
- •Колоквіум 4 (л16 зм2)
- •Заліковий кредит 3 колоквіум 1 (т5 зм1)
- •Колоквіум 2 (т10 зм1)
- •Колоквіум 3 (т11 зм1)
- •Критерії оцінки усної відповіді
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологія людини для студентів 2 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Методи фізіометрії і комплексні методики визначення і оцінки фізичного здоров’я людини.
- •3. Значення і методика визначення біологічного віку людини. Поняття про сенситивний період.
- •4. Форми і типи м’язового скорочення.
- •5. Поняття про латентний період.
- •6. Значення і методика визначення складу м’язової тканини.
- •7. Види і причини м’язової втоми.
- •8. Поняття про коефіцієнт корисної дії м’язів.
- •9. Значення і етапи проведення тесту pwc170 методом велоергометрії.
- •10. Поняття про робочу гіпертрофію м’яза.
- •11. Поняття про функціональну систему а.К.Анохіна.
- •12. Поняття про кінестетичну чутливість і методи її визначення.
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологія людини для студентів 2 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Властивості крові.
- •3. Механізми регуляції кислотно-основної рівноваги крові:
- •5. Імунітет. Групи крові.
- •6. Вікові особливості системи крові.
- •7. Поняття про спортивне серце.
- •8. Вплив симпатичного і парасимпатичного нервів на активність серця.
- •9. Показники чсс у стані спокою та під час фізичного навантаження.
- •10. Значення і методи визначення показника чсс.
- •11. Систолічний, або ударний, об’єм кровотоку.
- •12. Хвилинний об’єм крові, або серцевий викид.
- •13. Види артеріального тиску.
- •14. Чинники, які визначають артеріальний тиск.
- •15. Реакція артеріального тиску на фізичне навантаження.
- •16. Вікові особливості серцево-судинної системи.
- •17. Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження динамічного та статичного характеру.
- •18. Поняття про дихання і його значення для фізичної працездатності людини.
- •19. Особливості дихання при фізичній роботі.
- •20. Поняття по аеробну і анаеробну фізичну працездатність.
- •21. Вікові особливості системи дихання.
- •Мінімальний обсяг знань з курсу фізіологічні основи фізичного виховання для студентів 3 курсу факультету фізичного виховання
- •2. Фізіологічне значення фізичних вправ.
- •3. Фізіологічна характеристика розминки.
- •4. Фізіологічна суть «мертвої точки» та «другого дихання».
- •5. Біологічне значення втоми. Зовнішні ознаки втоми.
- •Орієнтовна схема зовнішніх ознак втоми (Харре д., 1971)
- •6. Фізіологія відновних процесів.
- •7. Фізіологічна суть тренування. Види і показники тренованості.
- •8. Ознаки і механізм виникнення перетренованості.
- •9. Фізіологічні основи уроку фізичної культури.
- •10. Способи визначення фізіологічної ефективності уроку фізичної культури.
- •11. Особливості занять з молодшими школярами на уроці фізичної культури.
- •12. Особливості занять з підлітками на уроці фізичної культури.
- •13. Фізіологічна інформативність показника чсс.
- •14. Фізіологічне обґрунтування позаурочних форм фізичного виховання.
- •15. Особливості занять фізичними вправами з людьми середнього та похилого віку.
14. Чинники, які визначають артеріальний тиск.
1. Чим більша величина ХОК, тим більші показники АТ.
2. Чим більший судинний опір, тим більші показники АТ.
3. Фази серцевого циклу. Під час систоли величина АТ є максимальною, під час діастоли – мінімальною.
4. Вік. У людей похилого віку стінки судин потовщені, внаслідок атеросклерозу, тому мало розтягуються, що призводить до підвищення тиску.
5. Стать. У жінок тиск на 6-8 мм рт. ст. нижчий, ніж у чоловіків.
6. Маса тіла. Тиск більший у людей з підвищеною масою тіла, ніж у людей з нормальною масою тіла.
7. Тривале паління. У людей, які палять СТ зростає на 10-20 мм рт. ст. і більше.
9. Генетичні фактори. Схильність до гіпертонії передається спадково.
10. Фізична робота. При виконанні фізичних вправ показники тиску змінюються.
11. Положення тіла. В положенні лежачи найменший тиск, якщо сісти або встати, тиск збільшується. Причина – рух крові утруднюють гідростатичний тиск (тиск стовпа крові) і сила гравітації.
15. Реакція артеріального тиску на фізичне навантаження.
При виконанні статичних зусиль без натужування і з натужуванням СТ підвищується на 30-50 мм рт. ст., а ДТ – на 20-30 мм рт. ст. Під час виконання швидкісно-силових вправ (стрибки, метання і под.) у момент зусилля СТ дещо підвищується до 150-160 мм рт. ст., а ДТ не змінюється або дещо зростає. Силові вправи підвищують як СТ, так і ДТ на 10-20 мм рт. ст.
При виконанні циклічних вправ (біг, ходьба, плавання, їзда на велосипеді і под.) підвищення СТ залежить від потужності навантаження – чим більша потужність, тим вище СТ. У перші секунди циклічної роботи СТ зростає дуже швидко, досягаючи максимального для даної роботи рівня, а потім протягом 1-2 хв дещо знижується і стабілізується.
Рівень ДТ при виконанні циклічної роботи тривалістю не менше 20 с в нормі зменшується, що спричинено робочою гіперемією (збільшення кількості активних судин), або не змінюється. Підвищення ДТ оцінюється як несприятлива реакція серцево-судинної системи на фізичне навантаження. У деяких людей рівень ДТ може знижуватися при циклічній роботі до нуля. Це явище носить назву «феномен безкінечного тону». Реальна величина ДТ при цьому не менше 50 мм рт. ст. Виникнення феномену безкінечного тону пов’язано з особливостями методики вимірювання АТ.
16. Вікові особливості серцево-судинної системи.
1. Серце починає функціонувати на 3-му тижні ембріонального розвитку. Серце у дітей відносно більше, ніж у дорослих. Його маса становить ≈ 0,63 – 0,80% маси тіла, а у дорослої людини – 0,48 – 0,52%. Найінтенсивніше серце розвивається на першому році життя, до 7 років збільшується у 5 разів, до 16 – в 11 разів. Ріст і диференціювання елементів серця закінчується у 18-20 років.
Маса серця у хлопчиків в перші роки життя більша, ніж у дівчаток. В 12 – 13 років настає період посиленого росту серця у дівчат і його маса стає більшою, ніж у хлопців. До 16 років серце дівчат знову починає відставати у масі від серця хлопців.
2. Зміни ЧСС: новонароджений – 140 уд∙хв-1, 5 років - 100, 7 років - 85, 10 років - 80, 15 років - 70. Високий ритм серцевих скорочень у дітей пов’язаний із підвищеною активністю обміну речовин і переважанням тонусу симпатичних нервів над тонусом блукаючого нерву.
3. Зміни ЕКГ - з віком збільшуються амплітуда зубців і тривалість ЕКГ.
4. Судини у дітей відносно широкі і короткі, а також мають високу еластичність.
5. Зміни тиску крові: до 6 років – систолічний тиск = 81-90 мм рт. ст., а діастолічний тиск 50-60 мм рт. ст.; 7-11 років - підвищуються на 9-14 мм рт. ст.; в період статевого дозрівання - стрибок: систолічний тиск до 130, діастолічний тиск до 90 мм рт. ст.; 17-18 років - стабілізація. У дітей артеріальний тиск значно нижчий, ніж у дорослих. Чим менша дитина, тим в неї більша капілярна сітка і ширше просвіт кровоносних судин, а отже, і нижчий тиск крові.
У наступні періоди, особливо в період статевого дозрівання, розвиток серця випереджає розвиток кровоносних судин, тому тиск зростає. Деколи спостерігається так звана юнацька гіпертонія, оскільки нагнітальна сила серця зустрічає опір з боку відносно вузьких кровоносних судин, а маса тіла в цей період значно зростає. Юнацька гіпертонія, як правило, носить тимчасовий характер. Проте вона вимагає обережності при дозуванні фізичних навантажень.
Після 50 років максимальний тиск підвищується до 130-145 мм рт.ст.
6.Зміни УО і ХОК. З віком збільшується абсолютна величина, а зменшується відносна.
Оскільки в різні вікові періоди у функціонуванні серцево-судинної системи відбуваються значні зміни вчителям фізичної культури необхідно здійснювати постійний контроль за функціональним станом серцево-судинної системи.