3.Основи менеджменту юридичної клініки.

Юридична клініка знаходиться в постійній взаємодії із зовнішнім оточенням, тому, як і будь-яка інші організація, може бути визначена як відкрита система, вбудована в зовнішній світ.

Кожна дія всіх без виключення організацій можлива тільки в тому випадку, якщо середовище допускає його здійснення. Внутрішнє середовище юридичної клініки є джерелом її життєвої сили, воно містить в собі той потенц­іал, який дає мож­ливість юридичній клініці функціонувати. Разом з тим, внутрішнє середовище може бути і джерелом проблем організації, якщо воно не забезпечує необхід­ного функціонування організації. Поняття внутрішнього середо­вища юридичної клініки може бути розкрито за допомогою таких понять, як команда юридичної клініки, організаційна структура, місія і цілі, технологія, ре­сурси юридичної клініки.

Команда юридичної клініки - згуртована, праце- і жит­тєздатна - є одним з основних стратегічних чинників роз­витку організації. Перші юридичні клініки, що виникли в Україні з середини 90-х років XX в., підтвердили це поло­ження.

В команду юридичної клініки входять викладачі, співро­бітники і студенти. При організації клініки належить вирі­шити багато питань з формування викладацького і допом­іжного персоналу. Яким повинен бути викладацький склад клініки? Яким вимогам повинні відповідати консультанти клініки? На якій основі повинні будуватися відносини між викладачами клініки, координаторами та консультантами? іт.п.

Юридична клініка, з одного боку, пред'являє високі ви­моги до викладача юридичної клініки, його професійних і осо­бистих якостей, але, з іншого боку, вона задовольняє різно­манітні інтереси самого викладача: можливість самовдос­коналення, придбання практичного досвіду, розвитку пе­дагогічної майстерності, ознайомлення з інтерактивними методиками навчання, вдосконалення своїх навчальних програм і розробки нових спецкурсів, розвитку міждисцип­лінарних зв'язків, обміну досвідом. Нарешті, величезне зна­чення для викладача має нагода створення власного спри­ятливого іміджу.

Студенти юридичної клініки виступають одночасно в двох ролях. Вони прагнуть отримати і поглибити свої знан­ня в клініці, набути професійних навичок, що дасть їм згодом додаткову можливість працевлаштування. Врешті-решт, вони просто проходять практику відповідно до на­вчального плану, спілкуються з колегами, викладачами, юристами-практиками. Вони не отримують матеріальної винагороди за свою працю, але виконують певні оперативні функції з прийому клієнтів і наданню їм юридичної допо­моги, а тому практично є штатними співробітниками юри­дичної клініки.

Організаційна структура юридичної клініки відображає виділення її окремих підрозділів і зв'язки між ними. Проектування організаційної структури передбачає виділення структурних підрозділів з урахуванням деяких чинників, найважливішими з яких є місія і цілі, які служать соціаль­ними орієнтирами юридичної клініки. Організаційний по­чаток в діяльності юридичної клініки задається, в першу чергу, тим, що її діяльність знаходиться під впливом інте­ресів різних груп. Місія розкриває філософію, значення існу­вання юридичної клініки, її соціальне призначення. Вона включає опис цільових орієнтирів, сфери діяльності, мож­ливості і способи здійснення діяльності. Цілі юридичної клініки описують конкретний стан окремих параметрів, які клініка бажала б досягти через певний період.

Технологія юридичної клініки включає прийоми і спо­соби, що використовуються в цілях навчання студентів-юристів практичним навичкам роботи і організації надан­ня правової допомоги. Професійні технології, що викорис­товуються в клінічній юридичній освіті, істотно відрізняють­ся від традиційних, що використовуються в навчальному процесі. Навчання студентів в юридичній клініці засновано на використані інтерактивних методів навчання відповідно до навчальної програми клінічної юридичної освіти.

Ресурси юридичної клініки - один з основних чинників, що визначають можливості організації. До складу ресурсів юридичної клініки входять: людські, фінансові, матеріаль­но-технічні, інформаційні, організаційні, наукові та інші ресурси.

Вивчення внутрішнього середовища юридичної клініки

необхідне для виявлення її сильних і слабких сторін. Проте, щоб визначити стратегію розвитку юридичної клініки і про­вести цю стратегію в життя, керівництво повинне мати по­глиблене уявлення як про внутрішнє, так і про зовнішнє се­редовище організації, їх потенціал і тенденції розвитку.

Вивчення зовнішнього середовища юридичної клініки дозволяє визначити загрози і можливості, які клініка повин­на враховувати при визначенні своїх цілей і їх досягненні.

Зовнішнє середовище юридичної клініки є джерелом, не­обхідними для підтримки внутрішнього потенціалу клініки на належному рівні. Юридична клініка знаходиться в стані постійного обміну із зовнішнім середовищем, забезпечую­чи тим самим собі умови для виживання. Зовнішнє середо­вище юридичної клініки може бути представлено як через безпосереднє оточення клініки, так і через її широке ото­чення.

До безпосереднього оточення юридичної клініки відно­сяться: вищого навчального закладу, факультету, некомерційної організації, на базі яких вона створена; клієнти юри­дичної клініки; юридичні фірми, адвокатські об'єднання, професійні об'єднання юристів, некомерційні організації, органи державної влади і місцевого самоврядування, засо­би масової інформації, з якими співпрацює клініка.

Розвиток юридичної клініки прямо залежить від підтримки, яку надає юридичній клініці керівництво вищо­го навчального закладу, факультету, некомерційної орган­ізації, на базі яких вона створена. При цьому можуть вико­ристовуватися наступні критерії:

тематична зацікавленість (потенційна група, яка здат­на зробити вплив, стурбована тією ж проблемою або діє в тому ж напрямі);

фінансова зацікавленість (можливість отримання до­ходу в ході або в результаті надання підтримки);

наукова зацікавленість (наприклад, підтримка моніто­рингу, проведення громадської експертизи дозволить взя­ти в них участь і отримати готові матеріали для свого влас­ного наукового дослідження);

політичні амбіції (особливо в період передвиборчих кампаній);

престиж (надана підтримка матиме суспільний резо­нанс, створить імідж політичного діяча або активного бор­ця, опозиціонера і т.п.);

необхідність підтримки власної діяльності (участь або підтримка чужої активності для отримання у відповідь підтримки власної діяльності);

особиста зацікавленість конкретної групи (наприклад, жителів мікрорайону міста в ліквідації автостоянки);

службова зацікавленість (підтримка якої-небудь діяль­ності для того, щоб записати її в свій актив);

дружні відносини.

Для кожного елемента значущого оточення треба відпо­вісти на наступні питання:

• Що вони чекають від нас?

• Що вони пропонують нам?

• Що ми чекаємо від них?

• Що ми пропонуємо їм?

Виявивши те, що юридична клініка може зацікавити лю­дей, потрібно здійснити конкретні кроки по їх залученню в діяльність організації. Ця робота здійснюється на етапі ство­рення юридичної клініки і повинна регулярно і систематич­но продовжуватися в процесі Ії діяльності.

Місія юридичної клініки

Люди самі створюють свою історію, але за умов, які не

залежать від їхньої свідомості.

(К. Маркс)

Розвиток ефективно діючої юридичної клінік забезпе­чується на основі ясного розуміння її призначення (місії) і її цілей. Під місією слід розуміти сформульоване затвердження відносно причин існування юридичної клініки. Можливі різні уявлення про місію організації, яка може включати:

•уявлення про свій майбутній розвиток, який юридич­на клініка намагається створити або втілити;

• визначення цілей юридичної клініки, які стануть засоба­ми реалізації сформованого уявлення про майбутній розвиток; стратегічні заходи для виконання свого призначення.

Місія виконує дві функції зовнішню і внутрішню. Зов­нішня покликана окреслювати загальну спрямованість організації, формувати її образ в очах громадськості, слу­жити «візитною карткою» організації. Внутрішня повинна об'єднати викладачів, співробітників і студентів юридичної клініки навколо загального бачення проблеми і шляхів її вирішення, нагадувати про високе гуманістичне призначен­ня юридичної клініки.

Крім того, визначення місії:

•сприяє формуванню єдності всередині юридичної клініки і створенню корпоративного духу;

•робить ясним для команди юридичної клініки її при-чначення, організацію та загальну мету;

•сприяє тому, що члени команди юридичної клініки можуть легше встановити ідентифікацію своєї персони з організацією;

•сприяє встановленню клімату співпраці в клініці.

Правильно сформульована місія дає можливість керів­ництву, команді, клієнтам побачити цілісну структуру діяль­ності юридичної клініки, дозволяє правильно ставити цілі і задачі відповідно до можливостей і ресурсів. При цьому, дуже важливо розуміти, що «носієм» місії юридичної клініки с команда юридичної клініки в цілому і кожний її член ок­ремо.

На формування місії юридичної клініки можуть вплива­ти різні інтереси, наприклад:

•захист прав людини, юридична допомога соціально незахищеним верствам населення, правова освіта;

•економія державних витрат на надання юридичної допомоги;

• підвищення якості підготовки юридичних кадрів. Необхідно, щоб при розробці місії враховувалися наступні

чинники:

• історія юридичної клініки, в процесі якої вироблялася філософія клінічної юридичної освіти, формувався стиль діяльності, визначалося місце серед освітніх і консультац­ійних організацій;

• стиль поведінки і спосіб дії співробітників юридичної клініки;

• ресурси, які клініка може задіяти в дію для досягнення певних цілей.

При визначенні місії необхідно відповісти на питання:

1. Хто ми? - юридичний статус, назва.

2. Для чого існуємо ?- Цілі і цінності, а також якісні зміни, на які направлена діяльність юридичної клініки.

"і. Для кого існуємо ?- Клієнти юридичної клініки, цільо­ва група, на яку направлена діяльність юридичної клініки.

4. Де існуємо? - Географічний регіон, на який розпов­сюджується діяльність юридичної клініки.

5. Що ми робимо? - Послуги, що надаються юридич­ною клінікою своїм клієнтам.

Формулювання місії повинне бути коротким - не більше 40-60 слів (трьох речень), написане ясною зрозумілою мо­вою, сформульоване позитивно, без використання запере­чень, написане в теперішньому часі.

СТІЙКІСТЬ І СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЮРИДИЧНОЮ КЛІНІКОЮ

Управління будь-якою організацією являє собою про­цес здійснення певного типу взаємопов'язаних дій з форму­вання і використання ресурсів організації для досягнення нею своїх цілей.

Зміст і набір дій, функцій, здійснюваних в процесі управ­ління, залежать від типу орган­ізації (ділова, адміністративна, громадська, освітня і т.д.), розмірів організації, сфери її діяльності і ще від багатьох інших чинників.

Процес управління юри­дичною клінікою також може бути представлений у формі виконання функцій управлін­ня. Всі види управлінській діяльності можна об'єднати в чотири взаємопов'язані групи функцій управління:

1) планування,

2) регулювання, організація,

3) мотивація, стимулювання,

4) облік, оцінка, контроль.

Процес планування - це визначення сутності юридич­ної клініки, напрямку її руху, засобів, за допомогою яких вона збирається це роботи.

Управління є координуючим початком, що формує і приводить в рух ресурси юридичної клініки для досягнення нею своїх цілей.

Основним інструментом, що забезпечує стійкість юри­дичної клініки, є стратегічне планування. Стратегічне пла­нування – це процес, за допомогою якого організація уявляє собі своє майбутнє і розробляє необхідні процедури і дії для до­сягнення запланованого;

- процес визначення того, що та яким чином організації необхідно;

-розробка сумісного бачення майбутнього організації, а потім визначення кращого способу досягнення цього на практиці.

Метою стратегічного планування є підвищення ефек­тивності роботи юридичної клініки, забезпечення ясного розуміння її задач всіма співробітниками юридичної клініки, навчання їх умінню фокусувати свої зусилля, враховувати реальні можливості, оптимально використовувати ресурси, гнучко реагувати на зміни в навколишньому оточенні і навіть готувати необхідні зміни. Стратегічне планування передбачає: ухвалення якихось фундаментальних рішень при виборі відповідей на питання: що необхідно робити? чому і як це слід робити? що для цього потрібно?, тобто доз­воляє визначити пріоритети.

Кроками стратегічного планування прийнято вважати:

•формулювання місії організації;

•формулювання проблеми;

• вибір стратегічних цілей;

•визначення прихильників, супротивників і цільових груп;

• визначення тактичних задач;

•оцінку ресурсів і можливостей організації; •оцінку вибраної стратегії і коректування плану відпо­відно до ресурсів і можливостей організації;

•розподіл відповідальності за виконання плану.