Післямова

Епоха Просвітництва (кінець XVII – початок XIX століть) характерна появою надзвичайно обдарованих вчених, освічених у багатьох галузях знань. Їх, згодом, було названо вченими-енциклопедистами. Стан суспільства і наук того часу надавав можливостей одній людині засвоювати практично все наукове надбання людства і ставати універсальним вченим майже з усіх наук.

Бурхливий розвиток цивілізації у XIX та, особливо XX столітті призвів до появи і розвитку багатьох напрямків і спеціалізацій наукової діяльності. Нині бажання стати універсальним спеціалістом з усіх галузь знань здається неможливим, хоча протягом життя людина прагнутиме до освоєння все нових обріїв науки і знання.

Галузь програмування виникла у 60-х роках вже минулого двадцятого століття. Раніше програмування було прерогативою вузького кола спеціалістів, що працювали у промисловій, військовій, космічній галузях або займалися статистичними аспектами економіки. Входження комп’ютерів у широкий вжиток призвело до поширення ремесла програміста і розвитку програмування.

Написання книжок з програмування тільки з першого погляду здається легкою справою. Автори багатьох навчальних видань намагаються охопити практично усі аспекти тематики. Їх підручники сягають 800-1000 сторінок і потім поважно займають місце на книжкових полицях, збираючи пил. Щоправда, знання програмних технологій мають погану звичку швидко застарівати і тоді поважний фоліант стає надійним засобом розколювання горіхів. Це, звичайно, жарт, але, перебираючи книжкову полицю, завжди можна знайти багато книжок, що не виправдали сподівань читача і витрачених ним грошей.

У нашому випадку охоплення усіх технологій програмування – майже безнадійна справа. Жоден підручник, навчальний посібник або інше видання не охоплює усі аспекти Visual C++. Найновіша інформація зазвичай з’являється у формі технічних звітів і керівництв та часто не стає предметом книговидання. Більше того, певні напрями програмування непомітно з’являються і безслідно зникають так і не отримавши розвитку. Таким чином, надійними, з точки зору опису, методами програмування є ті, що вже не блищать новизною, але про-йшли випробовування у реальному житті.

У ході написання посібника автор намагався систематично викласти основи створення Windows-програм засобами Visual C++, щоразу закладаючи практичне підґрунтя у вигляді, в основному, власноруч розроблених програм. Стислий обсяг книжки, звичайно, дозволив розглянути лише прості і короткі програми, але на їх основі читач, отримавши паперовий дороговказ, зможе, власноруч розробляти програми відповідно до власних потреб. Автор має надію, що його праця не стане марно витраченим часом і принесе хоч невелику, але конкретну користь у вивченні технологій програмування.

Перелік посилань

1. Шилдт Герберт. MFC: основы программирования. – К.: Издательская группа BHV, 1997. – 560 с.

2. Олафсен Ю., Скрайбнер К., Уайт К.Д. MFC и Visual C++ 6. Энциклопедия программиста. – СПб.: ООО „ДиаСофтЮП”, 2004. – 992 с.

3. Tsimbal A.M. System software. Summary of lectures. – Kharkiv, KhNURE, 2003. – 194 p.

4. OpenGL. Официальное руководство программиста: Пер. с англ. / Мейсон Ву, Джеки Нейдер, Том Девис, Дейв Шрайнер. – СПб: ООО «ДиаСофтЮП», 2002. – 592 с.

5. Тихомиров Ю.В. OpenGL. Программирование трехмерной графики.- СПб.: БХВ-Петербург, 2002. – 304 с.

6. Крокет Ф. MFC. Мастерская разработчика. – М.: Издательский отдел «Русская редакция» ТОО «Сhannel Trading Ltd Сhannel Trading Ltd». – 1998. – 400 с.

7. Проценко В.С., Чаленко П.Й., Ставровський А.Б. Техніка програмування мовою Сі. – К.: Либідь, 1993. – 224 с.

8. Ахо А., Хопкрофт Дж., Ульман Дж. Построение и анализ вычислительных алгоритмов. – М.: Мир, 1979. – 536 с.

9. Секунов Н.Ю. Самоучитель Visual C++ 6. СПб.: БХВ-Петербург, 1999. – 960 с.

10. Гордеев А.В., Молчанов А.Ю. Системное программное обеспечение. – СПб.: Питер, 2002. – 736 с.

11. Атлас світу. – К.: ДНВП “Картографія”, 2002. – 194 с.

12. Ефимов Е.И. Решатели интеллектуальных задач. – М.: Наука, 1982. – 320 с.

13. Стобо Дж. Язык программирования Пролог. М.: Радио и связь, 1993. – 368 с.

14. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни „Технологій програмування гнучких комп’ютеризованих систем” для студентів усіх форм навчання спеціальності 8.091402 “Гнучкі комп’ютеризовані системи та робототехніка”. Частина 1 / Упоряд. Цимбал О.М. – Харків: ХНУРЕ. – 2004. – 44 с.

15. Цымбал А.М., Попова О.В. Реализация системы разработки планов на Турбо-Пролог / Авиационно-космическая техника и технология. Труды Государственного аэрокосмического университета им. Жуковского “ХАИ”. Вып. 18. – Харьков. “ХАИ”. – 2000. – С. 68-71.