4. Етичні основи роботи юриста. Етичний кодекс юридичної клініки.

Професійною етикою (або професійною мораллю) прийнято називати, по-перше, кодекси поведінки, які при­писують певний тип етичних взаємостосунків між людьми та представляються оптимальними з погляду виконання ними своєї професійної діяльності, по-друге, способи об­ґрунтовування даних кодексів, соціально-філософське тлу­мачення культурно-гуманістичного призначення даної професії.

Не дивлячись на загальний характер моральних вимог і наявність єдиної трудової моралі класу або всього сусп­ільства, існують ще і специфічні норми поведінки для зрос­таючого числа видів професійної діяльності. Виникнення і розвиток таких норм, відповідної мотивації і оцінок є од­нією з ліній етичного прогресу людства, оскільки вони зоб­ражають зростання цінності особи і задають гуманні кри­терії професійної діяльності.

Істотна роль професійної етики в забезпеченні спадкоє­мності етично-культурного розвитку суспільства: при зміні епох, формацій, регулятивних комплексів, коли внаслідок зростання соціальної напруженості ослаблюється непохит­на сила простих етичних заповідей, кодекси професійної етики своєю визначеністю задають стійкий порядок етич­ного життя людей. Заповіді медичної етики покликані ней­тралізувати можливість зловживання тією владою, яку лікарі мають над хворими. її основна норма виражена в негативній формі - не «пошкодь». З часів Гіппократа ви­роблено уявлення про гуманне призначення роботи лікаря, який зобов'язаний керуватися в своїх діях міркуваннями збереження і зміцнення тілесного і духовного здоров'я пацієнтів, не зважаючи при цьому на труднощі, а у винят­кових випадках - і з власною безпекою.

Від представників права (якими є і консультанти юри­дичних клінік) професійна етика вимагає вірності духу і букві закону, непідкупності і принциповості у відстоюванні інте­ресів правової держави, її організацій, груп і окремих осіб, забезпечення у всій юридичній практиці рівності як кожно­го громадянина, так і держави перед законом.

Професійна етика юриста тому і має загально-мо­ральний сенс, об'єднуючи регулятивні можливості мо­ралі і права, через що її вимоги є найбільш детально розробленими, відбиваючись в кодексах різних видів права, в процесуальних нормах, в правилах діяльності міліції, слідства, прокуратури, адвокатури, суддівських працівників, співробітників виправно-трудових установ. Самим загальним принципом правової етики можна вва­жати визнання самоцінності людини, тоді як закон і його застосовування представляють лише інструментальну цінність.

У суспільстві, що визнає верховенство закону, юрист грає особливу роль. Його обов'язок не вичерпується простим виконанням вимог закону. Юрист повинен слу­жити інтересам правосуддя, а також людей, права і сво­боди яких він покликаний відстоювати і захищати.

Професійна етика - це найцінніше надбання юрис­та. Він зобов'язаний працювати над підвищенням своїх етичних принципів. Девальвація етичних принципів юристів знижує довіру суспільства до професії і пошану до закону.

Лейтмотив діяльності консультантів юридичних клінік може бути виражений в трьох словах: цілісність, неза­лежність і гідність, заснована на усвідомленні свого висо­кого призначення.

Ці принципи повинні не тільки декларуватися, вони повинні втілюватися в життя всіма юристами-консультантами. Багато проблем цієї професії були б вирішені, якби всі юристи дотримувалися цих принципів.

За змістом роботи діяльність консультантів юридичної клініки максимально наближається до адвокатської діяль­ності. Співпадають задачі, мета і способи забезпечення за­хисту законних прав та інтересів клієнта. При цьому, пра­вова система України не передбачає спеціального статусу консультанта правничої клініки під час виконання ним зо­бов'язань, на відміну від статусу адвоката. Так, якщо адво­кат не може бути допитаний з питань, що стали йому відомі внаслідок виконання професійних функцій, консультант не наділений імунітетом проти такого допиту, через відсутність в законодавстві норм, які б забезпечували таємницю відо­мостей отриманих під час консультацій в юридичній клініці. Тому основним орієнтиром на сьогодні для консультантів та працівників юридичних клінік є Правила адвокатської етики, Принципи адвокатської діяльності та внутрішні По­ложення та Статути юридичних клінік.