ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………… |
3 |
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНаЛУ…………………………………………... |
6 |
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДП "КОРОСТИШІВСЬКИЙ ЛІСГОСП АПК"……………... |
26 |
РОЗДІЛ 3.ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙАНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………………………. |
33 |
РОЗДІЛ 4.СТАН СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛУ НА ПІДПРИЄМСТВІ…………………………………........... |
37 |
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. |
51 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… |
56 |
ДОДАТКИ…………………………………………………………………… |
60 |
ВСТУП
Корінні зміни, що відбуваються в системі функціонування вітчизняних підприємств та всього народного господарства України в цілому, створюють велику потребу в нових управлінських знаннях, посилюють інтерес до системи формування персоналу з високими професійно-кваліфікаційними характеристиками, орієнтованого на досягнення кінцевої мети.
Підготовка компетентного персоналу, здатного до продуктивної роботи в ринкових умовах, його раціональне структурне і просторове розміщення, зміна культури управління підприємства, врешті-решт, залежать від ефективності функціонування служби управління персоналом і є запорукою досягнення успіху підприємством. Без мотивованих і кваліфікованих співробітників жодна організація не в змозі створити добре працюючі системи маркетингу, продажу, фінансів або бухгалтерського обліку. Управління персоналом особливо важлива сфера діяльності у сучасних умовах глобальної конкуренції і стрімкого науково-технічного прогресу, коли продукти, технології, операційні методи і, навіть, організаційні структури старіють з нечуваною швидкістю, а знання та навички співробітників стають головним джерелом тривалого розквіту будь-якої організації.
Перехід нашої країни до ринкових відносин спонукає вчених і практиків до найретельнішого вивчення досвіду управління фірмами та підприємствами економічно розвинених країн, до пошуку шляхів та засобів, які дали б змогу забезпечити стабільно високий рівень добробуту населення нашої країни. Таке вивчення передбачає не сліпе копіювання системи взаємовідносин у процесі виробництва і управління, а відбір вирішальних моментів, що впливають на ефект виробничої та управлінської діяльності.
Вивчення досвіду економічно розвинених країн показує, що своїми успіхами вони багато в чому завдячують системі управління персоналом, виробництвом та обміном матеріальних благ, що дістала назву менеджменту.
Ринкові перетворення в Україні викликали об’єктивну необхідність подальшого розвитку теоретичних і методико-прикладних засад утворення і функціонування діючих систем управління персоналом з урахуванням особливостей розвитку промислового виробництва, стану та динаміки ринку праці на Україні, що і обумовлює актуальність теми та доцільність проведення досліджень.
Майбутнє країни – у застосуванні сучасних методів управління, розвитку галузей і виробництв, передових у технічному оснащенні, заснованих на підвищенні освітнього і кваліфікаційного рівня працівників.
Мета роботи – вивчення організаційного механізму формування і використання персоналу підприємства в умовах ДП “Коростишівський лісгосп АПК” та шляхи його удосконалення.
Завдання роботи:
охарактеризувати теоретичні аспекти системи формування та використання персоналу підприємства;
розкрити цілі і завдання організаційного механізму формування та використання персоналу підприємства;
дослідити вітчизняний і закордонний досвід теорії і практики управління персоналом;
проаналізувати нормативно-правове регулювання системи формування та використання персоналу підприємства;
здійснити організаційно-економічну оцінку стану ДП “Коростишівський лісгосп АПК”;
провести аналіз структури персоналу та дати оцінку кадровій політиці підприємства;
здійснити діагностику системи формування та використання персоналу підприємства, розробити рекомендації щодо поліпшення її ефективності.
Об’єктом дослідження переддипломної практики є організаційно-економічний механізм формування та використання персоналу в умовах ДП “Коростишівський лісгосп АПК”.
Предметом є дослідження особливостей організації системи формування та використання персоналу підприємства.
Методи дослідження: обумовлені об’єктом і предметом роботи. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети застосовано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу, методи прямого структурного аналізу.
При опрацюванні вихідної інформації були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення.
Теоретична та практична цінність переддипломної практики полягає в тому, що в дослідженні комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про сутність, функції, методи управління персоналом, його роль і місце в системі сучасного менеджменту, розглянуто методичні основи кадрової політики.
Практична цінність полягає у систематизації та узагальненні опрацьованого матеріалу, набутті автором переддипломної практики практичних навичок і вмінь з інформаційного пошуку, аналітико-синтетичного опрацювання літератури та узагальнення інформації.
Інформаційною базою при написанні практики були використані законодавчі і нормативно-правові акти України, навчальні економічні посібники вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали періодичних видань, присвячені дослідженню даної теми, дані статистичних збірок та фінансової звітності ДП “Коростишівський лісгосп АПК” за 2010–2012 роки, нормативи та сертифікати, інформація з всесвітньої комп’ютерної мережі “Internet”, власні спостереження автора.
Розділ 1. Теоретичні аспекти системи формування та використання персоНаЛу
Беззаперечно, люди є найбільшою цінністю організацій, регіону, нашої країни. Поступальний розвиток суспільства, об’єктивні зміни в розвитку продуктивних сил в епоху формування нової економіки, де найголовнішим чинником зростання виступають знання, кваліфікація людини, вимагають від економічної науки посилити увагу до людини та її творчих здібностей.
Тому однією із найважливіших проблем на сучасному етапі розвитку економіки більшості країн світу залишається проблема формування ефективного управління персоналом організацій [27, с. 8].
Людський фактор стає стратегічним фактором ефективного функціонування підприємства в сучасних нестабільних умовах ринку [1, c. 127]. Управління персоналом – це система взаємозалежних, організаційно-економічних і соціальних заходів по створенню умов для нормального функціонування, розвитку й ефективного використання потенціалу робочої сили на рівні організації [43, с. 328].
Управління персоналом можна визначити як діяльність, що спрямована на досягнення найбільш ефективного використання працівників для досягнення цілей підприємства та особистих цілей. Перші, традиційно, пов’язуються із забезпечення продуктивності підприємства. Причому ефективність іноді розуміється у вузькому значенні – як отримання максимального прибутку. Однак дедалі частіше ефективність розглядається не тільки в економічному плані – як економічність, якість, продуктивність нововведення, прибуток, а і в більш широкому контексті й пов’язується з такими поняттями особистого психологічного плану, як задоволеність співробітників своєю працею, участю у трудовому колективі підприємства, високий рівень самооцінки колективу, мотивація персоналу до ефективної праці [14, с. 59].
Управління персоналом здійснюється в процесі виконання певних цілеспрямованих дій і передбачає такі основні етапи і функції: визначення цілей і основних напрямків роботи з персоналом; визначення засобів, форм і методів досягнення цілей; організація роботи щодо виконання прийнятих рішень; контроль виконання запланованих заходів; координація розроблених заходів [11, c. 26].
Система управління – це упорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів, які відрізняються за функціональними цілями, діють автономно, але спрямовані на досягнення загальної мети. Система організаційно закріплює певні функції за структурними одиницями, працівниками, а також регламентує потоки інформації в системі управління [32, с. 19].
Головними елементами системи управління є люди, які одночасно виступають об’єктом і суб’єктом управління. Здатність людських ресурсів одночасно виступати як об’єктом, так і суб’єктом управління – основна специфічна особливість управління.
Система управління людськими ресурсами складається із двох, але взаємозалежних підсистем: керованої й керуючої.
Керуюча система (суб’єкт) – це сукупність органів управління й управлінських працівників з певними масштабами своєї діяльності, компетенцією та специфікою виконуючих функцій. Керуюча система представлена лінійними керівниками, які розробляють комплекс економічних й організаційних заходів щодо відтворення і використання персоналу.
Керована система (об’єкт) – це система соціально-економічних відносин з приводу процесу відтворення й використання персоналу [13, с.17].
Система управління персоналом має передбачати індивідуально властиві концепцію, методологію, технологію [28, с. 23].
Концепція управління персоналом – система теоретико-методологічних поглядів на розуміння і визначенні сутності, утримання, цілей, задач, критеріїв, принципів і методів управління персоналом, а також організаційно-практичних підходів до формування механізму її реалізації в конкретних умовах функціонування організацій. Вона включає:
розробку методології управління персоналом;
формування системи управління персоналом і розробку технології управління персоналом.
Основу концепції управління персоналом підприємства в даний час складає зростаюча роль особистості працівника, знання його мотиваційних установок, вміння їх формувати і направляти у відповідності із завданнями, що стоять перед підприємством.
Методологія управління персоналом припускає розгляд сутності персоналу організації як об’єкта управління, процесу формування поведінки індивідів, що відповідає цілям і задачам організації, методів і принципів управління персоналом.
Технологія управління персоналом припускає організацію наймання, відбору, прийому персоналу, його ділову оцінку, профорієнтацію і адаптацію, навчання, управління його діловою кар’єрою і службо-фаховим просуванням, мотивацію та організацію праці, управління конфліктами і стресами, забезпечення соціального розвитку організації, звільнення персоналу та ін. Сюди ж варто віднести питання взаємодії керівників організації з профспілками і службами зайнятості, управління безпекою персоналу.
Отже, соціально-економічна система являє собою єдність керуючої і керованої систем, а механізм управління – це сукупність відносин, форм та методів впливу на формування, розподіл та використання трудових ресурсів на підприємстві.
Система управління персоналом в організації складається з комплексу взаємопов’язаних підсистем (елементів). Підсистема – це виділені за функціональними елементами або організаційними ознаками частини системи, кожна із яких виконує певні завдання, працює автономно, але спрямована на вирішення загальної мети.
Система підсистем має багатоступеневу структуру, з великою кількістю напрямів діяльності [20, с. 23].
Система управління персоналом у складній ієрархічній організації складається з двох підсистем – підсистеми лінійного управління і підсистеми функціонального управління [47, с. 25–26].
Підсистема лінійного управління персоналом лінійних керівників всіх рівнів управління – від виробничої дільниці до правління корпорації. Управління персоналом здійснюється цією підсистемою безпосередньо шляхом організування і регулювання діяльності функціональних підрозділів соціального характеру.
Підсистема функціонального управління – це сукупність функціональних підрозділів в апараті управління організації, які виконують відповідні види робіт.
Склад підсистем, що входять до системи управління схематично приведена на рисунку 1.1 [5, с. 121].
Рис. 1.1. Склад підсистем