- •Колоквіум 4 (л16 зм2)
- •Заліковий кредит 3 колоквіум 1 (т5 зм1)
- •Колоквіум 2 (т10 зм1)
- •Колоквіум 3 (т11 зм1)
- •Критерії оцінки усної відповіді
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологія людини для студентів 2 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Методи фізіометрії і комплексні методики визначення і оцінки фізичного здоров’я людини.
- •3. Значення і методика визначення біологічного віку людини. Поняття про сенситивний період.
- •4. Форми і типи м’язового скорочення.
- •5. Поняття про латентний період.
- •6. Значення і методика визначення складу м’язової тканини.
- •7. Види і причини м’язової втоми.
- •8. Поняття про коефіцієнт корисної дії м’язів.
- •9. Значення і етапи проведення тесту pwc170 методом велоергометрії.
- •10. Поняття про робочу гіпертрофію м’яза.
- •11. Поняття про функціональну систему а.К.Анохіна.
- •12. Поняття про кінестетичну чутливість і методи її визначення.
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологія людини для студентів 2 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Властивості крові.
- •3. Механізми регуляції кислотно-основної рівноваги крові:
- •5. Імунітет. Групи крові.
- •6. Вікові особливості системи крові.
- •7. Поняття про спортивне серце.
- •8. Вплив симпатичного і парасимпатичного нервів на активність серця.
- •9. Показники чсс у стані спокою та під час фізичного навантаження.
- •10. Значення і методи визначення показника чсс.
- •11. Систолічний, або ударний, об’єм кровотоку.
- •12. Хвилинний об’єм крові, або серцевий викид.
- •13. Види артеріального тиску.
- •14. Чинники, які визначають артеріальний тиск.
- •15. Реакція артеріального тиску на фізичне навантаження.
- •16. Вікові особливості серцево-судинної системи.
- •17. Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження динамічного та статичного характеру.
- •18. Поняття про дихання і його значення для фізичної працездатності людини.
- •19. Особливості дихання при фізичній роботі.
- •20. Поняття по аеробну і анаеробну фізичну працездатність.
- •21. Вікові особливості системи дихання.
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологічні основи фізичного виховання для студентів 3 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Фізіологічне значення фізичних вправ.
- •3. Фізіологічна характеристика розминки.
- •4. Фізіологічна суть «мертвої точки» та «другого дихання».
- •5. Біологічне значення втоми. Зовнішні ознаки втоми.
- •Орієнтовна схема зовнішніх ознак втоми (Харре д., 1971)
- •6. Фізіологія відновних процесів.
- •7. Фізіологічна суть тренування. Види і показники тренованості.
- •8. Ознаки і механізм виникнення перетренованості.
- •9. Фізіологічні основи уроку фізичної культури.
- •10. Способи визначення фізіологічної ефективності уроку фізичної культури.
- •11. Особливості занять з молодшими школярами на уроці фізичної культури.
- •12. Особливості занять з підлітками на уроці фізичної культури.
- •13. Фізіологічна інформативність показника чсс.
- •14. Фізіологічне обґрунтування позаурочних форм фізичного виховання.
- •15. Особливості занять фізичними вправами з людьми середнього та похилого віку.
20. Поняття по аеробну і анаеробну фізичну працездатність.
Споживання О2 під час фізичної роботи зростає в міру зростання її потужності та тривалості. Проте, для кожної людини існує межа, вище якої споживання О2 не зростатиме. Людина досягає рівня свого МСК не раніше 3 хв від початку роботи.
МСК є показником аеробної працездатності організму, тобто спроможності виконувати важку роботу, забезпечуючи енерговитрати за рахунок О2, який споживається безпосередньо під час роботи.
У нетренованих людей величина МСК ≈ 2-3,5 л·хв-1, у спортсменів високого класу ≈ 6-6,5 л·хв-1. Оскільки абсолютна величина МСК залежить від розмірів тіла, тому її порівнюють з вагою людини. У нетренованих людей відносний показник МСК ≈ 35-45 мл, у спортсменів високого класу ≈ 50-90 мл.
Спортивний результат в бігу на довгі дистанції, лижних гонках, плаванні, ковзанярському та велосипедному спорті на 60-80% залежить від рівня МСК. Спортсмен не може працювати тривалий час на граничному напруженні газотранспортної системи. Визначено, що навіть добре тренована людина може працювати при споживанні О2 90-95% від свого МСК не більше 10-15 хв. У неспортсменів цей час дорівнює 2,5 хв. Тривалість утримання споживання О2 на максимальному рівні є показником витривалості.
Анаеробною працездатністю називають спроможність людини працювати в умовах нестачі О2 за рахунок анаеробних джерел енергії. Показником анаеробної працездатності є максимальний кисневий борг. Виділяють його дві частини: 1) алактатна (2 - 4 л) - це кількість О2, яка йде на ресинтез КрФ, АТФ; 2) лактатна - це об’єм О2, який йде на ліквідацію молочної кислоти, що накопичилась у м’язах під час роботи. Непрямим методом визначення анаеробної працездатності організму є затримка дихання, прямий метод - аналіз повітря, яке видихає випробовуваний у відновлювальний період.
Від величини анаеробної працездатності залежать результати у спортсменів, робота яких триває від декількох секунд до 7-8 хв.
При роботі на рівні МСК подальше збільшення потужності роботи відбувається за рахунок роботи м’язів, які використовують вже анаеробні джерела енергії. Поява в організмі перших ознак анаеробного ресинтезу АТФ називають порогом анаеробного обміну. Вимірюється ПАНО в процентах від МСК. У спортсменів ПАНО дорівнює, як правило, 50-70% від МСК. Чим вище ПАНО, тим більш важку роботу спортсмен виконує, відновлюючи АТФ за рахунок більш продуктивних аеробних джерел енергії.
21. Вікові особливості системи дихання.
1. Механізм першого вдиху. Під час пологів порушується плацентарний газообмін, що призводить до виникнення гіпоксії та гіперкапнії. В результаті стимулюється робота дихального центру і дитина робить перший вдих.
2. Дихальні шляхи у дітей значно коротші і тонші, ніж у дорослих. Тому повітря в них мало зігрівається і очищується, що призводить до частих респіраторних захворювань. Ріст дихальних шляхів найінтенсивніше відбувається в перші 7 років життя і в період статевого дозрівання. Остаточне формування відбувається в 17-18 років.
3. Кількість альвеол до 8 років близько 300 млн, майже як у дорослих - 400 млн. Проте їх обсяг маленький, що зумовлює меншу дифузійну спроможність легень.
4. У хлопчиків органи дихання більші, ніж у дівчаток, що зумовлює більші функціональні можливості дихальної та серцево-судинної систем. Це проявляється вже в 7 років, тому вже в початкових класах треба давати різні навантаження хлопчикам і дівчаткам.
5. Дихання у дітей відрізняється високою частотою, що пов’язано із підвищеною інтенсивністю обміну речовин.
6. Дихальний центр у дітей легко збуджується, тому їх дихання значно прискорює свою частоту при психічних збудженнях, підвищенні t0 тіла, фізичних навантаженнях.
7. ХОД з віком збільшується.
8. З віком посилюється утилізація О2 в легенях, що підвищує працездатність організму.
9. З віком зростає МСК, оскільки збільшуються розміри тіла. Проте відносний показник майже не змінюється.
10. В процесі росту і розвитку дітей збільшуються як абсолютні показники легеневих об’ємів, так і співвідношення між ними. Наприклад, ЖЄЛ в 5 років становить ≈ 800-1300 мл, в 10 років - 1300-2300 мл, в 15 років - 2300-4300 мл. Діти високого зросту мають більший показник ЖЄЛ.
Отже, з віком зростає спроможність організму підтримувати високий рівень функціонування дихальної системи при інтенсивних тривалих фізичних навантаженнях.