Рис. 6.1
Крива лінія 6–7–8 утворюється від перетину двох циліндричних поверхонь. Точки 6 та 8 є характерними. Проекції точки 7 визначаються, як і проекції точок 2 та 4. Тут введено допоміжну площину Δ(Δ2 || П2).
список ЛІТЕРАТУРи
1. Боголюбов С.К., Воинов А.В. Курс технического черчения. – М., 1974. – 380с.
2. Годик Е.Н. и др. Техническое черчение. – М.: Высш. шк., 1976. – 440с.
3. Хаскин А.М. Черчение. – М.: Высш. шк., 1979. – 447с.
4. ЕСКД. Общие правила выполнения чертежей. – М., 1971. – 200с.
28
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
ПРОЕКЦІЙНЕ КРЕСЛЕННЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО самостійної роботи з курсу
«інженерна графіка»
ДЛЯ СТУДЕНТІВ І-ІІ КУРСів Усіх СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Затверджено на засіданні кафедри
нарисної геометрії та інженерної графіки.
Протокол № 6 від 27.05.2008.
Дніпропетровськ ДВНЗ «УДХТУ» 2008
Методичні вказівки до самостійної роботи з курсу «Інженерна графіка» для студентів І-ІІ курсів усіх спеціальностей / Укл. Вахалін Ю.М., Алєксандров О.Г., Назаренко М.П.. – Дніпропетровськ: ДВНЗ «УДХТУ», 2008. – 28 с.
Відповідальний за випуск О.О. Третьяков, канд. техн. наук
Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до самостійної роботи з курсу
«Інженерна графіка»
для студентів І-ІІ курсів усіх спеціальностей
Укладачі: Вахалін Юрій Миколайович,
Алєксандров Олександр Григорович, кандидати техн. наук
Назаренко Микола Петрович
Редактор Л.М. Тонкошкур
Коректор Л.Я. Гоцуцова
Підписано до друку 3.09.08. Формат 60х84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф.
Умов.-друк. арк. 1,28. Облік.-вид. арк. 1,33. Тираж 100 прим. Зам. № 98.
Свідотство ДК №303 від 27.12.2000.
Д
ВНЗ
«УДХТУ», 49005, м. Дніпропетровськ-5, просп.
Гагаріна, 8.
В идавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру.
З центра 03 проводять дугу кола R1 та на перетині з проекцією площини Σ та Q одержують точку 23. З цієї точки проводять горизонтальну лінію зв’язку до перетину з λ2 у точці 22. Так само будують точку 3. З’єднавши плавною лінією відповідні точки, одержуємо лінії зрізу.
Рис. 5.2
6. Побудова ліній перетину поверхонь обертання
При перетині поверхонь утворюється замкнена крива лінія. Для побудови лінії перетину кривих поверхонь використовують допоміжні січні площини, найчастіше площини рівня (рис. 6.1). За допоміжні січні площини беруться Σ та λ, паралельні горизонтальній площині проекцій (горизонтальні площини рівня). Від перетину деталі площиною Σ утворюються два кола. Одне – радіуса r від перерізу конуса, друге – радіуса R від перерізу півсфери. При перетині цих кіл одержуємо на П1 дві точки: 41 та 4'1. Точку 42 знаходимо на Σ2 за допомогою вертикальної лінії зв’язку. Так само знаходимо точку 2. Точки 1 та 5 є характерними, на П1 їх проекції лежать на осі деталі.
27
Рис. 5.1
Для побудови лінії зрізу конічної частини деталі (рис. 5.2) проводять на фронтальній площині проекцій допоміжні площини, перпендикулярні до осі деталі (λ2, Δ2). Так, площина λ перетинає конус по колу радіуса R1.
26
І. Метод проеКціюВання
Проекційне креслення вивчає способи побудови на площині зображень предметів, які мають три виміри. За цими зображеннями виявляють форму, та величину предмета, взаємне розташування і розміри його складових елементів.
Перед студентами, що вивчають креслення, постають такі завдання:
- навчитися правильно виконувати креслення різних предметів (деталей);
- навчитися читати креслення різних деталей і виробів.
Це потребує не тільки знання головних законів креслення та стандартів, але й розвиненого просторового мислення.
Для побудови зображень предметів на площині користуються методом проекціювання.
Спроекціювати предмет на площину – це означає побудувати його зображення на площині згідно з визначеними правилами.
Проекції поділяють на центральні та паралельні.
Суть способу центрального проекціювання полягає в тому, що прокціюючі промені виходять з точки, яка називається, центром проекції S. Причому вони торкаються контура (очерка) об’єкта проекціювання та, перетинаючись з площиною проекцій П, утворюють центральну проекцію об’єкта проекціювання.
На рис. 1 показано центральне проекціювання. За об’єкт проекціювання тут взято трикутник АВС.
Спосіб паралельного проекціювання полягає в тому, що проекціюючі промені проходять по контуру об’єкта проекціювання паралельно до заданого напрямку. Отже, площина проекцій П1 та напрямок проекціювання S складають предмет паралельної проекції.
На рис. 2 надано паралельне проекціювання трикутника АВС на площину проекцій П1.
Паралельні проекції ділять на прямокутні та косокутні. Якщо проекціюючі промені перпендикулярні до площини проекцій, то спосіб проекціювання називається прямокутним, а одержані при цьому проекції – прямокутними чи ортогональними.
3
Якщо кут нахилу проекціюючих променів до площини проекцій не дорівнює 90°, то проекція називається косокутною. У кресленні використовують, головним чином, прямокутні проекції.
Проекціюючий промінь
Проекціюючий
промінь
Рис. 1.1
Рис. 1.2
4
На цій лінії відмічаємо відрізки 10–20; 20–30 та ін., рівні відповідно 11–21; 21–31 та ін.
Координати перерізу по осі на фронтальній площині проекцій (на головному виді) проектуються в натуральну величину. З точок 10...20 проводимо перпендикулярні лінії до прямої 10...90 та на них відкладаємо відповідні відрізки, взяті на П2. Так, у точці 10 відкладаємо відрізок 10–10, рівний 11–12 з головного виду та ін. З’єднавши отримані точки та заштрихувавши ту частину креслення перерізу деталі, яка потрапляв у січну площину, одержуємо креслення похилого перерізу.