Перелік питань першого рівня складності на перший модуль з ІППВ (жовтень 2013 р.)

Частина 1. Питання складені на базі підручника Андрусяка Тараса Григоровича

Давній Схід

Елементом якого світогляду була політична та правова думка у народів давнього Сходу?

4) Міфологічного світогляду;

5) Ідеалістичного світогляду.

Які уявлення про походження існуючих відносин влади і порядку характерні для народів давнього Сходу?

3) Уявлення про божественне походження існуючих відносин влади і порядку;

4) Уявлення про раціональне походження існуючих відносин влади і порядку;

5) Уявлення про договірне походження існуючих відносин влади і порядку;

Яка доктрини державної влади бере початок розвитку в Єгипті?

1) Теократична доктрини державної влади;

Яка головна ідея «Повчання Аменемопе» написаному в X-XI ст. до н.е.?

1) Необхідність сильної і жорстокої влади;

2) Необхідність поміркованості та обережності в державних справах;

З якої праці взяті ці слова: „Оберігайся карати несправедливо. Не вбивай. Не добре це для тебе... Твори істину, і ти будеш довго жити на землі. Втішай того хто плаче, не притісняй вдову, не проганяй людину через майно батька її”?

1) „Повчання Гераклеопольського царя своєму синові”;

Якого правителя поважає народ на думку фараона Аменемхета І?

3) Народ поважає того, хто тримає його в тривозі;

4) Народ поважає того, хто здійснює свою владу справедливо;

5) Народ поважає того, хто не зловживає владою.

Що є основою державного буття на думку Птахотепа?

4) Соціальна ієрархія;

5) Майновий поділ.

В який період було створено таку пам'ятку політичних та правових вчень, як „Повчання Птахотепа”

3) приблизно III тисячоліття до н.е.;

4) приблизно III тисячоліття н.е.;

5) приблизно I тисячоліття н.е.

В якій державі було створено таку пам'ятку політичних та правових вчень, як „Повчання Птахотепа”?

5) В давньому Єгипті.

Кому належать слова: „...згинай покірно свою спину перед твоїм начальником... І тоді дім твій простоїть довго, і все, що в домі збережеться, і нагорода тобі буде відповідна. Погано бути впертим по відношенню до начальника. Жити спокійно можна лише тоді, коли начальник ласкавий до нас. Якщо ти в покорі слухаєш начальника, ти добре чиниш по відношенню до бога”?

3) Птахотепу;

Як називається священна книга брахманізму?

1) „Рігведа”;

В якому поетичному епосі знаходять своє закріплення політичні та правові ідеї стародавньої Індії?

4) „Рамаяна”;".

5) „Упанішада”.

В якому поетичному епосі знаходять своє закріплення політичні та правові ідеї стародавньої Індії?

4) „Махабхарата”;.

5) „Упанішада”.

Що служить запорукою дотримання закону, за „Законами Ману”?

4) Покарання;

5) Страх.

Кому належать слова: „Влада оберігає сонного, панує над всіма істотами, охороняє їх, стоїть на сторожі загального порядку”?

1) Каутільї;

Що є найважливішим елементом, без якого суспільство не могло б існувати за . „Архашастрою”?

1) Справедливість;

2) Влада;

В який період було створено таку пам'ятку політичних та правових вчень, як „Артхашастра” ("Книга про користі)?

1) II тисячоліття до н.е.;

2) I тисячоліття до н.е.;

З якої пам’ятки правової та політичної думки взято дане твердження: „Покарання є правитель, це керівник, воно служить запорукою дотримання закону... Тільки покарання править всіма істотами... мудрі вважають покарання тотожним до закону”?

1) „Атхарваведа”;

2) „Закони Ману”;

З якої пам’ятки правової та політичної думки взято дане твердження: „Вчинене беззаконня ніколи не залишається без наслідків для того, хто його вчинив”?

4) „Закони Ману”;

5) „Упанішада”.

З чим пов’язується зародження державної організації згідно з „Книгою Ману” і висловлюваннями Каутільї?

4) З занепадом моральності серед людей;

5) З розшаруванням суспільства на багатих і бідних.

Яке основне завдання володаря визначає Великий план (Хунг фан)?

1) Забезпечення у світі гармонії;

На чому повинні базуватися відносини між людьми за вченням Мо-дзи?

5) На всеосяжній любові.

Ідеал якого китайського мислителя висловлений в цих словах: „Я дбав би, щоб міста і площі не були більше обгороджені мурами, і тоді народ перекує мечі на орала і без страху і боязні буде пасти свою худобу в долинах і лісах. Я подбав би про тисячолітній мир”?

1) Конфуцій;

Який правитель найкращий за вченням даосизму?

1) Той, який здійснює управління на основі суворості, справедливості та лагідності;

2) Той, про кого народ знає лише те, що він існує;

Кому належать слова: „Найкращий правитель той, про кого нарід знає лише те, що він існує...”?

1) Конфуцій;

2) Лао-цзи;

Кому належить дане твердження: „Без царя і батька — без держави і сім'ї — людство повернулося б до тваринного світу”?

4) Мен-цзи;

5) Шан Ян.

Кому належать слова: „Держава є витвором духу, і впливати на неї не можна. Всякі спроби втручання завжди засуджені на невдачу і розбивають єдність”?

1) Конфуцій;

2) Лао-цзи;

Яка головна мета Конфуція в суспільному плані?

3) Повернення втраченої рівноваги в державі і сім'ї;

4) забезпечення тисячолітнього миру;

5) повернення до природного стану.

Хто є автором даного твердження: „Коли відсутня взаємна любов між людьми, то виникає взаємна зненависть; якщо правитель і його підлеглі не почувають взаємної любові, то немає родинної любові і шанування батьків; якщо між братами немає взаємної любові, то немає і згоди між ними; коли між людьми немає взаємної любові, то сильний неодмінно підкорює слабкого, багатий ображає бідних, знатний хизується перед простолюдином, хитрий обманює простодушного.”?

1) Конфуцій;

2) Лао-цзи;

3) Мо-дзи;

Греція

Що є стержневою ідеєю всієї давньогрецької політичної та правової теорії і практики?

1) Держава;

2) Свобода;

Що було фундаментальною цінністю всієї древньогрецької політичної та правової теорії і практики?

1) Свобода;

Що означає термін “політика” в давньогрецькій політичній та правовій теорії?

1) Організацію життя полісу (міста-держави) та його повноправних громадян;

Що в давньогрецькій політичній та правовій теорії виступає як норма політичної справедливості?

1) Свобода;

2) Право;

3) Закон;

В чому полягає виняткове значення античної політичної та правової думки?

1) Вона стала основою для формування держав античності;

2) Вона була спробою раціоналізації поглядів на право та державу;

3) Вона оформилася і розвивалася, як ідеологія вільних людей;

В якому столітті жив і творив Гомер?

1) VIII ст. до н.е.;

До якого століття відноситься життя і творчість Гесіода?

3) VII ст. до н.е.;

4) V ст. до н.е.;

5) VI ст. н.е.

Що, за законом виданим Солоном, чекає громадянина, який під час смути в державі не стане зі зброєю в руках ні за тих, ні за інших?

1) Смертна кара;

2) Позбавленя громадянських прав;

Як розумів сутність демократії Солон, знаменитий афінський державний діяч і законодавець?

1) Демократія - це відповідальність всіх громадян за стан справ у державі.

Що, перш за все, потребує держава, на думку Солона?

5) Держава, на думку Солона, потребує, перш за все, законного порядку.

Хто, за словами Геродота, був „найбільшим еллінським мудрецем”?

4) Піфагор;

5) Солон.

Якими, на думку Піфагора, повинні бути правителі?

4) Гуманними;

5) Ефективними.

Що піфогорійці вважали найбільшим злом?

1) Анархію (безвладдя);

2) Деспотизм (свавілля);

В чому полягає значення творчого доробку софістів?

4) В тому, що вони раціоналізували погляди на державу, політику, право;

5) В тому, що вони витворили основу для подальшого розвитку політичної та правової думки.

Хто перший серед софістів протиставив природне і позитивне право?

4) Піфагор;

5) Гіппій.

Що є одним з найбільших досягнень людської культури, на думку софіста Горгія?

3) Писані закони;

4) Громадянство;

5) Справедливість.

Кого, на думку софіста Горгія, слід вважати охоронцями справедливості?

3) Писані закони;

4) Богів;

5) Суддів.

В поглядах якого мислителя вперше знаходить закріплення ідея, що будучи результатом природного розвитку суспільство, поліс, його закони разом з тим є штучними людськими утвореннями?

4) Демокріт;

5) Сократ.

Що на думку Демокріта є найважливішою і необхідною ознакою упорядкованої держави (полісу)?

4) Морально-соціальна солідарність вільних членів полісу;

5) Добрі закони.

Що повинні, на думку Демокріта, забезпечувати закони?

4) Морально-соціальна солідарність вільних членів полісу;

5) Належне життя людей у полісі.

В результаті чого, на думку Демокріта, утворюється поліс (держава) та закони?

1) В результаті суспільного договору;

2) В результаті еволюції людей від стадності до цивілізованого життя;

З чим Сократ пов'язує саму можливість політичної свободи?

4) З пануванням розумних і справедливих законів;

5) З полісною формою організації соціального життя.

Що мають на меті неписані божі закони, і писані людські закони, згідно з Сократом?

4) Припинення „війни всіх проти всіх”;

5) Справедливість.

Що, згідно з Сократом, є критерієм законності?

3) Справедливість;

4) Природні закони;

5) Воля більшості.

Хто першим в історії європейської політичної та правової думки сформулював концепцію договірних відносин між державою і її членами (громадянами)?

1) Платон;

2) Сократ;

Який принцип використовував Сократ як базисний критерій при класифікації і характеристиці різних форм державного устрою і правління?

1) Принцип законності;

2) Принцип свободи;

Який з п’яти названих типів державного устрою за Платоном є найкращим?

1) Демократія;

2) Аристократія;

Який з п’яти названих типів державного устрою за Платоном є найгіршим?

4) Олігархія;

5) Тиранія.

Кому належить дане твердження: „Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і знаходиться під чиєюсь владою. Там же, де закон — владика над правителями, а вони його раби, я вбачаю спасіння держави і всі блага, які тільки можуть дарувати державам боги”?

1) Платон;

2) Сократ;

Хто є громадянином держави, за концепції Аристотеля?

4) Той, хто може брати участь в законорадчій (законодавчій) та судовій владі даної держави;

5) Той, хто може сплачувати певний податок, тобто має власність.

Що є критерієм поділу на правильні і неправильні форми держави за Аристотелем?

1) Справедливість;

2) Загальне благо;

Який з названих видів справедливості виділяє Аристотель?

4) Обмежуюча;

5) Розподіляюча.

Який з названих видів справедливості виділяє Аристотель?

1) Наділяюча;

2) Забезпечуючи;

3) Зрівнююча;

В творчості якого античного мислителя проявляються початкові форми емпірико-наукового вивчення держави і права?

1) Платон;

2) Сократ;

3) Арістотель;

Що, за Аристотелем, служить критерієм справедливості?

1) Суспільне благо;

2) Право;

Кому належить дане твердження: „Хто вимагає щоб закон владарював, вимагає, видається, того, щоб владарювали тільки божество і розум, а хто вимагає, щоб владарювала людини, той висуває в цій своїй вимозі певний тваринний елемент, бо пристрастність є щось тваринне, та й гнів збиває з істинного шляху правителів, хоч би вони й були найкращими людьми; навпаки, закон - врівноважений розум”?

1) Платон;

2) Сократ;

3) Арістотель;

Яка форма держави є найбільш правильна, за Аристотелем?

4) Політія;

5) Монархія;

Що таке свобода людини згідно Епікура?

4) Свобода людини - це відповідальність за розумний вибір свого способу життя;

5) Свобода людини - це можливість брати участь у вирішенні державних справ.

Хто з мислителів стверджував, що сфера людської свободи, це сфера її відповідальності за себе?

4) Руссо;

5) Епікур.

В чому полягає головна мета державної влади за Епікуром?

1) У забезпеченні взаємної безпеки людей;

2) У забезпеченні законності та правопорядку;

Що лежить в основі людського співжиття, на думку стоїків?

3) Природний потяг людей до собі подібних;

4) Необхідність об’єднання слабких проти сильних;

5) Вроджене почуття справедливості.

В творчості якого античного мислителя появляються початкові форми історико-політичного вивчення держави і права?

4) Піфагор;

5) Полібій.

Політія, за Арістотелем, є поєднанням кращих сторін двох інших форм без їхніх недоліків і крайнощів. Яких саме?

1) Монархії та демократії;

2) Тиранії та олігарції;

3) Аристократії та олігархії;

4) Олігархії та демократії;

5) Монархії та тиранії.

Назвіть форму держави яка розпочинає повний цикл основних форм держави в порядку їх природного виникнення і зміни, згідно з Полібієм.

1) Царство (царська влада);

2) Тиранія;

3) Аристократія;

4) Демократія;

5) Охлократія.

Рим

В чому полягає головна причина походження держави за Ціцероном?

1) Необхідність забезпечення різноманітних інтересів;

2) Природний поділ праці;

3) Вроджена потреба людей жити разом.

4) Необхідність об’єднання слабких проти сильних;

5) Вроджене почуття справедливості.

Як виникає держава за Ціцероном?

1) Держава виникає в результаті договору;

2) Держава виникає в результаті завоювання;

3) Держава виникає в наслідок втілення в життя ідеї держави;

4) Держава виникає природним шляхом;

5) Держава виникає в результаті виникнення приватної власності.

Що є причиною утворення держави за Ціцероном?

1) Необхідність забезпечення різноманітних інтересів;

2) Природний поділ праці;

3) Усвідомлена потреба людей жити разом.

4) Необхідність об’єднання слабких проти сильних;

5) Охорона власності;

На чому основані за своєю природою і суттю держава і право у трактуванні Ціцерона?

1) На розумній природі людини;

2) На соціальній солідарності;

3) На загальному розумі та справедливості;

4) На примусі;

5) На відносинах влади та підпорядкування.

Що, за концепцією Ціцерона, лежить в основі права?

1) Загальний інтерес суспільства;

2) Сила правлячого класу;

3) Користь кожного члена суспільства;

4) Притаманна природі справедливість;

5) Розумна природа людини;

До чого може призвести нестабільність такої простої форми правління як народна влада (демократія), за Ціцероном?

1) Влада оптиматів;

2) Панування кліки;

3) Безумства і свавілля натовпу;

4) Олігархія;

5) Царська влада;

Який головний недолік простих форм правління за Ціцероном?

1) Обмеженість;

2) Неповнота;

3) Нестабільність;

4) Неефективність;

5) Несправедливість;

Без яких знань ніхто не може бути справедливим, на думку Ціцерона?

1) Без знань власної історії;

2) Без знань про політику;

3) Без знань про культуру;

4) Без знань про основи права;

5) Без знань про справедливість.

Без яких знань ніхто не може бути справедливим, на думку Ціцерона?

1) Без знань власної історії;

2) Без знань про державу;

3) Без знань про політику;

4) Без знань про культуру;

5) Без знань про справедливість.

Кому належить дане твердження: „Перша вимога справедливості полягає в тому, щоб ніхто нікому не шкодив, якщо тільки не буде спровокований на це несправедливістю, а також, щоб всі користувалися спільною власністю як спільною, а приватною - як своєю”?

1) Платон;

2) Ціцерон;

3) Аристотель;

4) Піфагор;

5) Солон.

Кому належить дане твердження: "Немає більш потворної форми правління, ніж та, при якій найбагатші люди вважаються найкращими)"?

1) Лок;

2) Міл;

3) Ціцерон;

4) Платон;

5) Руссо;

Коли жив і працював Луцій Анней Сенека?

1) II тисячоліття до н.е.;

2) I тисячоліття до н.е.;

3) II тисячоліття н.е.;

4) III тисячоліття н.е.;

5) I тисячоліття н.е.

Що, на думку Сенеки, є об'єктом і сферою рабства?

1) Об'єктом і сферою рабства може бути тільки тілесна частини людини;

2) Об'єктом і сферою рабства може бути тільки духовна частини людини;

3) Об'єктом і сферою рабства може бути тільки розумна частини людини;

4) Об'єктом і сферою рабства може бути тільки емоційна частини людини;

5) Об'єктом і сферою рабства може бути тільки зовнішня частини людини.

Що було зроблено зусиллями римських юристів?

1) Зусиллями римських юристів була створена нова наука - цивільне право;

2) Зусиллями римських юристів було проведено поділ права на публічне і приватне;

3) Зусиллями римських юристів було розмежовано природне і позитивне право;

4) Зусиллями римських юристів була створена нова наука - юриспруденція;

5) Зусиллями римських юристів була створена нова наука - політологія.

З ким пов'язують початок світської юриспруденції?

1) Ульпіан;

2) Гай;

3) Павло;

4) Цельс;

5) Гней Флавій.

Кому належить дане твердження: „За заслугами нас називають жерцями, бо ми турбуємося про правосуддя, сповіщаємо поняття доброго і справедливого, відособлюючи справедливе від несправедливого, відділяючи дозволене від недозволеного, бажаючи, щоб добрі справи робилися не тільки через страх покарання, але й шляхом заохочення”?

1) Ульпіан;

2) Гай;

3) Павло;

4) Цельс;

5) Гней Флавій.

З чого бере свій початок право, на думку римських юристів?

1) Суспільне благо;

2) Загальний інтерес;

3) Справедливість;

4) Природні закони;

5) Розум;

Право, за Цельсом, це справа добра і …

1) Справедливості;

2) Відповідності;

3) Розуму;

4) Користі;

5) Доцільності.

Що розуміє під природним правом римський юрист Павло?

1) Правила продиктовані людським розумом;

2) Норми витворені в процесі формування людського суспільства;

3) Те, що завжди є справедливим і добрим;

4) Те, що корисне всім або багатьом в якійсь державі;

5) Право спільне для всіх живих істот;

Хто з римських юристів здійснив поділ права на “публічне” та “приватне” право?

1) Ульпіан;

2) Гай;

3) Павло;

4) Цельс;

5) Гней Флавій.

Кому належить дане твердження: „Всі народи керуються законами і звичаями, користуючись частково своїм власним, частково правом, спільним для всіх людей”?

1) Ульпіан;

2) Гай;

3) Павло;

4) Цельс;

5) Гней Флавій.

Що Ульпіан розумів під поняттям “публічне” право?

1) Правила продиктовані людським розумом;

2) Право, яке стосується становища Римської держави;

3) Те, що завжди є справедливим і добрим;

4) Те, що корисне всім або багатьом в якійсь державі;

5) Право, яке стосується користі окремих осіб.

Що Ульпіан розумів під поняттям “приватне” право?

1) Правила продиктовані людським розумом;

2) Право, яке стосується становища Римської держави;

3) Те, що завжди є справедливим і добрим;

4) Те, що корисне всім або багатьом в якійсь державі;

5) Право, яке стосується користі окремих осіб.

Частина 2. Питання складені на базі підручника Федущак-Паславської А.М.

Р – 31 (ІППВ як навчальна дисципліна)

1. Предмет історії правових і політичних вчень

– закономірності виникнення і розвитку права і держави у різних народів, особливості їх прояву в різні періоди

+ закономірності виникнення і розвитку вчень, поглядів і уявлень про існуючі і бажані право та державу

– особливості виникнення і розвитку права і держави у різних народів в різні історичні періоди

– особливості виникнення і розвитку права та держави українського народу

– право, держава та явища з ними пов’язані

2. Об’єкт історико-правової науки

– закономірності виникнення і розвитку права і держави у різних народів, особливості їх прояву в різні періоди

– закономірності виникнення і розвитку вчень, поглядів і уявлень про існуючі і бажані право та державу

– особливості виникнення і розвитку права і держави у різних народів в різні історичні періоди

– особливості виникнення і розвитку права та держави українського народу

+ право, держава та явища з ними пов’язані

3. Поняття ідеї в історії політико-правових учень

– система провідних понять і уявлень в історії політико-правових учень

+ уявлення, загальне поняття про предмет або явище

– сукупність теоретичних поглядів мислителя

– взаємоузгоджене розміщення окремих уявлень у творчості мислителя

– система поглядів на ті чи інші явища

4. Поняття теоретичної конструкції

– система провідних ідей

– загальне поняття про предмет або місце

+ взаємоузгоджене розміщення окремих ідей у творчості мислителя, яке сприймається у їх взаємозв’язку і співвідношенні

– положення, що приймається без врахування конкретних умов його застосування

– сукупність теоретичних поглядів мислителя

5. Поняття парадигми історії політичних і правових учень

– взаємоузгоджене розміщення окремих ідей у творчості мислителя, яке сприймається у їх взаємозв’язку і співвідношенні

– положення, що приймається без врахування конкретних умов його застосування

– система провідних ідей

– загальне поняття про предмет або явище

+ модель теоретичного тлумачення правових та політичних явищ, яка розглядається як зразок постановки і логічного вирішення пізнавальної проблеми

6. Поняття парадигми історії політичних і правових учень

– сукупність теоретичних поглядів мислителя

+ модель теоретичного тлумачення правових та політичних явищ, яка розглядається як стандарт, зразок постановки і логічного вирішення пізнавальної проблеми

– система поглядів на ті чи інші явища

– теоретична побудова, взаємоузгоджене розміщення окремих ідей, яке сприймається у їх взаємозв’язку і співвідношенні

– положення, що приймається без врахування конкретних умов його застосування

7. Один із мислителів, що заклав основи науки історії політичних і правових учень

– Сократ

– Д. Дідро

+ Ж. Боден

– Ж.-Ж. Руссо

– Г. Кельзен

8. Один із мислителів, що заклав основи науки історії політичних і правових учень

– Сократ

– Д. Дідро

+ Н. Макіавелі

– Ж.-Ж. Руссо

– Г. Кельзен

9. Один із мислителів, що значно вплинув на розвиток ідей теологічної парадигми

+ М. Лютер

– Д. Дідро

– Ж. Боден

– Ж.-Ж. Руссо

– Г. Кельзен

10. Мислитель, що вплинув на розвиток ідей теологічної парадигми

– Д. Дідро

– Ж. Боден

+ Т. Аквінський

– Ж.-Ж. Руссо

– Г. Кельзен

11. Історія політичних і правових учень конституюється як окрема галузь знань і стає науковою дисципліною у ________

– у IV тис. до н.е.

+ у ХІХ ст.

– у XVIII ст.

– у XVII-XVIII ст.

– у 1754 р.

12. Парадигма в Історії політичних і правових учень – це _______

+ спосіб інтерпретації правових і політичних вчень

– система провідних понять і уявлень

– сукупність теоретичних поглядів про певну область явищ дійсності

– система поглядів на ті чи інші явища

– вчення, наукова теорія

13. Характерна ознака теологічної парадигми у її класичному варіанті

– право – все, що відповідає природі речей

+ примат Церкви над державою

– закон – продукт людського волевиявлення

– закон – юридична форма існування права

– способи використання влади можуть бути несправедливими

14. Один із мислителів, що вплинув на розвиток ідей теологічної парадигми

– Сократ

– Д. Дідро

– Н. Макіавелі

+ Аврелій Августин

– М. Падуанський

15. Характеристика соціологічної парадигми

– політична інтерпретація права і держави

– право і державу виводять із поведінки людини

+ пояснення права і держави зовнішніми соціальними факторами

– влада пов’язана з ідеями права і закону

– держава – централізований правопорядок

Р – 32 (Давній Схід)

1. Походження земної влади в уявленнях мислителів давнього сходу.

– земне

+ Божественне

– природне

– патріархальне

– історичне

2. Характер вчень про право і державу у країнах давнього сходу.

– природний

– Божественний

+ прикладний

– теоретичний

– галузевий

3. Специфічна риса правового світогляду давнього Єгипту.

– влада пов’язана з ідеєю права і закону

+ зв’язок права з ритуалом

– уявлення про примат Церкви над державою

– уявлення про державу як централізований правопорядок

– уявлення про закон як юридичну форму існування права

4. Пам’ятка права давнього Вавилону

– Артхашастра

+ Закони царя Хамурапі

– Закони Ману

– Повчання Птахотепа

– Книга про дао і де

5. Пам’ятка права давньокитайської правової думки.

– Закони Ману

– Закони царя Хамурапі

+ Книга про дао і де

– Повчання Птахотепа

– Повчання Аменемопе

6. Зміст «Мемфіського богословського трактату»

+ виникнення законного порядку з первинного хаосу

– виникнення держави шляхом договору

– створення органів влади

– урегулювання суспільних відносин

– виникнення закону

7. Основа необмеженої влади правителя у Законах царя Хамурапі

– демократичний режим

– розподіл влади

+ бюрократичний апарат

– верховенство права

– аристократія

8. Засоби управління у Законах Ману

– заохочення

+ покарання

– децентралізація влади

– встановлення природничих законів

– встановлення верховенства права

9. Специфічна риса держави за Законами Ману

– правитель опирається на розумних радників

– правитель опирається на бюрократичний апарат

+ держава не обмежена лише правителем

– держава – це правитель

– держава є правовою

10. Світська доктрина права представлена у

– Законах царя Хамурапі

– Законах Ману

– Книзі дао і де

+ Артхашастрі

– Повчанні Птахотепа

11. Джерело права, яке має вищу юридичну силу за Артхашастрою

+ царський указ

– священний закон

– судове рішення

– звичай

– ритуал

12. Співвідношення влади і суспільства у даосизмі

+ влада не повинна втручатись у справи суспільства

– влада повинна регулювати всі сторони життя суспільства

– влада не повинна втручатися в економічну сферу життя суспільства

– влада повинна регулювати питання права власності

– влада повинна регулювати підприємницьку діяльність

13. Уявлення про державу в даосизмі

– держава – централізований правопорядок, що існує у нормативних актах, які створює і застосовує

+ держава – природне утворення

– держава виникає внаслідок договору між Богом і людьми

– держава – механізм підтримання порядку

– держава – об’єднання багатьох людей, пов’язаних між собою згодою в питаннях права і спільністю інтересів

14. Умова суспільного поступу у Конфуція

– верховенство права

– соціальна справедливість

– рівність перед законом

– соціальна держава

+ особисті чесноти

15. Прихильники даосизму критикують

– звичаї

+ позитивне право

– природний закон

– ідеальний суспільний устрій

– традиції

16. Мета ідеальної держави у Конфуція

– загальне благо

– високий рівень розвитку соціальної сфери

– ліквідація ворожнечі та хаосу

+ досягнення гармонії між правителем і підданими

– відновлення природного стану людських відносин

17. Держава у концепції Конфуція

– держава – природне утворення

– держава – централізований правопорядок, що існує у нормативних актах, які створює і застосовує

– держава виникає внаслідок договору між Богом і людьми

– держава – об’єднання багатьох людей, пов’язаних між собою згодою в питаннях права і спільністю інтересів

+ держава – механізм підтримання порядку і спілкування між людьми, що регулює відносини між тими, хто управляє, і тими, ким управляють

18. Походження держави у моїзмі

– ідея держави як природного утворення

+ ідея договірного походження держави

– Божественне походження держави

– патріархальна ідея виникнення держави

– історична концепція виникнення держави

19. Засоби соціальної регуляції у концепції Шан-яна

– ритуал

– традиції

– методи переконання

+ закон

– писаний закон

20. Розуміння закону у Шан-яна

+ закон – форма владних велінь правителя, який вкладає у нього зміст, обумовлений досягненням конкретної мети

– закон – це воля народу

– закон - це форма існування права

– закон – це специфічний порядок або організація влади

– закон – це природна справедливість

21. Походження держави у політико-правовій думці давніх іудеїв

– держава виникає з договору кожного з кожним

+ держава виникає з договору між Богом і людьми

– держава виникає із суспільного договору з правителем

– держава є природним утворенням

– держава виникає історично

Р – 33 (Греція)

1. Особливості правових вчень давньої Греції

– правові вченні – самостійна форма суспільної свідомості

+ правові вчення є складовою філософії

– правові вчення є складовою міфів

– правові вчення є складовою ритуалу

– правові вчення – частина релігійно-обрядового порядку

2. У творчості якого з мислителів вперше виникають два основоположні для Історії правових вчень поняття: природниче право і позитивне право?

– Сократ

– Гомер

– Арістотель

– Платон

+ Гесіод

3. Уявлення про природний (додержавний) стан у Протагора

– стан спокою

+ стан ворожнечі

– стан ворожнечі та хаосу

– стан, коли кожен міг бути суддею у власних справах

– стан війни всіх проти всіх

4. Основний внесок софістів у правову думку

– вчення про природниче право

+ раціоналізація уявлень про право і державу

– вчення про демократію

– філософський погляд на державу і право

– вчення про позитивне право

5. Виникнення держави за Протагором

– держава виникає історично

– створюється природним шляхом

– патріархальна теорія держави

+ держава – продукт домовленості

– теологічна теорія походження держави

6. Справедливість у Протагора

– справедливість – це рівність

– справедливість – це те, що служить користі держави

+ справедливість полягає у дотриманні засад, на які люди погодилися

– справедливість – це воля Богів і правителів, які виступають від імені Бога

– справедливість – у дотриманні прав держави

7. Ознака, за яку Аристотель критикував демократію

– вирішальну роль відіграють закони

– вирішальну роль відіграє право

+ вирішальну роль відіграють одноразові ухвали

– порушення народом власної конституції

– нестабільність правового порядку

8. Розуміння тирана у грецькій правовій думці

+ тиран порушує права

– тиран здобув владу нелегально

– тиран – це той, хто захопив владу силою чи підступом

– тиран – це той, хто управляє несправедливо

– тиран – це той, хто порушує природні права

9. Ознака верховного правителя за концепцією Ксенофонта

– має скіпетр

– його обрав натовп

– його визначив вибір

+ той, хто вміє наказувати

– той, хто захопив владу силою чи підступом

10. Розуміння свободи грецькими стоїками

– свобода – це свавілля

– свобода – це право робити все, що дозволено законом

– означає свободу від зовнішніх проблем

+ свобода означає бути вільним від бажань та емоцій

– свобода означає можливість робити все, що заманеться

11. Напрямок грецької правової думки, який був домінуючим протягом восьми століть

– епікуреїзм

– скептицизм

– цинізм

+ стоїцизм

– позитивізм

Р- 34 (Рим)

1. Давньогрецька ідея, яка заклала основу теорій світової держави, світового громадянства та природничого права у давньому Римі

– ідея демократизму

– ідея конституціоналізму

+ ідея космополітизму

– ідея суверенітету

– ідея верховенства права

2. Розуміння природничого права у римській правовій думці

+ право, яке є загальним, спільним для всіх

– право – правитель над всіма речами

– право – суддя добра і зла, справедливості і несправедливості

– це зібрання норм моралі

– це справедливість

3. Від чого застерігав Полібій, розглядаючи питання внутрішньої рівноваги мішаного устрою Риму?

– від тиранії

– від посягань олігархів

– від диктатури

+ від порушень рівноваги на користь народу

– від порушень рівноваги на користь видатної особи – правителя

4. Ідея Полібія, до якої зверталися мислителі давнини, середньовіччя, нового часу

– демократії

– суверенітету народу

– розподілу влади

+ внутрішньої рівноваги та стабільності мішаного устрою

– самодостатня особистість, відірвана від зовнішнього світу

5. Визначення держави у концепції М.-Т. Цицерона

– держава – сила, яка протистоїть природному анархізму суспільства

– держава – загальне благо народу

+ об’єднання багатьох людей, пов’язаних між собою згодою в питаннях права і єдністю інтересів

– держава – механічна сукупність індивідів, пов’язаних між собою договором, реалізація якого гарантована нормами права

– держава – справедливе панування над багатьма сім’ями і над тим, що є дня них спільним з суверенною владою на чолі

6. Причина виникнення держави за Цицероном

– потреба людей спілкуватися і досягати щастя

+ потреба людей жити разом

– уникнути ворожнечі

– залишити природний стан, коли кожен міг бути суддею у власних справах

– залишити природний стан, коли панувала війна всіх проти всіх

7. Виникнення держави у концепції Цицерона

– шляхом договору

– внаслідок завоювання

– виникає історично

+ виникає природним шляхом

– має Божественне походження

8. Форма правління, яка, на думку Цицерона, має забезпечити стабільність і правову рівність громадян

– монархія

– аристократія

– влада оптиматів

+ змішана форма державного устрою

– народна влада (демократія)

9. Розуміння справедливості М.-Т. Цицероном

– справедливість – це рівність

+ справедливість полягає у тому, щоб кожному віддавати належне і зберігати рівність

– справедливість – те, що служить користі держави

– справедливість полягає у дотриманні засад, на які люди погодилися

– справедливість – це воля Богів і правителів, які виступають від їх імені

10. Римський філософ, який виділив форми діяльності римських юристів

– Полібій

– Аристотель

+ Цицерон

– Сенека

– Ульпіан

11. Римський філософ, який сформулював принцип міжнародного права: pacta sunt servanda

– Полібій

– Аристотель

+ Цицерон

– Сенека

– Ульпіан

12. Розуміння свободи римським стоїком Епіктетом

– означає бути вільним від бажань та емоцій

+ це свобода від зовнішніх проблем

– свобода – у відчутті відповідності з природним порядком космосу

– свобода – це свавілля

– це право робити все, що не заборонено законом

13. Визначення закону у Гая

– закон (ius strictum) – найбільша несправедливість

– закон – форма для виявлення ідеї права

+ закон – те, що народ наказує і встановлює

– закон – виявлення ідеальної сторони права

– закон – мірило права і неправа

14. Мистецтво політичної діяльності, згідно з концепцією римських філософів, полягає у _________

– вдалому застосуванні покарань

+ урівноваженні сил

– поєднанні повчання і покарань

– застосуванні жорстоких покарань

– посиленні виховної ролі держави

15. Християнська ідея, що на ній базується система влади сучасних європейських держав

– служіння особи суспільству

+ служіння влади суспільству

– панування права

– Божественне походження влади

– походження влади від народу

16. Ухилення від якого принципу, запровадженого християнством, приводить до того, що влада переходить у силу?

– суверенітету

– верховенства права

– pacta sunt servanda

+ представництва

– розподілу влади

Частина 3. Питання складені на базі праці Платона «Держава»

1. Вкажіть, що на думку Полемарха у праці Платона «Держава» є справедливим? (ст. 11)

1. віддавати кожному те, що йому належить;

2. з кожного - по можливостям, кожному - по потребам;

3. ні в кого нічого ніколи не брати;

4. робити добро ворогам

5. робити зло друзям

2. Вкажіть, яке завдання у праці Платона «Держава» (Книга 4) поставлено на стан охоронців(оборонців)? - ст. 117 D

1. турбота про внутрішню і зовнішню безпеку держави (стояти на сторожі держави)

2. піклування про правильний спосіб життя всіх громадян

3. турбота про безпеку економічних зносин держави

4. турбота про моральність громадян держави

5. дбати про забезпечення суспільства

3. Вкажіть критерій поділу громадян держави у стани, зазначений у праці Платона «Держава» (Книга 4)? - ст. 111 – D

1. родові зв'язки

2. дружні зносини

3. майновий стан

4. поділ праці відповідно до нахилу

5. за бажанням громадян

4. Вкажіть з якого типу людини виникає демократичний тип про що вказано у праці Платона „Держава”? (ст. 258)

1. із олігархічного типу людини;

2. із кріто-лакедемонського типу людини;

3. із тиранійського типу людини;

4. із монархічного типу людини;

5. немає правильної відповіді;

5. Вкажіть з яких людей повинна складатись держава, щоб стало зрозуміло, що істинний правитель дбає не про власний зиск, а про те, що буде корисним його підлеглим?( Платон „Держава”) Ст.31

1. Справедливих

2. Розумних

3. Мужніх

4. Добрих

5. Підступних

6. Вкажіть правильну відповідь, у якій зазначено до чого Платон прирівнював види державного устрою: (Платон „Держава”). - ст.241

1. Різновидів будови людської душі

2. Різновидів людського характеру

3. Різновидів людського темпераменту

4. Різних верств населення

5. Усі відповіді правильні

7. Вкажіть у якому державному устрої все залежить від майнового цензу, влада у руках багатих, а бідні участі в правлінні не беруть: ст. 247(Платон „Держава”)

1. тиранія;

2. демократія;

3. олігархія;

4. кріто-лакедемонський устрій;

5. тимократія (тимархія).

8. Вкажіть до чого призводить багатство в державі, на думку Платона у праці „Держава"? (кн.4, ст.109, абз.422)

1. до працьовитості;

2. до лінощів і злодіянь;

3. до марнотратства;

4. до заздрості і підлості;

5. до бездіяльності;

9. Вкажіть, що вважають справедливим усі держави у праці Платона «Держава»? ст.21

1. те що вигідне для існуючої влади ;

2. все. що робиться на краще ;

3. діяльність існуючої влади ;

4. народну думку ;

1. думку жерців.

10. Вкажіть, що на думку Сократа являє собою справедливість? (Платон ”Держава”) ст.122

1. Виконувати роботу іншої професії;

2. Займатися кожному своєю справою;

3. Віддавати кожному належне;

4. Дозволити простим верствам вносити пропозиції для зміни у законоположеннях.

5. Виконувати всім одну справу

11. Вкажіть під яким номером зазначено правильну відповідь: чому добра і порядна людина, перебуваючи при владі, береться за управління нею? (Платон «Держава») Книга друга ст. 45

1.щоб не бути під владою людини, гіршою, ніж вона сама.

2.для власного душевного задоволення

3. для задоволення своїх матеріальних потреб

4. щоб прославитись

5. помститися ворогам

12. Вкажіть, який державний устрій згідно твору Платона «Держава» характеризують наступні положення: „люди передусім вільні: у державі настане повна свобода й відкритість, у кожного з'явиться можливість робити те, що він хоче…” ст.255

1. демократичний.

2. олігархічний.

3. тимократичний.

4.монархічний.

5.політійський.

13. Вкажіть кого Сократ вважав за ”якнайліпших охоронців”? (Платон ”Держава”) ст. 198

1. філософів

2. вчителів

3. лікарів

4. людей

5. правителів

14. Чим, на думку Платона, керуватиметься справжній управитель, видаючи свої розпорядження? ст. 26

1. тим. що вигідне йому

2. тим, що вигідне аристократії

3. тим, що вигідне його підлеглому

4. тим, що вигідне охоронцям держави

5. тим. що вигідне як йому, так і його підлеглим

15. Вкажіть про який державний устрій йдеться в уривку з праці "Держави Платона: "... ця держава понад міру впивається нерозведеною волею, а своїх урядовців, якщо вони недостатньо поблажливі й не дають їй повної волі, переслідує карами, закидаючи, що вони мерзотники й олігархи". ст. 261

1. олігархія

2. тиранія

3. демократія

4. теократія

5. аристократія

16. Вкажіть у чому, згідно праці "Держави Платона”, полягає причина переходу олігархії в демократію?

1. У меті стати багатшими

2. У меті здобути нову власність

3. У меті управляти суспільством

4. У меті завоювати нові території

5. У меті отримати необмежену владу

17. Вкажіть, що на думку Платона є найвищою мірою несправедливості (Платон «Держава»)? ст. 46

1. мати свою думку;

2. бути несправедливим лише до певного кола осіб;

3. здаватися справедливим не бувши таким насправді;

4. робити добро;

5. пам'ятати добро.

18. Вкажіть, про що не повинні говорити ні юнак, ні зріла людина, якщо вони прагнуть мати в своїй державі добрі закони? (Платон «Держава»)ст. 67

1. про те що бог, добрий сам по собі, стає для кожного джерелом зла;

2. про справедливість;

3. про недоліки влади;

4. про опозицію;

5. про нестабільність в державі.

19. Вкажіть, що є метою закону на думку Платона: ст. 214

1. ощасливлення якогось одного людського стану

2. зміцнення порядку

3. регулювання суспільних відносин

4. утвердження добробуту для всієї держави

5. придушення свободи громадян

20. Вкажіть, як охарактеризував Платон у своєму творі «Держава» людей при правлінні яких керівництво державою здійснюється найкращим чином? ст. 215

1. люди, які найбільше хочуть влади

2. найбільш освічені люди

3. люди, які за менш за все прагнуть влади

4. природжені філософи

5. вільні душею

21. Вкажіть, що на думку Платона у праці „Держава” потрібно застосовувати правителям держави проти ворогів і проти своїх громадян задля користі держави? ст. 74

1. образу

2. податки

3. примус

4. правду

5. брехню

22. Вкажіть, що на думку Платона у праці „Держава” повинні охороняти охоронці держави? ст.81

1. свободу держави

2. авторитет держави

3. гідність держави

4. громадян держави

5. державну владу.

23. Вкажіть, задля користі чого на думку автора „Держави " правителям держави годиться застосовувати брехню проти ворогів і проти своїх громадян? ст. 74

1. задля користі суспільства

2. задля користі влади

3. задля користі збройних сил

4. задля користі правителя

5. задля користі своєї держави

24. Вкажіть у відповіді під котрим номером правильно вказано, що, на думку Сократа, становить багатство щасливої людини? (Платон «Держава») ст. 216

1. знання

2. прагнення до справедливості

3. доброчесне і розсудливе життя

4. розум

5. чесність

25. Вкажіть у відповіді під котрим номером правильно вказано слово, що пропущено в наведеному положенні: « у державі, де люди, яким випадає правити, менш за все прагнуть, керівництво здійснюється щонайкраще, і колотнечі, як такі, відсутні». (Платон «Держава») ст. 215

1. влади

2. добра

3. свободи

4. щастя

5. справедливості

26. Вкажіть у відповіді під котрим номером правильно вказано, хто, на думку Сократа, повинен стати на захист держави? (Платон «Держава») ст. 216

1. той, хто є найсильніший

2. той, хто є найрозумніший

3. той, хто має найбільший вплив на громадян

4. той, хто найбагатший

5. той, хто найкраще розуміється в таких речах і найбільше обізнаний в справі державного управління

27. Вкажіть у відповіді під котрим номером правильно вказано, чим людина, передусім, мусить керуватися, за чим вона має слідувати безоглядно за будь-яких обставин? (Платон «Держава») ст. 183

1. за гідністю

2. за смертю

3. за правдою

4. за вірою

5. за щастям

28. Вкажіть у відповіді під котрим номером правильно вказано, кого ,на думку Сократа, слід призначати охоронцями держави? (Платон «Держава») ст. 177

1. того, у кого гострий зір

2. тих, кому не під силу охопити думкою, що є що

3. хто не віддає належне всьому, що існує

4. хто спроможний пильнувати закони й справи держави

5. хто має визначений майновий ценз

29. У відповіді під котрим номером правильно вказано, коли, на думку Сократа, державний устрій буде досконало впорядкований? (Платон «Держава») ст. 202

1. коли його триматиме в руках ремісник

2. коли його триматиме в руках стратег

3. коли його триматиме в руках консул

4. коли його триматиме в руках охоронець, що розумітиметься на цьому

5. коли його триматиме в руках цензор

30. Коли на думку Платона виникає держава? ст. 370

1. Коли будь-хто з нас самотужки не може забезпечити собі вкрай необхідні речі, а має потребу ще багато в чому;

2. Коли всі люди стають рівними;

3. Коли виникає громадянське суспільство;

4. Коли виникає землеробство;

5. Коли виникає ринок;

31.Вкажіть, який державний лад Платон характеризує такими словами: «Це такий устрій, в якому все залежить від майнового цензу, влада там у руках багатих, а бідні участі в правлінні не беруть.» ст. 551

1. демократія;

2. федерація;

3. олігархія;

4. соціальна держава;

5. унітарна держава.

32. Що на думку Сократа творить державу (за працею Платона "Держава") – ст. 54.

1. бажання підкорятися сильнішому

2. праця для спільного добра

3. приватна власність

4. потреби людини

5. воля богів

33. Вкажіть, яким, на думку Фрасімаха, повинен бути справжній правитель ( за працею «Держава» Платона) ? – ст. 53.

1. справедливим

2. не помилятися, він безпомилково встановлює те, що для нього найкраще.

3. повинен помилятися, встановлюючи як правильні закони, так і неправильні.

4. несправедливим

5. корисливим

34. Вкажіть на які типи поділяє справедливість Сократ ( за працею «Держава» Платона) ? ( за працею «Держава» Платона) ?

1. справжня справедливість і несправжня

2. справедливість владики і справедливість народу

3. справедливість і несправедливість

4. справедливість, властива окремій людині і справедливість, властива цілій державі

5. справедливість сильнішого і справедливість слабшого.

35. Які відчуття виникають у юнака, якщо його олігархічному началу наспіє якась допомога або з боку батька, або від інших членів сім'ї, коли вони вмовляють його та сварять? ( за працею «Держава» Платона) ?

1. внутрішня боротьба

2. справедливість

3. мир

4. обурення

5. внутрішній спокій

6. спротив

7. злоба

37. Вкажіть, яку сутність вкладає Сократ в поняття «держава» в творі «Держава» Платона? ст. 54.

1. Держава - це об’єднання громадян певної національності

2. Держава - це об’єднане поселення людей, що спільно живуть і допомагають одне одному для задоволення то одної потреби, то іншої

3. Держава - це територія, де проживає декілька національних меншин

4. Держава - це система державних і недержавних утворень, громадських об’єднань і трудових колективів

5. Держава - це система всіх організацій і об’єднань соціально неоднорідного суспільства

38. Вкажіть, коли державний устрій буде достатньо впорядкований, на думку Платона? ст. 202

1. Коли пануватиме ідея добра;

2. Коли його триматиме в руках охоронець, що розумітиметься на цьому;

3. Коли настане мир і спокій;

4. Коли настане хаос і безвладдя;

5. Коли прийде людина розумна і вродженою вдачею

39. Що на думку Платона губить тимократичний устрій? (ст. 247)

1. добре ставлення правителів до людей;

2. комори з золотом, які є в чи не в кожної приватної особи;

3. жінки;

4. військові завоювання;.

5. розгалуження влади.

40. Назвіть одну із рис, яка на думку Сократа «доконечно» потрібна для охоронців держави. (Платон. «Держава». Книга третя. - D, ст. 101).

1. лагідність;

2. мужність:

3. вміння перемагати;

4. турбота про державу;

5. жертовність.

41. Вкажіть, що, на думку Сократа, є причиною виникнення держави (книга друга) :

1. суспільний договір;

2. потреби людини, які вона не може задовольнити без допомоги інших людей;

3. майнова нерівність;

4. Божа воля;

5. психофізіологічні властивості людини.

42. Вкажіть яку державу Сократ вважає справедливою (книга четверта)? (Платон „Діва”)

1. кожен член цієї держави займається тільки тією справою до якої відчуває здібності;

2. кожен член цієї держави займається тим, до чого його примусили інші;

3. кожен член цієї держави нічим не займається;

4. кожен член цієї держави працює на державу;

5. кожен член цієї держави працює на державу на себе.

43. Вкажіть, чого на думку Сократа (книга четверта) потрібно остерігатися вартовим.

1. слави;

2. багатства;

3. похвали;

4. бідності;

5. справедливості;

6. суспільства;

7. Богів.

44. Вкажіть як Платон характеризує правителя у своєму творі "Держава": (ст.23)

1. "Правитель безпомилково встановлює те, що для нього найкраще, і цього мусять дотримуватися ті, хто йому підвладний"

2. "Правитель деколи помиляється, але всі виконують його накази"

3. " Правитель робить те, що корисно для його народу"

4. " Правитель завжди справедливий у всіх рішеннях"

5. " Ідеальних правителів немає"

45. Вкажіть, яку форму власності Платон включав у своїй ідеальній державі? ст. 416.

1. державну;

2. колективну;

3. особисту;

4. приватну;

5. комунальну.

46. Що має на меті закон? ст. 214

1. Ощасливлений якогось одного людського стану

2. Закріплення існуючого суспільного устрою

3. Утвердження добробуту для цілої держави

4. Тримання у покорі громадян полісів

5. Створити хаос

47. Що є єдиним рятівником доброчесної людини? ст.245

1. Гроші

2. Наявність друзів

3. Влада

4. Розум, поєднаний з кмітливістю Фавна

5. Розум, поєднаний з культурою, що дарують Музи

48. Назвіть другий спосіб встановлення державного устрою олігархії :

«Такий державний устрій здійснюється або насильно, зі зброєю в руках, або за допомогою... » ст.248

1. Залякування згори.

2. Підкупу можновладців

3. Інтриг в оточенні державця

4. Дружини посадовця

5. Богів, якщо вони визнають вашу жертву гідною себе

49. До чого повинні змусити філософи, як засновники держави, людей за Платоном?

1. до праці в шахтах

2. до читання манускриптів

3. до створення законів

4. до ідолопклонства

5. до здобуття найвищої науки

Вкажіть хто має бути охоронцями держави? ( Платон "Держава " стр. 177)

1. ті, хто виявиться спроможним пильнувати закон і справи держави;

2. ті, хто забезпечить державу всім необхідним;

3. ті, хто зможе відстояти права і свободи громадян;

4. ті, хто буде дбати про державу;

5. ті, хто визначить головні блага і доб'ється їх;

Вкажіть, чим за Платоном, повинна керуватись людина при владі? ?(Платон "Держава " стр. 183)

1. правдою

2. бажанням

3. розумом

4. інстинктом

5. неправдою

Вкажіть, яке об'єднане поселення є державою, у праці Платона «Держава»? ст. 54.

1. коли люди мають потребу багато в чому;

2. коли багато людей збираються разом, щоб жити й допомагати одне одному;

3. коли люди самотужки не можуть забезпечити вкрай

4. необхідні речі;

5. коли люди керуються правдою і слідують за нею;

Питання по 8 книзі праці Платона «Держава»

1. Чи правда, що на думку Платона у праці «Держава» в ідеально побудованій державі жінки та діти повинні бути спільними?

Так. Ні

2. Чи правда, що на думку Платона у праці «Держава» в ідеально побудованій державі виховувати дітей потрібно усім разом?

Так. Ні

3. Чи правда, що на думку Платона у праці «Держава» в ідеально побудованій державі заняття по підготовці до війни повинні бути спільними?

Так. Ні

4. Чи правда, що на думку Платона у праці «Держава» в ідеально побудованій державі царями повинні бути ті, які найкращі у філософії?

Так. Ні

5. Чи правда, що на думку Платона у праці «Держава» в ідеально побудованій державі царями повинні бути ті, які найкращі у військовій справі

в державі, яка має бути ідеально побудована, жінки повинні бути спільними, діти спільними, виховувати їх потрібно усіх разом, так само і заняттям на війні й за мирного часу належиться бути спільними, а царями над ними повинні бути ті, які найкращі у філософії і військовій справі’

6. Чи правда, що на думку Платона у праці «Держава» в ідеально побудованій державі державні посадовці, як тільки будуть призначені на посади не матимуть жодної особистої власності?

Так. Ні

7. Чи правда, що на думку Платона у праці «Держава» в ідеально побудованій державі усе перебуватиме у спільному користуванні?

Так. Ні

жодній із них не буде жодної особистої власності, там усе перебуватиме у спільному користуванні.

8. Чи правда, що на думку Платона у праці «Держава» в ідеально побудованій державі ніхто нічого не повинен набувати собі із того, що мають усі інші.

Так. Ні

ніхто нічого не повинен набувати собі із того, що мають усі інші.

9. Чи правда, що на думку Платона у праці «Держава» в ідеально побудованій державі охоронці, як і воїни, повинні отримувати від суспільства за свою службу винагороду у вигляді харчів на рік, а їхнім обов’язком буде дбати про себе і всю державу.

Так. Ні

охоронці, як і воїни, повинні отримувати від суспільства за свою службу винагороду у вигляді харчів на рік, а їхнім обов’язком буде дбати про себе і всю державу.

10. Вкажіть послідовно види хибних державних устроїв, які аналізує Платон у праці «Держава»?

кріто-лакедемонський; олігархія; демократія; тиранія

11. Чи правда, що Платон у праці «Держава», тиранію сприймає як останнє захворювання держави?

Так. Ні

чотири види державного устрою кріто-лакедемонський устрій 6. За ним на другому місці іде олігархія 7 — державний устрій, якому не бракує багатьох вад. Далі з черги відмінна від неї, але саме їй зобов’язана своїм виникненням демократія 8 і, нарешті, уславлена тиранія 9, яка відрізняється від усіх попередніх устроїв, — це четверте й останнє захворювання держави.

12. Чи правда, що Платон у праці «Держава», пише: «скільки є видів державного устрою, стільки ж мусить бути й видів душевного складу людини/ керівних прошарків у суспільсті»?

Так. Ні

скільки є видів державного устрою, стільки ж мусить бути й видів душевного складу людини

13. Чи правда, що Платон у праці «Держава», пише, що основою різних державних устроїв є звичаї/ звички, які переважають у державах?

Так. Ні

державні устрої беруться невідомо звідки — з якогось там дерева або зі скелі ¹⁴, а не від тих звичаїв, які побутують у державах і які, коли починають переважати, тягнуть за собою все інше?

 — Ні в якому разі не звідти, а лише звідси, — відповів він.

14. Чи правда, що Платон у праці «Держава» державний устрій, опертий на шанолюбстві/ зневазі називає тимократією або тимархією /?

Так. Ні

державний устрій, опертий на шанолюбстві, — не маю для нього назви, яка була б у вжитку, хіба що поіменувати його тимократією 15 або тимархією, — і відповідно розглянемо схожу на нього людину

15. Чи правда, що Платон у праці «Держава» тимократію або тимархію вважає чимось середнім між аристократією і олігархією/ олігархією і тиранією/ тиранією і аристократією?

Так. Ні

це щось середнє між аристократією і олігархією?

16. Чи правда, що Платон у праці «Держава» на прикладі змішування «Гесіодових поколінь золота, срібла, міді й заліза» обґрунтовує причини соціальних конфліктів у формах війни та неприязні / соціальної гармонії, миру та любові один до одного (вічно незмінну початок ворожнечі)?

Так. Ні

Тож молодь у нас виростатиме, Муз товариства не знаючи, правителі з неї належних умінь і знання не засвідчать, щоби зберегти й оцінити оті покоління людей Гесіодових, що будуть і в нас, — теж із золота, срібла, із міді й заліза 20. Коли між собою змішаються срібло й залізо, а міді додаток потрапить до золота щирого, — невідповідність народиться з того, всілякі безглузді відхилення 21, і де б не з’явилося все це — породжує війни завжди і неприязнь. Тож визнати слід, такий ворожнечі початок, куди б ми не глянули, вічнонезмінна у неї природа».

17. Чи правда, що Платон у праці «Держава» на прикладі змішування «Гесіодових поколінь золота, срібла, міді й заліза» через силу, опір та домовленість/слабкість, поступливість та непорозуміння між собою обґрунтовує появу рабів, вільних, військових та охоронців?

Так. Ні

застосовуючи силу й чинячи один одному опір, вони, зрештою, прийшли до чогось середнього: погодились розділити між собою будинки й землю, передавши їх у приватну власність, а тих, кого до цього часу вони охороняли, як людей вільних, своїх друзів і годувальників, перетворили на рабів, поробивши з них сільських робітників та домашню прислугу, самі ж зайнялися суто військовими справами й охоронною службою.

18. Чи правда, що Платон у праці «Держава» характеризуючи тимократію або тимархію говорить про пошанування правителів / ненависть правителів,

тримання охоронців держави на віддалі від робіт для прожиття (рільництва, ремесел та іншого) / тримання охоронців держави на роботах для прожиття,

організацію спільних обідів / діалогів

і піклування про гімнастику / культуру поведінки

і піклування про військовий вишкіл/ культуру спілкування?

Так. Ні

пошануванням правителів, триманням охоронців держави на віддалі від рільництва, ремесел та інших видів робіт для прожиття, організацією спільних обідів і піклуванням про гімнастику та про військовий вишкіл — усім таким цей устрій наслідуватиме попередній?

19. Чи правда, що Платон у праці «Держава» характеризуючи панування страху при тимократії або тимархії обґрунтовує тим,

щоб мудрі мужі не прийшли до влади, / щоб мудрі мужі прийшли до влади, /

що там уже немає щирих і рішучих людей

що там а є люди лише змішаного типу;

що там тягтимуться за тими, хто несамовитий духом,

що там тягтимуться за тими, хто менш досконалий і схильний більше до війни, ніж до миру,

що там шануватимуть воєнні підступи й хитрощі, бо постійно триватимуть війни.

Так. Ні

Там пануватиме страх, щоб мудрі мужі не прийшли до влади, тому що там уже немає таких щирих і рішучих людей, а є люди лише змішаного типу; там тягтимуться за тими, хто несамовитий духом, і за тими, хто менш досконалий і схильний більше до війни, ніж до миру, там шануватимуть воєнні підступи й хитрощі, бо постійно триватимуть війни. Чи не ці риси будуть переважно властиві для цього устрою?

20. Чи правда, що Платон у праці «Держава» характеризуючи тимократію або тимархію говорить про те, що

там люди будуть жадібні до грошей, як це буває за олігархій,

вони, немов у затьмаренні, ревно плекатимуть цілком дикунський культ золота й срібла, заведуть собі вдома комори й сховища, щоб усе це було де складати й зберігати,

вони обнесуть свої житла мурами, щоб там, наче у власному гнізді, могли розкішно жити, витрачаючись без ліку на жінок і все інше, що лиш заманеться.?

Так. Ні

— Люди такого типу, — провадив я, — будуть жадібні до грошей, як це буває за олігархій, вони, немов у затьмаренні, ревно плекатимуть цілком дикунський культ золота й срібла, заведуть собі вдома комори й сховища, щоб усе це було де складати й зберігати, вони обнесуть свої житла мурами, щоб там, наче у власному гнізді, могли розкішно жити, витрачаючись без ліку на жінок і все інше, що лиш заманеться.

21. Чи правда, що Платон у праці «Держава» характеризуючи тимократію або тимархію говорить про те, що там люди ощадливі, оскільки понад усе шанують гроші і здобувають їх потай від інших, а через жадібність люблять пожити за чужий кошт; вони нишком насолоджуються втіхами, втікаючи від закону, наче діти від батька, адже виховано їх не переконаннями, а насильством, тому що вони знехтували правдивою Музою, котра промовляє до розуму з допомогою доказів і філософії; вони більше шанували тілесні вправи, ніж музичне мистецтво?

Так. Ні

ощадливі, оскільки понад усе шанують гроші і здобувають їх потай від інших, а через жадібність люблять пожити за чужий кошт. Вони нишком насолоджуються втіхами, втікаючи від закону, наче діти від батька, адже виховано /245/ їх не переконаннями, а насильством, тому що вони знехтували правдивою Музою, котра промовляє до розуму з допомогою доказів і філософії; вони більше шанували тілесні вправи, ніж музичне мистецтво.

22. Чи правда, що Платон у праці «Держава» характеризуючи тимократію або тимархію говорить про те, що там керують люди, які опираються не на вмінні промовляти чи щось подібне, а на воєнні заслуги та взагалі на все те, що пов’язане з війною, вони люблять гімнастику й полювання?

Так. Ні

претензії на правління повинні опиратися не на вміння промовляти чи щось подібне, а на воєнні заслуги та взагалі на все те, що пов’язане з війною, тому вона любить гімнастику й полювання.

22. Чи правда, що Платон у праці «Держава» характеризуючи тимократію або тимархію говорить про те, що там керують люди, які в молодому віці погорджували б грішми, але чим старшими вони ставали б, тим більше б у них (грошах) кохалася, бо мають в собі щось від пожадливої вдачі й певний домішок ворожий доброчесності?

Так. Ні

людина в молодому віці погорджувала б грішми, але чим старшою вона ставала б, тим більше б у них кохалася, бо має в собі щось від пожадливої вдачі й певну домішку, ворожу доброчесності, оскільки від тієї людини відступився найкращий охоронець.

22. Чи правда, що Платон у праці «Держава» єдиним рятівником доброчесності людини вважає розум, поєднаний з культурою, що дарують Музи ?

Так. Ні

Розум, поєднаний з культурою, що дарують Музи, — відповів я. — Це на все життя єдиний рятівник доброчесності людини, яка її має.

23. Чи правда, що Платон у праці «Держава» обґрунтовує появу людей з високою думкою про себе і шанобливих через поєднання впливу розумного начала душі, пожадливості і несамовитості людини, яка перебуває в поганому товаристві?

Так. Ні

під впливом батька в його душі зростає й набирається сили розумне начало, а під впливом інших людей — пожадливе й несамовите, оскільки ж він за своєю природою — непогана людина, лише крутився в поганому товаристві, то, перебуваючи під впливом цих обох начал, він опиняється десь посередині і владу над собою віддає чомусь середньому — /247/ перекірливому й несамовитому; так, власне, і стає з нього людина високої думки про себе і шанолюбна.

24. Чи правда, що Платон у праці «Держава» олігархією називає такий устрій в якому все залежить від майнового цензу, влада там у руках багатих, а бідні участі в правлінні не беруть?.

Так. Ні

олігархією? — запитав він.

— Це такий устрій, — відказав я, — в якому все залежить від майнового цензу, влада там у руках багатих, а бідні участі в правлінні не беруть.

25. Чи правда, що Платон у праці «Держава» вважає, що тимократія змінюється на олігархію, бо власники скарбів передусім вишукують, на що б їх можна витрачати, і з цією метою перекручують закони на свій лад?

Так. Ні

тимократія змінюється на олігархію?

— Ті комори з золотом, що є чи не в кожної приватної особи, — сказав я, — гублять тимократичний устрій. Бо власники скарбів передусім вишукують, на що б їх можна витрачати, і з цією метою перекручують закони на свій лад, не дотримуючись їх так само, як не дотримуються і їхні жінки.

26. Чи правда, що Платон у праці «Держава» вважає, що при олігархії наскільки більше цінують гроші, настільки ж менше шанують доброчесність?

Так. Ні

Відтак, просуваючись по дорозі жадоби до великих статків, наскільки більше вони цінують гроші, настільки ж менше шанують доброчесність. Хіба не таке співвідношення ми бачимо між багатством і доброчесністю, які ніби лежать на шальках терезів, і коли одне йде догори, то друге обов’язково спадає донизу?

27. Чи правда, що Платон у праці «Держава» вважає, що при олігархії вихваляють багатія і захоплюються ним, призначають його на державну посаду, а бідного зневажають?

Так. Ні

вони вихваляють багатія і захоплюються ним, призначають його на державну посаду, а бідного зневажають.

28. Чи правда, що Платон у праці «Держава» вважає, що при олігархії запроваджують закон про встановлення майнового цензу: чим більша олігархія, тим вищий ценз, чим вона менша — тим ценз нижчий.

Так. Ні

— Отже, вимірюючи все грішми, вони запроваджують закон, що є основою й нормою олігархічного устрою, — закон про встановлення майнового цензу: чим більша олігархія, тим вищий ценз, чим вона менша — тим ценз нижчий. Усім відомо заздалегідь, що ті, у кого немає визначеного майнового цензу, до влади не допускаються.

29. Чи правда, що Платон у праці «Держава» вважає, що при олігархії державний устрій здійснюється або насильно, зі зброєю в руках, або за допомогою залякування згори.

Так. Ні

Такий державний устрій здійснюється або насильно, зі зброєю в руках, або за допомогою залякування згори. Хіба ні?

30. Чи правда, що Платон у праці «Держава» вважає, що при олігархії майже всі бідні, за винятком правителів?

Так. Ні

— Та ж там майже всі бідні, — сказав він, — за винятком правителів.

31. Чи правда, що Платон у праці «Держава» вважає, що при олігархії такі правителі з’являються через відсутність належної освіти, кепське виховання та поганий державний устрій?

Так. Ні

через відсутність належної освіти, кепське виховання та поганий державний устрій там з’являються такі люди?

32. Чи правда, що Платон у праці «Держава» вважає, що демократія настає тоді, коли вбогі здобувають перемогу і одних багатіїв убивають, інших виганяють з краю, а решту, зрівнявши в правах, допускають до керівництва державою?

Так. Ні

— Отож, демократія, на мій погляд, настає тоді, коли вбогі здобувають перемогу і одних багатіїв убивають, інших виганяють з краю, а решту, зрівнявши в правах, допускають до /255/ керівництва державою й посідання високих посад, за демократичного устрою вирішується здебільшого жеребкуванням.

32. Чи правда, що Платон у праці «Держава» вважає, що за демократичного устрою посідання високих посад, вирішується здебільшого жеребкуванням?

Так. Ні

й посідання високих посад, за демократичного устрою вирішується здебільшого жеребкуванням.

33. Чи правда, що Платон у праці «Держава» вважає, що за демократичного устрою там усе дозволено і в ньому є всі види устроїв, які можна обрати для подальшого державного правління ?

Так. Ні

Оскільки там усе дозволено, то в ньому є всі види устроїв і, мабуть, якби в когось з’явилося бажання заснувати державу, що, власне, ми тепер і робили, то так чи інакше йому довелося б опинитися у державі демократичній і вибрати собі в ній таку форму правління, яка йому подобається, так начеб та людина прийшла на базар із усілякими устроями, уподобала б собі один і таким чином створила свою державу.

Питання, складені на основі праці Арістотеля «Політика»

Що, на думку Аристотеля, є основоположною метою політики?

1) рівність громадян;

2) багатство;

3) сильна армія;

4) найвище щастя;

5) правосуддя;

Згідно з концепцією Аристотеля правління кількох осіб однаково достойних називається ...

1) аристократією;

2) вождизмом;

3) демократією;

4) тиранією;

5) конфедерацією;

Яку мету, на думку Аристотеля, можуть мати закони?

1) прагнення панувати над іншими державами;

2) встановити рівність у суспільстві;

3) усунути рабство;

4) сприяти розвитку воїнської чесноти;

5) домагатися деспотичної влади;

1 Яке визначення Аристотель дав поняттю «громадянин»?

1) той, хто має власність;

2) той, хто бере участь у суді і народних зборах;

3) той, хто любить свого правителя;

4) той, хто є воїном;

5) той, хто шанує богів.

2 Задля чого, за словами Аристотеля, створюється держава?

1) щоб воювати із сусідами;

2) щоб забезпечити мінімальний рівень життя;

3) щоб будувати міста;

4) щоб жити щасливо;

5) щоб обробляти землю.

4 В чому полягає чеснота доброго громадянина у концепції Аристотеля?

1) жити щасливо;

2) прекрасно повелівати і належно коритися;

3) здатність керувати;

4) здатність підпорядковуватися;

5) брати участь у суді і народних зібраннях.

5 Що є державним благом за Аристотелем?

1) право;

2) законодавство;

3) щастя ;

4) загальне благо;

5) благо всіх.

7 Які форми державного устрою, згідно своєї класифікації, Аристотель відносив до правильних?

1) монархія, тиранія, олігархія;

2) монархія, аристократія, політія;

3) політія, аристократія, олігархія;

4) аристократія, тиранія, олігархія;

5) тиранія, аристократія, політія.

8 Які форми державного устрою, згідно своєї класифікації, Аристотель відносив до неправильних (тих, що відхиляються від правильних)?

1) олігархія, демократія, тиранія;

2) монархія, аристократія, політія;

3) політія, аристократія, олігархія;

4) аристократія, тиранія, олігархія;

5) тиранія, аристократія, політія.

9 Який критерій обрав Аристотель для поділу форм державного устрою на правильні та неправильні?

1) задоволення особистого інтересу;

2) утвердження демократичного режиму;

3) зосередження влади в руках однієї особи;

4) досягнення загального блага;

5) дотримання принципу поділу влади.

10 За Аристотелем, «деспотична монархія, що посідає панівне місце у відповідній політичній системі» – це ...

1) тиранія;

2) олігархія;

3) демократія;

4) аристократія;

5) тоталітаризм.

11 За Аристотелем, «форма влади, коли державні посади обіймають багаті, маючи високий майновий ценз» – це ...

1) демократія;

2) тиранія;

3) диктатура;

4) олігархія;

5) тоталітаризм.

12 Яку з форм держави Аристотель називає найбільш правильною?

1) тиранію;

2) демократію;

3) політію;

4) олігархію;

5) монархію.

13 Який устрій за Аристотелем вважається демократією?

1) такий устрій, коли вільно народжені й неімущі, становлячи більшість, матимуть владу у своїх руках;

2) такий устрій, коли багатії, становлячи більшість, матимуть владу у своїх руках;

3) такий устрій, за якого немає права голосу;

4) устрій, де правлять воїни;

5) устрій, в якому громадяни не мають жодних політичних прав.

14 Що, на думку Аристотеля, є державним ладом?

1) це встановлена система інституцій, при ньому всі чинники розподіляються на основі їхніх властивостей або з огляду на ту чи іншу загальну засаду;

2) це розподіл влади між усіма членами суспільства;

3) це політична система країни;

4) це механізм обрання глави держави;

5) це механізм обрання радників.

15 Поєднанням яких двох видів державного ладу є політія (Аристотель, Політика)?

1) тиранії і деспотії;

2) демократії і охлократії;

3) охлократії і тиранії;

4) олігархії та демократії;

5) олігархії та деспотії.

16 Як називається державний устрій, при якому вільно народжені і неімущі, які становлять більшість, матимуть владу в своїх руках (Аристотель, Політика)?

1) охлократія;

2) демократія;

3) тиранія;

4) олігархія;

5) деспотія.

17 Яким, на думку Аристотеля, шляхом виникає держава?

1) еволюційним шляхом;

2) шляхом перевороту;

3) шляхом завоювання;

4) природним шляхом;

5) правовим шляхом.

19 Об’єднання, яке складається з більшої кількості поселень за Аристотелем це ...

1) місто-держава;

2) довершена держава;

3) поселення;

4) територія;

5) рід.

20 Якою є політико-правова природа людини за Аристотелем?

1) людина є істотою політичною;

2) людина є правоздатною;

3) людина є громадянином;

4) людина є структурною одиницею суспільства;

5) людина є елементом державотворення.

21 Що розуміє Аристотель під «владою державця»?

1) влада над людьми;

2) влада, що має територіальну спрямованість;

3) один із різновидів політичної влади;

4) влада над вільними і рівними;

5) влада, що не обмежена часом.

23 Яка держава за Аристотелем «діє силою, не виходячи із засад загального щастя»?

1) тиранія;

2) демократія;

3) унітарна;

4) авторитарна;

5) монархія.

24 Основоположною метою якої науки «найголовнішої з-поміж усіх наук і мистецтв» ,за концепцією Аристотеля, є найвище щастя?

1) філософії;

2) політики;

3) історії;

4) юриспруденції;

5) правознавства.

26 Якою владою Аристотель називає монархічне правління?

1) владою більшості;

2) владою меншості;

3) царською владою;

4) владою рабів;

5) владою заможних верств.

27 За Аристотелем держава це ...

1) політичне об’єднання;

2) національне об’єднання;

3) культурне об’єднання;

4) суспільне об’єднання;

5) громадське об’єднання.

31 Що, на думку Аристотеля, є завданням громадян держави?

1) забезпечення обороноздатності держави;

2) захист територіальної цілісності;

3) збереження утвореного ними об’єднання;

4) захист суверенітету держави;

5) забезпечення єдності держави.

32 За Аристотелем: «Отже з досвіду видно, що всяка ________ є певне об’єднання, а будь-яке об’єднання утворюється для певного щастя».

1) держава;

2) країна;

3) імперія;

4) монархія;

5) демократія.

34 Що, за Аристотелем, є мірилом справедливості?

1) розумна природа;

2) демократія;

3) правосуддя;

4) правда;

5) природа.

35 За твором Аристотеля «Політика» суддями при демократії є ...

1) особи із середовища всіх громадян;

2) окремі громадяни;

3) заможні громадяни;

4) особи, які мають знатне походження;

5) філософи.

36 Відповідно до твору Аристотеля «Політика» жодна з форм державного устрою, що спирається на цю засаду не залишається стійкою.

1) засада допуску до влади лише заможних людей;

2) засада цілковитої рівності;

3) засада верховенства закону;

4) засада часткової нерівності;

5) засада розподілу влади.

37 Хто, згідно «Політики» Аристотеля, повинен брати на себе витрати, пов’язані із відправленням релігійних культів?

1) держава;

2) суспільство;

3) філософи;

4) окремі особи;

5) державні діячі.

38 Яка гілка влади є верховною в державі у «Політиці» Аристотеля?

1) законодавча;

2) судова;

3) виконавча;

4) федеративна;

5) єдина.

39 На думку Аристотеля, первісна і найбожественніша з усіх форм державного ладу є ...

1) монархія;

2) республіка;

3) олігархія;

4) автократія;

5) аристократія.

40 Що є верховною владою в демократичній державі за Аристотелем («Політика»)?

1) влада управителя;

2) збори керуючої верстви суспільства;

3) народне зібрання;

4) зібрання найбагатших громадян;

5) зібрання найрозумніших громадян.

41 Як, за «Політикою» Аристотеля, судитиме кожен службовець, вихований у дусі закону?

1) згідно з законом;

2) згідно із Конституцією;

3) згідно з основними засадами;

4) відповідно до вимог природничого права;

5) відповідно до устрою держави.

42 Якого поєднання, за «Політикою» Аристотеля, не матиме державний устрій?

1) демократії і монархії;

2) олігархії та республіки;

3) тоталітаризму і федерації;

4) авторитаризму і монархії;

5) демократії і олігархії.

43 На яку владу, за словами Аристотеля, подібна влада батька над дітьми?

1) владу держави над громадянами;

2) владу чиновника над підлеглими;

3) владу царя над підданими;

4) владу господаря над рабами;

5) владу чоловіка над жінкою.

44 Що має на меті державне об’єднання, відповідно до праці Аристотеля «Політика»?

1) створення правильних систем управління;

2) відвернення несправедливості;

3) досконалу діяльність інституцій;

4) панування вільно народжених громадян;

5) мистецтво управління.

45 Якою є держава порівняно з сім’єю та кожним із нас за «Політикою» Аристотеля?

1) первинною;

2) вторинною;

3) загальною;

4) окремою;

5) верховною.

48 Під остракізмом Аристотель розумів ...

1) засіб відстоювання групових інтересів, який має на меті зрівняти всіх людей певної групи в їх можливостях;

2) вид державної форми правління;

3) підвид олігархії;

4) вид державного устрою;

5) деспотична монархія, яка посідає панівне місце у відповідній політичній системі.

51 Що тягне за собою відносна рівність за Аристотелем?

1) демократію;

2) рівноправ’я;

3) абсолютну рівність;

4) тиранію;

5) олігархію.

52 Що є причиною суперечностей в олігархічних державах за Аристотелем?

1) заздрість;

2) надмірна повага;

3) одні олігархи відкидають пропозиції інших;

4) корупція;

5) взаємна недовіра.

53 Однією з головних ознак демократії, яка стосується обіймання посад в органах влади, за Аристотелем є...

1) до влади приходять лише бідні;

2) до влади приходять лише багаті;

3) коли всі громадяни беруть участь в обранні влади з усіх громадян;

4) коли лише визначені касти беруть участь в обранні влади;

5) влада передається у спадок.

Тести на базі праці Ціцерона «Про обов’язки», «Про закони»

1. Вкажіть правильну відповідь, яке найважливіше призначення чеснот згідно праці Ціцерона „Про державу":