285. Процес формування асортименту розпочинається з:

1. розгляду пропозицій про створення нових товарів, їх поліпшення;

2. здійснення випробувань (тестувань) товарів;

3. визначення наявних та перспективних потреб споживачів;

4. оцінювання конкуруючих товарів-аналогів та їх замінників.

286. Для чого потрібний контроль маркетингової діяльності?

1. Тільки для документування результатів;

2. передусім для уникнення помилок;

3. для підтвердження правильності коригувальних дій, якщо такі були;

4. для встановлення рівня кваліфікації фахівців, які здійснювали маркетингову діяльність.

287. Ревізія і контроль маркетингової діяльності у процесі управління маркетингу на фірмі здійснюється:

1. на одному з перших етапів;

2. на останньому етапі цього процесу;

3. після кожного із відповідальних кроків процесу управління маркетингом;

4. тільки перед початком і після закінчення процесу управління мар­кетингом.

288. Розширити товарний асортимент підприємства можна шляхом:

1. диференціації;

2. сегментації;

3. позиціонування;

4. нарощування або насичення.

289. Яка різниця існує між контролем господарської і контролем маркетингової діяльності?

1. Перший спрямовано на встановлення законності здійснення господарських операцій, а другий — на виявлення професійного рівня діяльності на ринку;

2. у разі виявлення недоліків у господарській діяльності фірма підлягає адміністративній чи навіть кримінальній відповідальності, а недоліки в маркетинговій діяльності можуть призвести до банкрутства фірми;

3. метою першого є визначення найприбутковіших напрямів діяльності, а другого — найрезультативніших заходів маркетингової діяльності;

4. є ширший і ґрунтовніший варіант відповіді.

290. Кількість позицій в кожній асортиментній групі товарів називається:

1. гармонійністю;

2. шириною;

3. глибиною;

4. насиченістю.

291. Оцінка упаковки з погляду її відповідності стандартам, умовам безпеки називається:

1. нормативним тестом;

2. візуальним тестом;

3. дилерським тестом;

4. інженерним тестом.

292. Маркування упаковки включає:

1. кодування та етикетки;

2. етикетки та ярлики;

3. етикетки та рекламу;

4. рекламу та ярлики.

293. Процес розробки нового товару розпочинається з:

1. відбору ідей;

2. розробки та перевірки задуму товару-новинки;

3. пошуку ідей;

4. пробного маркетингу.

294. Можливість патентування нової продукції визначають на етапі:

1. пробного маркетингу;

2. пошуку ідей;

3. відбору ідей;

4. розробки та перевірки задуму товару-новинки.

295. В умовах обмежених ресурсів доцільним є:

1. недиференцшований маркетинг;

2. концентрований маркетинг;

3. диференційований маркетинг;

4. товарний маркетинг.

296. Якщо підприємство виходить на ринок з новим товаром, то найдоцільнішим є:

1. концентрований маркетинг;

2. диференційований маркетинг;

3. недиференційований маркетинг;

4. товарний маркетинг.

297. Рівень інфляції є ознакою:

1. психографічного принципу сегментації;

2. поведінкового принципу сегментації;

3. демографічного принципу сегментації;

4. соціально-економічного принципу сегментації

298. Рід занять є ознакою:

1. поведінкового принципу сегментації;

2. психографічного принципу сегментації;

3. соціально-економічного принципу сегментації;

4. демографічного принципу сегментації.

299. Привід для здійснення купівлі є ознакою:

1. демографічного принципу сегментації;

2. психографічного принципу сегментації;

3. соціально-економічного принципу сегментації;

4. поведінкового принципу сегментації.

300. Стиль життя є ознакою:

1. психографічного принципу сегментації;

2. поведінкового принципу сегментації;

3. демографічного принципу сегментації;

4. соціально-економічного принципу сегментації.

301. Інтенсивність споживання є ознакою:

1. демографічного принципу сегментації;

2. соціально-економічного принципу сегментації;

3. психографічного принципу сегментації;

4. поведінкового принципу сегментації.

302. Бенчмаркінг, який ґрунтується на порівнянні характеру та якості роботи суміжних підрозділів у межах одного підприємства, називається:

1. внутрішнім;

2. галузевим;

3. процесним;

4. стратегічним.

303. Бенчмаркінг, який ґрунтується на вивчені практики побудови бізнес-процесів в організаціях, що не є прямими конкурентами підприємства, але мають подібні основні бізнес-процеси, називається:

1. внутрішнім;

2. процесним;

3. функціональним;

4. стратегічним.

304. Бенчмаркінг, який являє собою систематичний процес, спрямований на оцінювання альтернатив, реалізацію стратегій і вдосконалення характеристик продуктивності на основі вивчення успішних стратегій підприємств-партнерів, називається:

1. функціональним;

2. стратегічним;

3. внутрішнім;

4. процесним.

305. До основних принципів бенчмаркінгу не належить:

1. періодичність;

2. взаємність;

3. аналогія;

4. достовірність.

306. Кількість незалежних учасників в каналі розподілу протягом усього збутового ланцюжка від виробника до споживача називається:

1. шириною;

2. гнучкістю;

3. довжиною;

4. складністю.

307. Кількість незалежних учасників в каналі розподілу на окремому етапі збутового ланцюжка називається:

1. гнучкістю;

2. довжиною;

3. складністю;

4. шириною.