3.2. Розрізи

Креслення деталі повинно давати уявлення про зовнішню та внутрішню її будови. Зображення внутрішньої будови за допомогою штрихових ліній не завжди дає таке уявлення. Тому в кресленні користуються способом розрізів. Суть його полягає в тому, що предмет, який зображується, розрізають однією чи декількома площинами і на площині проекцій зображують те, що знаходиться в січній площині і за нею. Внутрішні контури предмета на розрізі зображують суцільними лініями. Тіло предмета (деталі), яке потрапляє в січну площину, на кресленні штрихують. Не штрихують ті місця, де січна площина проходить крізь порожнину.

Слід пам'ятати, що розріз – зображення умовне, тобто січну площину проводять умовно, в уяві, відкидаючи частину предмета, яка знаходиться між спостерігачем та січною площиною. Причому розрізання в уяві предмета стосується тільки даного зображення і не впливає на інші.

3.2.1. Класифікація розрізів

У залежності від кількості січних площин, які беруть участь у розрізі, розрізи поділяють на прості та складні.

Простими називаються розрізи, в котрих бере участь одна січна площина. Прості розрізи діляться на горизонтальні, вертикальні та похилі.

Горизонтальним називається розріз, утворений площиною, паралельною горизонтальній площині проекцій.

15

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ПРОЕКЦІЙНЕ КРЕСЛЕННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО самостійної роботи з курсу

«інженерна графіка»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І-ІІ КУРСів Усіх СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Дніпропетровськ двнз «удхту» 2008