3.Методика вирішення справи та консультування по різним категоріям справ.

ОСОБЛИВОСТІ ОПИТУВАННЯ СВІДКІВ

Опитування свідків, попри те що до нього можна зас­тосувати загальні правила інтерв'ювання, має ще й певні особливості.

По-перше, свідок на відміну від клієнта не має власно­го інтересу у результатах справи і тому єдиною запорукою отримання від нього інформації є те, наскільки юристу вда­лося схилити його до співпраці. На відміну від органів досудового розслідування та суду, приватно-практикуючий юрист не може викликати свідка для опитування всупереч волі останнього. Саме тому юрист має максимально сприя­ти волевиявленню свідка, який бажає співпрацювати. Свідка, для прикладу, можна запросити зустрітися в парку чи в кафе, аби уникнути проведення ним паралелі між опи­туванням в офісі юриста та допитом у кабінеті слідчого чи прокурора. Особливо доцільно це зробити, якщо свідка вже допитували правоохоронні органи.

По-друге, свідок не має перед собою всієї картини подій, які складають фабулу справи. Він володіє лише знаннями про окремі епізоди, які він спостерігав безпосередньо, у зв'язку з чим його опитування має швидше тактичне, ніж інформаційне значення. Попри це, навіть якщо юрист вва­жає, що свідок нічого нового не скаже, його варто опитати з цілого ряду причин.

Опитування свідка дасть змогу:

1. переконатися у достовірності повідомленої іншими особами інформації;

2. з'ясувати ступінь обізнаності свідка з обставинами справи та свідченнями, які він може дати;

3. визначити го­товність свідка до співпраці;

4) провести інструктаж свідка щодо дій під час по­дальшого допиту на слідстві чи суді.

Завдяки опиту­ванню свідків можна отримати інформацію про самого клієнта, яку він сам навряд чи про себе повідомить.

Свідок також може допомогти частково відобразити пози­цію протилежної сторони. Зрештою, свідок може стати дже­релом пошуку інших свідків.

Лише під час опитування свідка юрист може перекона­тися, наскільки цінною доказовою інформацією той володіє і прийняти рішення, чи варто взагалі запрошувати дану людину як свідка.

Насамкінець, свідка необхідно підготувати до участі в судовому засіданні, роз'яснивши йому порядок виступу, його права та обов'язки. Проте це не означає, що свідка можна просити подати неправдиву інформацію або інформацію, якою він не володіє, адже такі дії є не лише амораль­ними, але й протиправними.

КОНСУЛЬТУВАННЯ У ФАХІВЦІВ

Консультування у фахівців є досить ефективним засо­бом збору інформації, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла. Найскладні­шою формою такого з'ясування обставин є експертиза. Попри це, юрист має значно ширші можливості визначен­ня подій, які відбувалися в дійсності, ніж їх має суд та пра­воохоронні органи, оскільки для отримання ним висновку достатня усна консультація у спеціаліста з того чи іншого питання в обхід складної процедури призначення судових експертиз. Більше того, таке консультування часто просто необхідне перед тим, як буде призначена офіційна експер­тиза.

Загалом консультування у фахівців подібно до опиту­вання громадян передбачає підготовку до консультування, консультування та завершення консультування.

Підготовка до цього консультування має відбуватися за таким алгоритмом:

1. Вибір спеціаліста.

2. Узгодження місця та часу зустрічі.

3. Підготовка питань та матеріалів.

Юрист фактично не обмежений у виборі осіб, які можуть дати йому консультацію з відповідних питань. Це мо­жуть бути як професійні експерти, так і будь-які інші дос­татньо компетентні особи. Головним критерієм тут має ви­ступати готовність до співпраці та професіоналізм.

Місце і час зустрічі узгоджується зі спеціалістом зав­часно. При цьому юрист не обов'язково повинен запрошу­вати спеціаліста до власного офісу, а може зустрітися з ним у будь-якому зручному місці.

Аби зустріч прой­шла ефективно, юрист повинен наперед про­думати питання, на які він хотів би отримати відповідь. Орієнтовні переліки питань містять довідники з ок­ремих видів експертиз, що може стати у нагоді і при підготовці до зустрічі з фахівцем. Питання слід підготувати у письмово­му вигляді. Окрім того, юрист має підготувати всі необхідні до консультації матеріали.

Саме консультування у фахівця можна провести за та­кою організаційною схемою.

По-перше, слід представитись і вказати, з якою метою відбувається зустріч.

По-друге, потрібно коротко викласти суть справи в такому обсязі, аби було зрозуміло, яке значення матиме дана консультація і для чого взагалі необхідна допомога фахівця.

По-третє, ознайомити фахівця з матеріалами, які він ііуде досліджувати.

По-четверте, передати йому перелік питань, поперед­ньо визначивши, чи всі питання достатньо зрозумілі.

Насамкінець потрібно узгодити час, коли консульта­ція буде готова, та вартість виконаних робіт.

Певна річ, отриманий у порядку приватного консуль­тування висновок фахівця не має такого ж доказового зна­чення, як висновок експерта, однак важливий для визначен­ня подальших дій юриста у зборі інформації у справі та з'я­суванні всіх її обставин. На основі такого висновку юрист може спланувати свої дії для підготовки клопотань про при­значення відповідних експертиз чи, навпаки, відмовитись від намірів про таке призначення.