
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на ішемічний інсульт
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Тривалість лікування в спеціалізованому стаціонарі
- •Критерії якості лікування
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Тривалість лікування в спеціалізованому стаціонарі
- •Критерії якості лікування
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на субарахноїдальний крововилив
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим дисциркуляторну енцефалопатію
- •Вимоги до режиму праці, відпочинку
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на епілепсію
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма при дебюті епілепсії
- •Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги та реабілітації
- •Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
- •Вимоги до режиму праці, відпочинку
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на хворобу Паркінсона
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Критерії якості лікування
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Тривалість лікування у спеціалізованому стаціонарі
- •Критерії якості лікування
- •Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги та реабілітації
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на бічний аміотрофічний склероз.
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на мігрень
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Умови, у яких повинна надаватись медична допомога
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з віддаленими наслідками черепно-мозкової травми
- •Ознаки та критерії діагностики
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного лікування
- •Тривалість лікування в спеціалізованому стаціонарі
- •Критерії якості лікування
- •Умови, в яких повинна надаватися медична допомога
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Тривалість лікування
- •Можливі побічні дії та ускладнення
- •Рекомендації для подальшого надання медичної допомоги
- •Вимоги до дієтичних призначень та обмежень
- •Вимоги до режиму праці, відпочинку
- •Медична допомога хворим на Герпетичний енцефаліт
- •Можливі побічні дії та ускладнення
- •Резидуальні явища енцефаліту
- •Медична допомога хворим на арахноїдит
- •Лікувальна програма
- •Можливі побічні дії та ускладнення
- •Медична допомога хворим на менінгіт
- •Лікувальна програма
- •Можливі побічні дії та ускладнення
- •Резидуальні явища енцефаліту
- •Критерії якості лікування
- •Тривалість лікування в спеціалізованому стаціонарі
- •Вимоги до режиму праці, відпочинку
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ |
НАКАЗ |
|
17.08.2007 |
N 487 |
м.Київ |
Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Неврологія" |
|
На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 12.03.2003 №14494 до доручення Президента України від 06.03.2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення і запровадження протоколів лікування
НАКАЗУЮ:
- Затвердити клінічні протоколи надання медичної допомоги за спеціальністю "Неврологія" хворим на:
1.1. ішемічний інсульт (додається);
1.2. внутрішньомозковий крововилив (додається);
1.3. субарахноїдальний крововилив (додається);
1.4. дисциркуляторну енцефалопатію (додається);
1.5. епілепсію (додається);
1.6. хворобу Паркінсона (додається);
1.7. розсіяний склероз (додається);
1.8. боковий аміотрофічний склероз (додається).
1.9. мігрень (додається).
1.10. вегето-судинну дистонію (додається);
1.11. наслідки черепно-мозкової травми (додається);
1.12. дорсалгії (додається);
1.13. запальні захворювання центральної нервової системи (додається).
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської, Луганської, Львівської та Харківської, Київської, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити впровадження клінічних протоколів надання медичної допомоги, затверджених цим наказом, в підпорядкованих лікувально-профілактичних закладах.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Бідного В. Г.
Міністр |
Ю.О.Гайдаєв |
|
Затверджено наказ МОЗ України від 17.08.2007 № 487 |
Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на ішемічний інсульт
Код МКХ-10 : I 63.0 – І 63.9
Ішемічний інсульт (інфаркт мозку) – це клінічний синдром, який характеризується появою вогнищевої неврологічної симптоматики і/або загальномозкових порушень, які зберігаються більше 24 годин або призводять до смерті хворого у коротший проміжок часу внаслідок причини цереброваскулярного походження.
Етіологія: атеросклероз, гіпертонія, їх поєднання, васкуліти, хвороби серця, захворювання крові та інше. Патогенез: атеросклеротичні та атеротромботичні стенози та оклюзії екстракраніальних артерій шиї і великих артерій основи мозку, артеріо-артеріальні емболії з тромботичних нашарувань, кардіогенні емболії, ліпогіаліноз дрібних артерій, розшарування стінок магістральних артерій, гемореологічни зміни крові.
Підтипи ішемічного інсульту: атеротромботичний, кардіоемболічний, лакунарний, гемодинамічний, по типу гемореологічної мікрооклюзії.
Клінічними ознаками є раптова слабкість або оніміння в обличчі, руці, нозі або половині тулуба; раптове зниження або втрата зору; раптове порушення мови або її розуміння; раптовий сильний головний біль; раптове запаморочення, нудота, блювання, хитання при ходьбі, втрата рівноваги та інші. Частіше: у хворих після 60 років; початок захворювання під час сну або відразу після нього.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Усі хворі у гострому періоді підлягають терміновій госпіталізації, лікуванню та обстеженню у спеціалізованих інсультних відділеннях або реанімаційних відділеннях або нейрохірургічних відділеннях в залежності від ступеню тяжкості хворого та методу лікування (хірургічного або консервативного). Тривалість лікування у неврологічному стаціонарі залежно від тяжкості інсульту: від 7 до 28 діб. Після стаціонарного лікування хворі повинні знаходитись під постійним наглядом невролога в стаціонарі, санаторії та поліклініці. Тривалість реабілітаційного курсу у поліклініці від 7 днів до 30 днів.
Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних заходів – 1++ рівень (А).
Клініко-діагностична програма
Догоспітальний етап: 1. Оцінка стану неврологічних функцій;
2. Оцінка вітальних функцій (пульс, артеріальний тиск, температура тіла, частота дихальних рухів); 3. Термінова госпіталізація хворого.
Госпітальний етап:
Діагностика мозкового інсульту:
Огляд невролога;
Огляд нейрохірурга;
КТ або МРТ головного мозку;
Лабораторні дослідження (аналіз крові клінічний (в тому числі кількість тромбоцитів і гематокріт); група крові, Rh-фактор; біохімічний аналіз крові (цукор, мочевина, креатинін, білірубін, аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза, холестерін, тригліцеріди, ліпопротеіни), електроліти сироватки крові; газовий склад крові; параметри згортання крові (фібриноген, фібрінолітична активність, тромбіновий час, активований частковий тромбіновий час, міжнародне нормалізаційне відношення, час згортання крові, в’язкість крові); аналіз сечі клінічний);
5. Ультразвукова допплерографія судин головного мозку;
6. Електрокардіографія;
7. Огляд терапевта;
8. Консультація окуліста;
9. Ангіографія за показанням.