що базується на системі ідеальної рівноваги

– це демократичний устрій, влада у якому походить від народу

+ ідея універсального панування права як виразу цивілізації, що розширюється, поширюється Римом

– ідея ідеального устрою

– ідея служіння державі

– ідея демократії як державного режиму давнього Риму

5. Цицерон про справедливість

– справедливість – це рівність

+ справедливість – вічна, незмінна і невід’ємна властивість природи і людської природи зокрема

+ справедливість полягає у тому, щоб кожному віддавати належне і зберігати рівність

– справедливість у дотриманні прав держави

– справедливість – те, що служить користі держави

– справедливість полягає у дотриманні засад, на які люди погодилися

6. Основні риси, за відсутності яких форма правління вже не є державою, за концепцією Цицерона

– свобода народу

– рівність

+ спільні інтереси

– інтереси правителя, які мають бути забезпечені в державі

+ загальнообов’язкове для всіх право

– участь народу у прийнятті рішень і законів

7. Характерні риси ідеального устрою держави, який, на думку Цицерона, реалізований у Римській сенаторській республіці

– влада народу, демократія

+ внутрішня рівновага, рівномірний розподіл повноважень, прав і обов’язків

+ мішаний устрій

– забезпечення користі держави

– забезпечення гармонійного розвитку особи

– участь народу у прийнятті рішень і законів

8. Основні ідеї, викладені у концепції римського стоїка Сенеки

+ ідея правителя – доброго монарха

+ суспільство доброчесних, загальнолюдська солідарність і рівність

– ідея верховенства права

– верховенство норм міжнародного права над нормами національного права

– участь народу у прийнятті рішень і законів

– держава як засіб реалізації найвищої моральної досконалості

9. Характеристика правителя у концепції римського стоїка Сенеки

– правитель виконує функцію верховного священнослужителя

+ добровільно дотримується права і керує за прикладом Бога

– пастир народу

+ батько народу і вітчизни

– правитель є джерелом добробуту свого народу

– правитель – живе втілення Бога

10. Характеристика правителя у концепції римського стоїка Сенеки

– правитель виконує функцію верховного священнослужителя

+ монарх – душа держави

– пастир народу

– правитель – джерело добробуту свого народу

+ слуга державної спільноти

– правитель – живе втілення Бога

11. Свобода у концепції римського стоїка Епіктета

– свобода – у відчутті відповідності з природним порядком космосу

+ свобода – моральна властивість

– справжній філософ вільний навіть у кайданах

– свобода – це свавілля

+ свобода – це свобода від зовнішніх проблем

– свобода – це свобода від бажань та емоцій

12. Ідеї, запозичені римськими юристами у стоїків

– справедливості

+ природної свободи

– природничого права

– народоправства

+ природної рівності

– демократизму

13. Поняття права і його реалізація у римській політико-правовій думці

+коли особа користується своїм правом, ніхто не повинен ображатися, хоч би яким суворим було це право

– є право на все, що не ображає інших

+право – мистецтво добра і справедливості

– право – ухвала царської, Божої і людської волі

– право – обов’язок, повинність

– право – цілковите виявлення ідеальної сторони права

14. Поняття права і його реалізація у римській політико-правовій думці

– право – форма для виявлення ідеї права

+ право – мистецтво добра і справедливості

+ право однакове у будь-якій державі, оскільки завжди зайняте розмежуванням між "твоїм" і "моїм"

– право – цілковите виявлення ідеальної сторони права

– право – ухвала царської, Божої і людської волі

– є право на все, що не ображає інших

15. Поняття права і його реалізація у римській політико-правовій думці

+ норми права повинні відповідати природному розуму

+ нікого не ображає той, хто користується своїм правом

– реалізовуючи своє право, нікому не нашкодь

– є право на все, що не ображає інших

– право – цілковите виявлення ідеальної сторони права

– право – ухвала царської, Божої і людської волі

16. Складові системи влади сучасних європейських держав, які сформувалися на основі християнської ідеї служіння влади суспільству

– верховенство права

+ юридичні інститути

– референдум

+ моральні обов’язки

– відповідальність

– правові обов’язки, визначені законом

Частина 3. Питання складені на базі праці Платона «Держава»

Вкажіть від чого, на думку Платона, повинні відмовлятися люди для досягнення єдності в державі? (ст.13)

1. від особистих цілей;

2. від особистого життя;

3. від особистих потреб;

4. від особистих планів;

5. від особистих інтересів;

6. від особистих міркувань;

7. від особистого майна;

Вкажіть мету закону за Сократом: (Платон ”Держава”) ст. 214

1. врегулювати державні справи;

2. ощасливити якийсь один людський стан;

3. утвердити добробут для цілої держави"

4. проголосити рівність громадян у своїх правах;

5. утвердити справедливість;

6. силою та метою згуртувати громадян;

7. захистити бідних;

Вкажіть, до чого, на думку Сократа, приводить бідність? ( Платон „Держава”) ст. 109

1. підлості

2. лінощів

3. злодіянь

4. озлобленості

5. заздрощів

6. злиденності

7. зневіряння

Вкажіть до чого за словами Сократа призводить багатство? (Платон "Держава") ст. 109

1. щедрості

2. нововведень

3. вдячності

4. розкоші

5. працьовитості

6. лінощів

7. чесності

Вкажіть за яких умов настає демократія на думку Сократа в "Державі" Платона? ст. 254

1. вбогі здобувають перемогу

2. частину багатіїв виганяють з краю, а до високих посад допускають решту багатіїв, зрівнявши їх у правах.

3. до керівництва допускають вбогі верстви суспільства

4. утворюються народні збори з представників усіх верств суспільства

5. держава забезпечує право приватної власності

6. перемогу здобувають матеріально забезпечені верстви суспільства

7. визнається верховенство законів

Вкажіть, коли на думку Платона виникає держава? (Платон «Держава») ст. 54

1. коли будь-хто з нас самотужки не може забезпечити собі вкрай необхідні речі;

2. коли виникає перша людина;

3. коли будь-хто з нас має потребу ще багато в чому;

4. коли зароджується ремесло;

5. коли з'являються перші комп'ютери;

6. в результаті воєн;

7. в процесі зародження племінних відносин.

Вкажіть, яким вимогам має відповідати добрий правитель за Платоном? ст. 232

1. добра пам'ять

2. працьовитість

3. вимогливість до інших

4. ідеальність у всьому

5. критичне мислення

6. вишукані манери

7. знатне походження

Вкажіть проти кого, на думку Платона у праці „Держава", правителям держави годиться застосовувати брехню задля користі своєї держави? ст. 74

1. проти ворогів держави

2. проти своїх громадян

3. проти суспільства

4. проти армії

5. проти рабів

6. проти чиновників

7. проти військових командирів

Вкажіть у відповідях під котрими номерами правильно вказано, хто, на думку Сократа, гідний спілкуватися з філософією? (Платон «Держава») ст. 190

1. Платон

2. благородні люди з добре вихованим характером

3. людина великої душі

4. Арістотель

5. багаті люди

6. Демокріт

7. дорослі люди

Вкажіть у відповідях під котрими номерами правильно вказано, хто, на думку Сократа, ніколи не буде як слід керувати державою? (Платон «Держава») ст. 214

1. ті, хто все життя вивчали філософію

2. люди, які не брали участі в виборах

3. люди неосвічені, без належного досвіду в поводженні з правдою

4. люди, що все життя займаються фізичною працею

5. люди, які здатні взяти на себе тягар державного управління

6. люди, що не здатні раціонально мислити

7. ті, хто все життя без обмежень займається наукою

Вкажіть у відповідях під котрими номерами правильно вказано, хто, на думку Сократа, ніколи не буде як слід керувати державою? (Платон «Держава») ст. 214

1. ті, хто все життя вивчали філософію

2. ті, хто не мають у своєму житті єдиної мети, на яку була б скерована вся їхня діяльність, що б вони не робили як в особистому, так і в громадському житті

3. люди, які не брали участі в виборах

4. ті, хто добровільно не візьмуть на себе жодного тягаря, оскільки вважають, що вже за життя переселилися на Острови Блаженних

5. люди, які здатні взяти на себе тягар державного управління

6. люди, що все життя займаються фізичною працею

7. ті, хто не здатні матеріально забезпечити себе і свою сім'ю

Вкажіть як з об'єднань товариств, згідно з твором Платона, утворюється держава: ст. 54

1. хтось бере собі в товариство когось, для задоволення то однієї потреби, то іншої;

2. багато людей збираються разом, щоб спільно жити і допомагати один одному;

3. суспільно-політичне об «єднання людей;

4. підкорення слабших сильнішими, для забезпечення власних потреб;

5. справедливе, правове товариство;

6. організація політичної влади;

7. утопія;

Вкажіть коли, на погляд Сократа, настає демократія ? ст. 254

1. Коли багатії здобувають перемогу;

2. Коли вбогі здобувають перемогу і одних багатіїв вбивають, інших виганяють з краю;

3. Решту, зрівнявши в правах, допускають до керівництва державою й посідання високих посад;

4. Решту, зрівнявши в правах, не допускають до державних справ;

5. Коли всі люди стають рівними;

6. Коли перемагає добро, над злом;

7. А з решти роблять пастухів.

Назвіть варіанти відповідей у яких найбільш повно та правильно названо види державних устроїв, що мають вади за Платоном: ст. 241

1. кріто - лакедемонський, демократія;

2. кріто - лакедемонський, демократія, тимократія, олігархія;

3. демократія, тиранія, тимократія, олігархія;

4. тиранія, олігархія;

5. романо - германський, англо - саксонські, общинні.

Вкажіть, що, на думку Сократа, має використовувати правитель проти ворогів та своїх громадян і задля чого ( за працею «Держава» Платона) ?

1. зброю

2. військо

3. брехню

4. справедливість

5. для користі своєї держави

6. для задоволення власних потреб

7. на благо народу

Назвіть риси, які характеризують справжнього правителя в творі «Держава» Платона? ст. 26.

1. ніколи не випускає з уваги того, що вигідно його підлеглому

2. не враховує інтереси своїх підлеглих

3. враховує тільки власні інтереси

4. нехтує правами підлеглих

5. живе з метою власного збагачення

6. дає розпорядження на те, що вигідно йому

7. не дає розпорядження на те, що вигідно йому

Вкажіть, які методи використовує закон для згуртування громадян? ст.. 240

1. Примусу

2. Переконання

3. Силою

4. Шляхом використання авторитету влади.

5. Фізичного насильства

6. Пошуку зовнішнього ворога

7. Надання пільг певним категоріям громадян

Вкажіть, якими рисами наділена людина, подібна до правління аристократів: ст. 241

1. Жадібна

2. Похітлива

3. Жорстока

4. Підла

5. Добра

6. Благородна

7. Справедлива

Питання, складені на основі праці Арістотеля «Політика»

З якою метою, за Аристотелем, утворюється держава?

1) щоб вдало вести торгівлю;

2) щоб вести достойний спосіб життя;

3) заради життєвого інтересу;

4) щоб підкорювати інші держави;

5) заради оборонного союзу;

6) заради відвернення несправедливості;

7) щоб забезпечити єдність.

Які верстви населення за Аристотелем правлять при демократичному та олігархічному типі державного устрою?

1) багата меншість;

2) бідна меншість;

3) багата більшість;

4) бідна більшість;

5) ніхто не править;

6) правлять ті, кому це вдається;

7) правлять усі.

За переваги яких станів можна без труднощів утвердити демократію за Аристотелем?»

1) робітники;

2) торговці;

3) скотарі;

4) ремісники;

5) селяни;

6) філософи;

7) воїни.

Які основні причини державних переворотів вказує Аристотель у своїй праці «Політика»?

1) наявність у державі різних станів;

2) економічна і соціальна нерівність;

3) рівноправність та свобода;

4) нахабність, жадібність до багатства, презирство та ін.;

5) зосередження влади в руках народу;

6) непрофесійне керівництво державою;

7) наявність у державі різноманітності релігій.

Які засоби пропонував Аристотель у своїй праці «Політика» для подолання державних переворотів і забезпечення стабільності суспільства?

1) зосередження влади в руках однієї особи;

2) рівність та повага до прав кожного громадянина;

3) нахабність, жадібність до багатства;

4) утиск народних мас;

5) наявність у державі однієї загальнообов’язкової релігії;

6) наявність лише двох прошарків: бідних та багатих;

7) утворення в державі середнього класу.

9 Які з форм власності, на думку Аристотеля, є найкращими для ідеальної держави?

1) приватна;

2) колективна;

3) державна;

4) комунальна;

5) індивідуальна;

6) спільна;

7) міська.

Якою є справедлива організація державного устрою за Аристотелем?

1) правління всіх рівних тією ж мірою, якою вони коряться;

2) правління виходячи з засад справедливості;

3) правління монарха;

4) правління більшості;

5) правління бідних;

6) правління заможних;

7) поперемінне правління і підкорення кожного.

Які два види форм державного устрою розглядає Аристотель у своїй «Політиці»?

1) правильні;

2) мішані;

3) неправильні;

4) абсолютні;

5) синтетичні;

6) відносні;

7) аналітичні.

Які два види процесів веде суд над іноземцями (Аристотель, Політика)?

1) про зняття недорканості;

2) між громадянами;

3) іноземців проти іноземців;

4) громадян проти громадян;

5) громадян з органами влади;

6) про встановлення опіки чи піклування;

7) іноземців з громадянами.

Які ознаки правильної форми державного устрою виділяє Аристотель?

1) влада перебуває в руках більшості;

2) кожна людина чи кілька людей чи багато керуються інтересами правлячих;

3) верховна влада повинна перебувати у руках однієї, небагатьох або більшості осіб;

4) держава задовольняє інтереси багатих, а інтереси бідних ігнорує;

5) держава захищає майнові інтереси бідних;

6) кожна людина чи кілька людей чи багато керуються інтересами про загальне щастя;

7) влада перебуває в руках меншості.

Які два чинники повинен брати до уваги законодавець, видаючи закон, згідно з концепцією Аристотеля ?

1) податки;

2) кількість населення;

3) справедливість;

4) землю;

5) владу;

6) суверенітет;

7) людей.

Що є найбільш необхідним і без чого держава не існуватиме на думку Аристотеля?

1) справедливість;

2) воїнська доблесть;

3) багатство;

4) територія;

5) заможне суспільство;

6) війни;

7) правлячий клас.

Що за концепцією Аристотеля є характерним для загального закону природи.

1) влада;

2) справедливість;

3) підлеглість;

4) покірність;

5) чесність;

6) гідність;

7) законність.

На думку Аристотеля, народові не слід надавати вирішального голосу ...

1) на мітингах;

2) при виборах посадових осіб;

3) при голосуванні про державний устрій;

4) при голосуванні з питань війни і миру;

5) при звіті про діяльність посадових осіб;

6) при звіті про витрати посадових осіб;

7) на зборах.

23 Коли, на думку Аристотеля, утворюється держава?

1) коли виникає право;

2) коли виникає об’єднання між сім’ями;

3) коли виникає суспільство;

4) коли виникають політичні об’єднання;

5) коли виникає об’єднання між родами;

6) коли виникає об’єднання між племенами;

7) коли виникають народні збори.

За Аристотелем найкращою вважається та держава, в якій поєднуються ... і ...

1) любов;

2) злагода;

3) добрий порядок;

4) вміння правити державою;

5) анархія;

6) кількість заможного населення;

7) величина.

На які два види діляться особи, які стоять на чолі держави за Аристотелем («Політика»)?

1) жерці;

2) парламентарі;

3) народні засідателі;

4) урядовці;

5) службовці;

6) судді;

7) магістрати.

На які частини потрібно поділити всю територію держави за «Політикою» Аристотеля?

1) загального користування держави;

2) вільного користування народу;

3) приватного користування;

4) комунальної власності;

5) власності високопосадовців;

6) сільськогосподарського користування;

7) промислового користування.

Які види влади, на думку Аристотеля («Політика»), можна спостерегти у всякій живій істоті.

1) влада пана;

2) влада батька;

3) влада розуму;

4) влада природи;

5) влада політична;

6) влада правителя;

7) влада суспільна.

Які групи громадян, на думку Аристотеля («Політика»), існують в кожній державі.

3) дуже вбогі;

1) заможні;

2) вбогі;

4) дуже заможні;

5) ті, що стоять посередині між заможними і вбогими;

6) ті, що стоять посередині між дуже заможними і дуже вбогими;

7) середній клас.

Виходячи з яких засад, за Аристотелем, олігархи і демократи обґрунтовують свої претензії на владу?

1) гідності;

2) багатства;

3) публічності;

4) військової доблесті;

5) вседозволеності;

6) відповідного досвіду;

7) свободи.

Якими, згідно з Аристотелем, є основні засади демократичного ладу?

1) свобода;

2) справедливість;

3) надання можливості кожному жити за його бажанням;

4) підпорядкування нижчих вищим;

5) встановлення майнового цензу;

6) братерство;

7) добросовісність.

Головною обставиною, яка, згідно з Аристотелем, веде до краху політії та аристократії, є ...

1) прийняття демократичної конституції;

2) розшарування населення;

3) низький рівень освіченості;

4) презирливе ставлення до бідних людей;

5) порушення законів;

6) коли у державі перевага у всьому віддається заможним;

7) велика кількість рабів.

Яку мету, за словами Аристотеля, повинен ставити перед собою заповзятливий законодавець?

1) якнайчастіше використовувати засоби примусу для придушування повстань;

2) сприяти процвітанню держави;

3) поліпшення життя громадян;

4) непримиримо боротися з тиранією;

5) уповати на чесноти монарха;

6) керуватися в управлінській діяльності принципом гуманізму;

7) розподілити громадян в державі на класи.

Які, на думку Аристотеля, потрібно здійснювати заходи для «убезпечення держави»?

1) оберігатись від тих чинників, які її руйнують;

2) збільшувати скарбницю;

3) видавати такі закони, писані й неписані, котрі містили б у собі розпорядження, що особливо сприяють збереженню державного устрою;

4) влаштовувати націоналізацію майна, порушуючи судові справи;

5) посилювати демократію;

6) запровадити тиранію;

7) догодити народові.

Яким чином можна утворити олігархічне правління за Аристотелем?

1) в кожному виді олігархії інституції повинні залишатися в руках середнього класу;

2) в олігархії не повинні залучатися до влади всі, хто вирізняється у середовищі заможних селян;

3) кожен вид олігархії треба утворювати з складників, протилежних демократії;

4) сам вид олігархії має бути у відповідному відношенні до протилежного йому виду демократії;

5) олігархія повинна будуватися на засаді верховенства закону;

6) кожен вид олігархії треба утворювати на засадах рівності і справедливості;

7) для зміцнення олігархії олігархи повинні обиратися за жеребом.

Які відмінності мають істоти від народження за «Політикою» Аристотеля?

1) одні призначені бути правителями;

2) одні призначені для покори;

3) інші призначені для владарювання;

4) одні призначені для панування;

5) інші призначені від природи призначені бути вільними;

6) одні призначені бути філософами;

7) інші призначені бути воїнами.

Що повинні забезпечувати закони громадянам в державі за Аристотелем?

1) дозвілля, необхідне для державної діяльності;

2) свободу слова;

3) право на працю;

4) право на захист;

5) стабільність;

6) спокій громадян;

7) вільне волевиявлення.

Як відбувається державний переворот за Аристотелем?

1) шляхом насильства;

2) шляхом переговорів;

3) шляхом укладення договорів;

4) шляхом спільної праці;

5) через підступи;

6) через безвладдя;

7) за допомогою чесної боротьби.

Як запобігти розкраданню державного майна?

1) перевезти його в іншу країну;

2) передача грошових сум має відбуватися у присутності всіх громадян;

3) зробити вільний доступ до нього;

4) створити нову систему охорони;

5) копії рахунків повинні зберігатися у фратріях;

6) копії рахунків повинні бути опубліковані в засобах інформації;

7) необхідно змінити правителя.

Тести на базі праці Ціцерона «Про обов’язки», «Про закони»

1. Вкажіть ознаки царського правління за твором Ціцерона „Про державу":

1. рівність людей;

2. міцність;

3. нерівність в суспільстві;

4. народна влада;

5. влада еліти;

6. слабкість;

7. твердість;

ст.65

„ Такому ладові передусім властива рівність,... міцність..."

2. Вкажіть, що діється у тому випадку, коли цар починає бути несправедливим згідно праці Ціцерона «Про державу»?

1. державний лад негайно руйнується;

2. правитель стає тираном;

3. люди повстають протни нього;

4. оголошується імпічмент;

5. до влади приходить син;

6. починається війна;

7. до влади приходить народ.

3. У яких людей може бути підстава не присвячувати себе державній діяльності у праці Ціцерона «Про державу»?

1. чесних;

2. багатих;

3. розумних;

4. справедливих;

5. хоробрих;

6. обдарованих великою мужністю;

7. які вже є при владі.

4. Вкажіть, чого позбавлений народ при правлінні оптиматів згідно праці Ціцерона «Про державу»?

1. будь-якої влади;

2. свободи;

3. всіх прав;

4. участі у спільних нарадах;

5. права на зібрання;

6. права висловити свою думку;

7. права на одруження.

5. Вкажіть, чого позбавлені раби імперією, згідно праці Ціцерона «Про Державу»?

1. права власності

2. права на відпочинок

3. права участі в судах

4. права голосу на виборах

5. права участі в раді у справах держави

6. права вільного пересування

7. права мати сім’ю

«Бо як вона може бути рівною для всіх там, де рабство навіть не приховане і не викликає сумнівів. Адже вони позбавлені імперією, права участі в раді у справах держави, права участі в судах, де засідають обрані судді, позбавлені всього того, що залежить від давності і грошей».(ст.52)

6. Вкажіть, як народ називає тих людей, хто слухається найперших людей, згідно праці Ціцерона «Про державу»?

1. патріотами

2. нелюдами

3. рабами

4. зрадниками

5. справжніми громадянами

6. добровільними рабами

7. справедливими людьми

«Платон продовжує так: «Тих, хто слухається найперших людей, такий народ переслідує і називає добровільними рабами».(ст.63)

7. Вкажіть, на основі чого заснований правильний лад держави у праці Ціцерона «Про державу»:

1. Публічному праві

2. Традиціях

3. Прецеденті

4. звичаях

5. нормативно-правових актах

6. законах

7. декретах

8. Вкажіть, що може змусити мудрого брати участь у справах держави? (Марк Тулій Ціцерон «Про державу»)

1. страх;

2. обставини;

3. гордість;

4. примус;

5. необхідність;

6. любов до батьківщини;

7. жага помсти.

Але хто може схвалити цю відмову від діяльності? Адже мудрий не братиме жодної участі у справах держави, якщо тільки обставини й необхідність не змусять його.. .(стор-33)

9. Вкажіть, що є сполучною ланкою громадянського суспільства? (Марк Тулій Ціцерон «Про державу»)

1. мораль;

2. індивіди;

3. право;

4. чесноти;

5. закон;

6. правитель;

7. державний лад.

Тому, якщо закон є сполучною ланкою громадянського суспільства, а право, встановлене законом однакове для всіх, на якому праві може триматися товариство громадян, коли їхній стан неоднаковий?

10. Вкажіть, які на думку Сціпіона, риси властиві найкращому державному ладові? (Марк Тулій Ціцерон «Про державу»)

1. суверенність;

2. незалежність;

3. рівність;

4. неподільність;

5. верховенство права;

6. верховенство закону;

7. міцність.

...Такому ладові передусім властива, так би мовити, рівність, без якої вільні люди навряд чи можуть довго обходитися. Далі - міцність, оскільки види державного ладу згадані вище легко перетворюються на свою хибу...

11. Вкажіть, що на думку Сціпіона є народом (за працею Марка Тулія Цицерона "Про державу" )?

1. зібрання багатьох людей, пов'язаних між собою ознаками раси

2. зібрання багатьох людей однієї національності

3. зібрання багатьох людей, пов'язаних між собою згодою в питаннях права

4. об'єднання людей з метою задоволення матеріальних потреб

5. об'єднання людей з метою ведення спільного господарства

6. а зібрання багатьох людей, пов'язаних між собою спільністю інтересів

7. гурт людей, пов'язаних згодою

Отож, держава є власністю народу, а народ не будь-яке зібрання людей, що якимось чином згромадилися, а зібрання багатьох людей, пов'язаних між собою згодою в питаннях права та спільністю інтересів, (ст. 48)

12. Вкажіть, кому відповідно до природного закону повинна належати якась річ (за працею Марка Тулія Ціцерона "Про державу" )?

1. тим, хто вміють з нею поводитися

2. тим, кому її подарували

3. тим, хто вміють нею користуватися

4. тим, хто вміє нею розпоряджатися

5. тим, кому вона належить на праві спадщини

6. річ повинна бути спільною для всіх

7. річ повинна належати лише державі

...І до того ж керуючись не громадянським обов'язком, а спільним для всіх природним законом, який забороняє, щоб якась річ належала комусь, крім тих, що вміють з нею поводитися і нею користуватися.(ст. 42)

13. Вкажіть, що є державою за працею Ціцерона «Про державу» ?