- •Колоквіум 4 (л16 зм2)
- •Заліковий кредит 3 колоквіум 1 (т5 зм1)
- •Колоквіум 2 (т10 зм1)
- •Колоквіум 3 (т11 зм1)
- •Критерії оцінки усної відповіді
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологія людини для студентів 2 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Методи фізіометрії і комплексні методики визначення і оцінки фізичного здоров’я людини.
- •3. Значення і методика визначення біологічного віку людини. Поняття про сенситивний період.
- •4. Форми і типи м’язового скорочення.
- •5. Поняття про латентний період.
- •6. Значення і методика визначення складу м’язової тканини.
- •7. Види і причини м’язової втоми.
- •8. Поняття про коефіцієнт корисної дії м’язів.
- •9. Значення і етапи проведення тесту pwc170 методом велоергометрії.
- •10. Поняття про робочу гіпертрофію м’яза.
- •11. Поняття про функціональну систему а.К.Анохіна.
- •12. Поняття про кінестетичну чутливість і методи її визначення.
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологія людини для студентів 2 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Властивості крові.
- •3. Механізми регуляції кислотно-основної рівноваги крові:
- •5. Імунітет. Групи крові.
- •6. Вікові особливості системи крові.
- •7. Поняття про спортивне серце.
- •8. Вплив симпатичного і парасимпатичного нервів на активність серця.
- •9. Показники чсс у стані спокою та під час фізичного навантаження.
- •10. Значення і методи визначення показника чсс.
- •11. Систолічний, або ударний, об’єм кровотоку.
- •12. Хвилинний об’єм крові, або серцевий викид.
- •13. Види артеріального тиску.
- •14. Чинники, які визначають артеріальний тиск.
- •15. Реакція артеріального тиску на фізичне навантаження.
- •16. Вікові особливості серцево-судинної системи.
- •17. Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження динамічного та статичного характеру.
- •18. Поняття про дихання і його значення для фізичної працездатності людини.
- •19. Особливості дихання при фізичній роботі.
- •20. Поняття по аеробну і анаеробну фізичну працездатність.
- •21. Вікові особливості системи дихання.
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологічні основи фізичного виховання для студентів 3 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Фізіологічне значення фізичних вправ.
- •3. Фізіологічна характеристика розминки.
- •4. Фізіологічна суть «мертвої точки» та «другого дихання».
- •5. Біологічне значення втоми. Зовнішні ознаки втоми.
- •Орієнтовна схема зовнішніх ознак втоми (Харре д., 1971)
- •6. Фізіологія відновних процесів.
- •7. Фізіологічна суть тренування. Види і показники тренованості.
- •8. Ознаки і механізм виникнення перетренованості.
- •9. Фізіологічні основи уроку фізичної культури.
- •10. Способи визначення фізіологічної ефективності уроку фізичної культури.
- •11. Особливості занять з молодшими школярами на уроці фізичної культури.
- •12. Особливості занять з підлітками на уроці фізичної культури.
- •13. Фізіологічна інформативність показника чсс.
- •14. Фізіологічне обґрунтування позаурочних форм фізичного виховання.
- •15. Особливості занять фізичними вправами з людьми середнього та похилого віку.
17. Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження динамічного та статичного характеру.
На динамічне фізичне навантаження діти та підлітки реагують підвищенням ЧСС, СТ (УО). Чим менші діти, тим у більшій мірі, навіть на незначне фізичне навантаження, вони реагують підвищенням частоти пульсу, меншим зростанням УО. ХОК у нетренованих дітей і підлітків зростає за рахунок ЧСС і у меншій мірі за рахунок УО. Час відновлення гемодинамічних показників у нетренованих дітей і підлітків довший, ніж у тренованих. Нормальною вважається реакція серцево-судинної системи нетренованих дітей і підлітків на дозоване фізичне навантаження (20 присідань за 30 с або 60 підскоків), коли ЧСС зростає на 100%, СТ на 30-40%, ДТ зменшується на 10-15%, пульс повертається до вихідних величин через 2-3 хв після її завершення. Якщо СТ падає, ДТ зростає, зменшується УО, довго затримується відновний період, з’являється задуха, головокружіння, прискорюється пульс, то подібна реакція свідчить про те, що для серцево-судинної системи дане навантаження є великим і воно повинно бути обмежене. Аналогічна реакція у тренованих юних спортсменів може свідчити про перетренованість організму.
Статичне навантаження (до нього належить і підтримання пози) на відміну від динамічного підвищує як СТ, так і ДТ. При цьому на початку навчального року зміни гемодинамічних показників менше виражені, ніж у кінці року. Тривале позне напруження супроводжується у школярів спазмом артеріол, що спричинює підвищення АТ. Збільшення рухової активності в режимі навчальних занять – один із шляхів профілактики в учнів захворювань серцево-судинної системи, зокрема розвитку гіпертонії.
18. Поняття про дихання і його значення для фізичної працездатності людини.
Дихання - це сукупність процесів, що забезпечують споживання організмом О2 і виділення СО2. Метою дихальної функції є забезпечення організму такою кількістю О2, яка адекватна його енерговитратам.
Показники дихання:
Життєва ємність легень (ЖЄЛ) - найбільша кількість повітря, яке людина може видихнути після максимального вдиху
Хвилинний об’єм дихання (ХОД) - кількість повітря, що надходить у легені за 1 хв: ХОД=ДО×ЧДР. ХОД є кількісним показником легеневої вентиляції (вдих-видих). Максимальне значення ХОД називається максимальною величиною легеневої вентиляції (МВЛ).
Максимальна вентиляція легень (МВЛ) - кількість повітря, яке людина вдихає і видихає при максимальній глибині і частоті дихання. На величину максимальної вентиляції легень впливають величина життєвої ємності легень, стан бронхіальної прохідності та сила дихальних м’язів. Значення максимальної вентиляції легень полягає в тому, що вона характеризує функціональні спроможності зовнішнього дихання, а перераховані вище величини – лише її функціональні можливості. Вивчення останніх дозволяє дати відповідь на питання, якими даними, якими резервами володіє організм, а вивчення максимальної вентиляції легень – на питання, наскільки повно та ефективно використовуються ці резерви. При вивченні стану системи зовнішнього дихання дослідження всіх її показників дозволить оцінити її функції якнайповніше.
Під час фізичної діяльності тканини, особливо скелетні м’язи, вимагають значно більше кисню, ніж у стані спокою, і виробляють більше вуглекислого газу. Це призводить до посилення легеневої вентиляції. Отже, від її функціональної спроможності залежатиме утворення енергії в організмі (надходження кисню) і підтримання гомеостазу (виведення вуглекислого газу), що обумовлює працездатність спортсмена.