Опис проекту

(Для виконання проекту студенти об’єднуються у дві групи).

Група лінгвокультурологів: опрацьовує історичні джерела з питань формування професійної термінології ( договори, укази часів Київської Русі, Литовсько-Руської держави, ХУІІ–ХУІІІ ст. , періоду ХІХ–ХХ ст.); визначає форму подання опрацьованого матеріалу.

Група мовознавців: опрацьовує наукові, навчальні, фахові джерела, інтернет-ресурси, засоби масової інформації з актуальних проблем функціонування української правничої (економічної) термінології; визначає форму подання опрацьованого матеріалу.

Кінцевий продукт:

група лінгвокультурологів: доповіді з візуальним супроводом (демонстрація слайдів, де відображено дібрані матеріали з питань дослідження).

група мовознавців: презентація матеріалів науково-пошукової роботи (науково-довідкові матеріали за результатами дослідження); друковане видання.

Тема. Суддя – це закон, що говорить, а закон – це німий суддя (Цицерон)

(судовий розгляд кримінальної справи)

Мета: набути практичних навичок із підготовки судової промови; розвинути вміння синтезувати вербальні та невербальні засоби усного мовлення, структурувати публічний виступ відповідно до законів риторики; формувати вміння вибудовувати стратегії й тактики діалогічного мовлення.

Основні поняття: публічний виступ, судова промова, закони риторики, вербальні та невербальні засоби мовлення, діалог, комунікативна компетентність.

Завдання: опрацювати обвинувальний висновок кримінальної справи; скласти порядок розгляду судом кримінальної справи; підготувати виступ від імені прокурора, судді, адвоката; підготувати виступи підсудного, свідків; підготувати судовий вирок; оформити справу.

Література:

1. Закон УРСР «Про мови в УРСР». – К,1989.

2. Конституція України /ст. 10/. – К., 1996.

3. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо? – К,1994.

4. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник. – К., 2008.

5. Леонтьев А.А. Речь в криминалистике и судебной психологии.– М., 1987.

6. Михайловская Н.Г., Одинцов В.В. Искусство судебного оратора.– М., 1981.

7. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К., 2008.

8. Сагач Г.М. Мистецтво ділової комунікації.– К., 1995.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– оцінювання;

– рефлексія.

Опис проекту

(Для виконання проекту студенти об’єднуються у три групи).

Група прокурорів: розглядає обвинувальний висновок кримінальної справи, готує обвинувальний виступ від імені прокурора, визначає міру покарання для підсудного.

Група суддів: розглядає судову справу, слідкує за порядком в залі, за дотриманням процесуального порядку розгляду справи, готується до участі в судових дебатах, оформлює вирок у справі.

Група адвокатів: готує виступ для захисту підсудного, питання до свідків у справі.

Кінцевий продукт:

група прокурорів: питання до свідків і підсудного, обвинувальна промова;

група суддів: питання до свідків і підсудного, вирок у судовій справі;

група адвокатів: питання до участі в судових дебатах, захисна промова.

Тема. Комунікативна компетентність як складова професіоналізму майбутніх працівників податкової служби

(Засідання за круглим столом)

Мета: проаналізувати проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх працівників податкової сфери як невід’ємної складової професійної комунікації; за результатами експериментальних досліджень з’ясувати причини низького та середнього рівнів сформованості комунікативної компетентності майбутніх фахівців та визначити шляхи їх підвищення.

Основні поняття: доповідь, теза, аргументи, вербальні та невербальні засоби мовлення, діалог, полілог, форми впливу на людей, комунікативна компетентність.

Завдання: визначити організаційні питання (підготовчий етап); опрацювати наукову, навчальну літературу з проблематики теми; ознайомитися з психологічними рекомендаціями; підготувати доповіді з актуальних питань теми; підготувати виступи опонентів, провокаторів;

– підготувати резолюцію (меморандум); оформити презентацію (слайди).

Література:

1. Закон УРСР «Про мови в УРСР». – К,1989.

2. Бібік Н.М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. – К., 2004.

3. Єрмаков І.Г., Шевцова С.М. Освіта і цивілізаційна компетентність// Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. – Київ, 2003.

4. Криськів М.Й. Підвищення мовленнєвої компетенції майбутніх юристів як дидактична проблема/ – Тернопіль/Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. – Тернопіль, 2001.

5. Овчарук О.В. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти// Стратегія формування освіти в Україні. – К., 2003.

6. Сагач Г.М. Мистецтво ділової комунікації.– К., 1995.

7. Тюріна В.О., Тюрін О.О. Соціально-психологічний тренінг як засіб формування у слухачів магістратури як майбутніх викладачів-юристів комунікативної компетентності. – Ялта, 2007.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– оцінювання;

– рефлексія.