Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологічні основи фізичного виховання для студентів 3 курсу факультету фізичного виховання

(3 заліковий кредит)

ПИТАННЯ.

1. Поняття про гіподинамію і гіпокінезію.

2. Фізіологічне значення фізичних вправ.

3. Фізіологічна характеристика розминки.

4. Фізіологічна суть «мертвої точки» та «другого дихання».

5. Біологічне значення втоми. Чинники боротьби з втомою. Зовнішні ознаки втоми.

6. Фізіологія відновних процесів.

7. Фізіологічна суть тренування. Види і показники тренованості.

8. Ознаки і механізм виникнення перетренованості.

9. Фізіологічні основи уроку фізичної культури.

10. Способи визначення фізіологічної ефективності уроку фізичної культури.

11.Особливості занять з молодшими школярами на уроці фізичної культури.

12. Особливості занять з підлітками на уроці фізичної культури.

13. Фізіологічна інформативність показника ЧСС.

14. Фізіологічне обґрунтування позаурочних форм фізичного виховання.

15. Особливості занять фізичними вправами з людьми середнього та похилого віку.

КОРОТКІ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ.

1. Поняття про гіподинамію і гіпокінезію.

Гіподинамія - зменшення м'язових зусиль, які підтримують позу, здійснюють переміщення тіла в просторі, а також виконують фізичне навантаження. ЇЇ причиною можуть бути фізичні, фізіологічні і соціальні фактори.

Поширення гіподинамії в сучасних умовах пов’язане з процесами урбанізації (зосередження матеріального та духовного життя в місті), масштабним впровадженням в повсякденну діяльність людини засобів переміщення, автоматизації і механізації праці. Скорочення долі ручної, немеханізованої праці супроводжується відносним збільшенням числа професій з операторськими функціями, а також розумової праці. Покращення побутових умов, зростання ролі сучасних засобів комунікації (телефон, радіо, телебачення, комп’ютер) об'єктивно сприяють більш пасивному відпочинку.

Зменьшення м’язових зусиль при гіподинамії призводить до: зменьшення енергообміну і потреби в поживних речовинах, розвитку детренованості серцево-судинної системи, зокрема міокарду, дистрофії м'язової тканини, негативного азотистого балансу, перебудови жирового обміну з тенденцією до збільшення долі жирового компоненту в масі тіла, атеросклеротичних процесів і демінералізації кісткової тканини. В результаті цього змінюється загальна реактивність організму, знижується його стійкість до інфекцій, падає фізична працездатність і стійкість до стресових впливів, знижується ортостатична стійкість. Враховуючи те, що активний руховий режим відноситься до числа важливих факторів, які визначають довголіття, можна зробити висновок: гіподинамія прискорює процес фізіологічного старіння.

Профілактичні заходи при гіподинамії різноманітні. Серед них чільне місце займають фізичні тренування: ранкова і виробнича гімнастика, оздоровча, лікувальна фізична культура, спорт, туризм. Допоміжними шляхами профілактики гіподинамії можуть бути: стимуляція м'язів, вживання гормональних препаратів із групи анаболічних стероїдів, а також додаток у харчовий раціон калію, кальцію, фосфатів і вітамінів. Позитивний профілактичний ефект дають також деякі неспецифічні заходи - загартування, ультрафіолетове опромінення, дихання газовими сумішами і под.

Гіподинамія завжди супроводжується станом психологічного стресу. Неадекватні нервово-психічні реакції негативно впливають на вегетативні та рухові функції. Спостерігається емоційна нестійкість, зниження розумової та фізичної працездатності.

Всі зміни в організмі, які відбуваються в результаті гіподинамії, створюють сприятливі умови для гіпокінезії.

Гіпокінезія - термін, який вживається в двох його значеннях: 1) симптом рухових розладів, які відображаються в зниженні РА і в швидкості рухів; 2) зменшення рухливості, обумовлене способом життя, особливостями професійної діяльності, режимом в період захворювання, механічною фіксацією суглобів і дефіцитом м’язового навантаження. Причиною гіпокінезії є урбанізація.

За даними вчених гіпокінезія призводить до: тугорухливості суглобів, дискоординації рухів, порушення рухових навичок, зниження фізичних якостей, порушення моторно-вісцеральних рефлексів, зменшення розмірів серця і його м’язової маси, падає гострота зору (на 20-30%), оскільки порушуються взаємозв’язки між сенсорними і вегетативними системами, кров депонується в судинах, які розміщені нижче серця, зменьшується обсяг циркулюючої крові, погіршується забезпечення головного мозку кров’ю, що спричинює запаморочення, непритомність. Отже, в організмі спостерігається детренованость гомеостатичних механізмів, зниження пристосувальних і компенсаторних реакцій. Відбувається передчасне старіння. Різноманітні несприятливі наслідки малорухливого способу життя послужили основою деяким авторам виділити нову хворобу - гіпокінетичну.