Акваріум

Дозволяє набути навичок групової роботи; побачити з боку процедуру прийняття групового рішення; відредагу­вати власну роботу в колективі.

Викладач розподіляє учнів на кілька груп і пропонує їм правила проведення методу. Потім одна з груп сідає в центрі навчального кабінету (або на передніх партах середнього ряду в аудиторії). Це необхідно, щоб діюча група була на певній відстані від інших. Група отримує листа із ситуацією, яку треба обговорити, і таке завдання: прочитайте вго­лос ситуацію, обговоріть ії в групі, використовуючи ме­тод роботи в групі, дійдіть до спільного рішення за виз­начений час.

Поки група займає місце, викладач ознайомлює інші групи з цим завданням і нагадує правила роботи в малих групах. Групі пропонується вголос прочитати ситуацію та обговорити, як її розв'язати. Всі інші мають тільки слуха­ти, не втручаючись у хід обговорення. На це групі дається певний час. Після його закінчення група займає свої місця, а викладач ставить до класу питання щодо якості обгово­рення, дотримання правил роботи в групі. Після цього місце в "акваріумі" займає інша група і обговорює наступну си­туацію. Всі групи по черзі мають побувати в "акваріумі", і діяльність кожної з них обговорюється всією аудиторією.

В межах "акваріуму" можна підбити підсумки заняття або, за браком часу, обмежитись обговоренням роботи кож­ної групи. Метод може бути застосований до кожної з тем навчальної дисципліни, особливо до тих, що засновані на рольових іграх.

Імітація спрощеного судового слухання

Дає змогу отримати уявлення про процедуру прийнят­тя судового рішення; набути практичних навичок участі в судовому процесі; відчути відповідальність за прийняття судового рішення.

Правила проведення методу залежать від особливос­тей процесу за конкретною галуззю права чи її інститутом. У навчальних цілях та з метою ширшого залучення ауди­торії до ігрового суду можна провести "Суд присяжних", технологія якого має свої особливості (крім "судді", "захис­ника" та "обвинувача", залучаються до 12 "присяжних").

Законотворчий процес

Метою даного методу є усвідомлення студентами ре­алій нормотворчої діяльності в Україні; випробування себе в ролі депутатів, які приймають закон; на­буття навичок форму­лювання норм права та статей закону чи іншо­го документу правово­го характеру; з'ясуван­ня процедури прийнят­тя закону.

Викладач пропо­нує студентам об'єдна­тися в групи (робочі групи розробників за­конопроекту). Далі гру­пам пропонується вико­нати наступні завдання:

1. Обрати сферу відносин між людьми, яка має бути врегульована законом. Для цього всі учасники групи можуть висловитися і навес­ти обґрунтування прийняття саме такого закону. Для контролю часу і виконання керівних функцій в групі обирається її голова. Одночасно з обранням сфери регулювання слід обрати назву закону.

2. Далі йде робота над нормами закону. За умовами цьо­го завдання, норм закону (статей) має бути не більше п'яти, тому мала група має розподілити між своїми учасниками завдання щодо розробки окремих статей законопроекту. Автори статей презентують їх усій групі. Після схвалення запропонованих статей їх записують на окремому аркуші паперу.

3. Після завершення групової роботи представник від групи доповідає всій аудиторії про необхідність прийняття та зміст розробленого законопроекту.

4. Якщо законопроект не має суттєвих заперечень, він приймається і передається на підпис "Президентові" (вик­ладачеві), що означає набуття ним статусу закону. Якщо зауваження можна виправити під час обговорення, проект доповнюється і передається на підпис. Якщо зауваження група розробників не змогла виправити під час обговорен­ня, проект закону і зауваження щодо нього (письмові) пе­редаються до групи розробників.

СЮРПРИЗ

Дозволяє набути навичок оперативного вирішення пра­вових питань; набути навичок працювати на основі частко­во вирішеного питання, навичок аналітичного мислення.

Суть даного методу полягає в тому, щоб викладач, го­туючись до заняття, описав певну правову ситуацію з по­становкою конкретного завдання, що буде охоплювати суть запропонованої правової ситуації. Дане завдання надається одній групі, коли група вже має результати і, коли їй ви­дається, що завдання вже є вирішеним, напрацювання гру­пи передаються іншій групі (так по колу всім групам). Ви­ходячи з очікуваних результатів первинної роботи груп, ставимо додаткові питання Щодо даної правової ситуації. Вони (групи) мають виконати це завдання, базуючись на результатах первинної роботи, але не своїх, а тих, які їм передані. Кожна група працює над правовою ситуацією, вирішує поставлене питання та напрацьовує певні варіанти відповідей. Після такої роботи можна передати напрацю­вання вже двох груп, знову додавши завдання.

Цей метод досить добре застосовувати при тривалій груповій роботі. Він змусить якісно виконувати поставлені завдання, щоб не повертатися до вже пройденого, водно­час це дозволить працювати в команді, вчить колективізму та емоційно поєднує всю аудиторію.

Таким методом можна вирішувати завдання, що будуть стосуватися, наприклад, відповідальності за застосування насильства, по черзі додаючи різноманітні обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність. Поетапно можна змоделювати будь-яку іншу правову ситуацію.