- •Колоквіум 4 (л16 зм2)
- •Заліковий кредит 3 колоквіум 1 (т5 зм1)
- •Колоквіум 2 (т10 зм1)
- •Колоквіум 3 (т11 зм1)
- •Критерії оцінки усної відповіді
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологія людини для студентів 2 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Методи фізіометрії і комплексні методики визначення і оцінки фізичного здоров’я людини.
- •3. Значення і методика визначення біологічного віку людини. Поняття про сенситивний період.
- •4. Форми і типи м’язового скорочення.
- •5. Поняття про латентний період.
- •6. Значення і методика визначення складу м’язової тканини.
- •7. Види і причини м’язової втоми.
- •8. Поняття про коефіцієнт корисної дії м’язів.
- •9. Значення і етапи проведення тесту pwc170 методом велоергометрії.
- •10. Поняття про робочу гіпертрофію м’яза.
- •11. Поняття про функціональну систему а.К.Анохіна.
- •12. Поняття про кінестетичну чутливість і методи її визначення.
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологія людини для студентів 2 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Властивості крові.
- •3. Механізми регуляції кислотно-основної рівноваги крові:
- •5. Імунітет. Групи крові.
- •6. Вікові особливості системи крові.
- •7. Поняття про спортивне серце.
- •8. Вплив симпатичного і парасимпатичного нервів на активність серця.
- •9. Показники чсс у стані спокою та під час фізичного навантаження.
- •10. Значення і методи визначення показника чсс.
- •11. Систолічний, або ударний, об’єм кровотоку.
- •12. Хвилинний об’єм крові, або серцевий викид.
- •13. Види артеріального тиску.
- •14. Чинники, які визначають артеріальний тиск.
- •15. Реакція артеріального тиску на фізичне навантаження.
- •16. Вікові особливості серцево-судинної системи.
- •17. Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження динамічного та статичного характеру.
- •18. Поняття про дихання і його значення для фізичної працездатності людини.
- •19. Особливості дихання при фізичній роботі.
- •20. Поняття по аеробну і анаеробну фізичну працездатність.
- •21. Вікові особливості системи дихання.
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологічні основи фізичного виховання для студентів 3 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Фізіологічне значення фізичних вправ.
- •3. Фізіологічна характеристика розминки.
- •4. Фізіологічна суть «мертвої точки» та «другого дихання».
- •5. Біологічне значення втоми. Зовнішні ознаки втоми.
- •Орієнтовна схема зовнішніх ознак втоми (Харре д., 1971)
- •6. Фізіологія відновних процесів.
- •7. Фізіологічна суть тренування. Види і показники тренованості.
- •8. Ознаки і механізм виникнення перетренованості.
- •9. Фізіологічні основи уроку фізичної культури.
- •10. Способи визначення фізіологічної ефективності уроку фізичної культури.
- •11. Особливості занять з молодшими школярами на уроці фізичної культури.
- •12. Особливості занять з підлітками на уроці фізичної культури.
- •13. Фізіологічна інформативність показника чсс.
- •14. Фізіологічне обґрунтування позаурочних форм фізичного виховання.
- •15. Особливості занять фізичними вправами з людьми середнього та похилого віку.
19. Особливості дихання при фізичній роботі.
М’язова робота завжди пов’язана із збільшенням газообміну, оскільки енергія утворюється в процесі окислення органічних речовин. Дихання при фізичній роботі має ряд особливостей.
1. Дихання залежить від пози спортсмена - виконання «гімнастичного містка», їзда на велосипеді, біг на ковзанах та інше зменшують дихальні об’єми. Це вимагає зміни ритму і глибини дихання.
2. Дихання залежить від координації рухів. У спортсменів організм точно знає, які м’язи треба включити в роботу для досягнення максимального ефекту, тому дихальна система не перенапружується. У нетренованих людей координація рухів є гіршою (наприклад, не використовується сила інерції), тому в роботу включаються м’язи, які непотрібні для ії виконання. Отже, збільшується споживання О2, що вимагає додаткових зусиль з боку дихальної системи.
3. Підвищується легенева вентиляція (ЛВ). У нетренованих людей ЛВ збільшується за рахунок ЧДР, у спортсменів - глибини дихання. До 30-35 дихальних циклів за 1 хв ефективність ЛВ збільшується, дальше підвищення ЧДР зменшує ефективність вентиляції, оскільки зменшується час газообміну. ЛВ при м’язовій роботі може досягати у спортсменів 150-160 л·хв-1.
4. Підвищується кисневий запит (КЗ). КЗ - це кількість О2, яка необхідна для виконання роботи. Види КЗ: сумарний КЗ - це кількість О2, яка необхідна для виконання всієї роботи, а хвилинний КЗ - щохвилини. При визначенні КЗ враховується лише той об’єм О2, що споживається зверх рівня спокою, тобто те, що йде суто на виконання роботи. У стані спокою людина споживає щохвилини 0,2-0,3 л О2, а при потужній роботі - до 5-6 л О2·хв-1. Найбільшу кількість О2, яку організм спроможний засвоїти за 1 хв роботи максимальної потужності називають максимальним споживанням О2 (МСК).
5. Посилення роботи газотранспортної системи. Ця система постачає тканини О2, а виводить з організму СО2. До неї входять системи дихання (надходження повітря), крові (транспортування дихальних газів) і кровообігу (забезпечує рух і перерозподіл крові). Під час м’язової роботи посилюється ЛВ, за рахунок депонованої крові підвищується КЄК, підвищується тиск і кровопостачання дихальних м’язів. Повна мобілізація газотранспортної системи відбувається не раніше ніж через 3-4 хв від початку фізичної роботи. Тому на початку роботи м’язи можуть відчувати нестачу О2 і утворюється кисневий борг (КБ).
6. Утворення кисневого боргу. КБ - це кількість О2, яка необхідна для окислення продуктів метаболізму (молочна, вугільна кислоти, СО2 тощо), які утворилися під час роботи. КБ ліквідовується у відновний період. Він вимірюється різницею між КЗ і кисневим споживанням під час роботи. Величина КБ залежить від потужності роботи. КБ у спортсменів може досягати 15-20 л, у нетренованих людей – 10 л.
Якщо існує рівновага між КЗ і кисневим споживанням, цей стан називають справжнім стійким станом (робота виконується легко і довго). Якщо КЗ повністю не задовільняється - це несправжній стійкий стан (робота триває до часу досягнення максимальної величини КБ).