Завершення опитування

Суть стадії завершення опитування полягає у вмілому та вдалому закінченні співбесіди. Спеціалісти-психоаналітики стверджують, що „невдале прощання" - якщо надто раптово перервати контакт або триматись досить відчуже­но - може безповоротно зруйнувати подальшу співпрацю з опитуваним, налагодити яку консультант намагався про­тягом усього інтерв'ювання. Загалом стадія передбачає

а) визначення організаційних аспектів подальшої робо­ти над справою;

б) прощання з клієнтом.

Визначення організаційних аспектів подальшої робо­ти над справою залежить від того, з яких причин було закі­нчене опитування.

Так, оптимальною можна вважати ситуацію, коли Юрист одержав всю необхідну інформацію, щоб запропо­нувати клієнту всі можливі варіанти правового вирішення його проблеми. У такому разі він повинен вчинити ряд дій, які організують подальшу роботу над справою.

2.Робота з інформацією.

Третя стадія - узагальнення отриманої інформації - пе­редбачає:

а) створення юристом фабули справи;

б) її перевірку.

Метою стадії є узагальнення та перевірка отриманої в ході опитування інформації.

Юрист повинен усвідомити, що метою всього опиту­вання є складання юридичної фабули справи - ланцюга подій, які відбулися у їх логічній причинно-часовій послідов­ності. Юридична фабула дуже подібна до літературної. Різниця лише в тому, що обставини викладені у ній не вига­дані і кожна подія має значення юридичного факту.

У юридичній фабулі, як і в літературній, можна виділи­ти експозицію, зав'язку, розвиток дії та кульмінацію. Екс­позиція фабули - визначення основних суб'єктів подій, які є учасниками правовідносин та обставин, які існували на по­чаток розвитку події. Зав'язкою є подія чи група подій, що лежать в основі виникнення між сторонами конфлікту. Роз­виток подій - це дії сторін щодо вирішення конфлікту. Куль­мінацією є власне той конфлікт, який уже не може бути роз­в'язаний сторонами самостійно і потребує правового втру­чання. Саме тому юридична фабула не має останнього еле­мента літературної фабули - розв'язки.

Розглянемо наступний приклад справи:

Експозиція:

У вересні 1991 року між Л.Марчук (1970 р.н.) та В.Защиком (1972 р.н.) було укладено шлюб. Подружжя почало проживати разом з батьками В. Защика у приватному бу­динку в с. Верхів. У вересні 1993 році народилася їх спільна дитина - О.Защик.

Зав'язка:

Однак у квітні 1995 року, у зв'язку з погіршенням сто­сунків між Л.Марчук та В.Защиком, пов'язаних із система­тичним зловживанням останнім алкогольними Напоями, Л.Марчук разом з донькою переїжджає у будинок своїх батьків у с. Верхів, де проживає до липня 2001 року. В.Защик залишається проживати у своїх батьків.

Розвиток подій:

У травні 1999 р. В.Защик купує житловий будинок у м. Острозі по вул. Набережна, 29. Л.Марчук з донькою при­їздять допомогти йому зробити ремонт, однак через два дні повертаються у с. Верхів. Після того ні Л.Марчук, ні В.За­щик у будинку не проживають. У червні 2001 року Л.Мар­чук подає до суду позов про розлучення. Справа розгля­дається протягом липня-серпня 2001 року, при цьому у липні 2001 року Л.Марчук прописується у м. Острозі в будинку по вул. Набережна, 29. У серпні за рішенням Острозького районного суду шлюб між Л.Марчук та В.Защиком припи­няється. Позов про поділ майна під час даного розгляду справи не розглядався.

Кульмінація:

У 2003 році між подружжям виник спір про поділ бу­динку, загальна вартість якого за попередньою оцінкою складає двадцять п'ять тисяч гривень.

Юридична фабула має загалом вміщати інформацію про всі ос­новні події, які мають юридичне значення і стосуються предмету опитування. Тому мож­на запропонувати мо­дель побудови фабули справи, за якою юрист послідовно має знайти відповідь на питання, які розкриють всю кар­тину подій, що відбува­лися.

Після закінчення формування фабули справи юрист має перевірити зафіксовану інформацію шляхом переказу її опитуваному. Метою цієї дії є встановлення зворотного зв'яз­ку з клієнтом. Таким чином юрист перевіряє, чи правильно він зрозумів, у чому саме полягають правові проблеми клієнта, чи не допустив він помилки в хронології подій та визначенні їх наслідків.

Після закінчення консультування юрист повинен:

1. з метою демонстрації своєї достатньої компетенції дати загальну характеристику проблеми, вказавши строк надання остаточної консультації;

2. узгодити порядок, розмір та строки оплати послуг, які будуть надані;

3. подати список документів, які має принести клієнт;

4. призначити час: наступної зустрічі.

Разом з тим можлива ситуація, коли опитування з об­'єктивних причин не може бути доведене до кінця. У тако­му разі дії юриста залежать від причини неможливості про­довження опитування, яких може бути принаймні дві.

По-перше, опитування варто припинити у зв'язку з не­можливістю клієнта надати всю необхідну інформацію. У цьому випадку воно не завершується, а переривається, що передбачає не тільки встановлення місця і часу наступ­ного побачення, але і; розподіл між юристом та опитува­ним обов'язків щодо отримання інформації, якої не виста­чає. При цьому юрист повинен роз'яснити, про яку саме інформацію йдеться, яким чином та з яких джерел він може її одержати.

По-друге, опитування може бути припинене через неготовність юриста продовжувати інтерв'ю. Це стосується складних життєвих ситуацій, коли юрист відчуває труднощі у встановленні правових проблем клієнта чи не знайомий з нормами, які регулюють відповідні сфери відносин. У такій ситуації консультант повинен чесно зізнатися клієнту у не­достатній компетенції, по можливості порадити йому іншо­го фахівця. Допустимий також інший вихід – перенесення зустрічі, аби юрист мав змогу належним чином підготува­тися до опитування.

Після закінчення визначення організаційних аспектів подальшої роботи над справою юрист прощається з клієнтом.