1.13.8 Листові конструкції
1.13.8.1 При проектуванні листових конструкцій необхідно передбачати індустріальні методи їх виготовлення і монтажу шляхом застосування:
листів і стрічок великих розмірів;
рулонування, виготовлення заготовок у вигляді шкаралуп тощо;
раціонального розкрою із забезпеченням найменшої кількості відходів;
автоматичного зварювання;
мінімальної кількості зварних швів, що виконуються на монтажі.
Передачу зосереджених навантажень слід, як правило, передбачати через елементи жорсткості.
У місцях спряження оболонок різної форми необхідно застосовувати, як правило, плавні переходи з метою зменшення місцевих напружень.
Контур поперечних елементів жорсткості оболонок рекомендується проектувати замкненим.
Необхідно, як правило, застосовувати стикові зварні з'єднання. З'єднання листів завтовшки 5 мм і менше, а також монтажні з'єднання допускається передбачати внапусток.
Виконання всіх стикових швів слід здійснювати двостороннім зварюванням або одностороннім зварюванням з підварюванням кореня шва або на підкладках. У проекті слід указувати на необхідність забезпечення щільності з'єднань конструкцій, в яких ця щільність є потрібною.
1.13.9 Висячі покриття
Для висячих конструкцій слід, як правило, застосовувати канати, пасма і високоміцний дріт. Допускається застосування прокату.
Покрівля висячого покриття, як правило, повинна бути розташована безпосередньо на несучих нитках і повторювати утворену ними форму. Допускається покрівлю підняти над нитками, обперши її на спеціальну надбудовану конструкцію чи підвісити покрівлю до ниток знизу. У цих випадках форма покрівлі може відрізнятися від форми провисання ниток.
Обриси опорних контурів слід призначати з урахуванням кривих тиску від зусиль у прикріплених до них нитках при розрахункових навантаженнях.
Для забезпечення герметичності та інших експлуатаційних якостей прийнятої конструкції покрівлі необхідна стабілізація покриття при дії змінних навантажень, у тому числі вітрового від'ємного тиску (відсосу). При цьому слід перевіряти зміну кривизни покриття у двох напрямках - уздовж і впоперек ниток.
Необхідна стабілізація покриття досягається за допомогою таких конструктивних заходів:
збільшенням натягу нитки за рахунок збільшення ваги покриття чи попереднього напруження;
створенням спеціальної стабілізуючої конструкції;
застосуванням гнучко-жорстких ниток;
перетворенням системи ниток і покрівельних плит у єдину конструкцію.
1.13.9.5 Переріз нитки повинен бути розрахований на дію найбільшого зусилля, що виникає при розрахунковому навантаженні, з урахуванням зміни заданої геометрії покриття. У сітчастих системах, окрім цього, переріз нитки повинен бути перевірений на зусилля від дії змінного навантаження, прикладеного тільки уздовж нитки, яка розглядається.
Вертикальні і горизонтальні переміщення ниток і розрахункові зусилля в них слід визначати з урахуванням нелінійної роботи конструкцій покриття.
При розрахунку ниток, виконаних з канатів і їх закріплень, слід приймати коефіцієнт умов роботи
= 0,8; для стабілізуючих канатів, що не
служать затяжками для опорного контуру,
коефіцієнт умов роботи
=1,0.Опорні вузли ниток із прокатних профілів слід виконувати, як правило, шарнірними.