Додаток р

(обов'язковий)

Стійкість стінок балок, укріплених поздовжніми і проміжними ребрами жорсткості

Р.1 У стінці балки симетричного двотаврового перерізу 1-го класу, підкріпленої окрім попереч­них ребер жорсткості одним поздовжнім ребром жорсткості, розташованим на відстані від розрахункової (стиснутої) межі відсіку (рисунок Р.1), обидві пластинки, на які це ребро розділяє відсік, слід розраховувати окремо:

а) пластинку 1, якщо вона розташована між стиснутим поясом і поздовжнім ребром, за формулою

Критичне напруження слід визначати за формулою (1.5.42) з підстановкою в неї розмірів пластинки, що перевіряється;

б) пластинку 2, якщо вона розташована між поздовжнім ребром і розтягнутим поясом балки, за формулою

- напруження, яке обчислюється залежно від того, до якого пояса прикладене навантаження:

- якщо навантаження прикладається до розтягнутого пояса (рисунок Р.1 б);

- якщо навантаження прикладається до стиснутого пояса (рисунок Р.1 а); тут необхідно визначати відповідно до 1.5.5.2;

- напруження, що визначається за формулою (1.5.41), де c1 і с₂ слід визначати відповідно за таблицею 1.4.3 при =0,4 і за таблицею 1.4.4 при = 1, заміняючи значення на значення ;

- напруження, яке визначається за формулою (1.5.42) з підстановкою в неї розмірів пластинки, що перевіряється.

Рисунок P.1 - Схема балки, укріпленої поперечними 3 і поздовжніми 4 ребрами жорсткості, з верхнім поясом стиснутим (а) і розтягнутим (б)

Рисунок Р.2 - Схема балки, укріпленої поперечними 3, поздовжніми 4 і проміжними 5 ребрами жорсткості

Р.2 При підкріпленні пластинки 1, розташованої між стиснутим поясом і поздовжнім ребром, проміжними ребрами жорсткості їх слід доводити до поздовжнього ребра (рисунок Р.2).

У цьому випадку розрахунок пластинки 1 необхідно виконувати за формулами (Р.1) - (Р.4), у яких за величину а слід приймати a₁ - відстань між осями сусідніх проміжних ребер (рисунок Р.2). Розрахунок пластинки 2 слід виконувати відповідно до вимог Р.1 б).

Р.3 Розрахунок на стійкість стінок балок асиметричного перерізу (з більш розвинутим стиснутим поясом), укріплених поперечними ребрами жорсткості й одним поздовжнім ребром, розташованим у стиснутій зоні, необхідно виконувати за Р.1 і Р.2 цього додатка; при цьому, у формулах (Р.2), (Р.3) і (Р.5) замість відношення слід підставляти а у формулу (Р.6) замість необхідно підставляти де - крайове розтягувальне напруження біля розрахункової границі відсіку, прийняте зі знаком "мінус".

Р.4 При зміцненні стінки основними поперечними ребрами жорсткості й одним поздовжнім ребром моменти інерції перерізу цих ребер відповідно повинні задовольняти вимоги 1.5.5.9 та формулі

а також таблиці Р.1.

Таблиця Р.1 - Необхідний момент інерції поздовжнього ребра жорсткості

При розташуванні поперечних і поздовжніх ребер жорсткості з однієї сторони стінки моменти інерції перерізу кожного з них обчислюються відносно осі, що збігається з найближчою до ребра гранню стінки.

Додаток с

(обов'язковий)

Розрахункові довжини колон і стояків

Таблиця С.1 - Розрахункова довжина елемента, розкріпленого в'язями в одній площині

Таблиця С2 - Коефіцієнти розрахункової довжини колон (стояків) із пружним закріпленням кінців

Таблиця С.3 - Коефіцієнти жорсткості для колон (стояків) рамних систем

Таблиця С.4 - Коефіцієнти розрахункової довжини колон однопрольотних і багатопрольотних рам

Розрахункова довжина колон з урахуванням впливу характеру деформування системи під навантаженням

Коефіцієнти розрахункової довжини визначені відповідно до 1.9.3.2 і 1.9.3.3 для колон вільних одноповерхових (за відсутності жорсткого диска покриття) та багатоповерхових рам, допускається зменшувати множенням на коефіцієнт що визначається за формулою

Розрахункові значення поздовжньої сили N і згинального моменту М у вільній рамі, що розраховується, слід визначати відповідно до вимог 1.9.3.2.

Значення згинального моменту М₁ слід визначати для тієї ж самої комбінації розрахункових навантажень і в тому ж самому розрахунковому перерізі колони, де діє згинальний момент М, розглядаючи раму в даному розрахунковому випадку як невільну.