10. Значення і методи визначення показника чсс.

За показниками ЧСС можна визначити потужність роботи, режим (аеробний, анаеробний), енерговитрати, рівень максимального споживання О₂ тощо. У зв’язку з цим реєстрація ЧСС набула досить широкого застосування в практичній діяльності спортивних педагогів. Існують різні методи реєстрації ЧСС. Найпоширенішим є пальпаторний, який має декілька способів вимірювання ЧСС: 1) трьома пальцями на променевій артерії; 2) двома пальцями на сонній артерії; 3) кінчиками пальців на скроневій артерії; 4) приклавши долоню до грудей в області п’ятого міжребер’я зліва.

11. Систолічний, або ударний, об’єм кровотоку.

УО - це кількість крові, що викидається шлуночками при кожній систолі. УО залежить від таких чинників:

1. Вік, стать - у дітей і жінок УО менший, ніж, відповідно, у дорослих і чоловіків, оскільки у перших менші розміри серця. Меншим УО є й у людей похилого віку, оскільки у них є меншою сила міокарда. У стані спокою у дорослого чоловіка УО дорівнює 60-70 мл, у жінки - 50-60 мл.

2. Положення тіла. В положенні лежачи УО збільшується, оскільки зменшується вплив сили гравітації на гемодинаміку, а тому зростає величина венозного повернення крові.

3. Сили скорочення серця. Чим більшою є сила скорочення міокарда, тим більшим є УО. Під час фізичної роботи збільшується УО, який може досягати 200 мл. При максимальних фізичних навантаженнях, внаслідок високої ЧСС різко зменшується час наповнення шлуночків, що призводить до зменшення УО. Найбільший УО, як правило, спостерігається при ЧСС 160-170 уд∙хв^–1.

12. Хвилинний об’єм крові, або серцевий викид.

ХОК - це кількість крові, що виштовхується серцем за 1 хв. У стані спокою у дорослого чоловіка ХОК становить ≈ 5 л. У дітей, жінок і людей похилого віку ХОК менший.

ХОК залежить від розмірів тіла Для можливості порівняння ХОК у людей з різними розмірами тіла використовують показник серцевого індексу - відношення ХОК до поверхні тіла. Його середні дані 3 - 3,5 л∙хв^–1∙м².

ХОК залежить від потужності м’язової роботи і може досягати 37-40 л. ХОК залежить також від ЧСС і УО. Збільшення ХОК до ЧСС 160-170 уд∙хв^–1 переважно відбувається за рахунок УО, а далі за рахунок ЧСС.

ХОК і УО є найважливішими показниками продуктивності роботи серця. Тому дослідження даних величин як у стані спокою, так і при м’язовій роботі представляє великий інтерес для оцінки загальної працездатності людини.

13. Види артеріального тиску.

1. Тиск крові, що розвивається в артеріях під час систоли називається систолічним, або максимальним тиском (СТ). СТ, який дорівнює 110-125 мм рт. ст. називається нормотонічним, нижче 100 мм рт.ст. - гіпотонічним, вище 140 мм рт. ст. - гіпертонічним.

2. Тиск крові, що розвивається в артеріях під час діастоли, коли тиск серця падає до 0, називається діастолічним, або мінімальним тиском (ДТ). Він створюється завдяки судинному тонусу. ДТ, як правило, на 10 мм рт. ст. перевищує половину СТ (60-80 мм рт.ст.).

3. Пульсовий тиск (ПТ) - це різниця між СТ і ДТ. При фізичній роботі пульсовий тиск повинен збільшуватись або не змінюватися. Зменшення ПТ є поганою реакцією на навантаження.

4. Середній тиск (Рср) – це тиск крові без коливань його величин. Він спостерігається в артеріолах. капілярах, венах. Наближену величину Рср можна одержати за формулою Рср = ДТ + ¹/₃ ПТ. У здорових людей Рср у великому колі кровообігу становить 90-100 мм рт. ст. і є найбільш стабільним показником. Зміна Рср є однією з ранніх ознак порушення кровобігу.