Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологія людини для студентів 2 курсу факультету фізичного виховання

(1 заліковий кредит)

ПИТАННЯ.

1. Фізіологія людини як наука: визначення, значення для професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культур.

2. Методи фізіометрії і комплексні методики визначення і оцінки фізичного здоров’я людини.

3. Значення і методика визначення біологічного віку людини. Поняття про сенситивний період.

4. Форми і типи м’язового скорочення.

5. Поняття про латентний період.

6. Значення і методика визначення складу м’язової тканини.

7. Види і причини м’язової втоми.

8. Поняття про коефіцієнт корисної дії м’язів.

9. Значення і етапи проведення тесту PWC₁₇₀ методом велоергометрії.

10. Поняття про робочу гіпертрофію м’яза.

11. Поняття про функціональну систему А.К.Анохіна.

12. Поняття про кінестетичну чутливість і методи її визначення.

КОРОТКІ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ.

1. Фізіологія людини як наука: визначення, значення для професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.

Фізіологія - наука, що вивчає функції організму та його складових частин: клітин, тканин, органів та систем органів, механізми їхньої дії, а також закономірності взаємодії організму з навколишнім середовищем.

Значення навчального предмету «Фізіологія людини» для професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.

1. Знання основних закономірностей роботи тканин, органів і цілого організму дозволяють науково вірно оцінити вплив фізичних вправ на людину і на цій основі в значній мірі впливати на ріст і розвиток дітей, виховувати їх фізично загартованими.

2. Знання вікової фізіології та фізіології фізичних вправ дозволяють організувати раціональну систему тренувань і удосконалювати методику занять по фізичному вихованню.

3. Знання фізіологічних проб надає можливість оцінити ефективність педагогічного впливу на фізичний розвиток учнів.

4. Знання фізіологічних характеристик (ЧСС, АТ, ЖЄЛ та ін.) дозволить оцінити стан здоров’я людини.

5. Знання фізіологічних механізмів пам’яті, уваги, свідомості, роботи серця, дихання тощо сприятиме підвищенню авторитету серед учнів, вчителів-предметників і батьків.

6. Знання фізіології допоможуть проводити кваліфіковану консультацію серед населення по питаннях вибору найбільш корисних для кожної людини рухових режимів і форм занять фізичними вправами, роз’яснити основні правила самоконтролю для людей які займаються спортом.

7. Уміння визначати морфо-функціональні особливості організму надасть можливість вчителю фізичної культури здійснювати початковий відбір дітей у спортивні секції, де вони зможуть реалізувати всі свої приховані резерви.

2. Методи фізіометрії і комплексні методики визначення і оцінки фізичного здоров’я людини.

Фізіометрія передбачає визначення та оцінку показників роботи органів і фізіологічних систем:

• спірометрія – вимірювання статичних і динамічних показників легеневих об’ємів і ємностей;

• динамометрія – вимірювання величини зусиль м’язів людини;

• ергометрія – вимірювання величини механічної роботи м’язів;

• мікробіобсія – визначення складу м’язових волокон;

• рефлексометрія – вимірювання властивостей нервової системи;

• пульсометрія – визначення частоти серцевих скорочень;

• тонометрія – вимірювання артеріального тиску;

• електрокардіографія – реєстрація біоелектричної активності серця;

• аускультація – вислуховування тонів серця;

• калориметрія – визначення витрат енергії та інші методи.

Комплексні методики дослідження стану соматичного (фізичного) здоров’я людини:

Оцінка рівня фізичного здоров’я (Г.Л.Апанасенко). Вимірюються такі показники у стані спокою: ЖЄЛ (мл), ЧСС (уд∙хв^–1), АТ (мм.рт.ст.), маса тіла (кг), довжина тіла (см), динамометрія кисті (кг). Необхідно провести тестування у пробі Руф’є, індексі Робінсона (І), життєвому (ЖІ) та силовому індексах (СІ). Для проби Руф’є (ІР) вимірюється ЧСС піддослідного за 15с у положенні сидячи після 5хв відпочинку (Р₁), потім обстежуваний виконує 30 глибоких присідань, викидаючи руки вперед за 45с і зразу ж сідає на стілець. Підраховується ЧСС за перші 15с після навантаження (Р₂), потім в останні 15с першої хвилини після навантаження (Р₃).

Проба Руф’є обчислюється за формулою: ;

Індекс Робінсона обчислюється за формулою: ;

Розрахунок життєвого індексу: ;

Розрахунок силового індексу: .

Методика М.М.Амосова по визначенню «кількості здоров’я», суть якої полягає в тому, що рівень здоров’я можна діагностувати шляхом кількісного вимірювання резервів організму

Резервні можливості деяких вегетативних функцій.

Функціональні показники	Рівень спокою	Максимальний рівень роботи	Зміна в число разів
ХОД, л∙хв–1	6 – 10	до 200	20 – 30
ЧД, цикл∙хв–1	10 – 14	до 120	9 – 12
КЄК, об %	17 – 18	До 20	1,1 – 1,2
АВРО2, об %	3 – 4	До 16	4 – 5
ХОК, л∙хв–1	4,5 – 6,0	До 40	7 – 9
ЧСС, уд∙хв–1	45 – 60	До 240	4 – 5

Функціональні проби – це різноманітні дозовані навантаження, які дозволяють оцінити функціональний стан систем і органів (присідання, біг, степ-тест та ін.).

Метод індексів дозволяє оцінювати фізичний стан людини за співвідношенням окремих біологічних показників, виражених математичними формулами (масо-ростовий індекс, життєвий, силовий, пропорційності розвитку грудної клітки, індекс Ерісмана, Руф’є, ІГСТ, Робінзона).