
- •Вступ до фаху
- •Лекція 1. Характеристика спеціальності.
- •1.1. Фахівець в системі автомобільного транспорту
- •1.2. Розподіл функцій і ділова кар'єра фахівця
- •Лекція 2. Характеристика автомобільної промисловості
- •2.1. Хронологія створення автомобіля та його комплектуючих
- •2.2. Характеристика автомобільної промисловості світу
- •Лекція 3. Класифікація і система індексації рухомого складу
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Маркування і система індексації рухомого складу
- •Лекція 4. Технічна характеристика автомобілів
- •4.1. Технічні характеристики автомобілів
- •4.2. Експлуатаційні характеристики автомобілів
- •4.3. Комплексні характеристики ефективності технічної експлуатації автомобілів
- •Лекція 5. Класифікація підприємств автомобільного транспорту та його характеристика
- •Лекція 6. Технічна експлуатація автомобілів
- •6.1. Технічна експлуатація автомобілів як наука
- •6.2. Показники якості автомобіля
- •Лекція 7. Сервіс, автосервіс та фірмове обслуговування транспортних засобів
- •7.1. Поняття про сервіс, автосервіс і фірмове обслуговування атз
- •7.2. Інформаційні технології і автоматизація автосервісу
- •Лекція 8. Роль автомобільного транспорту в транспортній інфраструктурі водного господарства
- •8.1. Визначення річного режиму роботи парку машин
- •8.2. Планування технічного обслуговування і ремонту парку машин
- •8.3. Охорона праці і безпека життєдіяльності при проведенні то машин
- •Рекомендована література
8.1. Визначення річного режиму роботи парку машин
Річний режим роботи машин за часом розподіляє річний календарний час на дні роботи машини і дні , коли вона не працює з тих чи інших причин (святкові і вихідні дні; дні за рік , що витрачаються на перебазування машини з об’єкта на інший об’єкт; дні перерв за рік з метеорологічних умов; дні перерв у роботі за рік з організаційних причин; дні перерв за рік, що витрачаються на виконання періодичних ТО і ремонтів машин).
Річний режим (напрацювання машини на запланований рік) розробляється для конкретних умов експлуатації в організаціях, що використовують меліоративні і будівельні машини. Він визначається на кожну середньоспискову машину по кожній групі чи кожному виду машин. Розрахунки річного режиму роботи машин зводиться до визначення кількості годин (днів) роботи машин в рік (квартал) та кількості годин (днів) перерв у роботі по різних причинах.
Річний (квартальний) режим роботи машин чи кількість годин роботи машин на запланований рік визначається за формулою:
Тр = ДР tзм · Кзм· Кв , год.,
де: ДР - кількість днів роботи машин протягом року;
tзм – тривалість зміни;
Кзм – коефіцієнт змінності;
Кв – коефіцієнт внутрішньо змінного використання машин за часом.
8.2. Планування технічного обслуговування і ремонту парку машин
Річний план технічного обслуговування (ТО) і ремонту машин складається по кожному господарському (інвентарному ) номеру для заданого парку машин на основі планового завантаження їх, норм періодичності виконання ТО і ремонтів з урахуванням відпрацьованих годин (виконаного об’єму робіт чи витраченого палива).
Цей план є основним документом, який дозволяє виявити потребу у робітниках, грошових засобах, агрегатах, матеріалах і запасних частинах.
Основними документами для розробки планів з ТО і ремонту машин є: формуляр (технічний паспорт машини); змінний рапорт машиніста; журнал обліку ТО і ремонтів машин; рекомендації по організації технічного обслуговування будівельних машин.
Вихідними даними для розрахунку річного плану ТО і ремонті машин є: технічний стан кожної машини на початок планового року (напрацювання машини від останнього капітального ремонту або з початку експлуатації ); планове напрацювання машини на рік (річний режим роботи); періодичність проведення ТО і ремонтів.
Періодичність проведення ТО і ремонтів встановлюємо згідно “Рекомендацій по організації ТО і ремонту будівельних машин”.
Потребу в ТО і ремонтах кожної машини у плановий період можна визначити аналітичним, графічним способом, методом номограм, а також при допомозі графіка – структури міжремонтного циклу згідно системи планово – запобіжних ТО і ремонтів машин (ПЗР).
Система ПЗР включає в себе: обкатку машин; періодичний технічний огляд машин; зберігання машин; технічне обслуговування машин (щозмінне, періодичне: ТО – 1, ТО – 2, ТО – 3, сезонне ТО); ремонти машин (К – капітальний ремонт, П – поточний ремонт).
8.3. Охорона праці і безпека життєдіяльності при проведенні то машин
Основне правило безпеки при технічному обслуговуванні полягає в такому. Всі роботи, за винятком тих, виконання яких можливе лише при працюючому двигуні (прослухування, регулювання тощо), потрібно проводити лише після повної зупинки машини і виключення двигуна. Начіпне знаряддя необхідно опустити на землю або спеціальну підставку. Під час проведення технічного обслуговування біля машини не повинно бути сторонніх осіб.
Забороняється заводити перегрітий двигун, знаходитися під машиною при працюючому двигуні і піднятим робочим органом (відвалом, ковшом, заслінкою), утримуваним гідроциліндром або канатом. При виконанні робіт під робочим органом необхідно поставити надійний упор і заглушити двигун.
Не допускаються до управління машинами сторонні особи. Мити машину гарячою водою слід в брезентових рукавицях, а для очищення її і складових частин від пилу і грунту використовувати шкрябання, щітки. Використання сучасних засобів технічного обслуговування машинно-тракторного парку дає можливість значно поліпшити умови праці, механізувати трудомісткі роботи. Проте оснащення станцій, пунктів технічного обслуговування і пересувних засобів складним обладнанням, приладами і пристроями підвищує вимоги до обслуговуючого персоналу як з експлуатації обладнання, так і з охорони праці. Всі робітники, зайняті технічним обслуговуванням машин, повинні добре знати правила техніки безпеки, охорони праці і суворо їх виконувати.
Для запобігання випадкам виробничого травматизму, отруєння, виникненню вогнищ до роботи з стаціонарними і пересувними засобами технічного обслуговування допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку по влаштуванню і правилах експлуатації цих засобів, а також з техніки безпеки і протипожежних заходів.
Під час огляду потрібно уникати доторкання до нагрітих частин машин, обладнання двигуна. Очищати двигун слід лише після того, як він охолоне.
Зовнішнє очищення і миття машини слід проводити тільки на спеціально обладнаному майданчику. При цьому робітник обов'язково повинен надівати захисні окуляри, фартух, рукавиці і гумові чоботи. Для очищення від бруду не обхідно користуватись скребками. Гарячий водяний струмінь має температуру 80°С, а пароводяний — 100°С, тому неуважність під час миття може призвести до опіків. Категорично забороняється перебувати у зоні дії водяного струменя, а також спрямовувати струмінь води у бік, де перебувають люди. Для запобігання забрудненню очей, травм потрібно очищати масляний і водяний радіатори та інші складові частини струменем стиснутого повітря у захисних окулярах і рукавицях, причому струмінь повітря спрямовувати від себе.
При проведенні паливно- і маслозаправних робіт слід пам’ятати, що нафтопродукти мають ряд специфічних властивостей, які потребують особливо уважного виконання правил техніки безпеки і протипожежних заходів. Внаслідок внутрішнього тертя рідин, тертя об стінки трубопроводів та ємності під час перекачування, відпуску і транспортування у нафтопродуктах утворюються і нагромаджуються заряди статичної електрики. Тому ті частини установок, де можуть нагромаджуватись заряди, потрібно надійно заземлювати.
Заправляти місткості і баки машин паливом і маслом потрібно лише закритим способом за допомогою рукавів і роздавальних кранів.
При заправці відстань між машинами повинна бути не менше 3 м. Не можна проводити регулювальні роботи і усувати несправності у машин, які розміщені ближче як 15 м від поста заправки. Під час грози заправку машини паливом слід припинити.
При використанні маслозаправного обладнання необхідно контролювати справність запобіжних пристроїв, кришок горловин баків. Працювати на установках з несправними запобіжними клапанами, кришками, що мають неповну кількість кріпильних деталей, не дозволяється. Категорично забороняється створювати у баках установок тиск, що перевищує допустимий, знімати кришки з горловин баків і бункера для мастильного матеріалу при надлишковому тиску в них.
Для всіх механізаторів, машини яких обслуговуються пересувними агрегатами, не рідше одного разу на рік повинен проводитись інструктаж з будови агрегатів, правил їх експлуатації, безпечних і правильних прийомів робіт, техніки безпеки і протипожежних заходів. Оскільки на агрегатах встановлені місткості для нафтопродуктів, а також ресивери для стиснутого повітря, що працюють під тиском від 0,2 до 1,0 МПа, необхідно сурово додержувати правил влаштування і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском. Згідно з цими правилами до експлуатації судин допускаються особи, що досягли 18 років, пройшли медичний огляд, виробниче навчання, перевірку знань кваліфікаційною комісією та інструктаж з безпечного обслуговування цих судин, мають посвідчення за підписом голови комісії. Періодична перевірка знань персоналу з обслуговування агрегатів повинна здійснюватись не рідше ніж через рік. Оцінку знань і дату перевірки записують у спеціальний журнал за підписом особи, яка проводила перевірку.