3. Організаційно-управлінські та методичні аспекти правопросвітницької роботи юридичної клініки.

Успіх будь-якої справи починається з вдалого її плану­вання. Правопросвітницька робота юридичної клініки не виключення, скоріше навпаки - в цій сфері діяльності як ніде потрібна робота менеджера.

Мабуть, всім відомий вислів: «спланувати - значить пе­редбачити». Отже, наскільки якісно спланований процес ви­конання юридичною клінікою проекту «Правова просвіта», настільки ефективним він буде.

Для початку слід визначити, з якими закладами будете співпрацювати юридична клініка. Вибір цих закладів зале­жить від наступних чинників:

1. бажання та можливість закладу організувати такі за­няття;

2. рекомендації організацій, які співпрацюють з юри­дичною клінікою;

3) зручне територіальне розташування закладу (або можливість оплатити транспортні витрати).

Обґрунтування у переговорах з навчальними заклада­ми можна засновувати на розвитку навчально-виховного процесу; можливості використання методичного забезпе­чення викладання курсу "Практичне право" потрібності занять для підлітків, які сьогодні дуже рано стикаються зі складнощами дорослого життя, не знають своїх прав та не вміють їх реалізовувати.

Можна обережно вказати, що соціальні працівники, вчителі шкіл та інших навчально-виховних закладів не зав­жди мають спеціальну підготовку для проведення занять з правопросвітницької тематики, заснованих на інтерактив­ному, "цікавому" ово­лодінні знаннями, вміннями та навичками.

Неодмінна риса пе­реговорів з керівницт­вом закладів - не забува­ти про те, що:

1) підготувати і провести такі заняття склад­ніше, ніж привести дітей у аудиторію;

2) кожний заклад має турбуватися про розвиток навчан­ня і виховання у ньому;

3) шкіл багато, юридичних клінік значно менше. Тому вдало працююча організація не матиме проблем з мотивацією керівництва навчально-виховних закладів у проведенні занять з «Практичного права».

Орієнтовні процедури підготовки та проведення переговорів з керівництвом навчально-виховних закладів

Підготовка до переговорів з керівництвом навчально-ви­ховних закладів має складатися з наступних дій:

1. завчасно зателефонувати і домовитись про зустріч;

2. узяти документ, що засвідчує можливість представ­ляти свою організацію (посвідчення, лист чи доручення від керівника організації тощо);

3. узяти презентаційні матеріали щодо діяльності підрозділу (організації), яка планується як безпосередній виконавець проекту (проспекти, візитки тощо);

4. підготувати орієнтовну тематику (тематики) або на­вчальну програму (програми) занять правової просвіти;

5. підготувати плани й сценарії перших одного-двох занять;

6. підготувати програму спільної діяльності з виконан­ня проекту із обов'язковим зазначенням вимог від закладу - можливого учасника реалізації проекту. Така програма може бути оформлена у формі договору.

Безпосередньо переговори з керівництвом навчально­го закладу проходять у декілька етапів, які мають певні особ­ливості, тому нижче ми наводимо рекомендації щодо про­ведення кожного з них.

Перший етап: виступи сторін та з'ясування інтересів.

На переговори ідіть з бажанням зрозуміти іншу люди­ну і зразу запропонуйте: «Давайте висловімося, в чому ко­жен з нас бачить суть проблеми». Коли говорить протилеж­на сторона, повторюйте їхні слова, але не додаючи нічого від себе за змістом і пом'якшуючи (за можливості) «гострі кути».

Після того як сторони висловилися, поставте запитан­ня, які допоможуть чітко визначити заінтересованість обох сторін у досягненні згоди. Бажано знайти схожі позиції, близькі у обох сторін бачення проблеми.

Другий етап: визначення наявної відсутності згоди.

На цьому етапі слід констатувати наявні вже домовленості та виділити ті проблеми, згоди щодо яких не досягнуто.

Третій етап: висування пропозицій щодо подолання нез­годи.

Якщо незгода є принциповою позицією, подумайте: чи заінтересовані ви у тому, щоб отримати цю згоду? Якщо так, спробуйте досягти згоди: нагадайте про те, що досяг­нуте порозуміння значно важливіше, ніж незначні невирі-шені проблеми. Запропонуйте вашому співбесідникові вис­ловити своє бачення вирішення проблем. Ефективний прийом: запропонувати обом сторонам уявити себе з по­зицій третьої, нейтральної, сторони. З цієї позиції можна запропонувати спільно знайти максимальну кількість най­різноманітніших способів вирішення проблем/

Четвертий етап: вибір рішення і формулювання договору (домовленості).

Коли декілька ідей-пропозицій висунуто, потрібно виз­начити, яка з цих пропозицій може бути реально прийнята і виконана обома сторонами. Після того, як ви дійшли зго­ди, чітко сформулюйте домовленість та перевірте, чи одна­ково розумієте її ви і протилежна сторона. Можна письмо­во викласти домовленість, укласти договір.

П'ятий етап: виконання домовленості.

Досягнення домовленості передбачає її виконання. Не­виконання веде до нових суперечностей, часто більш гли­боких, ніж попередні. Але й ці домовленості можна подо­лати шляхом переговорів.