1.9.2 Розрахункові довжини елементів просторових ґратчастих конструкцій

1.9.2.1 Розрахункові довжини і радіуси інерції перерізів і стиснутих і ненавантажених елементів просторових конструкцій (рисунок 1.9.3), виконаних з одиночних рівнополичкових кутиків при визначенні гнучкості, слід приймати за таблицею 1.9.4 з урахуванням таблиці 1.9.5 і 1.9.6.

а, б, в - суміщені; г, д - не суміщені; е - частково суміщені (познаки - див. таблиці 1.9.4 і 1.9.5)

Рисунок 1.9.3 - Схеми просторових ґратчастих конструкцій із вузлами в суміжних гранях

1.9.2.2 Розрахункові довжини і радіуси інерції стиснутих елементів, виконаних з одиничних рівнополичкових кутиків, при визначенні гнучкості слід приймати:

• для поясів - за таблицею 1.9.4;

• для розкосів хрестової ґратки за рисунком 1.9.3 а, д: у площині грані - такими, що дорівнюють довжині і радіусу інерції ; з площини грані - такими, що дорівнюють повній довжині розкосу і радіусу інерції відносно осі, паралельної площині грані;

- для розкосів за рисунком 1.9.3 а, в, г, д, е - такими, що дорівнюють довжині і радіусу інерції

Таблиця 1.9.4 - Розрахункові довжини просторових конструкцій, елементи яких виконані з одиночних рівнополичкових кутиків

Таблиця 1.9.5 - Умовні довжини елементів просторових конструкцій

Таблиця 1.9.6 - Коефіцієнти розрахункової довжини розкосу

1.9.2.3 Розрахункові довжини і радіуси інерції елементів, виконаних із труб чи парних кутиків, слід приймати відповідно до вимог 1.9.1.1 - 1.9.1.3.

1.9.3 Розрахункові довжини колон (стояків)

1.9.3.1 Розрахункові довжини колон (стояків) постійного за довжиною перерізу або окремих ділянок ступінчастих колон слід визначати за формулою

1.9.3.2 При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини колон (стояків) значення поздовжніх сил в елементах системи слід приймати, як правило, для тієї ж самої комбінації розрахункових навантажень, для якої виконується перевірка стійкості колон (стінок) та елементів їх перерізів відповідно до вимог розділів 1.4 і 1.6 цих Норм.

Допускається визначати коефіцієнт розрахункової довжини колони постійного за довжиною перерізу та окремої ділянки ступінчастої колони лише для такої комбінації розрахункових наванта­жень, яка характеризується найбільшим значенням повздовжнього стискального зусилля у колоні та на окремій її ділянці, і одержані значення коефіцієнта використовувати для інших комбінацій навантажень.

При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини колон (стояків) рам необхідно розріз­няти розкріплені (невільні) і нерозкріплені (вільні) рами. У першому випадку вузли кріплення ригелів до колон закріплені від горизонтальних переміщень у площині рами; у другому випадку -не закріплені від таких переміщень.

Рами з жорстким спряженням ригелів і колон та жорстким защемленням колон у фундаментах, що розкріплені у своїй площині елементами жорсткості (системою в'язей, стінками, жорсткими дисками покриттів і перекриттів та іншими конструкціями), слід вважати невільними, якщо жорсткість на зсув розкріпленої елементами жорсткості рами не менше ніж у 6 разів перевищує відповідну жорсткість рами без розкріплювальних елементів жорсткості.

1.9.3.3 Коефіцієнти розрахункової довжини колон (стояків) постійного за довжиною перерізу слід визначати залежно від умов закріплення їх кінців і виду навантаження. Для деяких випадків опорного закріплення і виду навантаження значення коефіцієнта наведені в таблиці 1.9.7.

Коефіцієнти розрахункової довжини колон (стояків) постійного по довжині перерізу з пружними закріпленнями кінців слід визначати за формулами, наведеними у таблиці С2 додатка С.

Таблиця 1.9.7 - Коефіцієнти розрахункової довжини стояків

1.9.3.4 Коефіцієнти розрахункової довжини колон постійного за довжиною перерізу у площині вільних і невільних рам при жорсткому спряженні ригелів з колонами і при однаковому завантаженні розміщених в одному рівні вузлів слід визначати за формулами таблиці 1.9.8.

5. Коефіцієнти розрахункової довжини колон (стояків) 1-го ярусу однопрольотних і багатопрольотних рам допускається визначати відповідно до таблиці С.3 додатка С.

6. При відношенні (де Н - повна висота вільної багатоповерхової рами, В - ширина або загальний прольот рами) повинна бути перевірена загальна стійкість рами в цілому як консольного стрижня наскрізного перерізу, защемленого на опорі.

Таблиця 1.9.8 - Формули для визначення коефіцієнта розрахункової довжини колон рам

5. При нерівномірному навантаженні верхніх вузлів колон у вільній одноповерховій рамі і наявності жорсткого диска покриття або горизонтальних розпірок, розташованих по верху усіх колон і спрямованих із площини рами, коефіцієнти розрахункової довжини найбільш навантаженої колони у площині рами слід визначати за формулою

1.9.3.8 Коефіцієнти розрахункової довжини окремих ділянок ступінчастих колон у площині рами рекомендується визначати згідно з додатком Т.

При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини для ступінчастих колон рам одноповерхових промислових будівель допускається:

• не враховувати впливу ступеня завантаження і жорсткості сусідніх колон;

• для багатопрольотних рам (з кількістю прольотів два і більше) за наявності жорсткого диска покриття або горизонтальних поздовжніх і поперечних в'язей із розпірками, розташованими по верху всіх колон, які забезпечують просторову роботу каркаса будівлі, визначати розрахункові довжини колон як для стояків, нерухомо закріплених у рівні вузлів спряження з ригелем рами.

1.9.3.9 При визначенні коефіцієнтів розрахункової довжини колон рамних систем згідно з 1.9.3.3 - 1.9.3.8 допускається враховувати вплив характеру деформування системи під навантаженням відповідно до додатка С.

10. Розрахункові довжини колон у напрямку з площини рами рекомендується, як правило, приймати такими, що дорівнюють відстані між вузлами закріплення колони від горизонтальних переміщень із площини рами (опорами колон, підкранових балок і підкроквяних ферм, вузлами кріплення елементів в'язей і ригелів тощо). Розрахункові довжини допускається визначати на підставі розрахункової схеми, яка враховує фактичні умови закріплення колон.

11. Розрахункову довжину гілок плоских опор транспортерних галерей рекомендується приймати такою, що дорівнює:

• у поздовжньому напрямку галереї (з площини опори) - висоті опори (від низу бази до осі нижнього пояса ферми або балки), помноженій на коефіцієнт , визначений як для стояків постійного за довжиною перерізу залежно від умов закріплення їх кінців;

• у поперечному напрямку галереї (в площині опори) - відстані між центрами вузлів; при цьому повинна бути перевірена загальна стійкість опори в цілому як консольного стрижня наскрізного перерізу, защемленого в основі.