Достовірність документованої інформації

Автентичність будь-якого документа не означає досто­вірності викладеної у ньому інформації.

Достовірність інформації в першу чергу залежить від джерела доступного документа. Різні джерела мають різний ступінь достовірності повідомлюваних у них відомостей. У всіх випадках первинні дані надійніші за вторинні. При ви­користанні вторинних документів важливо встановити їхнє першоджерело.

Документалісти-історики та психологи виробили чима­ло прийомів, за допомогою яких визначають ступінь дос­товірності відомостей, судячи із самого змісту документаль­ної інформації.

Перше «золоте правило» у роботі з документами (та й взагалі з усякою інформацією) - чітко розрізняти опис подій та їхню оцінку. Думки й оцінки потенційно мають меншу достовірність порівняно з фактичними даними і мають дру­горядне значення. Нерідко в документі відсутня детальна характеристика ситуації, про яку висловлена думка або оц­інка. Проте саме конкретна ситуація дає ключ до розшиф­рування змісту висловлених оцінок і думок.

Далі варто з'ясувати, яким наміром керувався укладач документа, що допоможе виявити навмисні або мимовільні перекручування.

Стосовно неофіційних (особистих) документів, які ха­рактеризуються найбільшою потенційною недостовірністю, соціологами були визначені 13 груп мотивів, які спонуку­ють людей займатися складанням особистих документів і які відповідно по-різному відбиваються на достовірності інформації.

Що спонукає людей до складання особистих документів

1. Самовиправдання власних учинків і дій.

2. Прагнення до впорядкування думок і вчинків.

3. Прагнення виставити на показ свій внутрішній світ.

4. Літературне спонукання, прагнення відшліфувати стиль письмової мови, бажання в подальшому стати жур­налістом або письменником.

5. Визначення та оформлення своїх особистих планів, більш чітке формулювання намірів чогось досягти або до­могтися.

6. Зниження психологічної напруги, внутрішнього кон­флікту.

7. Грошова вигода.

8. Психотерапевтичні цілі.

9. Зобов'язання. Наприклад, необхідності написати автобіографію при вступі на роботу або в порядку виконання класичного завдання (шкільні твори й т.д.).

1. Прагнення висповідатися перед абсолютним, перед Богом або людиною.

10. Науковий інтерес.

12. Суспільна користь - урок або приклад іншим людям.

13. Прагнення до безсмертя.

Дуже важливо знати, який метод одержання первинних даних використаний укладачем документа. Усім відомо, що відомості «з перших рук» надійніші, ніж інформація з невизначеного джерела, а записи по свіжих враженнях відрізняються від опису тих же подій через якийсь час.

Нарешті, надзвичайно важливо добре усвідомити за­гальну обстановку, у якій складався документ: чи сприяла вона об'єктивності (незалежно від цільових намірів автора) або призвела до викривлення інформації в якусь сторону.

Література

1. Суровська Л.І., Журман Д.В., Поштарук Д.О. На допомогу юридичним клінікам/Навчально-методичний посібник для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів.- Сімферополь, 2006.-200 с.

2. Мережа юридичних клінік України: ретроспективи та перспективи.-Київ, 2006.-296 с.

3. Типове Положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України // Офіційних вісник України. – 2006р. - № 32.- с. 417

4. Етичний кодекс юридичної клініки (примірний)

5. Юридичні клініки в Україні: роль, завдання та організаційно-правові засади/ За ред.. М.В. Дуліби, навчальний посібник, Київ. «МП Леся», 2003.